Суспільне Культура пропонує добірку нових виставок українського мистецтва, які можна відвідати у лютому в Києві, Одесі, Хмельницькому, Львові, Івано-Франківську, Дрогобичі та Ужгорожі. Деякі з них відкрилися в останні дні січня, але їх все ще можна буде побачити на власні очі в останній місяць зими.
It's Love, Darling
Де: місце буде повідомлено за кілька днів до події
Коли: 1, 7, 14 лютого, час буде повідомлено за кілька днів до події
Кураторка: Віта Котик
Це дослідження, в якому художниці Дар'я Молокоєдова та Каріна Синиця розмірковують про любов та стосунки, їхню багатогранність і складність.
Проєкт створено, щоб осмислити, як любов проявляється між різними сторонами: між чоловіком і жінкою, між художницями, між твором мистецтва та глядачем, між одним і іншим.
"Дотиковість, проявлена у часі, залишає ледь вловимий або, навпаки, відчутний слід у пам'яті й поведінці", — зазначає кураторка Віта Котик.
Ці відбитки — етапи близькості, конфлікту, прийняття і розуміння — стають основою для художнього діалогу, який змінює нас і створює нові версії самих себе.
Проєкт охоплює серію з шести виставок і подій, які відбуватимуться у різних локаціях Києва. Кожна подія досліджує унікальні аспекти любові: перші погляди й зустрічі, приховані емоції, конфлікти, шалені почуття та їхнє осмислення.
Городник, шуфля: виставка Юрія Болси
Де: вул Нагірна, 22, кімната 430
Коли: 1 лютого, 18:00
Ця виставка пропонує подивитися на соціальні зв'язки й причини виникнення відчуженості в контексті того, що вже сформовано. Втрата мотивації "рухатися вгору" через усвідомлення, що там лише стеля, змушує шукати інші напрями. Замість цього виникає бажання опуститися вниз, до бездонного ґрунту, що відкриває шлях у різні боки, породжуючи розгалуження.
Примарні спогади, яких не існувало, і фантазії, що ніколи не стануть реальністю, вплітаються в контекст руйнації. Але ця руйнація викликає бажання регенерувати — шукати нові зв'язки в просторі безмежності.
Простір, де точка відліку більше не є сталою: щось змістилося, спотворюючи кут зору. Чи змінився пейзаж, чи зникли інформаційні стенди перед ним — цього вже не зрозуміти.
Результат — новий взаємозв'язок, зліплений із уламків цілісних об'єктів.
[ ]
Де: SPLAV, вул. Нижній Вал 23 (вхід у двір через арку), 1-й під’їзд, 3-й поверх
Коли: з 30 січня по 23 лютого, з четверга по неділю з 15:00 по 19:00.
У своїй виставці Діма Толкачов досліджує здатність людської свідомості адаптуватися до змін та вибудовувати рятівні рамки сприйняття, що допомагають переживати нову дійсність.
У своїх роботах митець розмірковує над тим, як людина звужує фокус уваги, щоб впоратися з надмірністю досвіду, який ще донедавна здавався шокуючим. Але цей механізм не лише захищає, а й обмежує сприйняття настільки, що поступово втрачається здатність бачити те, що колись здавалося очевидним. Толкачов звертається до моменту, коли ця рамка починає тріщати під тиском нестачі – того, що раніше видавалося буденним і не вартим уваги.
Експозиція поєднує інсталяції, фотографію та матеріали, такі як папір, акрил, метал і скло. Художник експериментує з їхньою взаємодією, створюючи образи, що резонують із темою сприйняття та його трансформації.
Горить
Де: Concert Hall, Кирилівська, 41, Київ.
Коли: з 12 по 17 лютого, з 17:00 по 21:00.
У Concert Hall (Кирилівська, 41), 12 лютого, відкриється благодійна виставка-збір "Горить", ініційована художниками Жанною Кадировою та Нікітою Каданом. Проєкт об'єднає 35 українських митців задля спільної мети — збору коштів на відновлення майстерні FPV-дронів, що постраждала від пожежі.
Ця майстерня, заснована художницею Маргаритою Половінко, яка зараз служить у ЗСУ, відіграє важливу роль у війні — тут готують дрони до бойових завдань. Її відновлення — це не лише питання матеріальних втрат, а й ключовий внесок у боротьбу на полі бою.
"Горить" — це наша реальність. Горить збір. Горить країна. Горіла майстерня, яку потрібно відновити, щоб якнайшвидше горів ворог".
Організатори наголошують, що ця виставка має два важливі виміри: культурний та військовий. Представлені твори вже сьогодні є документами епохи, які в майбутньому можуть стати частиною музейних колекцій, але зараз вони — зброя у боротьбі за свободу.
Учасники та учасниці виставки: Катя Алійник, Юрій Болса, Мішка Бочкарьов, Регіна Буквич, Катя Бучацька, Ксенія Гнилицька, Наталка Дяченко, Аліна Заманова, Дана Кавеліна, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Алевтина Кахідзе, Аліна Клейтман та Богдана Косміна, Катя Копейкіна, Володимир Кузнецов, Дарія Кузьмич, Микита Кравцов, Юрій Лейдерман, Олександр Лень, Оксана Майстер, Люба Малікова, Кристина Мельник, Майя Павлівна Ніколаєва, Наталія Оліферович, Олег Парфьонов (Парфьон), Маргарита Половінко, Антон Саєнко, Олексій Сай, Богдан Сокур, Федір Тетянич, Ілля Тодуркін, Ольга Трегубова, Даша Чечушкова, Сана Шахмурадова Танська, Аліна Якубенко.
Дванадцять птахів та інші зникаючі істоти: виставка Якова Гніздовського
Де: мала зала на другому поверсі книгарні "Сенс" на Хрещатику, 34, Київ
Коли: з 26 січня до 2 березня 2025 року, понеділок–пʼятниця з 8:00 по 22:00, субота–неділя з 9:00 по 22:00.
На виставці буде представлено близько дев'яти десятків графічних творів Якова Гніздовського, об'єднаних темами птахів, звірів, рослин і людей.
Ці роботи заглиблюють у світ зникання, шукання й віднайдення. Глядачі зможуть побачити ранню графіку 1940–50-х років, а також знакові образи 1970–80-х років, що стали основою унікального стилю митця.
Експозиція розкриває ключові ідеї та мотиви, які були важливими для Гніздовського, досліджує деталі його біографії, представляє маловідомі родинні фотографії, а також розповідає про техніку дереворізу — особливий графічний метод, який художник перетворив на інструмент своєї творчості.
Material of Memory
Де: Voloshyn Gallery, вул. Терещенківська, 13, Київ
Коли: з 30 січня по 2 березня, (окрім понеділка та вівторка), з 11:00 до 18:00
На виставці об’єднано роботи митців із Гватемали, Іспанії та Куби, які досліджують взаємозв’язок між пам’яттю, матеріальністю та природними процесами. Художники використовують елементи землі, води, тепла, рослин і тютюну, щоб створювати нові візуальні наративи, що поєднують традиційні ремесла, індустріальні матеріали та ритуали. Ця взаємодія дозволяє осмислити руйнування, відновлення та збереження культурної спадщини в контексті сучасних екологічних і соціальних викликів.
Куратори виставки, Максим і Юлія Волошини, прагнуть розширити діалог між міжнародними митцями та українською аудиторією, створюючи простір для міжкультурного обміну.
Візьми лиш за руку мене і стисни як зброю: виставка Максима (Далі) Кривцова
Де: Хмельницький обласний художній музей, вул. Проскурівська, 47, Хмельницький
Коли: з 24 січня до 9 березня, вівторок — неділя з 09:00 до 18:00
Виставка присвячена пам'яті кулеметника, поета та фотографа Максима (Далі) Кривцова (22 січня 1990 – 7 січня 2024).
Експозиція представить світлини, зроблені Максимом на плівковий фотоапарат упродовж 2022–2023 років. Ці фотографії розкривають військовий побут, красу людей та природи, а головне — передають любов і світло, яке Максим зберігав навіть у найважчі моменти. Виставка також охоплюватиме особисті речі митця, надані його родиною.
Максим (Далі) Кривцов був активним учасником Революції гідності у 2013–2014 роках, добровольцем ЗСУ з 2014 року. Після активної служби працював у Центрі реабілітації та реадаптації учасників АТО та ООС, а також у Veteran Hub. У лютому 2022 року він знову повернувся на фронт, захищаючи Україну до останнього. Максим загинув 7 січня 2024 року в бою на Харківщині.
Кураторка виставки Дар'я Криж зазначає: "Світло не закінчується ніколи, і починається всередині людського серця. Ці світлини, через які ми дивимося на життя на війні, ведуть нас до світла — через тінь. Багато з робіт — чорно-білі, і колір проникає в цей наратив потужним сплеском, поступово, переходячи з об'єкта до об'єкта, наповнюючи об'ємом, заповнюючи незвіданою магією".
Після відкриття всі охочі зможуть отримати за донат мерч (футболки, торбинки, шкарпетки, листівки), натхненний творчістю Максима (Далі) Кривцова. Усі зібрані кошти будуть спрямовані на діяльність Фонду імені Максима Кривцова, заснованого його рідними та друзями.
Премія PinchukArtCentre 2025
Де: PinchukArtCentre, Київ
Коли: з 28 лютого, середа — неділя з 12:00 до 20:00
Учасники представлять нові роботи або нещодавні проєкти, які відображатимуть персональні історії, колективну пам'ять та питання ідентичності в умовах сучасних реалій.
Основним фокусом виставки стане дуальність досвіду українського суспільства, де трагедії й втрати переплітаються із життєстійкістю, надією та вірою в майбутнє. Експозиція об'єднає роздуми художників над змінами, які відбуваються в українській культурі, та шукатиме способи візуально передати складний емоційний стан країни під час війни.
Окремою відзнакою виставка вшанує пам'ять Вероніки Кожушко — художниці з Харкова, яка подала заявку на участь у премії, але трагічно загинула 30 серпня 2024 року під час російського ракетного удару. Її історія символізує ті втрати, яких зазнає українське мистецтво, і нагадує про важливість збереження культурної спадщини навіть у найважчі часи.
Жахливий кінець чи жахіття без кінця?
Де: The Naked Room, вул. Рейтарська, 21, Київ
Коли: з 31 січня до 9 березня, щодня з 12:00 до 21:00
Роботи, представлені в експозиції, є частиною тривалої серії "Нескінченне сяйво людського насилля", яку Аліна Клейтман розпочала 24 лютого 2022 року.
Центральною фігурою серії є образ Брудного Білого — персонажа, який уособлює насолоду від безперервних воєн і нескінченного насильства.
Експозиція переносить глядачів в абсурдний світ повсякденності Брудного Білого, де жорстокість і страждання перетворюються на "атрибути розкоші". Відвідувачі побачать корони, що нагадують символи владного панування, створені зі змучених людських нервів, а також прикраси й об'єкти, виготовлені з уламків розбомблених вікон, медичного пластику та землі.
Ці роботи стають своєрідною капсулою пам'яті, втіленням руйнування і цінності людських життів, принесених у жертву феодальним амбіціям.
Окреме місце в експозиції займає відеоробота, де Брудний Білий запрошує на свій "Курорт «Жертва та Блазень»" — місце, яке, за його словами, варто побачити перед смертю. Тут гостям пропонують унікальний досвід: проживання в просторих номерах, залитих денним світлом, прогулянки квітучими садами, вишукані страви та відпочинок у спа-зоні. Усе це відбувається на тлі тонкої іронії, що висміює примарність комфорту в умовах нескінченного насильства.
Ця виставка — сучасна антиказка, світ скла, оксамиту та оголених нервів, де людяність відступає перед незупинним циклом жорстокості.
Виставка робіт у взаємодії з довкіллям
Де: "Асортиментна кімната", вул. Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ
Коли: з 1 по 13 лютого, четвер — субота з 12:00 до 18:00
У Франківській школі сучасного мистецтва відкривається виставка лендартних робіт, створених шістьма молодими художницями. Протягом трьох місяців вони навчалися в майстерні Наталі Лісової, опановуючи принципи взаємодії з простором і довкіллям.
Роботи, представлені на виставці, були створені у відкритих просторах Івано-Франківська та Києва. Виставка не лише слугує місцем демонстрації "випускних робіт", але й стає платформою для роздумів над сучасними художніми практиками, які прагнуть діалогу з природним і урбаністичним середовищем.
Менторкою проєкту є Наталя Лісова, відома своєю діяльністю у сфері лендарту та екологічного мистецтва. У виставці беруть участь:
- Ольга Кукула (Івано-Франківськ),
- Катерина Бондаренко (Київ),
- Дарія Сорока (Київ-Коломия),
- Юлія Мартинів (Івано-Франківськ),
- Анастасія Щербань (Херсон, Івано-Франківськ),
- Роксолана-Анастасія Доманська (Київ).
Чи співають жаби в стінах?
Де: "Асортиментна кімната", вул. Січових Стрільців, 15, Івано-Франківськ
Коли: з 21 по 28 лютого, четвер — субота з 12:00 до 18:00
Виставка представить тандемні роботи учасників програми "Чи співають жаби в стінах?" та інші роботи франківських художників, що рефлексують на події останніх трьох років. Ця подія приурочена до річниці повномасштабного вторгнення і стане простором для осмислення змін, що відбулися.
"Це (мистецька) переписка між військовими художницями_ками та художницями_ками в тилу. Це проєкт про різність досвіду тих, хто замінив фарби на піксель, робить дрони, вивозить тіла загиблих з передової та тих, хто живе в містах, як Франківськ, де не прилітає щодня. Ця різниця така велика, що ігнорувати її означає збільшувати прірву між нами", — йдеться у дописі "Асортиментної кімнати".
Створення світу за десять днів. Abra та Rina Riga
Де: Муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника, 11, Львів
Коли: з 16 січня по 25 лютого, щодня з 10:00 до 21:00
Текст на виставці: Олексій Ковжун
Співкуратори: Ляна Мицько, Ігор Тимощук
Художниці Abra та Rina Riga об'єднали свої сили для створення спільного магічного світу в Муніципальному мистецькому центрі. Ця виставка занурює глядачів у простір, наповнений символами та архетипами, що глибоко вкорінені в колективній свідомості. Міфологія та боротьба з темними силами у цьому контексті набувають нового значення — як шлях до внутрішнього зцілення й розвитку.
Основною роботою проєкту стало полотно Emelen, яке художниці створювали безпосередньо в просторі галереї під час монтажу. Робота стане провідником для пошуку внутрішньої сили у кожного глядача.
Над проєктом працюють:
Abra — художниця, тату-майстриня та реставраторка з Тернопільщини, яка співпрацює з музичними гуртами та створює ілюстрації для альбомів і афіш;
Rina Riga — художниця та т'юторка з Харкова, зараз мешкає у Львові. Вона активно бере участь у колективних виставках та міжнародних співпрацях і працює в студії дитячої творчості "Ді(я)ти".
Просто малюнки
Де: Муніципальний мистецький центр, вул. Стефаника, 11, Львів
Коли: з 23 січня по 17 лютого, щодня з 10:00 до 21:00
На виставці представлено малюнки дівчат із психічними порушеннями: роботи стали для учасниць способом дослідження та вираження своїх почуттів, думок і мрій. Вони відповідають на важливі питання: "Як я почуваюся?", "Що я люблю?", "Про що мрію?". Це щирі роздуми про внутрішній світ, які рідко отримують можливість озвучити люди з психічними порушеннями.
