28 жовтня 100-річний ювілей відзначила кропивничанка Алевтіна Смірнова. Вона народилася в Башкирії, працювала медичною сестрою в пологовому будинку, а у 1963 році разом із чоловіком-військовослужбовцем переїхала до тодішнього Кіровограда, нині Кропивницький.
Про життя ювілярки 29 жовтня Суспільному розповів її онук Ігор Ніколаєв.
З його слів, після переїзду бабуся не працювала за фахом, займалася домашнім господарством, виховувала доньок, а згодом допомагала ростити онуків. Зі своїм чоловіком прожила 73 роки. Він пішов з життя у 96 років.
«Коли я був маленьким, то запам'ятав її як фактично другу маму. Моя мати була на роботі, дідусь також, а бабуся постійно займалася мною. У садочок я не ходив. Вона займалася вихованням, навчанням: ми вивчали математику, читання».
За документами ювілярка народилася 28 жовтня 1926 року. У родині день народження жінки відзначають й 8 жовтня. Зі слів бабусі, її мати могла змінити рік народження в свідоцтві, щоб уберегти наймолодшу доньку під час війни.
«Вона розповідала, що, за словами її мами, тоді були дуже складні часи. Мабуть, мама хотіла її якось уберегти, тому що вона була наймолодшою в сім'ї. Згодом отримали нове свідоцтво про народження, де вік записали зі слів, а не за фактичними даними».
Документального підтвердження іншого року народження у родини немає.
Нині Алевтіна Смірнова має проблеми зі слухом та зором, більшу частину дня проводить уві сні. Майже два роки не могла ходити, нині пересувається квартирою.
«На жаль, у неї багато хронічних захворювань, але зараз вона може прийти на кухню поїсти, сходити до туалету чи ванної. У такому режимі вона й живе».
Родина підтримує Алевтіну Василівну й влаштовувати для неї сімейні свята.
«Коли ми відзначали її 100 років, зробили торт, запалили свічки й запропонували загадати бажання. Вона сказала, що в неї їх дуже багато».
Секретом довголіття бабусі він вважає турботу рідних, життєрадісність і, можливо, спадковість.