Заступниця міністерки культури Тетяни Бережної Богдана Лаюк вважає, що Україні потрібна реформа бібліотечної сфери, а також бібліотеки варто розглядати як частину системи національної безпеки.
Про це Богдана Лаюк розповіла в інтерв'ю Ukraїner.
На думку Лаюк, реформа бібліотечної сфери має охоплювати оновлення просторів, підвищення оплати праці, можливості для навчання бібліотекарів, створення книжкових клубів та інших подій при бібліотеках для громад.
Вона зазначила, що Мінкульт вже розпочав роботу над реформою оплати праці. Водночас важливо створювати умови для професійного розвитку працівників: зокрема, надавати можливість навчатися, подаватися на гранти та отримувати методичні рекомендації щодо організації подій і книжкових клубів.
«Можна мати книжковий клуб у своїй локальній книгарні, якщо вона в тебе є, але чому не зробити його в бібліотеці, яка насправді є простором для громади?» — зазначила Лаюк.
Вона наголосила, що ситуація в українських бібліотеках суттєво відрізняється залежно від міста та громади. Як приклад успішного оновлення бібліотечної мережі Лаюк навела Львів, де читачі можуть оформити єдиний читацький квиток і користуватися ним у різних бібліотеках.
Зокрема, вона зазначила, що львівські бібліотеки мають різні спеціалізації. Наприклад, у місті є мистецька бібліотека, бібліотека, присвячена моді, де можна користуватися швейними машинками, та IT-бібліотека, орієнтована на технології.
Лаюк зауважила, що повномасштабне вторгнення стало однією з головних перешкод для розвитку бібліотек. Багато закладів втратили фонди, а частина опинилася на окупованих територіях або поблизу лінії фронту. Зокрема, до повномасштабної війни Запорізька область була однією з найпрогресивніших у контексті оновлення бібліотек, але зараз продовжувати цей розвиток значно складніше.
Вона також вважає, що бібліотеки в Україні варто розглядати як частину системи національної безпеки. У багатьох країнах Європейського Союзу та західного світу бібліотечні системи інтегровані в цю сферу, бо зберігають національні архіви, пам'ять та ідентичність.
«Ми розглядаємо їх не лише як споживачів державного ресурсу, а як наш важливий набуток і важливу екосистему, яка зокрема впливає на державну безпеку, а отже — на державний суверенітет», — пояснила представниця Міністерства культури.
Окремо Лаюк наголосила на важливості управлінців, які можуть змінювати бібліотеки на місцях. На її думку, громадам потрібні сильні менеджери, які оцінюватимуть потреби читачів, ухвалюватимуть управлінські рішення та матимуть свободу для впровадження змін.
Серед прикладів такої роботи вона назвала президентку Української бібліотечної асоціації Оксану Бруй, а також керівницю Львівської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Романа Іваничука Тетяну Пилипець.
«Якщо спроможні менеджери на місцях беруть відповідальність, то обов'язково треба створювати для них це поле відповідальності, бо вони здатні міняти системи», — підсумувала Лаюк.
Зрештою, Богдана Лаюк закликає звертати на бібліотеки більше уваги:
«Так само, як ми зараз говоримо про тренд на книжкові клуби чи на читацькі рейви, нам було б добре вертати тренд і на відвідини бібліотек. Можливо, тут навіть є поле для взаємодії Мінкульту та інфлюенсерів — робити додаткові акценти. Я у своїй роботі повсякчас стараюся інтегрувати голоси бібліотек і бібліотекарів в обговорення — бо вони є важливими гравцями на цьому полі».
Нагадаємо, раніше Тетяна Бережна розповідала, що Міністерство культури готує новий механізм, який дозволить громадам і державі спільно закуповувати книжки для бібліотек. Йдеться про те, що держава визначатиме певну суму коштів, а громада має додати 50 % від цієї суми. За таких умов бібліотека отримуватиме фінансування на закупівлю книжок.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media