Ви могли бачити його на Дерибасівській в Одесі: русявий хлопець — вуличний музикант. Поміж інших гравців на струнних та клавішних він виділяється: юнак вистукує ритми на барабанах. Якщо впізнали і вам було цікаво хто це — Суспільне дізналося та розповідає вам у матеріалі.
Queen і перший ритм у голові: як все починалось
21-річний Андрій пам’ятає, як йому було близько п’яти років і його мама вперше увімкнула йому пісню гурту Queen. Тоді він вже знав: хоче бути барабанщиком.
"Це була "We Will Rock You". Я почув ритм — і одразу почав відбивати його руками. Це була перша музика в моєму житті, яку я насправді відчув", — пригадав хлопець.
Андрій рано залишився сиротою: мама померла, коли хлопцю було дев'ять, а через два роки не стало і батька.
"Сестра разом зі своїм чоловіком дуже довго намагалися стати моїми опікунами. На це пішло дуже багато часу. Мене намагалися забрати в дитбудинок, я тікав. Потім почав просто працювати, допомагати сестрі. Ми разом з сестрою вкладалися у будинок батьків", — поділився Андрій.
Взяв лише два уроки, бо більше не було грошей
Уперше Андрій пішов на заняття гри на ударних у 15 років. Проте теорію так і не довчив, адже більше, ніж на два уроки грошей у хлопця не було:
"Я знайшов студію, почав там працювати адміністратором, щоб безкоштовно грати на барабанах. Я грав на всіх інструментах у вільний час. Вивчив на кожному базову техніку: як приблизно грати, як імпровізувати — я зрозумів. І все, більше не приходив".
Навички гри на барабанах Андрій опановував сам. В якийсь момент хлопець вирішив поділитися ними та намагався влаштуватися до школи гри на барабанах викладачем:
"Там мені ставили питання, на які я не знав відповіді. Попросили, щоб зіграв ритми, які не знаю, як звучать. Вони самі все розіграли, і я точно так само повторив. Сказали, що я класний барабанщик, але як викладач, за їхньою системою, не можу працювати".
Відтоді Андрій вже три роки дає приватні уроки. Зараз у нього десять учнів: наймолодшому чотири, а найстаршій учениці — 32:
"У мене є своя методика, яка подобається людям. Я не змушую йти за системою, як в школі: "вчи те, вчи се, роби так". До мене приходить людина, яка хоче просто грати на барабанах і ми разом розучуємо пісні, а з цих пісень забираємо якісь ритми, і ці ритми вставляємо в інші пісні. Тобто, по суті, будуємо свій образ імпровізації".
Три роки на "вуличній сцені": підтримка, критика і зміни в музиці
Свій перший виступ на вулиці Андрій добре пам’ятає — 24 жовтня 2022 року. Він довго не наважувався, сумнівався в собі, але фінансові обставини змусили: потрібні були гроші для оренди студії. Перший виступ несподівано зібрав велику аудиторію. Грошей це не принесло, але дало відчуття, що він на своєму місці:
"Це було цікаво. Людей ставало більше, зʼявлявся комфорт, свій простір. Спочатку виходив раз на тиждень, а потім усе закрутилося".
Виступами Андрій почав ділитися в соцмережах. Частина глядачів засуджувала, частина — підтримувала. Саме підтримка, зауважив барабанщик, дала йому сили продовжувати. Хлопець здивувався, що після перших концертів на вулиці уваги стало більше, ніж очікував. І разом із нею — хвиля реакцій: позитивних і не дуже.
"Були проблеми. Грав пісні російською — хоча й українських виконавців — але це теж не норма. Репутація трохи просіла. А я просто хочу показати, що ми не "додіки", ми хочемо підтримувати народ. Одна дівчина після виступу підійшла в сльозах. Її родина загинула, вона не виходила довгий час з дому. Сказала, що на моєму концерті відчула себе живою", — пригадав хлопець.
Концерти за підтримки фанатів: як одесити самі організовують вуличні виступи
З часом Андрій зрозумів: виступи на вулиці — це не просто винести барабан і зіграти кілька пісень. Це повноцінний захід, який потребує зусиль, логістики й витрат:
"Щоб вийти виступити, треба орендувати апаратуру, акумулятор, колонку, стійки, перевезення, килим, усе це зібрати, виступити, потім знову зібрати й віднести назад. Це кілька годин часу й купа ресурсу", — пояснив хлопець.
Коли стало зрозуміло, що звичайні вуличні "збори в кепку" не покривають витрати, музикант звернувся до підписників. Просто написав: "Хлопці, я хочу виступити, але у мене немає грошей. Скиньтесь, якщо вам це потрібно". Результат здивував навіть його. Люди почали активно підтримувати, збирати гроші, допомагати з організацією:
"Прихильники самі збирають кошти, щоб я міг вийти й виступити. Вони хочуть цих концертів. І я їм вдячний. Я просто приношу апаратуру, граю — і йду".
Його телеграм-канал нараховує понад пʼять тисяч підписників, з них близько 600 активних у чаті. Коли планується концерт, новина швидко розлітається соцмережами.
"Вони все між собою поширюють, і раптом концерт стає подією. Я навіть не встигаю за цим усім — але це дуже круто", — усміхнувся він.
"Хочеш барабан?": як випадковий слухач подарував нову установку
Андрій розповів, що ніколи не мав легкої фінансової ситуації. Першу барабанну установку він купив сам — працюючи барменом у ресторані. Тоді за 11 тисяч гривень він придбав лише основу: без тарілок, без стійок, без бочки. Усе інше — докуповував поступово. Але справжній сюрприз чекав попереду:
"Я виступав у центрі Одеси, коли до мене підійшов чоловік і спитав: "Хочеш новий барабан?" Я відповів — звісно, хочу. Але подумав, що це жарт".
Це був 45-річний чоловік, який напередодні втратив сина на війні. Побачивши виступ Андрія, вирішив підтримати його справу.
"Він сказав прийти наступного дня. Я кілька разів відкладав, не вірив, що це серйозно. А потім таки прийшов — і він справді купив мені установку. Просто тому, що захотів", — пригадав музикант.
Від вуличних сетів до сцени: гурт, альбом і тур Україною
Окрім сольних виступів на одеських вулицях, Андрій є учасником гурту "Zair" — колективу, що експериментує зі звучанням і стилями:
"Ми граємо незвичний рок — психоделічний, постмодерн, трохи з джазом, трохи з фольком. Це для мене новий рівень — складніше, ніж я звик. Але з хлопцями підтримка така, що хочеться рости".
Саме в цьому гурті, поділився Андрій, він почав по-справжньому розвивати музичну майстерність. Їхні виступи на вулиці збирали великі аудиторії — і поступово "Zair" здобув саме свою. Зараз команда працює над записом альбому та готує всеукраїнський тур.
"Нас уже кличуть до Києва, домовляємось про концерти в інших містах. У планах — тур Україною вже цього року", — поділився музикант.
Артпростір в Одесі: від цеху до "місця сили" для молоді
Сьогодні Андрій із командою однодумців працює над створенням культурного простору в Одесі. Це приміщення, схоже на старий цех, яке вони перетворюють на щось більше, ніж просто репетиційну базу:
"Ми хочемо зробити місце, де можна буде проводити майстер-класи: музика, столярство, шиття — усе поряд. У нас є знайомі в кожному напрямі, тож хочемо об'єднати це в один великий спільний проєкт".
Наразі команда реєструє громадську організацію та благодійний фонд, щоб мати офіційний статус і надалі співпрацювати з партнерами та містом.
"Ми хочемо, щоб молодь мала змогу розвиватися навіть під час війни. Щоб були події, щоб були сенси. Не для хайпу, а щоб справді було корисно", — підсумував Андрій.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області