"Комусь допомагає розмова, а мені — спів". Історія бійця тероборони з позивним Тенор

Ексклюзивно

Під час служби написав дві пісні: про перемогу і віру в себе. Це — про військовослужбовця 128-ї бригади ТрО Дніпра на позивний Тенор. До початку повномасштабного вторгнення Єгор викладав вокал. Та після 24 лютого закрив дві школи й приєднався до бригади тероборони. Нині він — начальник групи цивільно-військового співробітництва. А у вільний час — співає.

Про життя до війни, спів на фронті та яка найбільша мрія чоловіка — у матеріалі Суспільного.

Єгор показує сарай, де зараз співає. Каже: це його імпровізована студія звукозапису.

"Тут я можу порепетирувати, поспівати і не заважати хлопцям, які повернулись після завдань. Я тут маю, так би мовити, місце, де ніхто не бачить мене, і мені, так би мовити, не так соромно розспівуватись. Тому, що коли розспівуєшся, звісно, вилітають всі півні, всі фальші", — каже він.

Єгор очолює групу цивільно-військового співробітництва. Фото з особистого архіву Єгора

Війна — не для вокалістів, говорить боєць. Голосові зв'язки — це тендітні м'язи, які потребують догляду, зокрема потерпають від застуд.

"І на дні народження співав, і просто наспівую, коли є гарний настрій. Знаєте, інколи буває: "Та Господи, та вже скільки можна співати?". А я кажу: "Не заздріть, просто слухайте", — говорить він.

Єгор у студії звукозапису. Фото з особистого архіву Єгора

Єгор каже: за фахом він інженер-будівельник. Але кілька років до початку повномасштабної війни викладав вокал.

"Батьки не дуже то вірили, що голосом можна заробляти, тому, як завжди: "Давай, йди в інженери". Але, слава Богу, таке в нас було коло ентузіастів і всяких творчих людей в ДІІТІ, при цьому сформувався хор, і вже після закінчення, вже після п'яти років я вирішив таки повернутися до свого хисту. І почав закінчувати курси з вокалу, згадувати все, чого мене вчили. І почав викладати", — говорить він.

Повномасштабне вторгнення Росії розпочалося саме тоді, коли він започаткував курс для викладачів вокалу. Довелося розпрощатися "до кращих часів", каже Єгор.

"І в той день сім'єю почали думати: що далі, що робити? І через місяць я ще пройшов онлайн-курс, який був у мене по американській методиці викладання вокалу і співу, і на наступний день, в понеділок, я пішов до військкомату. Це було 21 березня", — згадує Єгор.

Єгор на службі. Фото з особистого архіву Єгора

Зараз він співає — і для побратимів, і для себе.

"Я вокалом виражаю емоцію, яка в мене, я її відпускаю просто. Або навпаки — запрошую до себе, тому що комусь допомагає розмова з кимось, з рідним, з психологом, з побратимами, а мені — спів. Це один з елементів, який тримає мене в адекваті", — говорить він.

На війні Єгор почав писати й власні пісні.

"Познайомився, ще до війни з хлопцем зі Львова: він композитор, який хоче писати пісні до фільмів. Я йому кажу: "Я пам'ятаю, що ти хотів зі мною в колаборацію, так давай". Я написав текст, написав до цього тексту мелодію, а він написав аранжування. Зараз нам треба встигнути це все скласти: вокал і фонограму. І хочу відправити її на фестиваль. Я хочу її завершити, записати кліп і випустити як мінімум на YouTube. сподіваюсь, що ця пісня стане для всіх піснею перемоги і віри у свої сили", — ділиться планами військовий.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро