Батьки загиблого штурмовика-кулеметника Остапа Макарова започаткували проєкти з допомоги військовослужбовцям — "Я прикрию" та "Постріл віри". Їхній 28-річний син загинув у 2023 році на Запорізькому напрямку. За словами батька, травмований хлопець кинувся у бій, аби забрати пораненого побратима. Хлопці згоріли заживо, так і не дочекавшись евакуації — на посадку, де перебували військовослужбовці, росіяни кинули запальні міни.
На початку повномасштабної війни, розповідає батько загиблого Олег Макаров, Остап одружився. Подружжя чекало на дитину. Щоб захистити родину, хлопець приєднався до тероборони Києва. Згодом пішов на війну, потрапив до бригади "Маґура", був штурмовиком-кулеметником. Для бригади хлопець розробив
У 2023 році під час наступу на Запорізькому напрямку Остап Макаров Загинув. Він повернувся на поле бою за пораненим побратимом, не дивлячись на те, що і сам був поранений.
"Він просто без роздумів туди пішов витягати свого побратима. Побратима він на собі виносив стільки, скільки зміг. Він теж був поранений. Далі вони опинилися в посадці. І в цій посадці, не могли ворушитися, але вели бій. І була перша спроба евакуації. Спроба не вийшла. Були мінні поля. І противник далі застосував запальні міни — літо, спека. І цей вогонь перекинувся на посадку, де відстрілювався наш поранений син з тяжко пораненим побратимом "Французом". І вони заживо згоріли поранені, але не здалися", — розповів батько загиблого військового Олег Макаров.
Подружжя Олега та Аліни займалося волонтерством і раніше, проте, розповідають, після втрати сина започаткували свій найбільший проєкт під назвою "Я прикрию". Він націлений на допомогу з евакуацією поранених на фронті.
"Це "Вольво-202" — гусеничний транспортер. Дуже маленький, дуже компактний. І як Аліна сказала, офіційно в ЗСУ їх на озброєнні немає. Це відносно стара машина. Випуск кінця 80-х — початку 90-х років. Ця машина була зроблена, аби їздити тундрою. В неї дуже широкі гусениці. Вона, коли натрапляє на протитанкову міну, протитанкова міна під нею не спрацьовує. Широкі гусениці і дуже маленький тиск. Вона практично підʼїжджає під кутом у 45 градусів. Вона заїжджає у воду без підготовки", — зазначив Олег Макаров.
Такі машини, розповідають батьки загиблого військового, в обмеженій кількості знайшлись в Європі. Кошти на придбання цієї техніки збирали всі разом.
"Якби тоді, в тому бою, була така машина, яка могла б заїхати в саме пекло бою, забрати пораненого і повернутися назад, тоді б з'явився шанс врятувати, можливо, нашого сина і врятувати інших", — додав Олег Макаров.
Крім "Я прикрию" Аліна та Олег створили ще один проєкт для фізичної і моральної реабілітації військових, які демобілізувалися, отримали травми й ампутації.
"На той час у нашому одеському ТЦК працював хлопець, одноліток нашого сина, звати його Влад. Розвідник. Бойовий медик. Під час бойових дій втратив руку. Аби бути військовослужбовцем, йому потрібно було перебувати в структурі — в ТЦК. Це військова структура. І він знову хотів на фронт піти. І виходить, він без однієї руки, йому потрібно було навчитися стріляти. Ми взяли цього хлопця Влада, привели його в тир. І почали заново вчити володіти зброєю", — розповів Олег Макарова.
На зустріч проєкту "Постріл віри" пішла компанія, яка займається зброєю — для військових та ветеранів надали доступ до тиру.
"Власник компанії знайомий з Олегом Макаровим. Знав його сина. Знаючи цю людину, скільки добрих справ він зробив для ветеранів, військових, теж вирішив допомогти і організувати такі процеси, як допомога ветеранам. Вартість набоїв і послуг — це дуже дороге задоволення. Відповідно, він вирішив допомогти в цьому питанні", — розповів директор Тиру Андрій Скорий.
В образі янгола, який виносить побратима, Остапа зобразив український художник Андрій Ярмоленко.Батьки загиблого військового відтворили її у муралі.
"Я хочу сказати: аби завтра не ховати мертвих, треба сьогодні допомагати живим! Допомагайте там, де ви можете!" — резюмувала волонтерка Аліна Маршал, мати загиблого військового Остапа Макарова.
Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області