Черкаська область перебуває у п'ятірці лідерів за туристичним збором, хоча кількість охочих побувати на Черкащині під час повномасштабного вторгнення зменшилася.
Протягом повномасштабної війни Черкащину відвідали близько двох мільйонів туристів. Натомість у передвоєнний рік їх було 1,1 мільйона, такі дані Суспільному озвучила начальниця обласного відділу економіки департаменту регіонального розвитку Юлія Симошенко.
Чим конкурує Черкащина із Карпатськими горами та морським узбережжям — спецрепортаж Суспільного.
У Черкасах 3-А клас однієї зі шкіл збирався у мандрівку. Так святкують завершення навчального року, розповіла їхня вчителька Людмила Нижник:
"Протягом трьох років ми щороку їздили на якусь пізнавальну екскурсію. Наші дітки підростають у непростий час, тут складно як для вчителя, так і для батьків. Тому ми вибираємо короткі відстані, безпечні місця.
Кінець травня — початок червня — один із пікових періодів для туристичних агенцій, зазначила власниця однієї з них Богдана Поліщук. За її словами, після повномасштабного вторгнення значно зріс інтерес до історії рідного краю:
"Ми з вчителями проговорюємо план на рік: в яку локацію краще поїхати, враховуючи курс історії, щоб це можна було підігнати до їхньої шкільної програми. Наприклад вони вивчають Богдана Хмельницького, відповідно варто поїхати до Чигиринщини. Якщо це старші класи і вони вивчають Другу світову війну, особливо Корсунь-Шевченківську операцію — в такому випадку ми їдемо до Корсуня".
У Корсуні-Шевченківському є Державний історико-культурний заповідник. Коли квітне бузок, заповідник люблять найбільше. Період його цвітіння — піковий для екскурсій, розказала його директорка Парасковія Степенькіна. Щоправда, до 2022 року людей приїздило значно більше, уточнила вона:
"Різниця надзвичайно велика. Якщо тоді у нас було 50 тис і більше відвідувачів, то коли почалася повномасштабна війна, то у нас стало до 30 тисяч відвідувачів. Коли не було повномасштабної війни, ми проводили такі заходи, як ніч у музеї, нічні екскурсії. Зараз такі обставини, що ми скоротили свою програму. Проводимо лише в робочий час. Після роботи нічого не проводимо".
Нині, як пояснила Парасковія Степенькіна, на території музею діють шість локацій, а ще парк площею 97 гектарів. Догляд за всім цим здійснюють працівники заповідника власними силами. Кошти шукають в меценатів. Востаннє державне фінансування тут отримували в 1969 році, зазначила Парасковія Степенькіна:
"Були невеликі видатки. Нібито перед повномасштабною війною розроблялася програма і нам повинні були видати кошти, щоб ми могли реставрувати три національні пам’ятки: палац, флігель і браму воріт".
Але почалася війна і програми подібного культурного спрямування згорнули. Про це розказала начальниця обласного відділу економіки департаменту регіонального розвитку Юлія Симошенко:
"У нашій області є обласна програма розвитку туризму на 2021-2025 роки, якою визначено комплекс заходів, щоб цей напрямок в області розвивався. У зв’язку з воєнними діями кошти з обласного бюджету не спрямовуються".
Натомість сам туризм наповнює державний бюджет. Черкащина — у п’ятірці лідерів.
"Наш регіон є топовим по сплаті туристичного збору і щороку туристичний збір збільшується. Якщо говорити точно, то в нашу область було сплачено 23 532 000 гривень", — пояснила посадовиця.
Здебільшого, як зазначила Юлія Симошенко, це заслуга Уманщини в період паломництва хасидів. Щороку восени вони приїздять святкувати свій Новий рік до могили засновника брацлавського хасидизму Раббі Нахмана. Торік приїхали понад 30 тисяч паломників.
Уманська Софіївка популярна не лише у період паломництва ізраїльтян, розповіла менеджерка з туризму парку Вікторія Донченко. Щоб вирахувати ріст своєї популярності там встановили спеціальні турнікети. Так не лише ведуть точний фінансовий облік, а й отримують дані стосовно віку та статусу своїх відвідувачів.
"Ми вийшли на показники 2021 року. Відвідали парк приблизно 300 тисяч людей. Це засвідчує позитивну динаміку і збільшення надходжень до держбюджету", — прокоментувала Вікторія Донченко.
Аби нарощувати попит, за словами Вікторії Донченко, відвідувачів не лише рахують, а й питають їхні побажання та пропозиції:
"Зараз основними мандрівниками стали жінки та діти, тому змінилися запити туристів. Більшість опитаних заявили, що вибір сезону для подорожей залежить від часу відпустки або канікул і погодні умови мають велике значення для багатьох опитаних".