Виставка також охоплює короткі інтерв'ю, розповіді самих художниць і їхні фотографії, що допомагають глибше зрозуміти кожну з учасниць та їхній творчий шлях.
Однією з учасниць є Анжеліка, що мешкає в Будинку підтриманого проживання. Вона взяла участь у таборі для жінок-лідерок, організованому ГО Fight for Right, де презентувала проєкт "Лідерство жінок з інвалідністю в громадах" і отримала грант на заняття з малювання для себе та інших дівчат організації.
Окрім самих малюнків, на виставці будуть представлені брендовані речі, створені за мотивами робіт учасниць. Усі кошти від продажу підуть на розвиток мистецьких проєктів для дівчат.
Вежі і башти
Де: "Я галерея", вул. Зелена, 20, 4-й поверх, Львів
Коли: з 22 січня по 30 березня, щодня з 11:00 до 20:00, понеділок — вихідний
Це дослідження вертикалі в нашому горизонтальному світі. У цьому просторі, де природні висоти — гори, скелі та дерева — взаємодіють із людським прагненням піднятися до неба, вежі стають символом цієї боротьби з обмеженістю.
Куратор Павло Гудімов зібрав двох художників, Андрія Дудченка та Ігоря Ковалевича, творчість яких завжди оберталась навколо теми веж.
В їхній співпраці формується діалог, що розгортається в інтер'єрі нерафінованої архітектури Пентхаусу, створюючи відчуття лабораторії, де інженери та митці спільно шукають нові моделі для нашого оточення, ось-ось готові поділитись ними.
Зцілення
Де: Галерея-кав’ярня "юна", вулиця Лесі Українки, 44, Дрогобич, Львівська область
Коли: з 26 січня по 26 лютого, будні з 8:00 по 21:00, вихідні з 10:00 по 21:00
У Дрогобичі відкриється колективна виставка "Зцілення", яка об’єднає роботи українських митців Богдани Ткач та Артема Лаговського. В експозиції представлені твори, виконані у техніці ціанотипія – старовинному фотографічному методі, що створює глибокі блакитні відбитки за допомогою сонячного світла або ультрафіолету. Ця техніка особливо чуттєво передає тілесність, занурюючи глядача у стан споглядання та прийняття різності. Богдана Ткач, графічна мисткиня, досліджує тему тіла, його форми та взаємодію з простором, а Артем Лаговський, мультидисциплінарний художник, працює у сфері концептуального відеоарту та візуального мистецтва. Окрім графічних робіт, на виставці буде представлено фільм, що розповідає про народження істоти Фангус, яка мандрує природними ландшафтами у пошуках гармонії та власної сутності. Через її символічну подорож автори досліджують теми зцілення, відновлення, трансформації та єдності з природою.
Недобудовані недобудови
Де: Галерея "Коридор", вул. Пархоменка, 7а, Ужгород
Коли: з 16 січня до 16 березня, за домовленістю
Проєкт Олега Перковського, спочатку запланований на 10 липня 2024 року, переноситься через мобілізацію автора. Тема цієї виставки торкається незавершених будівельних процесів, які відображають як історичну спадщину, так і сучасні трагедії. Через своєрідне осмислення будівельних недобудов, автор досліджує не лише естетичні, а й соціальні та політичні контексти нашого часу.
Виставка базується на ідеї переміщення символічних об'єктів, таких як чотири коня Святого Марка, які, через свій довгий шлях від Венеції до Парижа і назад, стають метафорою безперервного руху імперій. Перковський переносить ці символи до Центрально-Східної Європи, підкреслюючи історичні зміни та їхні наслідки для архітектури.
Проєкт ставить акцент на те, що після повномасштабного вторгнення частина будівництва залишилася недобудованою, а інша, поруйнована війною, перетворилася на хаос із уламків. Автор використовує ці недобудови як метафору для того, як світи руйнуються і не можуть бути завершені, залишаючи за собою лише відбитки минулого.
Куратор Петро Ряска додає, що недобудови Перковського стали завершеними творами мистецтва, які поєднують архітектуру і візуальне мистецтво, підкреслюючи кризу та соціальні виклики, що лежать в основі таких структур. Проєкт здійснено у межах резиденції Вибачте номерів немає.
HOC EST CORPUS MEUM
Де: Номер 1114, готель "Інтурист-Закарпаття", пл. Кирила і Мефодія, 5, Ужгород
Коли: з 26 грудня до 12-15 лютого, за домовленістю
Виставка Павла Ковача (jr) у резиденції Вибачте Номерів Немає є глибокою мистецькою рефлексією на власний досвід художника, набутого під час служби в Збройних Силах України. Назва проєкту, що перекладається з латини як "це моє тіло", апелює до фізичної присутності людини у воєнних обставинах, її вразливості та стійкості. Роботи Ковача досліджують тіло як носій пам’яті, травматичного досвіду та трансформацій, що відбуваються під впливом війни.
Павло Ковач, художник та співзасновник мистецьких ініціатив Detenpyla gallery і Efremova26 gallery, відомий своїм методом створення гетеронімів – вигаданих персонажів, яким він надає мистецькі біографії, історії та артефакти. У HOC EST CORPUS MEUM ця практика набуває нового звучання: межа між реальністю та вигадкою стирається, адже особистий військовий досвід митця стає центральною темою виставки. Таким чином, проект не лише документує пережите, а й ставить питання про вплив війни на ідентичність та сприйняття власного тіла.
Резиденція Вибачте Номерів Немає акцентує увагу на ролі мистецтва в умовах війни, підтримуючи інституційно критичні проєкти, що досліджують культурну спадщину та розвиток художніх інституцій.
Змішані відчуття
Де: "Я Галерея", вул. Хорива, 49Б, Київ
Коли: з 27 грудня до 23 лютого 2025 року, вівторок — неділя з 10:00 до 19:00
Кураторки: Валерія Шульга, Марія Пальчинська
Виставка "Змішані відчуття" об'єднує роботи п'яти художників: Андрія Яковенка, Юрія Денисенкова, Андрія Дудченка, Євгена Піскунова та Антона Логова, які також є учасниками музичного гурту "222". Виставка відкрилася напередодні завершення 2024 року, вона фокусується на темах війни, змін, болю та надії на майбутнє. Вона досліджує перетин візуального мистецтва і музики, створюючи цілісну історію.
Проєкт виник 2022 року, коли художники, що мали сусідні майстерні, заснували гурт "222", названий на честь номеру їхньої репетиційної кімнати. Їхня творчість охоплює як художні практики, так і музику, що відображає емоційний стан, який супроводжує процес змін.
Виставка складається з двох залів, кожен із яких відповідає настроям п'яти вибраних пісень гурту. Експозиція створює контрастні емоційні досвіди, де візуальне мистецтво та музика підсилюють одне одного, формуючи феномен синестезії, що дає залучити кілька органів чуття одночасно. Кожен зал передає настрої, пов'язані з переживаннями втрати надії та проблисками віри в майбутнє.
Проєкт запрошує відвідувачів зануритися в процес, що з'єднує звук і образ, створюючи простір для рефлексії над емоціями, викликаними війною та змінними обставинами.
Люда Ястреб. Живопис і графіка
Де: Одеський національний художній музей
Коли: з 18 жовтня до 13 квітня, середа-четвер 11:00–17:00, п'ятниця-неділя 11:00–18:00
Виставка присвячена українській художниці, одній з найяскравіших представниць одеського модернізму другої половини ХХ століття.
Експозиція в трьох залах музею охоплює понад 80 творів Люди Ястреб, наданих із приватних колекцій, а також рідкісні архівні матеріали. Її твори, що представлені на виставці, демонструють самобутність творчого підходу, що був викликом для ідеологічних обмежень тієї епохи.
У спогадах Віктор Маринюк зазначає: "Її творчість — унікальне, яскраве явище в час застою і тотального панування сумнівних догм тодішньої ідеології. Це тріумф бачення вільної людини. Це рух до безперервного розвитку самовиявлення. Це тріумф свободи і людської гідності".
Через війну повноцінна ретроспектива стала неможливою, адже багато творів із колекції музею та інших зібрань недоступні. Однак представлена колекція живопису й графіки з особистого зібрання Маринюка дає глядачам зануритись у творчий світ Ястреб, який вона допомогла сформувати в Одесі та в українському мистецтві загалом.
Передчуття
Де: Артфундація "Дукат", вул. Володимирська, 5, Київ
Коли: з 28 грудня по 28 січня, понеділок — неділя з 11:00 по 19:00
2022 року, до початку повномасштабного втогрнення Росії в Україну, художник Матвій Вайсберг створював картини зимового Києва в снігу і тумані, зображаючи знайомі місця: сходи Якова на Татарці, бульвар Шевченка, фонтан, нічний сквер та двір біля рідного будинку Роліт. Ці пейзажі, сповнені передчуття, стали своєрідним пророчим знаком, який передував подіям повномасштабної війни.
Художник зображував Дон Кіхота як символ боротьби і надії. Хоча цей образ не зміг зупинити катастрофу, він продовжує бути джерелом натхнення і символом незламної віри у перемогу. Виставка "Передчуття" не тільки відображає передчуття трагедії, а й дає надію на майбутню перемогу через силу духу.
Картини, що були представлені на виставці в Європі 2022-2023 років, після повернення в Україну поповнилися новими роботами 2023–2024 років. Серед них — поетичні, але болючі зображення київського неба, зимовий Бабин Яр під час повітряних тривог, київські вікна під обстрілами та одеський пірс, який набуває символічного значення, адже саме зернові каравани з України стали важливим елементом глобальної боротьби за виживання.
Р. Е. П. Історія
Де: Національний художній музей України, вул. Михайла Грушевського, 6, Київ
Коли: з 20 грудня по 1 березня 2025 року, щочетверга, щоп'ятниці та щосуботи з 12:00 до 18:00
Кураторську команда: Анна Алієва, Тетяна Жмурко, Дарина Якимова (NAMU). Анна Лазар (незалежна кураторка та дослідниця сучасного українського мистецтва, Польща).
Архітектуру експозиції розробив Олександр Бурлака.
Національний художній музей України презентує виставковий проєкт "Р. Е. П. Історія", присвячений 20-річчю діяльності групи "P. Е. П. ("Революційний Експериментальний Простір"). Це художнє об'єднання виникло на хвилі Помаранчевої революції 2004 року і стало одним із найвпливовіших у контексті українського критичного та політичного мистецтва.
Виставка розповідає про історію групи, яка протягом двох десятиліть працювала в галузях інсталяції, відео- та перформативного мистецтва. Унікальність цієї експозиції у тому, що вона не дотримується хронологічного принципу, а організована за тематичними блоками. Кожен із них порушує ключові питання, які були важливими для групи в контексті політичних та соціальних трансформацій в Україні. Зокрема, в експозиції йдеться про проблеми демократії, суб'єктності, культури, євроінтеграції, патріотизму та розвитку громадянських спільнот.
Серед найбільш важливих робіт, що будуть представлені, — живописні твори, показані на першій виставці, яка дала назву групі, "Революційний експериментальний простір" у 2004 році в Центрі сучасного мистецтва при Національному університеті "Києво-Могилянська академія". Ці роботи символізують початок діяльності групи та її спрямованість на соціальну активність через мистецтво.
Виставка також дає можливість оцінити важливість перформативного мистецтва, яке стало основною частиною творчості групи. Незважаючи на тимчасовість перформансів, їхні результати зберігаються у формі відео та фотодокументацій в приватних та музейних колекціях по всьому світу.
Участь у групі "P. Е. П." брали українські художники та художниці: Ксенія Гнилицька, Нікіта Кадан, Жанна Кадирова, Володимир Кузнецов, Лада Наконечна, Леся Хоменко.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media