Повідомлення про загибель захисників України на війні надходять з громад Харківської області, університетів та інших навчальних закладів. Список, наведений у матеріалі Суспільне Харків, не є повним.
Олег Красатюк
Олег Красатюк загинув 26 червня 2025 року поблизу населеного пункту Костянтинівка Краматорського району Донецької області, повідомили у Златопільській громаді.
Красатюка призвали на військову службу за мобілізацією 3 березня 2022 року.
"Він служив оператором БпЛА у підрозділі “Corvus” 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр" та командиром відділення цієї ж бригади", — сказано у повідомленні.
Олег був справжнім лідером — відважним, відповідальним, сміливим та активним. Він завжди підтримував своїх побратимів і йшов попереду.
Роман Роганський
Роман Роганський поліг 26 червня 2025 року під час захисту України, повідомили в Ізюмській МВА. З Роганським прощатимуться 2 липня на Алеї Славі в Ізюмі.
Олександр Божко
53-річний Олександр Божко загинув 25 червня поблизу Серебрянського лісу, повідомили у Лозівській громаді.
"Божко Олександр Григорович народився 27 серпня 1971 року в селі Петропілля Лозівського району Харківської області. У 1992 році вступив до Харківського державного аграрного університету ім. В. В. Докучаєва. Він був аграрієм за покликанням: дбайливим, працьовитим, відповідальним. У 2003 році Олександр створив сім’ю, став турботливим батьком для доньки та сина, яких виховував у любові, добрі та повазі. Його знали як людину щиру, чесну, добросердну, завжди готову підтримати, розрадити й допомогти", — йдеться у повідомленні.
2 березня 2022 року Олександра Божка мобілізували. Він служив старшим навідником.
"Авдіївка, Бахмут, Соледар, Лиман, Угледар — найгарячіші точки бойових дій, у яких він захищав Україну. Відзначений нагородами: медаллю "Ветеран війни" (2023), почесною відзнакою "За оборону Авдіївки" (2024), відзнакою Міністерства оборони України "Захиснику України", грамотою за сумлінне виконання службових обов’язків, особисту мужність, високу військову дисципліну та професіоналізм", — зазначили у громаді.
Олександр Карпов
16 червня внаслідок обстрілу позиції поблизу Вовчанських Хуторів загинув Олександр Карпов з Південної міської громади. Чоловіка призвали на військову службу по мобілізації 4 листопада 2024 року до складу гранатометного відділення 93-го окремого батальйону тероборони, повідомили у громаді.
Теймураз Хуцишвілі
20 червня поблизу Чорнобаївки на Херсонщині поліг 47-річний Теймураз Хуцишвілі з Покровського Донецької громади. Теймураз Хуцишвілі служив старшим техніком 9-ї роти берегової оборони, повідомили у громаді.
Десять років свого життя віддав військовій службі. Десять років — у строю, вірний присязі та Україні.
Андрій Гавілей
18 червня на Донецькому напрямку під час виконання бойового завдання загинув старший сержант Андрій Гавілей. Він служив командиром 2-го стрілецького відділення 53-го окремого стрілецького батальйону.
29 липня військовому мало виповнитися 50 років. У нього залишилися мама, дружина та донька Ліза, яка також служить у війську.
З Андрієм Гавілеєм попрощалися 23 червня у селі Велетні, повідомили у громаді.
Олександр Гадючко
23 червня на бойовому завданні в Сумській області загинув 53-річний штаб-сержант Олександр Гадючко з Таранівки Харківської області. Чоловік служив стрільцем 5-го стрілецького батальйону 2-го полку охорони особливо важливих державних об'єктів Нацгвардії.
У цивільному житті Олександр Гадючко працював у жіночій колонії в Харкові, на залізниці, заводі "Світло шахтаря", а в останні роки — у типографії "Фактор друк". До війська він долучився у вересні 2022 року.
Він був люблячим чоловіком, уважним батьком для двох доньок, турботливим дідусем. Людина, яка завжди залишиться в пам’яті своїх рідних, побратимів і земляків.
З полеглим попрощалися 27 червня о 13:00 у Таранівці, повідомили в Зміївській громаді.
Артем Папуша
9 червня на бойовому завданні в районі Павлівки Сумської області поліг командир десантно-штурмового відділення Артем Папуша. Військовому було 34 роки, повідомили в Близнюківській громаді. У чоловіка залишилися дружина та брат.
Його поховали 17 червня у селі Садовому.
Євген Михайличенко
23 червня на фронті загинув Євген Михайличенко з Шестакового, повідомили у Старосалтівській громаді.
Він був справжнім патріотом, відданим сином України, який свідомо став на захист нашої держави, аби боронити нашу незалежність, свободу й майбутнє всієї нації.
Валерій Шульжук
39-річний кулеметник 24 окремого штурмового батальйону "Айдар" Валерій Шульжук загинув 8 червня, повідомили у Великобурлуцькій тергромаді.
"Валерій народився в селі Шипувате на Великобурлуччині. Закінчив 9 класів місцевої школи і, не визначившись з подальшим здобуттям професії, поїхав до рідні у Чернівецьку область. Працював на станції технічного обслуговування автомобілів, яку вони утримували, і здобув відповідний досвід. Згодом повернувся до Шипуватого", — йдеться у повідомленні.
Період окупації села сприйняв болісно. В душі вирував нестримний спротив і з’явилося виважене рішення: після звільнення населеного пункту піде до війська. Про те, що він разом із чоловіком старшої сестри побували у ТЦК і добровільно, одними з перших в селі, долучилися до захисників України, родина дізналася пізніше.
За мужність і відвагу, виявлені у захисті державних інтересів України, зразкове виконання службового обов’язку Валерія Шульжука на позивний "Шульц" нагородили медаллю "За військову службу Україні".
"Останній раз Валерій виходив на зв’язок з рідними 12 травня 2025 року. Страшна звістка про його смерть приголомшила і накрила чорним крилом непоправного горя маму, старшу сестру, з якою були одним цілим, та її родину, трьох синів, для яких був взірцем мужності", — сказано у повідомленні.
Валерія поховали у Заставному Чернівецької області.
Сергій Бездетко
30- річний молодший сержант Сергій Бездетко загинув 6 червня під час виконання бойового завдання у Петрівці на Харківщині, повідомив очільник Пісочинської громади Олег Чернобай.
"У розквіті сил він віддав найдорожче — своє життя — заради України, заради того, аби його рідна земля жила у мирі. Йому б ще жити, будувати, любити, мріяти", — йдеться у повідомленні.
Сергій Мазурець
44-річний житель Мурафи, солдат Сергій Мазурець загинув 17 червня в районі Шевченка на Донеччині, повідомили у Краснокутській селищній раді.
Боєць не дожив до свого дня народження 10 днів.
Максим Шапарєв
Захисник Максим Шапарєв загинув 10 червня, повідомили у Безлюдівській селищній раді.
Бійцю було 28 років.
Віталій Шинкаренко
39-річний житель Краснокутська, стрілець патрульного взводу Нацгвардії Віталій Шанкаренко загинув 23 червня, повідомили у селищній раді.
"Вірний військовій присязі на вірність Українському народові, він віддав своє життя за свободу та незалежність Батьківщини", — йдеться у повідомленні.
Андрій Ігонін
Андрій Ігонін загинув на фронті 20 червня, повідомили у Слобожанській міській раді.
Захиснику було 33 роки.
Володимир Даниленко
47-річний Володимир Даниленко загинув на фронті 16 червня, повідомили у Харківському історичному музеї.
Володимир був працівником господарчої частини музею.
"Працював у музеї з 19 вересня 2000 року, де завжди відзначався сумлінністю, відповідальністю був добрим та скромним. У найтяжчі для держави часи він не залишився осторонь — став на захист Батьківщини. Вірний присязі, віддав своє життя за свободу та майбутнє нашої країни", — йдеться у повідомленні.
Олександр Долганов
43-річний матрос Олександр Долганов з Коротича загинув 14 червня, повідомив селищний голова Пісочина Олег Чернобай.
"Олександр був прикладом гідності, витримки й відданості. У пам’яті побратимів він залишиться надійним товаришем, відповідальним і мужнім воїном", — йдеться у повідомленні.
Сергій Задорожний
47-річний Сергій Задорожний зник безвісти у липні 2024 року. Майже за рік, у червні 2025 року, стало відомо, що Сергій загинув, повідомили у Донецькій громаді.