Подружжя Ольги та Миколи Шишковичів із Києва приїздять до Софіївки щороку:
"Заряджаємося від землі, від краси, від природи. Ми почали їздити на екскурсії автобусом. Потім зрозуміли, що нічого не встигаємо подивитися. Потім почали приїжджати, селитися тут в готелі і гуляти".
Проте туристичний потенціал області є не лише в Умані. Це і осередки трипільської культури на Звенигородщині, місце народження Тараса Шевченка в Моринцях та останнього спочинку в Каневі, гетьманська столиця в Чигирині, Тальнівський та Корсунський палаци. А ще — безліч унікальних ландшафтних локацій. Нанести їх на єдину туристичну карту області на початку 2000 років вирішив тодішній голова обласної адміністрації Олександр Черевко.
"Я думав, що хтось буде дякувати, та яке там дякую... Були такі вислови, що «А нам до якогось там місця ваші музеї. В нас нема дороги, в нас нема газу, в нас лікарня валиться». Я писав службову записку президенту, де наголосив і при зустрічі обговорив, що ми маємо відродити наші духовні місця, пам'ятки, але тільки з однією умовою — ми відроджуємо інфраструктуру", — прокоментував Олександр Черевко.
Ініціатива отримала назву "Золота підкова Черкащини" і стала першою подібною державною програмою в Україні, зазначив Олександр Черевко. Серед об’єктів, якими пишається, — Чигиринська резиденція Богдана Хмельницького.
Офіційно чигиринську резиденцію відкрили у 2009 році, хоч збудувати встигли лише першу чергу. За 15 років існування там провели 10 тисяч екскурсій — це близько 350 тисяч відвідувачів, поділилась підрахунками завідувачка відділу "Резиденція Богдана Хмельницького" Людмила Абашіна:
"Коли приїздять туристи до Чигирина, їм хочеться автентики. Але наше місто, на жаль, зазнає як неймовірного злету, ставши гетьманською столицею, і не менш феєричного падіння, коли Чигирин було зруйновано в 1678 році".
На цій хвилі "Золотої підкови" почав розвиватися "зелений" туризм, пригадав власник "Зеленої садиби" на Смілянщині Сергій Тимофієв. Він стояв у його витоків на Черкащині.
"Ми за пів року зібрали потужний туристичний матеріал, щоб запустити туризм. Це викликало фурор. Район, який ніколи не славився туризмом, вийшов на такий рівень! Ми виграли прес-тур Кабінету міністрів. Сюди приїхали всі".
Аби привабити на відпочинок у сільській хаті іноземців, треба відповідати низці побутових вимог, але при цьому не втратити автентичності, пояснив Сергій Тимофієв.
За кілька років на Смілянщині за державної підтримки створили кластерну систему зелених садиб. Їх туди увійшло вісім, прокоментував Сергій Тимофієв. Проте у 2012 році такий стрімкий старт прийшов до фінішу:
"Так сталося, що у 2012 році перед Євро-2012 Тулуб ліквідував відділ туризму Черкаської ОДА".
Сергій Тимофієв зазначив, що гостей практично не приймає. З його слів, без державної підтримки, "зелений" туризм тримається на ентузіастах.
Але їхнього ентузіазму вистачає для того, щоб галузь розвивалася, зазначила начальниця відділу економіки обласного департаменту регіонального розвитку Юлія Симошенко:
"За даними територіальних громад нашої області у 2021 році в нас було 45 «зелених садиб», у 2022 році стало 30 і на сьогодні, починаючи з 2023 року, ми бачимо тенденцію до збільшення — станом на 1 січня 2025 року в області 36 «зелених садиб»".
Потребу такого виду туризму підтверджує власниця туристичної агенції Богдана Поліщук.
"Враховуючи, що в нас люди хочуть відпочити від міського шуму, благ цивілізації історія із зеленими садибами активно розвивається понад десять. У нас є яскраві садиби, де люди приїжджають на декілька днів відпочити, а є такі місця, де проводяться різноманітні заходи".
Для своєї подорожі "3-А" клас однієї зі шкіл Черкас обрав Мельники.
"Уся наша родина дуже любить отакі поїздки місцеві. Ми знаємо, де відпочити в Карпатах, а в себе під домом не знаємо. Добре, що є такі місця, де можна поїхати з дітьми на природу. Десь далеко їхати небезпечно, а тут — година поїздки і можна чудово провести цілий день", — прокоментував батько учня Артем Шимановський.
Засновник місця відпочинку і дозвілля у Мельниках Юрій Романча позиціонує його, як мистецький фестиваль. Там проводять різні заходи для популяризації народних ремесел, вивчають попит своєї аудиторії і адаптують свої пропозиції під їхні запити.
"Я вважаю, що не потрібно конкурувати, а потрібно прогресувати, рости, розвиватися, дивитися, що зробити краще, що подобається дітям, дорослим", — прокоментував Юрій Романча.
