У ніч на 14 лютого російський дрон поцілив в арку над четвертим енергоблоком Чорнобильської АЕС. Вартість цього укриття, який будували за участі 45 країн, — більш як 2,1 млрд євро. Туди вкладалася свого часу і Росія. Що це за укриття, коли й на заміну чого будували цю арку та як сьогодні реагують на нічну атаку — розповідає Суспільне.
Що це за укриття
Укриття, яке пошкодив російський дрон уночі 14 лютого, — це "Новий безпечний конфайнмент" (НБК), інша його назва — "Арка". Це об’єкт, який збудували над зруйнованим 4-м енергоблоком ЧАЕС і його саркофагом.
Основна споруда НБК — арка. Вона завширшки 257 м, заввишки 108 м (вище, ніж Статуя Свободи в Нью-Йорку), а довжина арки становить 162 м. Вага конструкції — 36,2 тисячі тонн, як шість Ейфелевих веж.
До складу НБК також входять технологічний корпус (ділянки дезактивації, фрагментації і упакування, саншлюзи, майстерні тощо) та низка допоміжних будівель.
Коли та чому вирішили будувати укриття над ЧАЕС
"Арці" передував саркофаг (інша його назва — "Укриття"). Його звели у 1986-му одразу після аварії на ЧАЕС у найшвидші можливі терміни — за 206 днів. Він створений з бетону та металу і прикриває розвали, а також ядерне паливоТам було близько 200 тонн ядерного палива, саркофаг прикрив 95% з цього, яке залишалося в реакторі після аварії. Але потрібно було щось надійніше та довговічніше, адже саркофаг був недостатньо стійкий і герметичний та не прокладав доступ до багатьох приміщень, тобто фахівці не могли належно оцінити різні види небезпек усередині.
У 1997 році Україна спільно зі США, Комісією Євросоюзу (КЕС) та низкою міжнародних експертів погодили Shelter Implementation Plan (План здійснення заходів на об'єкті "Укриття", SIP). Та вирішили будувати НБК, яке прослужить століття.
Коли збудували НБК
Початок робіт переносили не раз з різних причин. За цей час вартість робіт зросла майже удвічі.
Підрядником, що відповідав за проєктування, закупівлю та будівництво, визначили підприємство NOVARKA — це об’єднання двох компанії Франції — VINCI Construction Grands Projets та BouyguesTravaux Publics.
Контракт на НБК підписали у 2007-му, тоді ж почали перші роботи, а безпосередньо технологічний цикл будівництва арки розпочався у квітні 2012 року. Тодішній прем'єр-міністр Микола Азаров запевняв, що будівництво конфайнменту завершать "до 2014 року", а директор департаменту ядерної безпеки ЄБРР Вінс Новак прогнозував, що арку встановлять над 4-м енергоблоком у 2015 році. Проте фактично вийшло ще довше. "Арку" встановили в потрібне положення в листопаді 2016-го. 24 квітня 2020 року НБК ввели в режим пробної експлуатації. Все будівництво загалом тривало 10 років.
Над проєктом укриття працювали 10 тисяч людей із 40 країн світу. 5 тисяч із них — українці.
Хто фінансував, скільки коштувало будівництво
Загальна вартість будівництва становила понад 2,1 млрд євро. Кошти надавали держави-донори Чорнобильського фонду "Укриття" — це 45 країн, зокрема США, Росія, Італія, Франція, Японія, Китай. На проєкт частково виділив кошти і Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР). Банк був також розпорядником коштів.
Росія вклала у фонд "Укриття" 68,32 млн євро, Україна — 105,86 млн, а Сполучені Штати — 304,65 млн євро. Більше за США в будівництво вклався тільки Євросоюз — 431,61 млн євро.
Для чого потрібне укриття
Воно має прослужити 100 років. Основні функції дві — захистити населення, персонал і довкілля від радіоактивного випромінювання, а також створити люфт часу, щоб фахівці остаточно усунули наслідки аварії 1886 року — демонтували реактор, розібрали та перезахоронили старий саркофаг, вилучили радіоактивний інвентар, видалили накопичену там воду і таке інше. І через століття, коли "Арку" слід буде демонтувати, в новому укритті вже не буде необхідності.
Арка може витримати землетрус та екстремальні погодні умови. Всередині споруда містить обладнання для моніторингу та автоматизовані системи пожежогасіння.
Що сталося вночі 14 лютого
Про влучання в укриття ЧАЕС заявив близько 9:00 президент Володимир Зеленський. Як повідомляє ЧАЕС, дрон (попередньо типу "шахед") влучив у захисну оболонку НБК.
"Внаслідок цього було пошкоджено зовнішню та внутрішню оболонку (обшивку) арки НБК та обладнання системи основних кранів. Також виявлено локальне загоряння зовнішньої й внутрішньої обшивок арки НБК", — пише держпідприємство.
Пізніше Зеленський уточнив: російський дрон летів на висоті 85 метрів, на якій радари не можуть відстежити повітряну ціль.
Через атаку арка укриття 4-го енергоблока зазнала суттєвих пошкоджень, написав т.в.о. голови Київської ОДА Микола Калашник. ДСНС Київщини моніторить ситуацію і вранці повідомляла, що показники радіаційного фону залишаються в межах норми. ЧАЕС каже, що потерпілих внаслідок атаки нема, як і не відбулося витоку радіаційних речовин.
Реакція на атаку
Міністр енергетики Герман Галущенко назвав удар "черговою червоною лінією" з боку Росії: "Я це можу порівняти з захопленням ЗАЕС в ніч 3 на 4 березня 2022 року, коли вони обстрілювали станцію з важкого озброєння".
На думку Галущенка, цей удар мав на меті знищити укриття НБК. "Це показова відповідь росіян взагалі на все, що відбувається з погляду ядерної безпеки тощо", — сказав він.
МАГАТЕ заявило, що стежить за ситуацією біля Чорнобильської станції: "Наразі немає жодних ознак прориву внутрішньої захисної оболонки НБК".
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Гроссі зазначив, що інцидент на ЧАЕС та нещодавнє зростання військової активності навколо ЗАЕС підкреслюють постійні ризики для ядерної безпеки. "Не час для самозаспокоєння, і МАГАТЕ все ще в стані підвищеної готовності", — сказав він.
Володимир Зеленський заявив, що ЧАЕС обстріляли навмисно саме в день Мюнхенської безпекової конференції.
Керівник Офісу президента Андрій Єрмак повідомив, що через новину про обстріл АЕС атмосфера в української делегації на конференції "така, що всі дуже злі від цієї новини тут у Мюнхені". Він нагадав, що у 1980-х світ допомагав Росії ліквідовувати аварію на ЧАЕС, потім інвестував в укриття, "по якому сьогодні вдарила Росія".
Речник Кремля Дмитро Пєсков заперечив причетність Росії до удару по ЧАЕС.