Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан став першим, хто потрапив під економічні санкції та санкції щодо поїздок, схвалені президентом США Дональдом Трампом, спрямовані проти трибуналу з військових злочинів у зв’язку з розслідуваннями щодо громадян США або союзників США.
Про це пише Reuters із посиланням на два поінформовані джерела.
Як повідомили Reuters високопоставлений чиновник МКС та інше джерело, проінформовані представниками уряду США, ім'я Хана, який є британцем, було названо в п'ятницю в ще не оприлюдненому додатку до виконавчого указу, підписаного Трампом днем раніше.
Санкції передбачають заморожування американських активів тих, хто входить до списку, і заборону їм та їхнім родинам відвідувати Сполучені Штати.
Згідно з наказом, міністр фінансів Скотт Бессент, після консультації з держсекретарем Марко Рубіо, повинен протягом 60 днів подати звіт з іменами осіб, які повинні бути піддані санкціям, пише агенція.
МКС у п’ятницю засудив санкції, пообіцявши підтримувати свій персонал і “продовжувати забезпечувати справедливість і надію мільйонам невинних жертв жорстокостей у всьому світі в усіх ситуаціях, які відбувалися раніше”. Представники суду зустрілися в Гаазі в п'ятницю, щоб обговорити наслідки санкцій.
Міжнародний кримінальний суд, який був відкритий у 2002 році, має міжнародну юрисдикцію для переслідування геноциду, злочинів проти людяності та військових злочинів у державах-членах або якщо ситуація передана Радою Безпеки ООН.
У п'ятницю десятки країн попередили, що санкції США можуть "підвищити ризик безкарності за найсерйозніші злочини та загрожувати підірвати міжнародне верховенство права".
“Санкції серйозно підірвуть усі ситуації, які зараз розслідуються, оскільки Суду, можливо, доведеться закрити свої представництва на місцях”, – йдеться в заяві 79 країн, які складають приблизно дві третини членів Суду.
Згідно з угодою між ООН і Вашингтоном, Хан повинен мати можливість регулярно їздити до Нью-Йорка, щоб інформувати Раду Безпеки ООН про справи, які вона передала до суду в Гаазі, нагадує Reuters. Минулого тижня Хан був у Нью-Йорку для інформування Ради Безпеки щодо Судану.
Як відзначає агенція, крок Трампа щодо МКС в четвер, 6 лютого, збігся з візитом до Вашингтона прем'єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, якого разом із його колишнім міністром оборони та лідером палестинського бойового угруповання ХАМАС розшукує МКС за війну в Газі . Під час візиту до Конгресу США в п'ятницю Нетаньягу високо оцінив крок Трампа, описавши суд як "скандальну" організацію, "яка загрожує праву всіх демократій захищати себе".
Що цьому передувало
У листопаді 2024 року МКС видав ордери на арешт прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу, ексміністра оборони Ізраїлю Йоава Галланта та кількох лідерів угрупування ХАМАС. Зокрема очільника ізраїльського уряду та колишнього очільника Міноборони країни підозрюють у скоєнні воєнних злочинів у Секторі Гази.
Тодішній президент США Джо Байден назвав "обурливим" рішення МКС про видачу ордерів на арешт ізраїльських лідерів обурливою.
Адміністрація президента США Дональда Трампа також розкритикувала МКС за це рішення й 6 лютого 2025 року запровадила економічні та візові санкції проти людей, що працюють над розслідуваннями суду щодо громадян США або їхніх союзників, таких як Ізраїль. Перед цим Нетаньягу відвідував Вашингтон, й, за словами радника офісу глави ізраїльського уряду, Трамп під час зустрічі "запропонував нові розв'язання проблем, які переслідують Ізраїль з моменту його заснування".
7 лютого Трамп підписав указ, який запроваджує економічні та візові санкції проти людей, що працюють над розслідуваннями Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо громадян США або їхніх союзників, таких як Ізраїль.
Міжнародний кримінальний суд, до якого входять 125 країн, є постійним трибуналом, що займається розглядом справ про воєнні злочини, злочини проти людяності, геноцид і злочини агресії. США, Китай, Росія та Ізраїль не є членами цього суду і не зобов'язані виконувати його ордери.