28 червня в ефірі телеканалу Суспільне Культура вийдуть перші серії документального серіалу "Спадок Терещенків" про українську династію, що водночас стала найуспішнішими бізнесменами на теренах імперії, граючи за її правилами, та розбудовувала українську культуру, спонсоруючи митців та поповнюючи колекції музеїв. Юрій Макаров коротко розповідає про вплив Терещенків на розвиток України та їхню контраверсійність у сучасній постколоніальній оптиці.
Перебуваючи на околиці, Україна разом із цілою Європою переживала перехід до індустріальної економіки. Тут були свої історії прогресу та перемог, експлуатації та зловживань, були свої герої цього процесу.
Якщо в інших країнах постаті творців модерної економіки — Дюпон, Морґан, Крупп, Форд — добре відомі й вивчені, то в нас вони практично невідомі, що не дивно, враховуючи десятиліття замовчування комуністичною владою.
Одначе в Україні були свої Дюпони і Рокфеллери. Одне з таких імен — Терещенки.
У світі Україна відома своїми родючими ґрунтами: століттями, ще задовго до продовольчої кризи 2022 року, вона постачала збіжжя половині Європи. Правильною бізнес-ідеєю, зараз для всіх очевидною, було експортувати замість сировини продукти переробки, додану вартість.
Це нині цукор вважається "білою смертю", а півтораста років тому він був основним і відносно доступним джерелом вуглеводів як для представників вищих класів, так і для основної маси населення, зайнятої фізичною працею.
Засновник роду Артем Якович Терещенко не просто зайнявся первинним накопиченням капіталу — він системно будував індустрію в тих місцях, де збігалися два вирішальні чинники: наявність відносно дешевих земель, яким попередні господарі не вміли дати раду, й наявність вільної робочої сили. Троє синів Микола, Федір і Семен, його наступники, розвиваючи цю бізнес-модель, мультиплікували досвід і статки.
Капіталізму, як ми знаємо, без експлуатації не буває. Проте Терещенки вдалися, кажучи сучасною мовою, до стратегії win-win, коли обидві сторони взаємодії рівною мірою зацікавлені в результаті. На заводах імперії Терещенків заробляли пристойну платню, тут за багато років до перших "хрущовок" почали вести житлове будівництво для робітників, їм забезпечувався пристойний тогочасний "соціальний пакет" у вигляді лікарень, шкіл та соціальної інфраструктури. Працювати на Терещенків було вигідно.
У "старих грошей", як кажуть французи, є свої закономірності: перше покоління закладає фундамент, друге споруджує будинок, третє заповнює його смислами. Онуки Артемія Яковича розгорнули широку гуманітарну діяльність: вони фінансували благодійні програми, інвестували в культуру (перший загальнодоступний музей красних мистецтв), освоювали нові технології, пробували сили в політиці.
Михайло Терещенко, зокрема, посів пост міністра закордонних справ у Тимчасовому уряді Росії після Лютневої революції. Що було потім, відомо всім. Але навіть після комуністичного перевороту, захоплення України, грабунків, терору й мілітаристської індустріалізації, після Другої світової війни головним товарним продуктом аграрного сектору України залишалося не збіжжя, а цукор — стратегічний спадок піонерів нової економіки.
Автори документального серіалу "Спадок Терещенків" не змальовують своїх героїв лицарями без страху й докору — вони були людьми свого часу, дбали передусім про свій інтерес і, вочевидь, не до кінця усвідомлювали свою українську ідентичність. Сьогодні ми можемо питати себе: чи були Терещенки українськими патріотами? Хай навіть несвідомими, чи навпаки багатіли й самостверджувалися в Україні в рамках імперії, користуючися своїм становищем і преференціями. Тоді, в ХІХ і навіть на початку ХХ століть, геть не всі наші свідомі інтелектуали готові були ставити перед собою відповідне запитання.
Так чи так, досвід піонерів вітчизняного бізнесу — важлива частина сучасної української історії з усіма її конфліктами й суперечностями, досягненнями й поразками. А декілька поколінь Терещенків із їхньою енергією й харизмою заслуговують на те, щоби ввійти до пантеону творців сучасної модерної України.
Читайте більше матеріалів про Терещенків та контраверсійні персоналії
- "Я пишаюся тим, що моїх предків знають за добрі справи": Мішель Терещенко
- "Нам прикро, що ми зрозуміли це лише вранці 24 лютого": метал-гурт Jinjer вперше прокоментував свої антиукраїнські заяви
- Як пояснити дерусифікацію за кордоном
- Чи існує російський ліберал – розбирається Анастасія Бакуліна
- Неоднозначна постать чи національний герой. Симон Петлюра
- Чому треба припинити заглядати до рота російським медіаперсонам
Читайте нас у Facebook: головні новини культури України та світу
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: culturesuspilne@gmail.com. Ваші історії важливі для нас!