Державний департамент США "неофіційно" повідомив Конгрес про запропоновану угоду на суму $8 мільярдів із продажу зброї Ізраїлю, яка включає боєприпаси для винищувачів, ударних гелікоптерів і артилерійські снаряди.
Про це пише Axios з посиланням на два джерела, що безпосередньо знайомі з ситуацією.
Зазначається, що ця угода, ймовірно, стане останнім продажем зброї Ізраїлю, який схвалить адміністрація Байдена.
Угода відбувається на тлі заяв прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу та його прихильників про те, що Байден нібито наклав "мовне ембарго на зброю" для Ізраїлю.
Деякі демократи закликали адміністрацію Байдена прив'язати продаж зброї до того, як Ізраїль веде війну та забезпечує гуманітарну ситуацію в Газі. Однак Байден відмовився це робити.
За даними джерел, це довгострокова угода. Частина боєприпасів може бути доставлена зі складів США, але більшість виробництва та доставки займе один або більше років.
Джерела повідомляють, що угода зі зброєю, яка потребує схвалення комітетів з міжнародних відносин Палати представників і Сенату, включає:
- Ракети AIM-120C-8 AMRAAM "повітря-повітря" для винищувачів, щоб захищатися від загроз із повітря, включаючи дрони.
- Артилерійські снаряди калібру 155 мм і ракети Hellfire AGM-114 для ударних гелікоптерів.
- Керовані авіаційні бомби малого діаметру, комплекти JDAM для перетворення некерованих бомб у високоточні, бойові частини вагою 500 фунтів і запали для бомб.
Одне з джерел, знайоме з угодою, повідомило, що Державний департамент заявив Конгресу, що угода спрямована на "підтримку довгострокової безпеки Ізраїлю шляхом поповнення запасів критично важливих боєприпасів і систем протиповітряної оборони".
"Президент чітко дав зрозуміти, що Ізраїль має право захищати своїх громадян відповідно до міжнародного права та міжнародного гуманітарного права, а також стримувати агресію з боку Ірану та його проксі-організацій. Ми продовжимо надавати необхідні можливості для оборони Ізраїлю", — заявив офіційний представник США.
Вторгнення бойовиків ХАМАС в Ізраїль
Вранці 7 жовтня 2023 року бойовики руху ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю із Сектору Гази, узявши під контроль кілька населених пунктів у прикордонній зоні та захопивши десятки заручників. У відповідь Ізраїль розпочав проти бойовиків контртерористичну операцію. Наступного дня уряд Ізраїлю запровадив воєнний стан в країні.
9 жовтня Ізраїль заявив про відновлення контролю над усіма прикордонними містами та згодом анонсував "повну облогу" Сектору Гази. 11 жовтня у Секторі Гази припинилося постачання електроенергії. Це сталося після того, як на єдиній електростанції закінчилося паливо. 12 жовтня міністр енергетики Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що анклав залишатиметься без світла, води та палива, поки не будуть звільнені заручники з Ізраїлю. Згодом в ООН заявили про гуманітарну катастрофу в Газі.
13 жовтня ЦАХАЛ закликалв цивільних мешканців міста Газа евакуюватися у південному напрямку "задля власної безпеки та захисту". Згодом речник ЦАХАЛу Хагарі заявив, що сухопутні війська "розширюють свої наземні операції" та посилять повітряні удари. Прем'єр-міністр Ізраїлю Нетаньягу 28 жовтня заявив про початок другого етапу війни проти ХАМАСу.
1 листопада війська Ізраїлю прорвали передову лінію оборони руху ХАМАС у північній частині Сектору Гази. Того ж дня для евакуації людей відкрили контрольно-пропускний пункт Рафах, що на кордоні з Єгиптом. Зранку 24 листопада між Ізраїлем і ХАМАСом розпочалося чотириденне перемир'я, що супроводжувалося звільненням груп заручників.
Через війну між Ізраїлем та ХАМАСом в Червоному морі єменські хусити, яких підтримує Іран, почали обстрілювати судна. Вони заявили, що атакують кораблі Ізраїлю та його союзників. Після низки ракетних та дронових атак США спільно із Британією атакували сили хуситів в Ємені.
В кінці квітня премʼєр-міністр Ізраїлю Нетаньягу повідомив, армія оборони Ізраїлю проведе військову операцію у місті Рафах не залежно від того, чи буде укладена угода щодо перемир'я з угрупуванням ХАМАС.