Перейти до основного змісту

Шість років декомунізації в Україні. Чи завершений процес і що буде далі – відповідають експерти

.

Декомунізація в Україні не завершена, допоки цей процес не відбувся на тимчасово непідконтрольних українській владі територіях Донбасу та Криму. Про це в ефірі програми «Сьогодні. Головне» у рамках тематичного марафону «Шість років декомунізації» Суспільного мовника у Дніпрі заявив начальник Південно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Ігор Кочергін.

Не завершена декомунізація й без перейменування областей, назви яких підпадають під дію «декомунізаційних» законів – це питання застрягло на рівні Верховної ради, каже Кочергін. За його словами, Український інститут національної пам’яті та інші державні структури свою місію виконали, тепер лишився останній крок – ухвалити рішення в парламенті, для цього необхідно щонайменше 300 голосів.

Читайте також: «Шість років декомунізації: чому Дніпропетровщина й досі не Січеславщина»

Водночас, на його думку, ніякі громадські обговорення питання вже не потрібні.

«Питати мешканців міста – 100% – з приводу перейменування будь-якого міста чи вулиці – це непрофесійно. Це те саме, що залучати до ремонту квартири людей з вулиці. Звичайно, що у вас не ремонт буде, а бардак», – сказав Ігор Кочергін.

Повна чи «вибіркова» декомунізація?

Голова міського осередку партії «Національний корпус» у Кропивницькому Дмитро Потоцький, який долучився до обговорення в рамках спільного ефіру зі студією Суспільне Кропивницький, вважає, що питання про перейменування двох сусідніх областей назріло.

«Треба перейменовувати! Не може місто бути Кропивницьким, а область Кіровоградською, область теж має стати Кропивницькою. Так само – і в Дніпрі. Або Дніпровська, або Січеславська – як більше подобається людям», – сказав Дмитро Потоцький.

Демонтована стела в Кропивницькому. Суспільне: Кропивницький

Він нагадав, що Кіровоград став Кропивницьким ще майже п’ять років тому, і процес «потребує завершення».

Читайте також: "5 років тому місто Дніпропетровськ перейменували у Дніпро"

Разом з тим його візаві в студії Кропивницького, депутат Кропивницької районної ради від партії «Опозиційна платформа – За життя» Олександр Рихлицький заявив, що декомунізація в Україні відбувається «більшовицьким методом», тобто, як він вважає, без врахування думки жителів. Він каже, що прощатися з ідеологічним спадком часів СРСР треба вибірково.

«Наприклад, спадщина перемоги у Великій Вітчизняній війні. Дуже багато декомунізаторів огульно до цього ставиться. Треба не забувати, скільки Україна вклала в перемогу над німецько-фашистськими загарбниками. Треба поважати й своїх земляків, і тих, хто будували нашу країну», – сказав він.

Читайте також: "8 та 9 травня. Чому існує дві дати відзначення Дня перемоги"

У відповідь представник Українського інституту національної пам’яті Ігор Кочергін нагадав, що саме формулювання «Велика Вітчизняна війна» – це ідеологічний штамп, який вживався за радянських часів й використовується зараз країною-агресором. В Україні цю війну називають Другою світовою. Разом з тим, за його словами, імена справжніх її героїв з українських вулиць не зникли. Мова йде про тих діячів, які не працювали в радянській каральній системі, не були організаторами чи виконавцями репресій, депортацій тощо.

«У нас в області просто величезна кількість меморіалів, пам’ятників, там регулярно відбуваються заходи, про це ніхто не забуває. У нас десятки вулиць різним воєначальникам, включно з маршалами, як-то Малиновський, і пам’ятники їм присутні, тому про яку заборону героїв Другої світової війни йде мова? От тільки одіозних, як товариш Сталін», – додав історик.

Читайте також: "Справа Жукова: Харківська міськрада просить відводу судді"

Декомунізація топонімів відбулася. А мізків?

Чи завершена декомунізація в Дніпрі? Топонімічно – так, але ментально – ще ні. Таку думку в ефірі Українського радіо Дніпро у рамках тематичного марафону «Шість років декомунізації» Суспільного мовника у Дніпрі висловив громадський активіст Кирило Дороленко. 2015 року він входив до міської комісії з питань топоніміки й брав участь в організаційній роботі щодо перейменування вулиць.

«Декомунізація – винятково топонімічно – я вважаю, відбулася. Ми прибрали старі назви, з’явилися нові назви. Люди вже не пам’ятають, де були вулиці з комуністичними назвами в Дніпрі. Вулиць 400 запам’ятати фізично не можливо, і люди орієнтуються вже за новими назвами, за новими мапами. Залишилися якісь рудименти. Наприклад, дехто принципово не хоче називати вулицю Воскресенську по-новому, а називає – Леніна. Але зупинка громадського транспорту називається «Воскресенська», на табличках – «Воскресенська». У голові людей декомунізація не закінчилася. З ними треба працювати», – зазначив Кирило Дороленко.

Повалення пам'ятника Леніну в Дніпрі, лютий 2014 року.

За його словами, декомунізація топонімів у Дніпрі шість років тому далася важко: частина членів профільної комісії взагалі не хотіла змін і шукала компромісів, ще частина – виступала за нейтральні назви. Як зазначив Дороленко, зрештою тоді було змінено майже 300 найменувань проспектів, вулиць, площ. З’явилися й об’єкти, названі іменами прихильників українського націоналізму.

«Були імена, які в нашому місті не сприймалися. Наприклад, Степан Бандера. Російська пропаганда була наскільки потужною, що люди вважали його ворогом. Разом з ними – і більшість нашої влади так сприймала. Але вони мало знали про інших українських героїв. Роман Шухевич, Євген Коновалець, Дмитро Донцов, який є філософом українського інтегрального націоналізму, Василь Кук, який очолював провід ОУН в Дніпрі, тощо – у нас є вулиці на честь них. Чому? Бо ті люди не знали, хто це такі», – сказав він.

Читайте також: "Декомунізація на Франківщині: у 15 селах області вулиці названі на честь Галана"

Водночас, за прогнозами Кирила Дороленка, позбавитися прізвищ більшовиків Сергія Кірова та Григорія Петровського в назвах областей найближчим часом навряд чи вдасться: перейменування Дніпропетровщини та Кіровоградщини відбудеться, швидше за все, в парламенті нового скликання, вважає він.

«Я вважаю, що це питання не буде підніматися до наступного скликання парламенту, до 2024-го року», – додав гість програми Українського радіо Дніпро.

Що далі? Деколонізація

За декомунізацією в Україні має йти процес деколонізації, каже начальник Південно-Східного відділу Українського інституту національної пам’яті Ігор Кочергін. Вона передбачає позбавлення в публічному просторі слідів імперського минулого.

«Зараз іде поки що підготовча робота. Досі лишаються деякі ілюзії щодо Російської імперії – що Катерина II, Потьомкін, Кутузов – це теж наші герої. А вони не набагато кращі за "совєцьких" діячів. Вони знищували українську державність. Спалений Батурин пригадаємо… Тому деколонізація – це другий етап, який також потрібно робити», – зазначив Ігор Кочергін.

Читайте також: "Комітет рекомендував Раді "дерадянізувати" українське законодавство. Що це означає"

19 травня команда Суспільного у Дніпрі провела марафон «Шість років декомунізації». На платформах Суспільного мовника говорили про початок декомунізації, її значення та тривалість.

Що відомо

  • У квітні 2015 року Верховна рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів, у травні його підписав тодішній президент Петро Порошенко. За законом, зокрема, перейменуванню підлягали обласні центри Кіровоград та Дніпропетровськ.
  • Восени 2015 року в Дніпрі в рамках виконання «законів про декомунізацію» змінили назви 259 об’єктів топоніміки. Відповідне розпорядження в останній день змінено назви 5 районів міста: Красногвардійського – на Чечелівський, Бабушкінського – на Шевченківський, Кіровського – на Центральний, Ленінського – Новокодацький, Жовтневого – на Соборний. Окрім того, змінено назву знакових вулиць : Набережної імені Леніна – на Січеславську Набережну, проспекту Петровського – на проспект Івана Мазепи, вулиці Петровського – на вулицю Андрія Сахарова, площі Петровського – на площу Вокзальну тощо.
  • 19 травня 2016 року місто Дніпропетровськ перейменували у Дніпро. Відповідне рішення ухвалила Верховна рада України 247 голосами народних депутатів.

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції