Петер Слотердайк, "Терор з повітря" — передмова редактора до українського видання

Ексклюзивно
. ist publishing

У серії warning books видавництва ist publishing вийшла книга Петера Слотердайка "Терор з повітря". Це збірка есеїв одного з найвідоміших філософів, що описує історію хімічної зброї протягом ХХ століття — від 22 квітня 1915 року, коли газ був уперше використаний на полі бою. Центральний есей "Терор з повітря" (2001) досліджує вплив війни на довкілля. У своїх текстах мислитель торкається тем застосування газу "Циклон Б", бомбардування Дрездена, скидання ядерних бомб на Хіросіму і Наґасакі, практик сюрреалізму, зокрема доповіді Сальвадора Далі в скафандрі, та згадує "Чорний квадрат" Казимира Малевича й "Повітря Парижа" Марселя Дюшана.

У партнерстві з видавництвом Суспільне Культура публікує українську передмову до книжки, написану головним редактором ist publishing Борисом Філоненком.

ist publishing

Some people say not to worry about the air

Some people never had experience with…

Talking Heads “Air”, 1979Деякі люди кажуть, що не треба хвилюватися через повітря / Деякі люди ніколи не мали з ним справи… (англ.)

"Радіація не знає державних кордонів, і те, по кому вона вдарить, визначається лише напрямком вітру".

Президент України Володимир Зеленський у зверненні щодо можливого терористичного акту Росії на Запорізькій АЕС, 22 червня 2023 року

Добу Просвітництва фундаментально змінив Лісабонський землетрус. Сучасність XX–XXI століть щораз обточують повітротруси. Про цю характерну для нашого часу атмосферну напругу Петер Слотердайк написав есей "Повітротрус. Біля джерел терору" (Luftbeben: An den Quellen des Terrors, 2001) — запровадивши неологізм, аби через нього реконструювати культурну історію хімічної, ядерної, біологічної, кліматичної зброї, що кожним вибухом визначає наше буття як буття-в-повітрі, з притаманними йому камерним життєсвітом та екологічною свідомістю. В англійському перекладі цей текст вийшов під назвою "Терор з повітря" (Terror from the Air, 2009), що прочитується і як пряме вказування на предмет роздумів, і як мовна гра, в якій терор виникає раптово, наче нізвідки, на порожньому місці. Засадничо цей есей саме про те, що для сучасної людини місце ніколи не є порожнім. Слотердайк постійно використовує в тексті слово "експліцитність" — процес, у якому щось раніше приховане, позірно відсутнє чи незауважене перестає бути латентним і проявляє себе. А саме: заборонена міжнародними конвенціями зброя оприявнює для сучасної людини наявність повітря.

Слотердайк (1948 р. н.) — філософ і письменник, як він сам себе визначає, а також теоретик культури, публічний інтелектуал, з 2001 до 2015 року — ректор Університету мистецтв і дизайну Карлсруе, "ймовірно, найбільш ерудована людина, що наразі живе на планетіKeith Ansell-Pearson. Philosophy of the Acrobat: On Peter Sloterdijk.", перше місце в списку 500 найвпливовіших інтелектуалів німецькомовного просторуЗа версією берлінського журналу про політику і культуру Cicero у 2022 році. та "ліберально-консервативний enfant terrible сучасної німецької думки", за визначенням Славоя Жижека, який перебуває зі Слотердайком у тривалій дискусіїЦитата про Слотердайка з Жижекового "Жити наприкінці часів" (Living in the End Times, 2010). Також, для прикладу, Жижек посилається на "Критику цинічного розуму" в "Піднесеному об’єкті ідеології" (Sublime Object of Ideology, 1989) або відмежовується від нього в "Спершу як трагедія, потім як фарс" (First as Tragedy, Then as Farce, 2009).. Першим твором, який зробив Слотердайка важливим автором і став одним із найбільш продаваних текстів сучасної філософії,Peter Sloterdijk. Vita: petersloterdijk.net/vita стала двотомна "Критика цинічного розуму" (Kritik der zynischen Vernunft, 1983), народжена з духу Ніцше, яка "іноді сягає глибини [Ніцшевих] прозріньМінаков, Михайло. «Критика цинічного розуму», огляд: krytyka.com/ua/reviews/krytyka-tsynichnoho-rozumu.". Вона присвячена передусім Іммануїлу Канту і написана до 200-річчя "Критики чистого розуму". З перспективи XX століття Слотердайк розмірковує про те, що б побачив Кант, якби сам прийшов на святкування ювілею власного твору. Припускаючи, що ніхто б не наважився провести філософу екскурсію еволюцією свідомості від проєкту Просвітництва з його ідеями інтелектуального повноліття та вічного миру до Другої світової війни й використання ядерної бомби, Слотердайк сам береться за таку розвідку. "Критика цинічного розуму" відома українським читачкам і читачам у перекладі Андрія Богачова, опублікованому 2002 року у видавництві "Тандем"Слотердайк П. Критика цинічного розуму / пер. Андрія Богачова. Київ : Тандем, 2002..

Хоча ім’я Канта не згадується в "Терорі з повітря", можна побачити продовження цієї розмови там, де природні катастрофи і воєнні злочини, або землетрус і повітротрус, суттєво впливають на трансформацію свідомості. Коли 1 листопада 1755 року землетрус на узбережжі Португалії знищив Лісабон і навколишні поселення, забравши життя приблизно ста тисяч людей за лічені хвилини, Кант, перебуваючи в Кеніґсберґу, зреагував на катастрофу теоретичними текстами. У програмі для дітей на берлінському радіо за жовтень 1931 року Вальтер Беньямін розповідав, як Кант "жадібно збирав усі повідомлення про землетрусТекст радіоефіру на Berliner Rundfunk надруковано в сьомому томі зібрання творів Вальтера Беньяміна у видавництві Surkamp Verlag (Gesammelte Schriften, VII, 220–226).", щоб визначити причину й винайти нову наукову мову, якою її можна описати. У тому ж ефірі Беньямін говорив про процес, у якому спорожнілі скельні утворення руйнуються, аби віднайти "...нову рівновагу через реконфігурацію, яку ми переживаємо як землетрусТам само.". Виявлення нових опор, коли старі драматично знищуються, стало спільним засновком для обох текстів. Як Кант у спробах пояснення катастрофи заклав початки наукової географії та сейсмології, так Слотердайк пропонує проєкт кліматології культури, переглядаючи історію терору. "Терор з повітря" написаний у відповідь на теракт 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку і є реакцією на брак усвідомлення причин тероризму: здавалося, що аналітики самі були зацікавлені залишати це питання без достатнього прояснення.

У насиченому описі, що надає обрисів теорії атмотероризму та формулює засади сучасної кліматології, Слотердайк показує, як під час і після жахливих подій нова рівновага формується через перевинайдення мови, предметів, фобій та захисних механізмів: "Перш ніж новий обов’язок турботи про атмосферу й клімат закарбувався у свідомості людей новітніх часів, мали статися певні зрушення в експлікації атмосферного тероризму". Слотердайк шукає первинну сцену сучасності й відраховує хронологію XX століття від 22 квітня 1915 року, коли газ був вперше використаний на полі бою. Він розгортає тезу про те, що модерна війна ведеться не між комбатантами, а заради знищення життєвого світу сторони супротивника, і що поєднання тероризму, промислового дизайну та відкриття навколишнього середовища якнайточніше характеризують внесок XX століття у розвиток людства. І залишає в дужках: якщо не рахувати сучасне мистецтво.

Слотердайк торкається історії газу "Циклон Б", бомбардування Дрездена, скидання ядерних бомб на Хіросіму і Наґасакі, воєнних проєктів з контролю над кліматом, і йде далі — до критики сюрреалізму, зокрема виступу Сальвадора Далі в скафандрі, "Чорного квадрату" Казимира Малевича, текстів Германа Броха й "Повітря Парижа" Марселя Дюшана. Це пов’язує Слотердайка з його філософськими попередниками — Ніцше, Гайдеґґером, Адорно та Горкгаймером, для яких мистецтво було і предметом теорії, і складовою життєсвіту, що вбудована в їхні роздуми. У рецензії на "Терор з повітря" теоретик та історик мистецтва Гел Фостер підважує точність критичної роботи, проробленої Слотердайком на цьому полі, й залишає автору побажання знайти більш переконливі приклади мистецьких практик для переосмислення культури через кліматичні студіїHal Foster. Peter Sloterdijk’s Terror from the Air: artforum.com/print/200906/peter-sloterdijk-s-terror-from-the-air-22955.. Водночас Слотердайк характерними для себе методами письма утворює множинні зв’язки, які можна було б вважати альтернативним прикладом Лотреамонової випадкової зустрічі парасольки і швейної машинки на операційному столі, такої засадничої для сюрреалістів. З тією вагомою різницею, що практики сюрреалістів він вважає передусім романтичними, а власну критику такою, що розуміється на технічній стороні "пірнання в контекст" та емансипує кліматичну теорію.

"Терор з повітря" пов’язаний також з іншими текстами. Для українських читачок і читачів це видання може стати вступом до ще не перекладеного найбільшого твору Слотердайка — тритомних "Сфер" (Sphären, 1998, 1999, 2004). У 2004 році доповнений текст есею "Повітротрус. Біля витоків терору" став передмовою до останнього тому трилогії, що має назву "Сфери. Піни, множинна сферологія" (Sphären III – Schäume, Plurale Sphärologie).

У частині, присвяченій хімічним лабораторіям і їхнім зірковим командам, Слотердайк побіжно згадує проєкт Y або Лос-Аламоську національну лабораторію, у якій на чолі з Робертом Оппенгеймером розробили ядерну зброю. У "Критиці цинічного розуму", в розділі "Медитація про бомбу", цей вид зброї постає Буддою сучасності, єдиним зрозумілим Буддою для Західного світу, який у своєму спокої та лише через факт власного існування, говорить усе, що потрібно.

У серії warning books "Терор з повітря" виходить другим числом, після "Повітряної війни і літератури" В. Ґ. Зебальда. Автори перегукуються в розумінні окремих епізодів Другої світової війни, налаштовуючи різні оптики на килимові бомбардування німецьких міст, зокрема Дрездена. Обидва пишуть про феномен вогняної буріВ. Ґ. Зебальд. Повітряна війна і література / пер. Романа Осадчука. Київ : ist publishing, 2023. С. 39. і про комахТам само, с. 45.. Там, де Зебальд каже, що принцип "будь-якої війни — повне знищення противника разом із його житлами, його історією та його природним середовищемТам само, с. 32.", уточнювальною стає теорія Слотердайка про те, що саме модерна війна має принципом вихід до життєвого середовища супротивника, а "ціллю генералізованого «бомбового терору» на території Німецького Райху в 1943–1945 роках були, як відомо, не лише військові структури, а ще більшою мірою ментальна інфраструктура країни…". Утім, у фокусі Зебадьда і Слотердайка різні події, вони проблематизують різні теми та пишуть про них з різних дискурсивних позицій, але разом їхні тексти дають ширше розуміння мерехтливих зв’язків між війною і культурою. Зебальд пише про нічні нальоти авіації у Другій світовій і зазначає, що попри них "кінець війни анітрохи не наблизивсяТам само, с. 31.", а Слотердайк, зосереджений на використанні хімічної зброї у Першій світовій, навпаки, зауважує, як "панівною стала думка, що німецькі війська, самі спантеличені ефективністю нового методу, не достатньо активно скористалися зі свого тріумфу".

Як і у випадку з прочитанням / перечитуванням Зебальда під час війни Росії проти України, читачі й читачки можуть знайти себе в місцях непорозуміння з автором. Зокрема, Слотердайк не надто обережно обходиться з "Москвою як осередком тероризму". У пасажі, що іронізує насамперед над воєнною доктриною США, автор вочевидь припускається критичного на сьогодні інтонування, яке робить видимою недостатню зануреність у контекст. Від цього текст Слотердайка не перестає бути важливим прикладом критики культури та однією з оригінальних теорій тероризму, а заразом і розвідкою про історію зброї та екологічної свідомості. В цих місцях виникає можливість поставитись до тексту з позиції переосмислення та дискусії, а багато в чому й вперше надати рис розгляду атмотероризму та кліматології культури з власного контексту.

Український переклад "Терору з повітря" стоїть у черзі на друк під час очікування чергового рубіжного повітротрусу. Ми завершуємо редакцію книжки, коли блоки Запорізької АЕС заміновані окупаційними військами Росії, а українці й українки, на державному рівні й через професійні спільноти, вибудовують діалог із країнами-партнерками задля спільного пошуку можливості уникнення терористичного акту. Направду, ще з осені 2022 року мої колежанки, видавчині ist publishing, мають у себе базові набори захисту, якими планують скористатися в разі ядерного вибуху. У квітні 2023 року в офісі "Асортиментної кімнати" в Івано-Франківську я бачив пластинку "Калій Йодид-125-Дарниця", яка була наклеєна на стіну на малярний скотч у відносно рівній доступності від усіх робочих столів. У той самий час в країнах Євросоюзу мені не вдалося знайти в аптеках відповідні лікарські препарати, хоча рух радіоактивної хмари з великою ймовірністю дістанеться й Центральної Європи. Сьогодні ми вже маємо прогнози на дату теракту: персонал станції, наразі окупованої, почали евакуювати, а вітер невдовзі змінить свій напрямок на західний.

Поза цим передчуттям, в Україні та на міжнародних майданчиках жваво обговорюють проблему забруднення, спричиненого війною. Можна сказати, що як словосполучення "як ти" отримало набагато більше змісту після 24 лютого 2022 року, так після тривалого життя у стані ядерного залякування (і після тексту Слотердайка про повітротруси) розмови про погоду більше не будуть здаватися пересічними смолтоками.

Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube

Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media