67-річний Володимир Шевчук із Малинівки Малинської громади написав понад 150 картин і створив серію стіннописів для оздоблення рідного села. Напередодні Дня художника митець розповів Суспільному, чому саме осінь найбільше надихає його на твочість, які краєвиди знаходять відгук у його душі та коли він відчуває найбільше творче піднесення.
За словами Володимира Шевчука, він малює із дитинства. Професійним художником мріяв стати змалку та навчатися у художньому училищі в Києві чи Львові. Втім свого часу на навчання далеко від дому його не пустила мати, бо, казала, що він маленького зросту.
«Коли я навчався у школі та у професійно-технічному училищі на тракториста-машиніста, то паралельно навчався малювати у місцевій художній студії. Згодом закінчив Харківський індустріально-педагогічний технікум. Працював майстром виробничого навчання. Після закінчення строкової військової служби повернувся у рідне село. І відтоді постійно малюю», — сказав Володимир Шевчук.
Чоловік розповів, що спочатку 2 роки працював на посаді інженера-механіка на одному із місцевих підприємтсв, а потім змінив вид діяльності, з його слів, на більш романтичний.
«Я почав працювати художником-оформлювачем. А далі пішло й поїхало. У селі в 1985 році побудували школу. Оскільки у мене була педагогічна освіта, почав викладати образотворче мистецтво. А також був майстром виробничого навчання. А згодом, у 2010 році, вже професійно займався живописом. Починав аквареллю, а далі — олійними фарбами. Першою роботою, яку я написав олійними фарбами була картина із назвою «Мороз над озером». Це зимовий пейзаж із ранковим сонцем», — пригадав епізоди своєї трудової діяльності Володимир Шевчук.
За словами художника, найбільше власних картин він присвятив природі рідного краю. Місця, які він відтворював на полотнах, спершу фотографував або замальовував у блокноті.
«От сподобався, скажімо, мені дуб, який стоїть одинаком серед поля. Величезний такий, міцний. Нечасто у природі можна знайти такий пейзаж. От я його й фотографував. А як не було можливості фотографувати, то робив маленькі ескізи у блокнотик, який завжди носив із собою», — розповів Володимир Шевчук.
З інформації Володимира Шевчука, найкращий період для його творчості — вечір, коли тихо і ніхто не відволікає. Особливо, каже, любить творити, коли за вікном дощова погода.
«Мені подобається, коли дощить. Краплі дощу та краєвиди природи у таку погоду на мене діє якось заспокійливо. От тоді й прилітає моя муза. Не знаю як кому, а для мене дощ — моя стихія», — сказав художник.
Також чоловік поділився із Суспільним, що любить творити, коли настає рання осінь, і листя на деревах, кущах і чагарниках починає змінювати кольори. Розповідає, що барви осені завжди додають його пейзажам неабиякої яскравості та романтизму.
«Осінь — раз, літо — так, щоб більш-менш під осінь, коли починають дерева хоч трошки листя міняти. Наче зміна листочків додає яскравості самій картині», — сказав художник.
Зі слів чоловіка, його творчий процес часто залежить від настрою.
«Сядеш, буває, страждаєш-страждаєш, наче тебе щось не відпускає. А творчість не йде — і все. У таких випадках хочеться здатися і все кинути. І тоді я йду спати. Далі минає день-другий. А потім сів за мольберт, хвилину-другу посидів — і все, наче друге дихання відкрилося. Те, над чим ввечері страждав, моментально "вийшло" на полотно. Наче тебе прорвало. Чи, може, якісь невидимі сили вирішили тобі допомогти, підказати, що потрібно зробити», — розповів про свою творчість Володимир Шевчук.
Художник каже, що у його творчому доробку є картина, яку він почав писати напередодні повномасштабного вторгнення військ РФ в Україну, але так і не встиг її завершити.
«23 лютого 2022 року, якраз перед повномасштабним російським вторгненням я вирішив написати етюд із зображенням троянд. Пам'ятаю, якраз такий сніжок тоді пішов на вулиці. Така спокійна погода була. Все спочатку йшло добре. Ще трохи, і я б його завершив, але заснув. Коли о пів на п'яту ранку прокинувся, відчув, що щось недобре відбувається. Вмикаю новини в інтернеті. І розумію, що почалася війна. І вже Озерне під обстрілом російських військ», — пригадав події понад 4-річної давності художник із Малинівки.
За словами Володимира Шевчука, останнім часом образотворчим мистецтвом він займається рідше. Каже, що здоров'я вже не те.
«Хвороби підкошують, але все одно тягне до творчості. Випадає вільна хвилина — сідаю і починаю творити. Коли є така можливість», — розповів Володимир Шевчук.
Завідувачка місцевої бібліотеки Алла Котлубовська сказала, що Володимир Шевчук створює не тільки художні полотна, а й оформлює сільський простір Малинівського старостинського округу: оздоблює зупинки громадського транспорту, створює стінні розписи у місцевих школі, дитячому садку, музеї, а також дарує власні творчі доробки бібліотечній артстудії.
«Для нас він олівцем створив портрети Івана Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка. Портрет Лесі Українки у нього є і в кольорах. На 150-річчя нашого села ми разом з Володимиром Дмитровичем подарували нашим друзям з Чехії в особі повноважного посла Радека Матулі портрет Лесі Українки. Наразі ця робота прикрашає посольство Чехії в Києві», — розповіла Алла Котлубовська.
З інформації завідувачки бібліотеки, художник також проводить майстер-класи з малювання для дітей — читачів бібліотеки. Кімнату дитячого читання та Празьку літературну кав'ярню в Малинівській бібліотеці теж він оформив.
«Празькі вулиці і віконце нашої затишної кав'ярні він оздобив своїми розписами. Чеську кав'ярню ми відкривали разом з головою Чесько-Українського культурно освітнього товариства Євгенією Поліщук у 2020 році», — сказала Алла Котлубовська.
Декілька картин Володимира Шевчука, зі слів представниці бібліотеки, передав на благодійний ярмарок, який відбувся у Празі у червні 2022 року. Виручені з продажу гроші передали на придбання автомобіля для потреб ЗСУ.
«У червні 2022 року до Дня Конституції України у Празі проходив цей благодійний ярмарок. Володимир Дмитрович представив там свої роботи. І саме на левову частку з продажу цих картин і було придбано автомобіль для наших захисників», — розповіла завідувачка бібліотеки.
Раніше Суспільне розповідало, що флористка-дизайнерка Майя Левчук у Житомирі відкрила персональну виставку картин із назвою «Коли цвіте серце». В експозиції представила майже 40 робіт із зображенням пейзажів Житомира, а також квіткові натюрморти.
Підписуйтеся, читайте, дивіться новини Житомирщини на наших платформах тут:
Telegram | Instagram | Viber | Facebook | YouTube | WhatsApp | TikTok
