Опозиційна коаліція повстанців, яка повалила режим Башара Асада, планує сформувати тимчасовий уряд, що має працювати до наступних виборів в країні. Головою уряду став Мохаммед аль-Башир — соратник Абу Мохаммеда аль-Джолані, лідера "Хаят Тахрір аш-Шам" (ХТШ) — найбільшого з угруповань, що брали участь у наступі на Дамаск. Які ще групи входять в коаліцію, як між собою взаємодіють та як планують керувати Сирією — розповідає Суспільне.
Які саме угруповання повстанців повалили режим Асада
Ключовою з них є "Хаят Тахрір аш-Шам". Вона бере участь у війні в Сирії від самого її початку, раніше мала назву "Джабхат ан-Нусра", певний час була сирійським відділенням "Аль-Каїди", проте лідер угруповання — Абу Мохаммед аль-Джолані, врешті відрікся від звʼязків з нею ("Аль-Каїда" назвала аль-Джолані зрадником) та заявив, що виступає за "поміркований" іслам (Велика Британія, США та ООН так не вважають, аль-Джолані все ще в їхньому списку терористів, а за його голову оголошена нагорода в 10 млн доларів США).
"Аналітики, які вивчали це угруповання, схоже, вірять, що воно трансформувалося з джихадистської групи в націоналістичний рух. Це схоже на зміни "Талібану" в Афганістані. Таліби також борються з терористичними загонами, зокрема з ІДІЛ, в обмін на те, що міжнародна спільнота визнає їхню владу", — каже Франческа Боррі, італійська журналістка, що висвітлювала війну в Сирії від самого її початку.
До наступу на Дамаск, "Хаят Тахрір аш-Шам" контролювали північно-західну провінцію країни — Ідліб. Аль-Джолані там впровадив "уряд порятунку Сирії" — умовно цивільне відгалуження угруповання, яке займалося місцевим урядуванням. Попри декларацію "поміркованості" міжнародні організації, зокрема, ООН документували їхнє зловживання владою, а місцеві виходили на протести — як проти надвеликого на їхню думку економічного тиску, так і проти тортур і катувань тих, хто виступав проти ХТШ.
Після повалення режиму Асада, аль-Джолані заявив, що в Сирії обовʼязково мають пройти вибори, що "Хаят Тахрір аш-Шам" не будуть співпрацювати з радикальними джихадистами типу "Ісламської держави", і що він хоче побудувати в країні інституції, які відповідатимуть "традиціям і природі регіону".
В США заявили, що будуть мати справи з опозицією в рамках передачі влади в країні, а Велика Британія повідомила, що розглядає можливість виключити "Хаят Тахрір аш-Шам" зі списку терористичних угруповань.
Іншим великим угрупованням повстанців є Сирійська національна армія (СНА), яку підтримує Туреччина. Окрім війни проти Асада й ІДІЛ, які в перші роки громадянської війни в Сирії значно допомагали уряду, СНА атакували (і продовжують це робити й зараз, за підтримки турецької авіації) сирійських курдів на півночі країни.
"Сирійська національна армія — це альянс великої кількості сил різних поглядів, які об’єднані тим, що їм допомагає Туреччина. Вони лояльні до неї. Хтось називає їх турецьким проксі. "Хаят Тахрір аш-Шам" теж співпрацювали з Туреччиною, але не так близько як СНА", — пояснює головний редактор арабськомовного медіа Post-Past, аналітик ЦПД РНБО Олексій Приймак.
За його словами, союз між "Хаят Тахрір аш-Шам" і Сирійською національною армією крихкий. Однією з розбіжностей між ними є питання сирійських курдів. Зокрема, ХТШ звинувачували Сирійську національну армію в тому, що замість війни з Асадом, та концентрувалася на операціях проти курдів.
Йдеться про бої з Сирійськими демократичними силами (СДС) — ще одним вагомим угрупованням повстанців. В складі СДС — сирійські курди. Впливовою силою в країні вони стали на початку громадянської війни, коли майже вибили з гри ІДІЛ на полі бою.
Сирійські демократичні сили складаються з військового блоку — Загонів народної оборони та умовно політичного крила — Демократичного союзу Сирії. Виступають проти режиму Асада та за автономію. Контролюють північну частину Сирії — регіон Рожава, який є однією з чотирьох зон розселення етносу (три інші знаходяться в Ірані, Іраку та Туреччині).
Опозиція закидала Сирійським демократичним силам співпрацю з Асадом. Той казав про них, як про проксі Заходу. США вважають СДС союзниками в Сирії. Анкара називає їх терористами через близькість до "Робітничої партії Курдистану" — курдського руху, що прагне автономії в Туреччині.
"Хаят Тахрір аш-Шам" обстоює перемир'я з курдами для того, щоб досягнути ширших цілей. Сирійська національна армія в цьому, очевидно, не зацікавлена", — говорить Олексій Приймак.
Мохаммед Саліх, старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики та експерт з курдських і регіональних питань припускає, що Сирійські демократичні сили готові співпрацювати з рештою опозиційних сил, та що в них все ще є можливість порозумітися з Туреччиною, якщо посередником у таких перемовинах стануть США:
"Це було б виграшним варіантом для всіх. США запобігли б потенційній гуманітарній катастрофі у північно-східній частині Сирії. СДС отримали б стабільність в зоні, яку контролюють. Туреччина, перетворивши Сирійські демократичні сили на свого роду партнера, отримала б додатковий вплив на майбутнє Сирії".
Повстанці будують тимчасовий уряд
Лідери країн світу кажуть, що готові співпрацювати з новим урядом Сирії. Зокрема, про це повідомили країни G7. Водночас радник з нацбезпеки США Джон Кірбі заявив, що після падіння диктатури Башара Асада питання про те, хто наразі керує Сирією "залишається відкритим".
Зараз де-факто голова тимчасового уряду — Мохаммед аль-Башир, соратник лідера ХТШ Абу Мухаммеда аль-Джолані. Але він виконуватиме обовʼязки премʼєр-міністра до 1 березня, коли в країні має зʼявитися уряд.
"Створення уряду національної єдності — складна задача, бо всі угруповання мають розбіжності. Вони тривалий час між собою ворогували. Вони захопили величезну кількість зброї й захочуть отримати собі шмат пирога. Складно сказати, чи вдасться їм це. Абу Мухаммад аль-Джолані говорить про інституціоналізм, про те, що "Хаят Тахрір аш-Шам" навіть може саморозпуститися, щоб почати процес переходу влади", — каже Олексій Приймак.
Експерт припускає, групам повстанців доведеться навчитися співпрацювати, але без зовнішнього ворога, який їх обʼєднав, це може бути важко:
"Ми бачили, що в Іраку цей процес був дуже утруднений. У Лівії, коли впав режим Каддафі, почалася війна між союзниками. Лівія і досі перебуває в хаосі. Є ризик, що з Сирією станеться так само".
Іншою проблемою є геополітична ситуація в регіоні. Наприклад, Ізраїль вперше за пів століття зайшов на територію Сирії в районі Голанських висот (частина Сирії, яку у 1960-х окупував Ізраїль) та створив там "стерильну зону оборони" (а також заявив, що знищив військовий флот країни).
Арабські країни назвали дії Ізраїлю "незаконною окупацією" та попередили про ризик дестабілізації регіону.
"В Ізраїлі розуміють, що є ризик, що "Хаят Тахрір аш-Шам" може наступною ціллю проголосити Ізраїль, адже у свої аль-каїдівські часи аль-Джолані про це говорив", — каже Приймак.
Наразі лідери ГТШ заявляють, що підтримують співпрацю з меншинами в Сирії, зокрема, християнськими, а аль-Джолані запевняє, що виступає за інституціональне управління країною (а не за керування згідно з законами шаріату).
"Ми не бачимо, що люди масово тікають з країни, як свого часу світські афганці залишали свою країну після приходу до влади талібів. Та маємо зачекати, і побачити, як сирійці реагують на “Хаят Тахрір аш-Шам", — говорить Франческа Боррі.