Переселенка із Луганська художниця-дизайнерка Ірина Руденко у Житомирі створює картини, флорамозаїчні панно, амулети та обереги. Для власних композицій обирає природні матеріали, а також злаки, текстиль, папір, зокрема, і гофру. Також мисткиня влаштовує безоплатні майстер-класи з освоєння її техніки виконання.
Напередодні Дня художника Суспільному авторка власних саморобок розповіла, що такі творчі заняття з використанням різноманітних матеріалів, які є у побуті, природі або деінде, її відволікають від негативних думок та надихають .
"У своїй творчості я використовую 2 стилі, які придумала сама. Це текстильний колаж і художня інсталяція. Я беру до рук будь-яку річ, яка випадково потрапляє у моє поле зору, і вже знаю, що з неї можна виготовити. Наприклад, беру звичайну коробочку і перетворюю її на елегантну шкатулку, стіл — на ретро-меблі із вишивкою під склом, морську мушлю — на прикрасу для ванної кімнати, а зелене дерево у мене може стати золотим та казковим. Причому кожна створена мною художня робота обов'язково буде сюжетною, в якому є зав'язка, кульмінація та персонажі. І це приносить мені стільки задоволення, що інколи навіть самій перехоплює дух", — поділилася власними емоціями Ірина Руденко.
Для створення художніх інсталяцій художниця, зокрема, використовує мішковину чи щось схоже, на якій кріпить різні деталі — від більших розмірів до найдрібніших: насіння шишок, маку, кунжуту, кісточок фруктів чи ягід, шкарлуп фісташок або інших горішків тощо. Для композицій, зі слів авторки, вона використовує клаптики тканини, паперу, фурнітуру, мереживо, скло, шматочки дерева, кору, а також блискітки: бісер, намистинки та стрази.
"Пріоритетом для своїх робіт я обираю перламутр. Передусім природний: ракушки, морські камінці, крихти від переробки дорогоцінного каміння, бамбукові палички із візерунками, кісточки від риби-піленгаса. Далі фантазую: все складаю в об'ємну композицію, на якій зображаю крихітні будиночки, млини, річки, озера, квіткові композиції, дерева, акваріумні рибки тощо. І все у виятково світлих тонах. Також у композицію я обов’язково вкладаю певний сакральний сенс. Я подумки створюю на полотні енергетичний код добробуту, любові, гармонії, притягнення успіху та багатства. А відтак у мене виходить певне панорамне панно, яке не тільки може прикрасити інтер’єр, а й стає оберегом чи амулетом, якщо хочете", — розповіла мисткиня.
Ірина Руденко сказала, що ця творчість з нею майже все її життя. Малювати вона почала з дитинства, а творити вироби із підручних матеріалів її навчила бабуся.
"Я корінна луганчанка. Влітку ще дитиною часто бувала у селі поблизу обласного центру у бабусі, яка вміла плести мереживо та інші вироби, і цими витворами власних рук прикрашала свою оселю. У неї все виходило так ошатно і з любов'ю, що я цим теж захопилася. Згодом я навчилася професійно малювати, писати картини, шити і теж плести мереживо. А відтак все це комбінувати у художні поробки. Я вірю у Бога, як моя бабуся, тож, як і вона, створюючи кожну свою роботу або інсталяцію, молюся. А відтак на виході вони в мене, як і в бабусі, намолені та енергетичні, наче ікони. І це стверджую не я — так оцінюють мою творчість люди, яким я показую свої роботи", — розповіла художниця.
За словами Ірини Руденко, сюжети для своїх панно вона придумує сама. Буває, вони народжуються за мотивами прочитаних творів із вітчизняної та закордонної літератури, мелодіями улюбленої музики, дитячими спогадами та власним життєвим досвідом.
"У житті я завжди була бунтаркою. З дитинства. Не хотіла сприймати те, що вважалося загальноприйнятим. А коли подорослішала, дозволяла собі бути вільною: слухала заборонену на той час музику, читала твори заборонених авторів, відвідувала різні тусовки та висловлювала власні погляди, одягалася не так, як всі. У радянському Луганську це сприймалося як виклик. Тоді я ще зовсім юною кардинально змінила інтер’єр у квартирі: сама створила абстрактні шпалери та стелю із фольги. І це було круто! З висоти прожитих років, тоді я робила те, що вважалося та той час згубним та буржуазним впливом Заходу. Була білою вороною. Все це, я думаю, і допомогло мені виплекати в собі творчу натуру і самобутність і, попри все, зберегти це до сьогодні", — сказала Ірина Руденко.
Художниця також розповіла, що в Луганську, ще до російсько-української війни вона та її родина були проукраїнськими і багато хто про це знали, а тому, коли в 2014 році їхнє рідне місто окупували російські війська, — її родина: чоловік та 9-річна донька виїхали з міста. Спочатку до Харкова, а потім до Житомира.
"Це був нелегкий вибір. Я відчувала, що нас зрізали, як гриби у лісі. По-живому. Забрали ніжки та шапочки, а грибницю залишили. Але вибору у нас не було. Луганськ здали. У мого чоловіка, на той час впливового бізнесмена, відтискали бізнес. Він опинився у заручниках, його зачиняли у підвалі. На щастя, нам вдалося виїхати. У Житомирі ми розпочали життя спочатку", — розповіла художниця.
У Житомирі, за словами Ірини Руденко, у неї розпочався новий виток творчості. Вона розпочала виготовляти художні картини з використанням гофрованого паперу.
"Я відкрила для себе нові творчі можливості. Домовилася із підприємствами, куди люди несли гофрований папір на переробку, і забирала його додому. Фантастичні речі виходять з нього. Зокрема, я виготовляю рамки для фотографій та картин. А ще — використовую для обрамлення художніх сюжетів на єгипетську тематику. Так, наче я беру участь в археологічних розкопках. Уявляю, що там розкопали золоті дошки. У власних сюжетах на єгипетську тематику я теж закладаю сакральний сенс, зображаю чоловіка та жінку, які символізують любов та щастя, які потрібно берегти у кожному будинку", — сказала художниця.
За словами Ірини Руденко, її колекція налічує більше тисячі панно та картин. Вона неодноразово влаштовувала експозиції власних художніх творів у різних містах України, зокрема, у Києві та Житомирі, а також за кордоном. Немало її робіт: картин, меблів, амулетів тощо — у приватних колекціях українців та іноземців за кордоном.
Художниця часто проводить благочинні майстер-класи для дітей із малозабезпечених родин із освоєння її техніки виконання. Деколи власні витвори мисткиня продає.
"Кожна людина має талант до творчості. Їй Богом це закладено: створювати щось красиве і неповторне, щоб змінювати світ, в якому вона живе, на краще. Для цього тільки потрібно відкрити у собі ці можливості і почати працювати. І успіх прийде. Якщо ви вже творите — неважливо у якому напрямку: пишете картини, будуєте будинки, плекаєте квіткові клумби, — я бажаю, щоб це приносило вам задоволення, а палітра кольорів, які ви обираєте, була сповнена яскравих і світлих кольорів та натхнення. Експерементуйте — і світ навколо вас обов'язково зміниться", — поділилася власними думками художниця Ірина Руденко.
Підписуйтеся, читайте, дивіться головні новини Житомирщини на наших платформах:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube
