Підприємець з Одещини Олександр Яковенко займається виробництвом FPV-дронів. Чоловік заснував компанію TАF Drones та благодійний фонд "Хвиля-91". Про особливості роботи дронів, складнощі з транспортуванням деталей та перспективи виробництва в Україні Олександр Яковенко розповів в інтерв’ю Суспільного.
Український FPV-дрон збив російський МІ-8: Яковенко про незвичайний випадок під час Курської операції
Це класична нетипова ситуація і це, на жаль, буде рідкістю. Це більше емоційна складова. Так відбулося і це круто. Але, на мою особисту думку, усі ці випадкові історії через час мають тенденцію перетворюватися в систему. Я не знаю, що стосується літаків, але можна, наприклад, побачити по останнім тенденціям завдяки одному з волонтерів.
Зараз на фронті досить непогано розвивається історія з тим, що дронами збивають ворожі БПЛА розвідники. І вже це перейшло в систему. Якщо раніше це була випадковість, то зараз кожен день 1, 2, 3 "Орлана" чи "Zala" збивають завдяки fpv-дронам. Звісно, з вертольотами це буде набагато складніше, тому що є потоки вітру і так далі, і дуже складно буде це зробити. Але в будь-якому випадку це показує те, що це можливо, і до цього треба йти в майбутнє.
FPV-дрони проти піхоти та одиночних цілей: що збивають дронами?
Ми намагаємось все відслідковувати. Перш за все, ми дивимося за тими дронами, які ми передаємо від імені фонду, безкоштовно, тому що нам легше відверто маніпулювати і казати, що ви даєте нам звітність — ми вам даємо наступну партію дронів. Звісно, спочатку, десь рік тому, фокус FPV-дронів був на техніці: легкої, важкої , на броньованій техніці. Зараз, завдяки волонтерам, завдяки держзакупівлям, завдяки масовості застосування вже використовують FPV-дрони і проти піхоти, навіть проти якихось одиночних цілей. Там один-два солдати ворожих, можна зараз знищувати живу силу противника.
Зараз, на жаль чи на щастя, досить багато FPV-дронів на лінії зіткнення і досить складно знайти ціль на відстані до 20 кілометрів. Треба вже шукати рішення завдяки системам ретрансляції зв'язку, завдяки додатковим батареям і так далі, щоб можна було висіти за 20 кілометрів. Там, як кажуть військові, знаходяться всі "жирні" цілі.
Наприклад, місяць тому завдяки нашому термальному нічному дрону була знищена система "Сонцепьок". Досить дорога система ворожа, яка коштує близько 8 мільйонів доларів. Відповідно, ефективність застосування FPV-дронів досить велика. Але цього недостатньо, тому що тенденція на війні змінюється, і зараз лінія фронту дуже насичена системами РЕБ противника і нашими і відповідно вже не так просто застосовувати FPV-дрони, як це було навіть 3-6 місяців тому.
Дрон за кілька сотень доларів нищить техніку противника за мільйони
Це унікальний випадок. І що я можу точно сказати, що і західні партнери, і взагалі всі країни світу, які мають досить потужну систему оборони і армію дивляться за тим, як відбуваються бойові зіткнення на території України.
Що це означає? Вони розуміють, що та стратегія війни, яка була до російського вторгнення вона може бути не актуальна. 10 потужних автономних систем надводного типу катерів може знищити авіаносець, який коштує мільярди доларів, навіть не сотні мільйонів. Відповідно, треба змінити тактику застосування. Те ж саме стосується, коли FPV-дрони можуть знищувати танк, чи БТР, чи артилерію.
Але ми повинні розуміти, що війна не стала, постійно щось змінюється. Вже використовувати FPV-дрони як іграшки, як це було у 2022 році, як це було у 2023 році, з часом буде неможливо. Всі адаптуються і розуміють, що це дешева техніка, це "іграшка", вона не має майже ніяких військових напрацювань і її можна оглушити звичайними РЕБ-системами, які також коштують 2-3 тисячі доларів, і нічого складного в цьому немає. Але це виклик, з яким ми повинні працювати.
"Система має бути дуже мобільною, ми повинні постійно адаптуватися"
Зміни відбуваються, якщо не щотижня, то кожен місяць відбуваються тенденції у змінах, особливо в тактичному застосуванні пристроїв. І, звісно, трошки адаптуються і технологічні системи.
