У Франції спалахнула суперечка щодо стелі Опери Гарньє. Нащадок Жуля-Ежена Ленепве погрожує судом, щоб зняти полотна Марка Шагала 1960-х років та відкрити оригінальну фреску ХІХ століття.
Про це повідомляє The Guardian.
У 1962 році тодішній міністр культури Франції Андре Мальро вирішив оновити класичну стелю будівлі в Паризькій опері. Він доручив цю роботу своєму другу, художнику Марку Шагалу, який протягом двох років таємно та безкоштовно створив 24 великі полотна. Вони закрили оригінальну фреску ХІХ століття, яку створив Жуль-Ежен Ленепве.
Нині ж нащадок Ленепве Арно Карайон планує через суд вимагати відновлення вигляду оригінальної стелі. Він розповів, що протягом трьох років безуспішно просив владу про це та написав два листи президенту Еммануелю Макрону, тому тепер передав справу адвокату.
«Стеля Ленепве має статус історичної пам'ятки, проте її ніхто не бачив уже 60 років, і ми не маємо уявлення, в якому вона стані», — зазначив Карайон.
Карайон нагадав, що архітектор Шарль Гарньє спеціально обрав Ленепве для прикрашання опери. Наполеон III замовив будівництво Палацу Гарньє, і театр відкрили у січні 1875 року за присутності європейських політиків. Ленепве, який згодом очолив Французьку академію в Римі та створив фрески Жанни д'Арк у Паризькому пантеоні, написав оригінальну роботу «Музи та години дня й ночі» олією на мідних пластинах. Вона відповідала стилю будівлі та ще у 1923 році отримала статус історичної спадщини.
Суперечка між традиціоналістами та модерністами почалася ще до встановлення робіт Шагала. Тоді Королівський інститут британських архітекторів закликав французького міністра відмовитися від перекриття оригінальної стелі, щоб не руйнувати гармонію будівлі. Проте посадовець проігнорував це прохання.
Влада закриє Палац Гарньє на реконструкцію з 2027 по 2032 рік. Арно Карайон запропонував Макрону компроміс: після відкриття чергувати стелі Ленепве та Шагала, виставляючи кожну по десять років. В Єлисейському палаці відповіли лише, що президент уважно ставиться до теми.
Карайон пояснює, що Шагал проєктував стелю знімною, тому її можна легко прибрати, але ніхто не має сміливості це зробити.
Водночас кураторка виставки Шагала в Центрі Помпіду Анн Монфор-Тангі активно захищає полотна модерніста. Вона називає стелю цілісним кінематографічним твором та автобіографічним баченням Парижа.
«Це був подарунок Шагала країні, яка його зустріла; данина поваги Франції та Парижу», — додала Монфор-Тангі.
Що відомо про Марка Шагала
Марк Шагал (справжнє ім'я — Мойше Шагалов) — білорусько-французький художник і гравер, який народився 7 липня 1887 року в містечку Ліозна поблизу Вітебська (сучасна Білорусь) у хасидській родині. Він став одним із найвідоміших митців ХХ століття, які оселилися у Франції, і отримав французьке громадянство у 1937 році.
Творчість Шагала поєднує риси сюрреалізму та неопримітивізму. Художник черпав натхнення з єврейських традицій, фольклору та дитячих спогадів про рідне місто. Окрім живопису він експериментував зі скульптурою, керамікою, вітражами, гравюрою та театральними декораціями.
Митець здобув початкову освіту у Вітебську, а згодом навчався в Санкт-Петербурзі. У 1911 році Шагал переїхав до Парижа, де ознайомився з кубізмом і фовізмом, а також потоваришував із поетом Гійомом Аполлінером. Через Першу світову війну він повернувся до Російської імперії, де у 1915 році одружився з Беллою Розенфельд. Після революції Шагал став комісаром образотворчих мистецтв і заснував Вітебське художнє училище, де навчався Казимир Малевич.
У 1922 році художник остаточно залишив радянську Росію. Під час Другої світової війни він врятувався від нацистських переслідувань, втікши до Сполучених Штатів, де у 1944 році померла його дружина Белла. Після війни Шагал повернувся до Франції і в 1952 році одружився з Валентиною Бродською.
Серед його найвідоміших монументальних робіт — розпис плафона паризької Опери Гарньє, вітражі для соборів у Меці та Майнці, а також вітраж миру для штаб-квартири ООН.
Марк Шагал помер 28 березня 1985 року у французькому містечку Сен-Поль-де-Ванс, де його і поховали.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: culture@suspilne.media