"Народжений 10 вересня 1976 року, він виріс у селищі Донець, тут закінчив школу, тут зробив перші життєві кроки, тут жили його мрії, його родина, його коріння. 11 квітня 2024 року Сергій став до лав Збройних Сил України. Захищав країну на Донецькому напрямку — у найгарячіших точках війни, з гідністю і честю", — йдеться у повідомленні.
У захисника залишилась родина: дружина, донька та двоє синів.
Роман Харківський
37-річний Роман Харківський загинув 18 травня на Запорізькому напрямку, повідомили у Шевченківській громаді.
"Роман народився у Великій Комишувасі Ізюмського району. В цивільному житті був будівельником. Воював в складі спецпідрозділу активних дій ГУР МО України "Артан", — йдеться у повідомленні.
Олександр Брьохов
46-річний Олександр Брьохов помер у відпустці, яку взяв через стан здоров'я, повідомили у Зачепилівській громаді.
"Молодший сержант Брьохов із 2015 року боронив Україну від злісного ворога. За часів АТО/ООС це був Авдіївський напрямок, з початку повномасштабного вторгнення — Дергачівський, оборона Харкова, Бахмута, Миколаївських, Запорізьких рубежів. На початку червня Олександр прибув додому у відпустку за станом здоров'я, яке добряче зіпсувала війна: перенесені численні контузії, пережиті баро- та акутравми, мікроінсульти, хронічні артрози та артрити", — йдеться у повідомленні.
Серце героя зупинилося в тиші... Він встиг обійняти близьких, вдихнути рідне повітря, виспатися у будинку, який так мріяв придбати саме на вулиці, де пройшло його дитинство, і зробив це декілька років тому.
Єгор Бутузов
Тіло 22-річного Єгора Бутузова повернули додому. Його родина з Пісків-Радьківських нещодавно оселилася в Коробчиному, повідомили у Чкалівській громаді.
"Він наймолодший в родині, в якій троє синів. Дитинство та й шкільні роки пройшли в рідному селі. Закінчивши місцеву школу, пішов навчатися на кухаря-кондитера до Чугуївського училища. Потім була служба в лавах Національної гвардії України і у 2021 році — укладення контракту. Початок повномасштабного вторгнення Єгор Бутузов зустрів навідником", — йдеться у повідомленні.
Старший брат Ігор потрапив в полон у 2022 році: "У нього залишилася дружина і донька. Тож, Єгор дуже любив свою маленьку племінничку та намагався, коли це було можливо, огортати дівчинку турботою та увагою".
Єгор Бутузов зник безвісти під час виконання бойового завдання поблизу Авдіївки 20 жовтня 2023 року.
"З того часу батьки пройшли процедури відбору біоматеріалу, а місяць тому їм повідомили про загибель сина. Під час чергового обміну тілами загиблих Єгора Бутузова віддали батькам. Чин поховання відбувся на цвинтарі у Коробчиному", — зазначили у громаді.
Олексій Рогуля
14 червня під Грушівкою на Куп'янщині загинув водій-санітар Олексій Рогуля. Під час виконання бойового завдання, він потрапив під удар російського БпЛА та зазнав поранень, несумісних з життям, повідомили у Височанській селищній раді.
"Олексій був не лише воїном, який добровільно пішов захищати Україну. Батько двох синів, люблячий чоловік, друг, людина, яка мала мрії й любила життя. Віддав найцінніше — аби жили ми", — написали у селищній раді.
Поховали загиблого захисника 18 червня.
Віталій Пащенко
Солдат Віталій Пащенко помер 10 червня у Київській лікарні швидкої медичної допомоги, повідомили у Люботинській міській раді. У медичному закладі він проходив лікування після поранень.
Чоловік доєднався до лав ЗСУ у квітні 2024 року.
Загиблому захиснику було 42 роки.
Антон Демченко
Солдат Антон Демченко загинув 1 червня біля Іскрисківщини в Сумській області, повідомили у Люботинській міськраді.
Захисник долучився до лав ЗСУ у січні 2024 року. Служив водієм-електриком роти безпілотних ударних авіаційних комплексів.
Загиблому захиснику було 27 років.
Василь Бондаренко
Василь Бондаренко загинув 13 червня поблизу Макіївки Сватівського району на Луганщині, повідомили у Валківській міській раді.
Василь Бондаренко народився в селі Пішках Черкаської області. У 2010 році він переїхав до Ков'яг на Валківщині. Чоловік працював монтером колії на Харківському міськелектротранссервісі.
"У 2015 році його мобілізували до лав ЗСУ, де він протягом двох років воював у зоні проведення АТО. Отримав статус учасника бойових дій", — йдеться у повідомленні міськради.
У вересні 2022 році Бондаренко знову доєднався до лав ЗСУ — служив механіком-водієм танка у складі Третьої окремої штурмової бригади.
Захисник воював на найгарячіших напрямках — Бахмутському, Авдіївському, боронив Харківщину. Мав низку нагород: почесний нагрудний знак Головнокомандувача Збройних Сил України "Золотий хрест", нагрудний знак "Хрест хоробрих", відзнаку Міністерства оборони України "Знак пошани", відзнаки Міністра оборони України "За поранення" та "Лицарський хрест".
У загиблого захисника залишилися дружина та син. Йому було 43 роки.
Костянтин Лелюх
10 червня під час виконання бойового завдання на Сумщині загинув Костянтин Лелюх. Внаслідок удару FPV-дрона він отримав травми несумісні з життям, повідомили в Золочівській селищній раді.
Костянтин народився в селі Довжик на Золочівщині. Навчався в Довжанській школі, Харківському торгово-економічному коледжі, працював на підприємствах в Харкові. У квітні 2022 року він долучився до лав ЗСУ.
"Костянтин не встиг створити власну сім’ю, але всім серцем любив своїх рідних, завжди цікавився їхніми справами, допомагав, підтримував. У нього залишилися мама, батько, який також захищає Батьківщину, брат, бабуся та племінники", — йдеться у повідомленні селищної ради.
Загиблому захиснику було 37 років.
Віталій Носик
Віталій Носик загинув 3 листопада 2024 року, повідомили в Ізюмській міській військовій адміністрації.
Загиблому захиснику було 37 років. Його поховали 17 червня на Алеї Слави в Ізюмі.
Василь Довбиш
Молодший сержант, командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу Василь Довбиш загинув 4 червня поблизу населеного пункту Білопілля, повідомили у Лозівській міській територіальній громаді.
Василь народився у багатодітній родині в Краснопавлівці Лозівського району. Після закінчення школи вступив до Харківського машинобудівного коледжу, згодом закінчив Харківський національний автомобільно-дорожній університет.
"3 січня 2025 року призваний на військову службу по загальній мобілізації. Василь розпочав свою службу простим солдатом у складі другого штурмового батальйону військової частини А7400", — йдеться у повідомленні громади.
Загиблому захиснику було 26 років.
Сергій Андрєєв
Сергій Андрєєв народився 13 квітня 1998 року в селі Берестове, повідомили у Близнюківській громаді. Перед початком повномасштабної війни переїхав до села Вільне Друге.
"З початком бойових дій став до лав захисників, добровільно вирушивши боронити Батьківщину. У 2024 році ухвалив важливе та свідоме рішення — підписав контракт зі Збройними силами України", — йдеться у повідомленні громади.
Поховали Сергія Андрєєва 13 червня.
У нього залишилися дружина Дарина та син Матвій, якому 15 червня виповнилося два роки.
Володимир Єрьомін
Володимир Єрьомін загинув 1 червня поблизу Слобожанського на Харківщині, повідомили у Зміївській міськраді.
Володимир народився 23 вересня 1973 року у селі Бірочок-2. Навчався у Першотравневій школі. Після закінчення школи проходив строкову службу в Збройних Силах України, де здобув спеціальність механіка-водія.
"З початку повномасштабної війни Володимир разом із пасинком добровільно вступив до лав ЗСУ. Пройшов навчання в Німеччині та Чехії, був неодноразово відзначений військовими нагородами", — йдеться у повідомленні міськради.
Володимир Єрьомін служив водієм другого самохідного артилерійського взводу військової частини А0501.
Загиблому захиснику був 51 рік.
Іван Крамаров
Солдат Іван Крамаров загинув 18 травня поблизу Іскрисківщини на Сумщині, повідомили в Берестинській міськраді.
Він служив стрільцем штурмового спеціалізованого батальйону військової частини А7400.
Загиблого захисника поховали 5 червня. Йому було 38 років.
Олександр Діхтяр
Житель Бесарабівки Олександр Діхтяр, 1978 року народження, загинув 25 жовтня 2024 року в районі Шахтарського на Донеччині, повідомили в Кегичівській громаді. З того дня він вважався зниклим безвісти.
Поховали загиблого захисника 12 червня.
Віталій Григор'єв
25 квітня 2024 року на бойовому завданні у Тернах Краматорського району поліг командир стрілецького відділення 44-го окремого стрілецького батальйону Віталій Григор'єв. Про втрату повідомили у Лозівській громаді.
Перед загибеллю його колектив стримував безперевний дводенний штурм з численними обстрілами. Загинув у бою, зі зброєю в руках. Рідні назавжди запам’ятали фразу Віталія Миколайовича: «Колись ми обовʼязково переможемо, але якою ціною…».
50-річний чоловік був уродженцем Новоолександрівки Близнюківської громади, згодом родина переїхала до Лозової. Він вивчився на тракториста, працював механізатором, пізніше — токарем.
До війська Віталій Григор'єв долучився 2 квітня 2022 року.
"Будучи сапером, командиром відділення займався встановленням фортифікаційних споруд, встановленням мін та виявленням і знешкодженням ворожих мін. У новому підрозділі, попри проблеми зі здоров’ям, став на посаду справжнього воїна-стрільця — командира відділення", — йдеться в повідомленні.
Був на одному з найважчих напрямків на той момент. Брав полонених та ефективно воював.
У полеглого лишилася дружина Наталія та син Олега.
Володимир Країл
20 травня у Троїцькому і Новомиколаївці Шевченківської громади попрощалися з 40-річним Володимиром Країлом. Він загинув у лютому 2025 року.
Військовий народився в Новомиколаївці, мав дружину і трьох доньок.
Працював залізничником у Ківшарівці, під час окупації оселився з родиною у Троїцькому. До лав збройних сил пішов у жовтні 2023 року.
Віталій Писаренко
12 червня на бойовому завданні на Донеччині загинув 31-річний Віталій Писаренко з селища Донця, повідомили у громаді.
"У 2010 році вступив до Харківського автотранспортного технікуму. Після навчання він став на свій шлях – як відповідальний, працьовитий чоловік, як люблячий син, турботливий батько, вірний чоловік", — сказано в повідомленні.
З початком повномасштабної війни Віталій не вагався — став на захист України. Його вибір був мужнім і свідомим. Він воював за свободу, за мир для рідних, за майбутнє своєї маленької донечки, якій сьогодні лише три роки.
У військового за службу були відзнаки:
- "За сумлінну службу" від Головнокомандувача Збройних Сил України Олександра Сирського;
- "Відмінний прикордонник" Державної прикордонної служби України;
- "За мужність в охороні Державного кордону України" Державної прикордонної служби України.
Артем Гавриленко
3 червня в Новоселівці Куньєвської громади попрощалися з 32-річним Артемом Гавриленком. Військовий був родом з Олександрівки, повідомила голова громади Ірина Ворохта.
Григорій Крячко
13 червня у Краснокутську попрощалися з 48-річним солдатом Григорієм Крячком з села Основинців. Він служив оператором відділення радіоелектронної роботи з безпілотними літальними апаратами у 17-й окремій важкій механізованій бригаді.
Він загинув 12 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання біля Ольгівки Курської області.
Довгий час вважався зниклим безвісти. Його особу було підтверджено за результатами ДНК-експертизи.
Геннадій Івченко
12 червня у Шевченківській громаді провели в останню путь 52-річного Геннадія Івченка. Військовий поліг під час бойового завдання 6 липня 2024 року біля Новоселівки Першої Покровського району на Донеччині.
Геннадій служив на посаді старшого стрільця-оператора механізованого батальйону 47-мій окремій механізованій бригаді "Ма́ґура".
Попрощатися із загиблим прийшли рідні, близькі, друзі та бійці 47 ОМБр "Магура", які вручили матері прапор бригади та орден ОМБр "Магура" третього ступеня.
Дмитро Ручка
8 травня гранатометник Дмитро Ручка помер у місці тимчасової дислокації підрозділу в Преображенці Запорізької області. Він служив у 118-й окремій механізованій бригаді, повідомили у Лозівській громаді.
Йому не судилося зустріти своє 23-річчя — життя воїна обірвалося за кілька днів до цього дня.
Дмитро народився 11 травня 2002 року у селі Червоному на Близнюківщині. Він ріс у дитячому будинку сімейного типу, навчався у Лозівському ліцеї.
Хлопець долучився до війська 16 грудня 2022 року.
Дмитро Юхно
5 червня на бойовому завданні у районі Соляників Сумської області поліг 29-річний Дмитро Юхно. Військовий був уродженцем Медведівки, повідомили у Кегичівській громаді.
Із загиблим попрощалися 13 червня, його поховають на кладовищі у селі Золотухівці.
Віталій Доля
12 червня в Ізюмі попрощалися з 39-річним Віталієм Долею. Військовий поліг 1 червня, про втрату повідомили в міській раді Ізюма.
Євген Сагімбаєв
40-річний стрілець-санітар Євген Сагімбаєв загинув 4 серпня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Нью-Йорк Бахмутського району, повідомив Печенізький селищний голова Олександр Гусаров.
Майже рік боєць вважався зниклим безвісти, його загибель підтвердила експертиза ДНК.
У захисника залишилась дружина.
Микола Слісарчук
Житель села Руські Тишки Микола Слісарчук загинув на полі бою, повідомили у "Циркунівських вістях".
"Микола мужньо боронив рідну землю у складі Збройних сил України. Востаннє він перебував у селі Кліщіївка на Донеччині, де тривали важкі бої. Довгий час вважався зниклим безвісти", — йдеться у повідомленні.
Він був щирою, доброзичливою, світлою людиною. Завжди усміхнений, готовий підтримати, допомогти, стати поруч у скрутну хвилину. Неодноразово отримував поранення, але повертався на фронт зі словами: "Хто, якщо не я". Його дім було зруйновано, та Микола не зламався — навпаки, з ще більшою рішучістю продовжував боротися за нашу свободу, за майбутнє.
У захисника лишилися двоє дітей.
Віктор Соколов
Житель Хорошевого Віктор Соколов загинув 28 травня на Херсонщині, повідомили у громаді.
Боєць загинув 28 травня.
Попрощаються із захисником у рідному селі.
Олександр Щербак
Захисник Олександр Щербак загинув на фронті 15 травня, повідомили у Безлюдівській селищній раді.
Бійцю був 51 рік.
Вячеслав Легенький
8 червня у Дергачівській громаді попрощалися з 48-річним Вячеславом Легеньким, солдатом 21-ї окремої механізованої бригади ЗСУ, який загинув на бойовому завдання 1 червня поблизу села Запсілля на Сумському напрямку. Він долучився до війська у лютому 2025 року.
Вячеслав писав вірші та інформаційні повідомлення для місцевих газет. Його останньою роботою у цивільному житті стала робота на автозаправній станції. Вільний час чоловік обожнював присвячувати перегляду футбольних матчів.
Українського захисника поховали на Алеї Слави Семенського кладовища.
У Вячеслава залишились мати Ольга та батько Олександр.
Олександр Жулій
27-річний Олександр Жулій загинув 14 грудня 2023 року в Мар'їнці на Донеччині. З того дня він вважався безвісти зниклим і ідентифікувати його особу вдалося тільки за результатами ДНК-тесту, повідомили в Лозівській міській територіальній громаді.
Олександр Жулій народився у Краснопавлівці, після закінчення школи здобув професію водія у Панютинському професійно-технічному училищі. Після закінчення працював за фахом.
9 жовтня 2023 року Олександра мобілізували. Він брав участь у боях на Донеччині.
У загиблого захисника залишилися батьки та два брати.
Денис Мисягін
3 червня загинув захисник зі Змієва Денис Мисягін на позивний Smolet. Про це повідомили у Львівській міській раді.
Денис Мисягін після закінчення школи здобув освіту за спеціальністю “Бізнес-статистика" в Харківському національному економічному університеті імені Семена Кузнеця. Працював приватним підприємцем.
"У вільний час захоплювався вивченням історії — як світової, так і української, глибоко цікавився розвитком військової техніки та сучасними безпілотними системами", — йдеться у повідомленні.
Денис Мисягін долучився до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення. Служив на Донецькому напрямку у 125-й окремій бригаді територіальної оборони Збройних Сил України.
Військовий був нагороджений нагрудним знаком "Золотий хрест" Головнокомандувача Збройних Сил України та медаллю "Хрест Сил територіальної оборони".
У загиблого захисника залишились дружина, дві доньки, мати та брат.
Поховають Дениса Мисягіна 7 червня у Львові. Йому було 44 роки.
Василь Жижко
Василь Жижко загинув 29 травня, повідомили у Балаклійській міській військовій адміністрації.
Василь народився у Балаклії, після закінчення школи здобув спеціальність електромонтера у професійно-технічному училищі в Савинцях.
Він доєднався до лав ЗСУ у 2025 році. До призову на службу чоловік волонтерив, зазначили в МВА.
"Долучався до волонтерських ініціатив — допомагав копати окопи в районі Богодухова, підтримуючи наших захисників", — йдеться у повідомленні.
Поховали Василя Жижка 6 червня. Загиблому захиснику було 48 років.
Олександр Зінченко
Олександр Зінченко загинув у ДТП поблизу Громадського на Вінниччині. Військовий перебував там у відрядженні, повідомили у Нововодолазькій селищній раді.
До лав ЗСУ Олександр Зінченко доєднався у жовтні 2023 року.
"Відтоді побував у найгарячіших точках. Йому дивом вдалось уціліти під Покровськом, нині ніс службу на Херсонщині. Капітан Зінченко під час проходження служби користувався повагою, здобув авторитет серед побратимів, адже був щирим, відповідальним та сумлінно виконував покладені на нього обов’язки", — йдеться у повідомленні селищної ради.
Загиблому військовому було 53 роки. До свого дня народження від не дожив 15 днів.
У Олександра Зінченка залишилися дружина, сини, брат та сестра.
Заза Кереселідзе
51-річний житель Козіївки Заза Кереселідзе загинув під час виконання бойового завдання в районі Новоекономічного на Покровщині, повідомили в Краснокутській селищній раді.
"Заза Тарієлович проходив військову службу у складі військової частини А4247, водієм-електриком 1 відділення безпілотних авіаційних комплексів (БАК"Лелека-100") взводу безпілотних авіаційних комплексів. Вірний військовій присязі, він проявив мужність, стійкість та відданість Україні, захищаючи її суверенітет і незалежність", — йдеться у повідомленні.
Віктор Савін
51-річний старший оператор відділення протитанкових ракетних комплексів Віктор Савін загинув поблизу Степової Новоселівки на Куп'янщині 3 червня, повідомили у Нововодолазькій селищній раді.
"Він захоплювався футболом, часто його бачили на місцевому стадіоні, та полюбляв рибалку, де відпочивав душею. Захищати Батьківщину Віктор пішов у грудні 2022 року і з того часу воював на Куп’янському напрямку - найгарячішому, де від атак та обстрілів з боку ненависного ворога немає спокою ні вдень, ні вночі. Молодший сержант Віктор Савін, виявивши стійкість і мужність, боронив рідну землю від рашистської нечисті, він виборював для нас такий жаданий мир і спокій", — йдеться у повідомленні.
У захисника лишились дружина, донька та син.
Яків Воробйов
Про загибель Якова Воробйова, 1971 року народження, повідомив начальник Балаклійської МВА Віталій Карабанов.
"Яків Володимирович не лише мужньо боронив нашу землю на фронті, а й багато років був директором комунального закладу "Публічна бібліотека" Балаклійської міської ради. Під його керівництвом бібліотека стала справжнім культурним осередком — місцем, де об'єднувались ідеї, знання, покоління", — написав Карабанов.
У загиблого захисника залишилися син та мати.
Максим Нікіфоров
18 листопада 2023 року під час виконання бойового завдання в районі Новопрокопівки Запорізької області Максим Нікіфоров зник безвісти. Підтвердження його загибелі надійшло на початку червня 2025 року, повідомили у Донецькій селищній громаді.
Чоловік народився у селі Утківка Харківської області. Дитинство та юність провів у Пришибі, навчався в Пришибській загальноосвітній школі.
"У 2015 році доєднався до АТО, був відзначений медаллю. 19 травня 2023 року вступив до лав ЗСУ, служив у 71-й окремій єгерській бригаді десантно-штурмових військ, розвідником-радіотелефоністом у званні солдата", — йдеться у повідомленні Донецької селищної громади.
На момент смерті Максиму Нікіфорову було 38 років.
Андрій Деменко
28 травня від поранень, несумісних з життям, загинув Андрій Деменко, повідомили у Золочівській селищній раді.
"Андрій народився у Малій Рогозянці, закінчив Малорогозянську школу, Харківський машинобудівний ліцей за спеціальністю токар-фрезерувальник. Цікавився історією, археологією, займався спортом, любив футбол та риболовлю", — йдеться у повідомленні.
У серпні 2021 року чоловік уклав контракт на проходження військової служби в лавах ЗСУ. Воював у складі 92 бригади Харківському, Донецькому та Луганському напрямках.
Загиблому захиснику було 28 років. У нього залишилися батьки та молодша сестра.
Руслан Григоренко
Руслан Григоренко загинув 31 травня на Куп'янському напрямку, повідомили у Балаклійській міській раді.
Чоловік народився в селі Новодмитрівці Сахновщинського району Харківської області. Навчався у Новодмитрівській середній школі, після її закінчення продовжив здобувати освіту в Харківському інституті механізації електрифікації сільського господарства.
Після закінчення інституту працював у ньому інструктором навчальної частини та викладав механізацію сільського господарства.
З 2016 по 2021 рік Руслан Григоренко брав участь в АТО. З 24 лютого 2022 року знову доєднався до лав ЗСУ — служив у 92 бригаді, мав звання старшого сержанта. Був інструктором групи безпілотних систем першого штурмового батальйону.
"Військовий мав низку відзнак, серед яких нагорода "За оборону Щастя" (2016 р.), медаль "За оборону Авдіївки", "Лицарський хрест родини Мазеп", медаль "За зразкову службу" (2016 р.), "Золотий Хрест" (2023 р.), медаль "Захиснику Вітчизни" (2019 р.), медаль "За досягнення у військовій службі" (2022 р.)", — повідомили у міській раді.
Загиблому захиснику було 43 роки. У нього залишилися дві доньки, син, батьки, онука та сестра.
Поховали Руслана Григоренка 4 червня.
Анатолій Чепурний
Анатолій Чепурний потрапив під авіаційний та ракетний удари в районі Райгородку на Донеччині 26 вересня 2024 року. З того дня він вважався зниклим безвісти, повідомили у Валківській міській раді.
Чоловік народився у Валках, закінчив там школу. Освіту здобув Полтавській державній академії статистики, обліку та аудиту.
"Останні шість років працював оператором верстатів з програмним керуванням. У вільний час любив майструвати — із задоволенням працював з деревом і металом, створюючи різноманітні вироби власними руками", — йдеться у повідомленні міськради.
Анатолій Чепурний уклав контракт та долучився до лав ЗСУ 22 січня 2024 року. Служив у складі 131 окремого розвідувального батальйону.
Факт загибелі захисника встановили за допомогою експертизи ДНК. Анатолію Чепурному на момент загибелі було 40 років.
У нього залишилися дружина, донька, батьки та брат.
Сергій Задорожний
Сергій Задорожний загинув 15 березня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі Бердичів на Донеччині, повідомили у Біляївській громаді.
Чоловік народився в Суданці на Харківщині. Навчався у Біляївській школі. У Первомайському ПТУ №29 здобув спеціальність електрогазозварювальника. Працював трактористом-комбайнером у фермерському господарстві.
Сергій Задорожний долучився до лав ЗСУ у вересні 2022 року.
Служив у складі 47-ї окремої механізованої бригади "Маґура" під позивним "Шторм". Після підготовки у Житомирській та Львівській областях його направили на Донеччину, де він мужньо виконував свої обов’язки на передовій", — йдеться у повідомленні Біляївської громади.
У загиблого захисника залишились дружина, дві доньки та батьки.
Олександр Осьмачко
3 червня у Рогані попрощалися з 42-річним Олександром Осьмачком. Військовий з 8 лютого 2025 року вважався зниклим безвісти на одному з напрямків північно-східної України. Про загибель у громаді повідомили 2 червня.
Солдат Олександр Осьмачко служив у 47-й окремій механізованій бригаді "Маґура".
Його знали як надійного товариша, відданого сина України та справжнього патріота.
Сергій Маслов
Поблизу Костянтинівки на Донеччині поліг 34-річний Сергій Маслов з села Наталино.
Про втрату повідомили у Берестинській громаді.
Сергій Букало
22 травня 2025 року при виконанні бойового завдання в районі Краматорська Донецької області загинув житель селища Есхар, 44-річний Сергій Букало.
З ним попрощалися в Есхарі 29 травня, поховали на місцевому кладовищі, повідомили у громаді.