Наприклад, раніше всі дрони у 2022-2023 році, вони майже всі працювали на одній частоті керування. І все. І всі так працювали. Потім хтось навчився понижати частоту, супротивник навчився глушити цю частоту. А зараз вже цілий «зоопарк» частот від низьких до самих високих і всі пробують різні формати того, як це можна застосовувати. І ці тенденції, вони змінюються постійно.
Наприклад, ми зрозуміли це і відкрили ще один напрямок десь півроку тому - це РЕБ-системи. Ми розуміємо, ми створюємо дрони, а наша команда інша створює одразу систему протидії цим дронам. І те ж саме відбувається на лінії фронту.
В липні місяці була досить складна ситуація, коли противник випустив не стандартну частоту, і дуже швидко наситив нею усю лінію зіткнення. А в нас не було часу, щоб ми замовили модулі подавлення і могли поставити швидко системи захисту на нашу техніку, до наших людей. І це було великою проблемою, тому що нам для цього потрібно було мінімум 30 днів, а десь взагалі 2 місяці. Тобто зараз цю проблему закрили.
У нас досить потужна волонтерська спільнота. Вона набагато швидше адаптується до змін на фронті, ніж адаптується супротивник, в яких більше працюють сталі державні системи. І це дозволяє нам щось винаходити швидше і застосовувати це швидше. Але, на жаль трапляються ситуації, як я вам розказав, коли у липні місяці, противник не створити якусь нову технологію, але швидко наповнити майже всю лінію фронту якоюсь однією системою. Да, не складною, да, небагато варіацій, але наповнити. Ми цього зробити так швидко не можемо. Це з одного боку. З іншого, держава зробила досить великий крок за останній рік в плані приєднання приватних підприємств до держзамовлень. Держава замовляє і FPV-дрони, і DeepStrike-дрони. І це дійсно допомагає.
Я бачу по своєму фонду, що запитів на дрони стандартні стає менше. Військові хочуть щось особливе. Треба аби дрон міг летіти більш ефективно. Все змінюється досить швидко. Ми повинні постійно адаптуватися. Система має бути дуже мобільною. Я бачу, що у великих фондів це відбувається досить непогано. У державі це відбувається повільно. Я можу сказати по своєму прикладу співпраці, наприклад, з державою. Ми отримали замовлення у лютому, у квітні отримали запчастини, які ми замовили. Зробили дрони і у травні передали їх державі.
У червні місяці їх отримали військові. А хлопці дзвонять і кажуть, що ви робите? У вас там хвиля і немає такого діапазону. Кажуть, ми ж не можемо зараз всюди літати на такому діапазоні. Я кажу, що в лютому місяці, коли замовляли ці дрони цього діапазону ще навіть не існувало. Ніхто про нього не знав. І я розумію військових, тому що вони хочуть, щоб це було ефективно. Але розумію і державу, бо 4 місяці контракт - це нормально.
Для Military-tech - це взагалі дуже швидко. Але, звісно, хочеться якось це змінити, бути більш швидким. Десь я бачу, що роблять кроки, наприклад у кодифікації виробів. Раніше це займало 4 роки, зараз це займає 2 місяці. Досить швидко прибирають бюрократію. Наприклад, ми зараз хочемо робити дрони одразу з вибуховою частиною і якщо раніше на це потрібна була колосальна кількість часу, грошей, ліцензії, бюрократії, то зараз це 5 документів. Це можна зробити за місяць, що раніше було неможливо.
Звісно, ми хочемо бути швидшим, але оця колаборація в нашій країні волонтерства, системних підприємств і держави, вона працює набагато ефективніше, ніж у ворога. Але, на жаль, у ворога набагато більше ресурсів, і в них немає демократії. З одного боку, демократія нам допомагає, наші країни, з іншого – це сварки і так далі. Там сказали робити, і вони роблять. Тому вони можуть це робити масово і відносно швидше, але у меншому форматі, я маю на увазі, різноманітності виробів.
"Потреба фронту – це десь 200 тисяч FPV-дронів щомісячно"
Я вважаю, що по FPV-дронам саме колосального дефіциту нема. Я дуже ціную військових, але скажу свою думку, що дуже багато ще не супер досвідчених військових, тобто ефективність досить знизилась. Якщо ми раніше рахували, що з 10 дронів десь 4-5 вражають ціль, то зараз це два дрони, умовно кажучи. І це все одно непогано. Умовно кажучи, при вартості дрону 350 доларів, якщо навіть 10 дронів – це 3,5 тисячі доларів, і знищили хоча б один пікап чи один БТР – це вже результат. Але, звісно, ефективність впала.
Тут є багато причин. Це досвідченість, це те, що ворог має системи захисту. І саме через це дронів потрібно набагато більше. Я оцінюю, як ви сказали, що потреба фронту – це десь 200 тисяч дронів щомісячно. Я кажу про FPV-дронів. І я точно можу сказати, що держава закриває з цих 200 тисяч щомісячно не менше 100 тисяч, а то й більше, я думаю, десь 120. Це я маю на увазі тільки держзамовлення у приватних підприємців. А ще додамо, що дрони робить підприємство «Укроборонпрому». Ще є волонтерські фонди, досить потужні, ви бачите публічно, що вони це роблять. І ще є просто багато невеликих виробництв, які щось збирають, допомагають.
Я вважаю, що ці 200 тисяч дронів ми і робимо зараз. Питання в тому тепер, що їх може бути недостатньо, так як не всі вони відповідають діючим потребам на фронті. Ну те, що я вам казав до цього. Десь держава була повільною і, відповідно, виробник був повільним. Десь щось змінилось на лінії зіткнення і там щось може бути вже не актуальним. Плюс зараз, на жаль, збільшується цикл постачання. Це велика проблема, ми дуже залежні від Китаю. Дуже багато постачань, запчастин — це мінімум 80%, а взагалі десь 90% — це комплектуючі з Китаю.
Виробництво дронів: волонтерство чи бізнес?
Я, насправді, і до волонтерства ставлюся, як до бізнесу. Ця фраза у деяких взагалі в голові не вкладається, а як можна до волонтерства ставитися, як до бізнесу. Але для мене це принципова позиція.
Давайте так, до виробництва дронів я ставлюся як до бізнесу, тому що це також і бізнес. Але коли я говорю, що до волонтерства я ставлюся як до бізнесу, у багатьох питання, це означає, по-перше, що в мене досить високі зарплатні у команди. Я підкреслю окремо, тому що коли я казав це для "Форбсу", наприклад, всі казали, як можна так багато платити, ви використовуєте гроші, які вам донатять. Вся адміністративні витрати нашого фонду покриваються мною, не донатами. Скільки донатів ми отримали - стільки ми передали майна військовим. Адмінвитрати – це мої особисті витрати.
Але я вважаю, що на третій рік війни неможливо бути класичним волонтером, тому що люди хочуть жити, люди хочуть відпочивати. Співробітники повинні розуміти, що в них є якісь перспективи росту. Так, вони повинні бути віддані, але вони повинні розуміти, що в них є робочий графік, в них є відпустка. Вони розуміють, що вони можуть планувати своє життя, тому що, на жаль, ми вже знаходимося у марафоні, не в спринті. Якщо ми будемо робити так, як ми робили перший рік, то буде те, що відбувається наразі. Є вигорання, емоційне. Гроші збирати, донати збирати дуже складно. Це не працює так, як працювало раніше. Це потрібно будувати як бізнес. Ви повинні отримати 90% зворотнього зв'язку від військових. Ви повинні дати 100% зв'язку донаторам. Ось вам звіт, ось вам ураження, ось вам подяка і ще медаль. Це нормально. Чому нормально? Тому що є емоційні пориви донатити. Ось було влучання в "Охматдит" і люди задонатили. Але є системні історії.
Наприклад, бізнес хоче задонати і отримати якийсь піар. Це погано чи ні? Це нормально. Я хочу, щоб про якийсь бізнес люди знали, що вони багато донатят. І вони хочуть також це розуміти, щоб це був HR-бренд, щоб держава це бачила, суспільство це бачило, якщо будуть якісь неправомірні дії з боку держави, наприклад. Тому ми ставимося до цього як до бізнесу. До бізнесу з точки зору побудови корпоративної структури.
Всі великі фонди так і роблять, тому що інакше це працювати не буде. Ми знаємо, як це може працювати в державі, коли їм дуже складно отримати, наприклад, крутого спеціаліста, тому що в них по штатному розкладу зарплата 30 тисяч гривень. Не піде на заступника міністра за такі гроші людина. Дійсно крутий керівник. Він може піти з точки зору самореалізації, але це питання буде двох-трьох років. Він не зможе так жити все життя або, ви розумієте, це буде якась корупція. Так само і в фонді.
Є одна фраза, яку я чую у деяких фондах, коли вони відповідають військовим: "Слухай, ну я ж волонтер, я просто допомагаю, чого ти мені там дзвониш? Ну не зміг я зібрати гроші". Ми так не можемо відповісти. Якщо ми пообіцяли, ми це повинні зробити.
Доводиться купувати приміщення: Олександр про проблеми з будівлею для зборки дронів
Такі проблеми виникають навіть сьогодні, коли нам потрібен склад для перетарки наших запчастин і нам всі відмовляють. Власники пояснюють це ризиком удару. Історія про те, що моя хата скраю, на жаль, вона дуже часто працює. Бізнес може навіть донатити гроші, наприклад, але склади для перетарки запчастин для дронів вони не дадуть, тому що для них це ризики. Як, на жаль, і відбувається в країні. Готові донатини, але син не піде воювати. І так, це проблема.
По приміщенням — це катастрофа, а не проблема. Мені приходиться купляти приміщення, це досить великі витрати. Це замість того, щоб ці ресурси направити на розробку, я купляю приміщення. Я не можу знайти тих, хто погодиться на те, щоб ми орендували приміщення і збирали дрони. Саме тому в мене виробництво дронів в 10 різних приміщеннях по 15 людей. В цьому випадку хтось погодиться, і то не факт. Але знову ж, якщо це приміщення буде знаходитися десь у місті і з сусіду дізнаються, там буде такий скандал, що для них це якісь ризики.
Хоча, давайте казати по практиці, удари по маленькому виробництву – такого сьогодні немає. Є саботажі, коли там підпали і так далі, але щоб ракета прилетіла. Цього нема. Тому що там в приміщенні цінностей майже нема, там в середньому 15 тисяч доларів все обладнання. Питання в тому, що, на жаль, суспільство не завжди хоче думати про майбутнє. Тому відмови в оренді – це проблема. Є, звісно, винятки. Наприклад, одне з приміщень ми орендуємо у військового. Він каже, звісно, будь ласка, давайте, будемо допомагати, тільки можна нам ще пару дронів для мого підрозділу? Ну, це так працює. Але складно.
"70% - це комплектуючі": підприємець про складнощі постачання деталей для дронів з Китаю
Це роблять не тільки волонтери, цим здебільшого займається бізнес. Чому державі це складно робити? Наприклад, співпраця з Китаєм. Перш за все, тому що Китай забороняє офіційно експорт комплектуючих в Росію та в Україну. Це перше за все. Тому в деяких випадках це досить складно зробити державі.
У інших випадках краще перекласти відповідальність на приватний сектор, тому що заплатити гроші і отримати в Україні, ніж заплатити гроші і не зрозуміло, що там буде, а потім кримінальна відповідальність на держслужбовців і так далі.
По-третє, ринок. Він дуже динамічний. Все змінюється. Змінюється з точки зору вартості цих комплектуючих. Логістика змінюється досить сильно, тому що треба придумувати, як це правильно експортувати. І фінансові потоки досить змінюються, тому що банки іноземні, українські, китайські, вони не хочуть працювати з мілтеком - це досить високий ризик, і треба у підсумку придумувати, як все ж таки заплатити постачальникам в Китаї за товар. І це все дуже динамічно. Це можуть робити тільки перші особи, на мою думку, або керівники відділів. І це фундаментальна історія, тому що в дронах наразі 70% - це не технологія, 70% - це саме комплектуючі. Особливо, коли ми кажемо про прості дрони, про FPV.
Умовно кажучи, якщо ви виробляєте 30 тисяч дронів в місяць і 5 доларів ви можете зекономити на комплектуючих, то ви розумієте, яка це сума, яку можна відправити на розвиток продукту і так далі. Нам потрібно спробувати працювати інакше і зараз є непогані компанії, які вже частково замінюють китайські комплектуючі українськими аналогами.
Є свої нюанси з цим пов'язані. Перш за все, тому що наші українські комплектуючі все одно складаються у тому числі з китайських транзисторів, плати і так далі. Але тим не менше, їх буде вивезти набагато легше, офіційно і так далі. Це перший момент. Другий момент – це законодавство. Держава дуже допомогла, коли зробила преференції і звільнення від мита і ПДВ для комплектуючих, для дронів. Зараз наступний крок, який, на мою особисту думку повинна зробити держава - це звільнення від мита і ПДВ тих компанії, які виробляють комплектуючі в Україні. Через те, що китайські комплектуючі завозяться без ПДВ і без мита, то українські становяться неконкурентними, тому що їм потрібно це все платити. І нам потрібно все ж таки замістити китайські комплектуючі, тому що незрозуміло, що буде в майбутньому. Цю індустрію, навіть якщо вона буде дорожче, треба розвивати.
Тобто тобі потрібно проінвестувати 5-10 мільйонів доларів. Для цього ти повинен розуміти, що те, що ти будеш виробляти буде потрібне ринку і державі протягом наступних п'яти років.
Як це відбувається з Boeing, Lockheed Martin, з іншими західними країнами. Зрозуміло, що в них не на 5 років плани, не на 10, а на 50. Вони розуміють, що їм потрібно буде виробляти F-16 чи вже наступні літаки протягом наступних 30 років. В них контракти вже підписані і тому вони розуміють, що можуть інвестувати мільярди доларів. І так само, не на такому рівні, але все одно, виробники локальні також повинні хоча б бачити горизонт 2-3 роки. Тобто, що мінімум ми будемо замовляти стільки-то, якщо війна буде продовжуватися, то ми будемо замовляти стільки-то і так далі. І тоді індустрія буде розвиватися набагато швидше.
Яковенко про інвестиції у виробництво та власний емоційний стан
Ви знаєте, емоційно і фізично важко працювати, але я, наприклад, якщо казати про особисте сприйняття, за останні півроку вирішив, що я повертаюся в свій ритм життя. Я ходжу на тренування, завершую роботу не о 6, а о 8, лягаю спати не о другій ночі, тому що щось ще придумую собі, а там на пів одинадцятої. Тобто я спробував повернутися в режим. Так, це складно, тому що постійні якісь форс-мажори. Але тим не менше я зрозумів і всім кажу про те, що ми повинні переходити зі спринту в марафон.
Так, вигорання постійно відбувається і особливо у людей навкруги. Тобто, якщо я як власник і ідеолог ще якось себе стабілізую, то, на жаль, у команди відбувається постійне вигорання. Обстріли, демотивація, навіть те ж саме світло. Люди розуміють, вони не жаліються, але їм складно. Вони прийшли додому і навіть не можуть прийняти душ. І це все віддзеркалюється на роботі також. Тому дуже критичний людський менеджмент і на жаль вся та атмосфера не дозволяє бути ефективними постійно. У тебе постійні перепади.
Що стосується іншої складової — інвестиції. В 2022 році, коли ми починали волонтерити і допомагати, в мене було таке враження нон-стопу. Там були якісь гроші і все, що є, ми інвестуємо. Ми проінвестували, передали безкоштовно з особистих компаній на суму більше мільйонів доларів.
У 23-му році у нас був один, на жаль, форс-мажор, підпал на виробниці, диверсія. І це були також великі втрати, які нам потрібно було компенсувати. Але скажу відверто, що потім це компенсується тим, що ти спочатку починав як волонтер, а потім до тебе приходять, в тому числі держава, компанії, інші фонди і просять зробити все це, але вже за гроші, бо це потрібно. І дійсно не вистачало дронів. І десь ці витрати були компенсовані.
Зараз майже весь наш прибуток ми інвестуємо у дві речі - це передача дронів безкоштовно або R&D. Тому що, як ми казали, сталого ринку нема, все постійно розвивається і нам потрібно швидко робити нові технології, щоб випередити нашого супротивника. Працюємо над наведенням дронів, протидія РЕБУ, це ракети на твердому паливі, і це, звісно, великі витрати. Держава дозволяє в якомусь випадку мати прибуток, зараз вони збільшили дозволений рівень прибутку, який ми можемо потім реінвестувати в R&D. Тому десь всі ці інвестиції, які ми робили у 2022 році, як карма повертається зараз, не те щоб у вигляді грошей, але у вигляді можливості. Реальної можливості робити щось круте.
"Це досвід на крові, але це те, що може допомогти нашій країні стати більш сильнішою в майбутньому"
У мене ж немає цілі робити дрони, і коли війна завершиться, всіх розпустити, закрити. Все ж таки, ми отримали величезний досвід. Тактичний досвід, досвід застосування, військовий досвід. І це те, що наша країна повинна за гроші продавати потім за кордон. Тому що це та індустрія, і це, на жаль, досвід на крові, але це те, що може допомогти нашій країні стати більш сильнішою в майбутньому.
Ми не маємо якісь надтехнології, які мають західні партнери. Але ми знаємо, як воювати недорогими виробами, і західні партнери в шоці з цього. Тому що вони розуміють, що ми тут виробили танк за 10 мільйонів доларів, який може знищити дрон за 500. Тому це наша перевага наразі.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області