"Здали сусіди": майже усю родину маріупольців взяли у полон через донос

53-річна військовослужбовиця Лариса Кучеренко пережила полон. Після окупації Маріуполя її разом з чоловіком та сином забрали до Донецького СІЗО, де вона знаходилась сім місяців. У жовтні 2022 року Лариса потрапила у жіночий обмін і повернулась в Україну. Про історію жінки — у матеріалі Суспільного.

За словами Лариси, вона родом з міста Маріуполь. Мешкала там разом із родиною, була військовослужбовицею.

"Маріуполь — моє рідне місто. Я там народилась, там народився мій син, мої онуки. З 2008 року я служила у військовій частині 3057. Тоді це були внутрішні війська, потім стала Національна гвардія України", — сказала Лариса Кучеренко.

З особистого архіву Лариси Кучеренко

У квітні 2022 року їх з чоловіком та сином взяли у полон, розповіла жінка. Разом з ними забрали мати Лариси, якій на той момент було 73 роки.

"Коли наш район лівобережний вже окупували, за нами прийшли, нас просто здали сусіди. Спочатку усіх відвезли у Старобешеве, звідти перевезли спочатку в Донецьк, потім на Оленівку. Там ми були рівно місяць. Після цього нас відправили до Донецького СІЗО".

З особистого архіву Лариси Кучеренко

У полоні Лариса пробула сім місяців. Її обміняли у жовтні 2022 року. Але в полоні все ще залишається її родина, зазначила вона.

"Мої чоловік і син досі у полоні. Син військовослужбовець, він також служив у Національній гвардії, був на Азовсталі. Чоловік цивільний, він працював у нашій частині слюсарем по ремонту автомобілів", — прокоментувала жінка.

З особистого архіву Лариси Кучеренко

Вона додала, що їй і досі важко оговтатись від того, що сталося. Жінка постійно про це думає і погано спить вночі:

"Я досі вночі прокидаюсь, мені сниться, що я знаходжусь у полоні. Вже два роки, як я звільнилась, але все це настільки живе, воно не відпускає ніяк".

Де знаходяться її рідні Лариса знає, але що з ними — невідомо. Вона рахує дні та чекає на їх повернення. Жінка відзначила, що кожна мати, дружина чи наречена має молитися за своїх полонених і вірити в те, що вони повернуться додому.

"Чекайте обов'язково, забувати про них не можна. Треба молитись, молитва доходить до Бога і Бог допомагає. Треба набиратись сил, щоб потім допомогти своїм рідним, які вийдуть з полону. Їм дуже буде потрібна наша допомога", — зауважила Лариса.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області