Ексклюзивні кадри роботи реактивної артилерії вдалося зафільмувати знімальній групі Суспільного. Військовослужбовці 148-ї окремої артилерійської бригади працюють із РСЗВ «Град» на Олександрівському напрямку. Бійці зазначають: головне в їхній роботі — швидкість: після залпу потрібно якомога швидше залишити позицію, адже українську артилерію постійно шукають російські дрони.
Деталі роботи «Градів» на Дніпропетровщині — у репортажі Суспільного.
О п'ятій ранку знімальна група Суспільне Дніпро разом із військовослужбовцями 148-ї окремої артилерійської бригади вирушає на бойову позицію. Військові працюють із реактивною системою залпового вогню «Град». Її використовують для ураження скупчень російських військових, укриттів та інших цілей на Олександрівському напрямку.
Після приїзду бійці швидко розгортають установку, орієнтують її та готують до стрільби. Координати цілі передають розрахунку, після чого лунає команда: «Вогонь».
Цього ранку військові відпрацьовують по невеликому скупченню російських військових у районі Комара.
«Скупчення, невелике скупчення росіян, в Комарі, то по них відпрацьовуємо. Кожен день, а то й по два рази на день. Намагаємося давати якесь подавлення, розраховуємо також на свої сили, якщо десь буде якийсь FPV, будемо відстрілюватися», — розповів старший офіцер батареї 148-ї ОАБр з позивним «Алекс».
Робота реактивної артилерії залежить від швидкості. Військові кажуть: через велику кількість російських FPV-дронів довго залишатися на вогневій позиції небезпечно.
«Робота полягає в тому, щоб виїхати якнайшвидше, якнайшвидше відпрацювати і втекти, так як абсолютно все контролюється ворожими FPV-дронами. Якщо занадто довго перебувати на вогневій позиції, то можна толком і не відстрілятися», — зазначив «Алекс».
За словами бійців, від моменту зайняття позиції до готовності установки та до роботи минає близько двох хвилин. Якщо пристрілка влучна, повний залп можна виконати ще приблизно за дві хвилини.
Один залп «Града» залежно від установки може містити 36 або 40 напрямних для реактивних снарядів. Військові кажуть, що кількість пострілів визначають залежно від цілі. Цього разу використали близько 20 снарядів.
«Сьогодні працювали ЗІЛом, то у ньому чуть менше ракет там — 36. Працюємо по-різному: якщо ціль якась більш велика, жирна, то снарядів не шкодуємо, якщо менша, нам достатньо і 20 снарядів для того, щоб їх розбити», — пояснив старший офіцер батареї 148-ї ОАБр.
«Град» працює по площі, розповів командир РСЗВ «Град» 148-ї ОАБр Сергій. На відміну від ствольної артилерії, його завдання — накрити певну ділянку.
«Працюємо по різних територіях, і по Донецькій і по Запорізькій областях. Стараємося, під'їжджаємо, працюємо на 35 кілометрів. «Град» — накриває площу. От, якщо раніше ми стріляли по колонах, зараз просто немає можливості так під'їжджати і там прицільно по 2–3 снаряди, коли колона рухається, стріляти. Зараз стріляємо більше по живій силі і по різних укриттях. Стрельнули, відкоригували залп і тікаємо з позиції», — сказав командир.
Після завершення стрільби розрахунок одразу залишає позицію. У цей момент важлива не лише робота артилеристів, а й водія, який має якомога швидше вивезти машину із зони ураження.
Водій РЗСВ «Град» 148-ї ОАБр Володимир розповів, що під час руху доводиться одночасно стежити за дорогою та небом. За його словами, на спідометр у такі моменти майже не дивляться — головне якнайшвидше залишити небезпечну ділянку.
«Їжджу вже не один рік. В АТО на "Градах" їздив. Ну, вже п'ятий рік. Стараюся машину зберегти. Хлопці зі мною їдуть, щоб все було добре. Без водія нікуди — теж треба, щоб водій був досвідчений, вмів кермувати нормально. Ну, реагувати на всякі ситуації, бо у дорозі всяко буває», — зазначив він.
Російські дрони вже неодноразово намагалися уразити техніку військових. Бійці розповіли: під час одного з виїздів «Ланцет» переслідував автомобіль. В останній момент машина звернула, і безпілотник пролетів повз, лише зачепивши крилом техніку.
«"Ланцет" йшов позаду нас, бачив машину, наводився по "пакету", у нього ціль була саме вразити пакет. Ми і не бачили, що він позаду летить, і він розраховував на те, що ми поїдемо прямо, а ми, виходить, звернули наліво. Повертали, і він прямо крилами чиркнув сам "пакет" і поцілив у землю. Якби ми поїхали прямо, то він влетів би прямо в пакет, розбомбив би машину», — розказав «Алекс».
За його словами, це був уже не перший подібний випадок — протягом двох місяців «Ланцети» кілька разів намагалися уразити їхню техніку.
Попри постійну небезпеку, бійці продовжують працювати. Навідник РСЗВ «Град» 148-ї ОАБр Максим зазначив, що за роки війни його робота постійно змінюється через нові технології на полі бою.
«Це як з'їсти перчинку перцю чилі. Чим більше зʼїси, тим більше він пече. З кожним днем, з кожним часом війна змінюється. І змінюється в більш, скажімо так, тяжчу сторону. Більше технологій, більше розробок. І до них треба швидко звикати і під них підлаштовуватися. Бо це твоє життя, це твоя безпека. Не залежить від того, який напрямок — треба все максимально старатися швидко і уважно робити. Бо від цього залежать і результат роботи, і безпека персоналу, який виїжджає», — сказав він.
Військові кажуть, що найбільше хочуть повернутися додому — до своїх родин. Зокрема, на Володимира вдома чекають дружина та онуки.
«Дружина, онуки. Хочу, щоб швидше кінчилася війна. Хочу додому. Я думаю, такої людини немає, яка б не сумувала за рідними. Всі сумують», — говорить він.
Командир РСЗВ «Град» Сергій додав: втома є, але залишати позиції вони не можуть.
«Якщо ми вже тут, то тоді треба вже захищати. Зараз, ну, видно, що немає, по-перше, кому вже замінити. А якщо зараз ми підемо, то тоді вже нікого не залишиться — ворог почне просуватися все ближче і ближче. Ну, маю на увазі, далі в різні міста, села. Хоча він і так дуже далеко, почав закидати КАБами цими далекобійними і знищувати населені пункти вглиб України більше і більше», — сказав він.
Матеріал підготовлено за підтримки проєкту Міжнародний Фонд Страхування Журналістів, що реалізується Асоціацією «Незалежні регіональні видавці України», є частиною програми Voices of Ukraine / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа. Voices of Ukraine / SAFE реалізується в рамках Hannah Arendt Initiative за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини.
Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро