Повідомлення про загибель захисників України на війні надходять з громад Харківської області, університетів та інших навчальних закладів. Список, наведений у матеріалі Суспільне Харків, не є повним.
Андрій Котихін
Андрій Котихін помер у лікарні внаслідок поранень, повідомили 28 квітня у виконавчому комітеті Люботинської міської ради.
"Андрій Котихін із перших днів повномасштабного вторгнення став на захист рідної землі у Добровольчому формуванні Люботинської громади. Згодом захищав Україну на передньому краю лінії оборони у найгарячіших точках фронту. Оборонець Харківщини, старший сержант Андрій Котихін нагороджений медаллю «За оборону міста-Героя Харкова»", — сказано у повідомленні.
Він був неодноразово тяжко поранений, але продовжував служити українському народові в евакуаційному екіпажі водієм-санітаром медичного пункту і рятував поранених бійців, доставляючи їх зі стабілізаційних пунктів до шпиталю.
"Після різкого погіршення стану здоров'я через ускладнення від неодноразових поранень, Андрія направили на стаціонарне лікування, 22 квітня захисника не стало", — кажуть у виконавчому комітеті.
Олександр Фролов
13 квітня у лікарні в Харкові на лікуванні після тяжкого поранення помер Олександр Фролов. За тиждень його поховали на кладовищі в Південному, повідомили у громаді.
53-річний старший солдат Фролов служив у 93-й окремій механізованій бригаді "Холодний Яр".
Максим Брежнєв
35-річний солдат Максим Брежнєв поліг на Донеччині 7 квітня. Про загибель військового повідомили у Донецькій громаді.
Чоловік жив у селі Андріївці. Він став на захист країни 8 листопада 2024 року.
Максим не просто пішов на війну — він пішов захищати кожного з нас. Наше сьогодення. Наше завтра. Нашу свободу.
Андрій Афонін
1 березня поблизу Дементіївки на Харківщині загинув 47-річний Андрій Афонін, повідомили в Нововодолазькій селищній раді.
"Андрій народився в селищі Нова Водолага, де пройшли його дитинство та юність. Закінчив школу №1, виріс добрим, чесним, працьовитим хлопцем. Його життя було простим, але сповненим глибокого змісту: він любив свою родину, цінував працю, ніколи не стояв осторонь, коли хтось потребував допомоги", — йдеться у повідомленні.
У загиблого військового було троє дітей і маленька онучка.
Валерій Богданов
29 березня під час виконання бойового завдання поблизу Дорошівки на Куп'янщині загинув Валерій Богданов, повідомив Пісочинський селищний голова Олег Чернобай.
Чоловік служив стрільцем-снайпером механізованого батальйону військової частини А4962.
Ігор Колесньов
Ігор Колесньов загинув 7 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Поповка Бєлгородської області, повідомив Пісочинський селищний голова Олег Чернобай.
Загиблого військовослужбовця поховали 14 квітня. Йому було 39 років.
Сергій Артеменко
30-річний Сергій Артеменко загинув 28 березня у бою під Демидівкою під час виконання бойового завдання, повідомили у Зміївській міськраді.
"Народився Сергій 19 січня 1995 року в багатодітній родині у Змієві. Його, брата і двох сестер виховували дідусь і бабуся, які вклали в нього все найсвітліше: людяність, доброту, силу духу. Після закінчення Зміївського ліцею №1 Сергій вступив до одного із Харківських вишів і розпочинає свій трудовий шлях", — йдеться у повідомленні.
З 21 червні 2024 року Сергій приєднався до лав ЗСУ.
"Командир взводу, оператор безпілотних літальних апаратів, захисник неба і землі — він пройшов крізь найгарячіші точки фронту. Був двічі поранений, але щоразу повертався в стрій, бо вірив: боронити Україну — це його обов’язок і честь", — сказано у повідомленні.
У Сергія залишився маленький син, брат, сестри, племінники.
Попрощалися із захисником 11 квітня у Змієві.
Василь Жук
41-річний Василь Жук 12 квітня загинув на фронті, повідомили у Близнюківській громаді.
"До мобілізації він сім років працював ГРОЗом на дільниці з видобутку вугілля №1 ШУ Дніпровське. Восени 2022 року Василь став на захист рідної землі, долучився до лав Збройних сил України", — йдеться у повідомленні.
У захисника лишилися дружина, донька та батьки.
Попрощалися із захисником у Павлограді, де він жив і працював.
Микола Войт
28-річний солдат Микола Войт загинув в районі Западного на Куп'янщині 1 квітня, повідомили у Берестинській міськраді.
Із захисником попрощалися 5 квітня. Поховали бійця на Центральному кладовищі Берестина.
Дмитро Єрьоменко
23-річний старший матрос Дмитро Єрьоменко загинув 17 квітня у Покровському районі, повідомили у Чугуївській міськраді.
"Молодий воїн служив за контрактом з жовтня 2020 року. Старший стрілець-оператор морської піхоти, старший матрос Дмитро Єрьоменко загинув, захищаючи незалежність та свободу України", — йдеться у повідомленні.
Поховали героя 23 квітня на Алеї пам’яті у Чугуєві.
Віктор Лисенко
39-річний штаб-сержант 3 категорії Віктор Лисенко помер 11 квітня у лікарні Миколаєва, повідомили у Берестинській міськраді.
Із захисником попрощалися 15 квітня. Поховали бійця на Центральному кладовищі Берестина.
Вадим Приходько
8 серпня 2024 року в районі Невського на Луганщині, під час відбиття російського штурму, загинув Вадим Приходько, повідомили в Сахновщинській громаді.
Чоловік служив старшим бойовим медиком роти вогневої підтримки. Він вважався безвісти зниклим до квітня 2025 року, коли експерти ідентифікували його тіло.
Загиблого військового поховали 23 квітня в селі Дубові Гряди.
Андрій Мігущенко
22 квітня Балаклійська громада провела в останню путь жителя села Пришиб Андрія Мігущенка, який загинув на Сумському напрямку.
Про це повідомили в Балаклійській міській військовій адміністрації.
"Андрій народився 4 травня 1987 року в селі Пришиб. З 1992 року навчався у Балаклійській загальноосвітній школі №1. Після закінчення навчання працював у Харкові на заводі", — йдеться у повідомленні.
Чоловік доєднався до лав ЗСУ на початку повномасштабного вторгнення.
У загиблого військового залишилися мати та двоє дітей.
Роман Шатійов
27 березня в Юнаківці Сумської області під час виконання бойового завдання загинув Роман Шатійов, повідомили в Великобурлуцькій громаді.
Чоловік народився 15 лютого 1980 року в Малинівці Чугуївського району. Після закінчення школи здобув професію слюсарі з ремонту автомобілів. Відслужив строкову службу, працював водієм в колгоспі, згодом з дружиною переїхали до Харкова.
Десять років Роман Шатійов працював водієм маршрутного таксі, потім влаштувався до фармацевтичної компанії.
"З перших днів повномасштабного вторгнення РФ на територію Харківщини, Роман Шатійов брав участь в евакуації заводу та гуманітарній місії — розвозив ліки по території України", — йдеться у повідомленні Великобурлуцької громади.
11 червня 2024 року чоловік доєднався до 92 ОШБр ім. Івана Сірка.
У загиблого військовослужбовця залишилися мати, дружина, син та донька.
Романа Шатійова поховали 3 квітня на Алеї Слави в Харкові.
Сейтумер Абдураманов
Сейтумер Абдураманов загинув 30 жовтня 2024 року поблизу Новоукраїнки на Донеччині, повідомили в Краснокутській селищній раді.
Чоловік проживав у селі Городнє. Служив водієм кулеметного відділення військової частини А7290.
"Після бою вважався зниклим безвісти. Протягом тривалого часу рідні жили в надії та чеканні. Лише після обміну тілами й проведення експертизи ДНК стало можливим офіційно підтвердити його загибель", — йдеться у повідомленні селищної ради.
Загиблому військовому було 36 років.
Леонід Підько
Леонід Підько загинув 2 листопада 2023 року, повідомили в Лозівській міськраді.
Чоловік народився в селищі Краснопавлівка Лозівського району. Після школи навчався в Панютинському технікумі, де здобув фах кухаря.
"13 вересня 2023 року він добровільно став на захист України. Служив солдатом аеромобільного взводу військової частини А2582", — йдеться у повідомленні міськради.
У загиблого військового залишилися мати, брат та син.
Віталій Запорізький
19 квітня на Алеї Слави у Чугуєві поховали капітана Віталія Запорізького. 47-річний військовий служив начальником групи радіоелектронної боротьби штабу однієї з військових частин.
Загинув 17 квітня на Куп’янському напрямку внаслідок скиду вибухівки з російського БпЛА, повідомили у міській раді.
Віталій Кафанов
18 квітня у Балаклійській громаді простилися з Віталієм Кафановим, уродженцем Ізюмщини. 27-річний військовий поліг 13 квітня. За час служби під час повномасштабної війни воював на Херсонському та Донецькому напрямках.
У 2017 році пройшов строкову службу, а з 2019 року продовжив службу в лавах Збройних Сил України.
У нього залишилися син та дружина.
Рідні, друзі та побратими згадують його як добру, чуйну та надійну людину, яка завжди була готова прийти на допомогу та підтримати свою родину. За свою відвагу та вірність присязі Віталій був відзначений двома нагородами.
Дмитро Сільченко
Військовий з Балаклії не дожив чотири дні до свого 25-річчя: він поліг 13 квітня під час бойового завдання на Донеччині. Дмитро був випускником ХПІ, а з 2019 року проходив військову службу за контрактом.
У званні старшого солдата він мужньо боронив Україну, був учасником бойових дій та був відзначений державною нагородою.
У загиблого лишилася мама та дружина. З ним у громаді попрощалися 18 квітня.
Вадим Средній
З 25 лютого 2022 року Вадим Средній з Лозівської громади доєднався до війська. Він служив гранатометником у стрілецькому відділенні 124-го окремого батальйону ТрО, мав нагороди, зокрема, "За участь в боях «Бахмутський рубіж»".
Внаслідок танкового обстрілу Вадим Средній зазнав тяжкого поранення та помер 10 квітня, повідомили у громаді. Захиснику було 36 років.
Чоловік мріяв про мирне життя у вільній країні із рідними та дорогими серцю людьми. Був щасливим у стосунках із коханою дружиною Оленою і двома її доньками та люблячим, турботливим сином для своєї мами Ольги.
Вадим Коновалов
9 квітня на під час бойового завдання у районі Демідовки Білгородської області поліг старший солдат з Лозівської громади Вадим Коновалов. 30-річний військовий служив механіком-водієм розвідувального відділення 7-ї окремої механізованої бригади "Маґура". Про його загибель повідомили у громаді.
Коновалов був уродженцем Дніпровської області, він мав досвід військової служби, бо служив за призовом у 2015-2017 роках.
У 2017 році отримав грамоту за зразкову службу, особистий внесок у захист України, її територіальної цілісності та недоторканості, а також з нагоди завершення виконання бойового завдання за призначенням.
У загиблого лишилася дружина, з якою вони побралися у 2023 році.
Віталій Липчанський
14 квітня попрощалися із 47-річним Віталієм Липчанським, який майже рік вважався зниклим безвісти, повідомили у Богодухівській міській раді.
"Народився і виріс у мальовничому селі Крупчине, на рідній батьківській землі, він з честю пішов захищати Україну від російського загарбника. У травні 2024 року, під час виконання бойового завдання Віталій зник безвісти. Майже рік його родина, мама, тато, брат, жили між надією і болем, чекаючи на звістку. На жаль, експертиза підтвердила найгірше. Його поховали в рідному селі, на тій землі, яка дала йому життя і яку він до останнього подиху захищав", — йдеться у повідомленні.
Максим Ольховський
У селі Сінному попрощалися із 25-річним прикордонником Максимом Ольховським, який загинув 13 квітня при виконанні бойового завдання, повідомили у Богодухівській міськраді.
"Єдиний син у батьків… Він багато чого не встиг у житті. Не встиг створити родину, побудувати власну справу, здійснити мрії… Але встиг — віддати своє життя за Україну, за свободу і мир для кожного з нас. Прощатися з Героєм прийшло все село. Лунали вдячні слова, згадували Максима як доброго, відповідального, щирого хлопця. Поховали його на рідній землі, з почесною вартою, під залпи військового салюту, зі сльозами та молитвою", — йдеться у повідомленні.
Сергій Чикмарьов
23-річний старший солдат Сергій Чикмарьов загинув внаслідок удрау дрона-камікадзе 11 квітня під час виконання бойового завдання в районі Нескучного на Харківщині, повідомили у Краснокутській селищній раді.
"Сергій був оператором безпілотних літальних апаратів. Молодий, відданий, відповідальний боєць, він сумлінно виконував свій обов’язок, наближаючи Перемогу ціною власного життя. Життя, сповнене мрій, планів і надій, обірвалося надто рано", — йдеться у повідомленні.
Сергій Горошко
Сергій Горошко загинув 2 квітня під час виконання бойового завдання в районі Новоєгорівки на Луганщині, повідомили в Краснокутській селищній раді.
Він служив на посаді стрільця.
Поховають загиблого військового 11 квітня у В'язовій, звідки він родом.
Сергію Горошку було 50 років.
Євгеній Караговський
26 березня, повертаючись із завдання, від вибухової травми загинув Євгеній Караговський на позивний "Юджин", повідомили в Великобурлуцькій територіальній громаді.
"У 2020 році Євген уклав контракт на проходження військової служби з ВПС "Вільхуватка" Харківського прикордонного загону. На почаьку повномасштабного вторгнення він разом з іншими прикордонниками вийшов з окупованої території та давав відсіч росіянам на підступах до Харкова", — йдеться у повідомленні.
Жека був справжнім воїном, вірним побратимом і патріотом, людиною, яку не згадаєш без усмішки. Завжди на позитиві, навіть, в ті моменти, коли це не всім вдавалося, що дуже підбадьорювало. На нього можна було завжди розраховувати. Він відповідально ставився до служби та своїх обов'язків, користувався повагою як побратимів, так і керівництва.
Загиблому військовому було 24 роки. Його поховали на Алеї Слави у Харкові.
Олександр Цибель
39-річний старший солдат Олександр Цибель поліг 1 квітня в районі Новоолександрівки Запорізької області, повідомили у Біляївській тергромаді.
"Олександр народився 12 вересня 1985 року в селі Бритай Лозівського району. У 1991 році розпочав навчання в Садовській середній школі, а у 1999 році закінчив 8 класів Єфремівської середньої школи Первомайського району. З юних років став до праці, завжди був працьовитим і відповідальним", — йдеться у повідомленні.
У 2004 році одружився, разом з дружиною виховав шістьох дітей. Він був турботливим батьком, справжнім господарем та добрим другом. Захоплювався риболовлею, майстерно лагодив мотоцикли, працював у різних місцях, зокрема й за кордоном.
Олександр повернувся до України з початком повномасштабного вторгнення, щоб долучитися до війська.
"У грудні 2023 року був звільнений у запас, проте не зміг залишитися осторонь — повернувся до побратимів на фронт, де мужньо боровся за кожен клаптик української землі. За особисту мужність і відвагу був нагороджений медаллю "Незламним героям російсько-української війни" та має відзнаку "Ветеран війни", — сказано у дописі.
Олександр Левендюк
4 квітня під час виконання бойового завдання поблизу Вовчанська загинув Олександр Левендюк за позивним "Фугас", повідомили в Пролісненській селищній військовій адміністрації.
"Після закінчення навчання пішов на службу до Національної Гвардії України, а згодом підписав контракт. Свій бойовий шлях почав з Антитерористичної операції. Довелося захищати рубежі рідної країни на Донецькому та Луганському напрямках", — йдеться у повідомленні.
Олександр Левендюк ніс службу у складі 35 полку військової частини 3051 Національної Гвардії України. Брав участь у боях на Донецькому, Курському, Сумському і Куп’янському напрямках.
Загиблому захиснику було 25 років.
Віктор Панченко
Віктор Панченко загинув 6 квітня, повідомили в Ізюмській міській раді.
Загиблому захиснику було 50 років.
Віктора Панченка поховали 9 квітня в Ізюмі.
Олександр Мішин
Олександр Мішин загинув 5 квітня під час виконання бойового завдання поблизу Лозової на Харківщині, повідомили в Олексіївській сільській територіальній громаді.
Чоловік служив стрільцем аеромобільного батальйону військової частини А 4355.
Загиблому захиснику було 36 років.
Євген Шевчук
Євген Шевчук загинув 5 квітня в районі Степової Новоселівки на Харківщині, повідомили в Лозівській міській раді.
"Після закінчення школи Євген вступив до Лозівського професійно-технічного училища № 36 за спеціальністю "Електрогазозварник". Три роки працював на Лозівському ковальсько-механічному заводі електрозварником на автоматичних та напівавтоматичних машинах", — йдеться у повідомленні.
Євген Шевчук був мобілізований до ЗСУ 20 серпня 2024 року Лозівським РТЦК та СП. Служив стрільцем мотопіхотного батальйону військової частини А4698.
У загиблого військового залишилися дружина та донька.
Олександр Звягінцев
2 квітня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Стариця на Харківщині загинув 39-річний Сергій Звягінцев, повідомили у Златопільській міській раді.
Олександр Звягінцев до початку повномасштабного вторгнення працював у будівельній сфері. У липні 2022 року доєднався до лав ЗСУ, ніс службу на Харківському напрямку на посаді механіка відділення телекомунікаційних систем інформаційно-телекомунікаційного вузла.
"За свою мужність та героїзм він був нагороджений відзнаками "Хрест орла" та "Залізний хрест" від Міністра оборони України", — йдеться у повідомленні міськради.
У загиблого захисника залишилися батько, сестра та дитина.
Сергій Архипов
Сергій Архипов загинув 4 квітня поблизу населеного пункту Яблунівка на Донеччині під час виконання бойового завдання, повідомив міський голова Златопілля Микола Бакшеєв.
"За мирного життя Сергій був майстром на всі руки, працьовитою та відповідальною людиною. Він працював у приватному підприємстві, яке займається виготовленням різної рекламної продукції", — йдеться у повідомленні.
На військову службу Сергій Архипов був мобілізований Лозівським РТЦК та СП 9 листопада 2024 року. Він служив оператором відділення управління командира 1 артилерійської батареї артилерійського дивізіону.
У загиблого захисника залишилися дружина, двоє синів, батько та брат.
Олег Поливаний
4 квітня в селі Гур’їв на Харківщині загинув 24-річний прикордонник Олег Поливаний, повідомили в Золочівській селищній раді.
"Олег народився і виріс у Золочеві, закінчив гімназію, далі було навчання в Харківському технікумі та інституті, отримав професію інженера-електрика", — йдеться у повідомленні.
Чоловік ніс службу в рядах Державної прикордонної служби за контрактом з 2020 року.
Олег Поливаний зазнав важких поранень внаслідок влучання російського безпілотника в автівку військових. Він загинув на місці.
У загиблого захисника залишилися батьки, дружина, маленький син та сестра.
Євгеній Немченко
Євгеній Немченко став на захист України в листопаді 2023 року, 1 грудня 2023 року загинув в одному з боїв, що точився поблизу населеного пункту Очеретине Покровського району Донецької області, повідомили у виконавчому комітеті Люботинської міськради.
"У захисника була така довга дорога додому: понад рік він вважався зниклим безвісти, і тільки зараз рідні й близькі можуть попрощатися з полеглим воїном", — сказано у повідомленні.
Сергій Тронько
49-річний інспектор державної прикордонної служби Сергій Тронька зі Степанівки загинув 4 квітня в районі Гур'єва Золочівської громади під час захисту кордону, повідомили у Краснокутській селищній раді.
"Він був справжнім патріотом, мужнім воїном, відданим своїй Батьківщині. Його сміливість, відвага та вірність присязі стали прикладом для побратимів. До останнього подиху він виконував свій обов’язок, захищаючи мирне небо над Україною", — йдеться у повідомленні.
Вадим Бичков
22-річний солдат Вадим Бичков загинув поблизу Озарянівки Бахмутського району на Донеччині 21 березня, повідомили у Чугуївській міській раді.
Із захисником попрощалися 4 квітня у Зарожному, де він прожив все своє життя.
"Вадим загинув, боронячи Україну, мужньо захищаючи народ. Для близьких, рідних, односельців загибель Вадима стала великим ударом. Позитивного та щирого хлопця поважали в селі. У нього залишилася мама, три сестри та два брати", — йдеться у повідомленні.
Роман Шелєхов
25-річний нацгвардієць Роман Шелєхов загинув в районі Удачного Покровського району на Донеччині 1 квітня, повідомили у Золочівській селищній раді.
"Роман народився в селі Феськах, там закінчив місцеву школу, далі навчався в ПТУ й отримав професію електрозварника, сподівався на довге щасливе життя, побачити увесь світ, адже стільки часу попереду! Роман з перших днів війни добровольцем став до лав Збройних сил України. Мужньо бив ворога в складі Національної гвардії України", — йдеться у повідомленні.
У захисника лишились дружина, мама, дві сестри.
Михайло Павлов
Михайло Павлов народився 21 березня 1987 року. Жив у селищі Кочеток. На військову службу був призваний Куп’янським РТЦК та СП Харківської області 6 грудня 2024 року, повідомили у Чугуївській міській раді.
За її даними, Михайло Павлов служив у 47-й окремій механізованій бригаді стрільцем-помічником гранатометника. Загинув 24 березня 2025 року.
Поховали Михайла Павлова 1 квітня 2025 року на Алеї пам’яті у Чугуєві.
Роман Чех
28 березня на Свіштовському кладовищі в Кременчуці на Полтавщині попрощалися з молодшим лейтенантом Романом Чехом. Чоловік близько року вважався зниклим безвісти: він загинув 25 лютого 2024 року під час бойового завдання біля Орлівки Покровського району на Донеччині.
28-річний Роман Чех був випускником хімічного факультету Каразінського університету, про його загибель повідомила пресслужба вишу.
Після закінчення університету Роман працював хіміком на фармацевтичних підприємствах Харкова та Сум, займався виготовленням ліків.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, Чех патрулював Суми, а згодом вступив до лав ЗСУ.
Пройшов шлях від стрільця до командира парашутно-десантного взводу 11 парашутно-десантної роти 3-ї парашутно-десантного батальйону 25-ї ОПДБр.
Роман Гахов
26 березня поблизу Серебрянського лісу Луганської області поліг 31-річний Роман Гахов. Про втрату повідомили у Люботинській громаді.
Чоловіка призвали ха мобілізацією 4 грудня 2024 року, він служив номером обслуги протитанкового взводу роти вогневої підтримки.
