Алан Ліхтман — історик, політолог та автор унікальної методики визначення майбутнього президента США, заснованої на 13 пунктах "Ключі до Білого дому". Він був одним із небагатьох, хто передбачив перемогу Трампа в 2016 році.
Цьогоріч Ліхтман публічно виступив проти зняття Байдена. Попри це, у вересні він заявив, що у гонці здобуде перемогу Камала Гарріс. За лічені дні до виборів опитування показують мінімальний відрив між кандидатами, водночас Ліхтман радить не опиратися на ці дані. Чому він впевнений у перемозі чинної віцепрезидентки попри невизначеність у ключових штатах — в інтерв'ю Суспільному.
Алане, ви передбачили переможця на майже всіх президентських виборах з 1984 року. Розкажіть у кількох словах, як влаштована ваша модель?
Так, моя модель досить унікальна. Вона не орієнтується на експертів та опитування. Опитування є ситуативними, а ними зловживають як прогнозами. На противагу цьому, моя методологія фокусується на фундаментальних питаннях, що рухають президентські вибори, передусім, залежно від політики чинної адміністрації. Іншими словами, важливим є попереднє управління державою, а не передвиборча кампанія. І мої "ключі" працюють відтоді, як я передбачив переобрання Рональда Рейгана у квітні 1982 року, коли опитування показували, що 60% американців вважали його занадто старим, щоб знову балотуватися.
Я розробив "ключі" в 1981 році, проаналізувавши вибори від обрання Авраама Лінкольна в 1860 році і до виборів Рональда Рейгана в 1980 році. І саме цей аналіз визначив 13 "ключів" до Білого дому.
Чи можете ви пройтись 13 "ключами" з вашої методології — кому з нинішніх кандидатів дістається кожен із них? Щодо яких "ключів" у вас є сумніви?
Як я вже говорив, "ключі" залежать від ефективності чинної партії, чий представник обіймає Білий дім. По суті, прагматичний електорат протягом 160 років нашої політики вирішує, чи повинна чинна партія отримати ще чотири роки або ж бути вигнаною. Тож я розгляну 13 "ключів" і скажу вам, які з них грають проти партії, що нині утримує Білий дім.
Мій перший "ключ" — це партійний мандат, тобто більшість у Палаті представників США, і демократи втрачають цей "ключ".
Другий "ключ" — це боротьба за номінацію від чинної партії. Я був дуже критично налаштований, коли демократи публічно облили брудом свого чинного президента Джо Байдена. Я ніколи такого не бачив. І я думав, що демократи прямують до катастрофи, коли виштовхнуть Байдена, і, здавалось, за мить втратять "ключ" до влади. Жодна партія з 1900 року не вигравала переобрання, втрачаючи перші два "ключі". Втім демократи об'єдналися навколо Гарріс, тож уникли втрати "ключа".
Наступне — перебування на посаді президента, звісно, для демократів — це негативний фактор. Чинний президент не балотується, посада віце-президента не рахується.
Далі — третій кандидат. Роберт Кеннеді-молодший знявся, тож це перегони двох партій, що є позитивним "ключем" для чинної влади.
Короткострокова економіка — це дуже важливий показник. У рік виборів немає рецесії, ми не близькі до рецесії. Минулого кварталу зростання становило 2,8%. Цей "ключ" є позитивним для демократів.
Довгострокова економіка — чи реальне зростання на душу населення протягом останнього терміну принаймні дорівнює або перевищує середній показник за попередні два терміни? Зростання за Байдена було набагато більшим. Демократи утримують цей ключовий показник.
Зміна політики. Чи були вагомі зміни? Імміграція, зміна клімату, податки, соціальне забезпечення, репродуктивні права — політика адміністрації Байдена фундаментально змінилася, порівняно з політикою адміністрації Трампа. Цей "ключ" є позитивним для Гарріс.
Протести. У нас були спорадичні протести (університетські протести проти політики Білого Дому на Близькому Сході — ред.), але вони згасли. І знову ж таки, можливо, кандидатура Гарріс сприяла цьому, тому що протести були спрямовані проти Байдена, який зараз відійшов на другий план. Тож цей "ключ" зберігається для чинної влади.
Скандал — мій улюблений "ключ". Скандал має зачепити самого чинного президента. Це не може бути син чи брат президента, як у випадку з Біллі Картером, братом Джиммі Картера. І має бути двопартійне визнання правопорушень. Республіканці впродовж чотирьох років намагалися повісити скандал на Байдена, але нічого не вийшло. Отже, "ключ" залишається. Наразі, ми втратили всього два "ключі" для демократів.
Далі — провал у військовій політиці. Я зараховував це проти чинної влади, тому що Близький Схід — це катастрофа, гуманітарна катастрофа, якій не видно кінця.
Мій наступний "ключ" — це "ключ" до успіху у зовнішній політиці, що може вас особливо зацікавити. Я вважаю, що цей "ключ" зберігається для чинної влади, адже Байден зібрав коаліцію Заходу проти Путіна. І, незважаючи на слабку підтримку республіканців, тверда позиція Байдена дозволила Україні вижити. Це стане історичним президентським досягненням Байдена.
Залишаються два "ключі" — харизма кандидата та харизма його суперника. Я вважаю, що харизма Байдена є ключовим фактором проти чинної влади. А Гарріс, в свою чергу, стала кандидаткою лише нещодавно. Тобто вона не отримує цей ключ. Водночас Трамп апелює до вузького прошарка, а не до нації в цілому, він не є достатньо харизматичним. Відповідно, "ключ" суперника кандидата влади йде до Гарріс.
Демократи втрачають лише чотири "ключі". Пам'ятайте, п'ять або менше "ні"— і партія Білого дому прогнозовано перемагає. Ось чому моя система пророкує, що у нас буде перша жінка-президентка. Старі білі хлопці, такі як я, вимирають.
Зараз, як і щоразу на виборах, найбільша увага прикута до штатів, що "вагаються". Американська система голосування — дуже нетипова для українців. Поясніть, що зараз найбільше впливає на те, буде штат "синім" чи "червоним"?
Ніхто ніколи успішно не прогнозував вибори, розбивши штати на "червоні" та "сині". Опитування мають занадто велику похибку, щоб покладатися на них. Вони кажуть, що похибка становить плюс-мінус 3%, це чиста статистична похибка. Але є й не статистична похибка: люди не відповідають на опитування, люди можуть брехати чи передумати. Це щонайменше подвоює похибку до 6%. Ви просто не можете з'ясувати, які штати дійсно "коливаються". І це одна з причин, чому так багато експертів і соціологів помилялися, пророкуючи перемогу Клінтон у 2016 році.
Вважається, що хто перемагає в Пенсильванії — перемагає і на виборах. Який ваш прогноз по цьому штату зараз?
Інтуїція підказує, що Гарріс, швидше за все, виграє Пенсильванію, Вісконсин та Мічиган. Але це лише моє передчуття. Не сприймайте це занадто серйозно, тому що ніхто не має моделі, і я не беруся прогнозувати окремі штати.
На ваш погляд, немає нічого, що може вплинути на результат виборів в останні кілька тижнів та днів, так?
Найбільший міф в американській політиці — це так званий "жовтневий сюрприз"(теорія, що новинна подія або криза може вплинути на результат майбутніх листопадових виборів — ред.). Всі свої прогнози, які я робив до цього часу, я ніколи не змінював. Наприклад, найбільшим "жовтневим сюрпризом" в сучасній політичній історії була історія щодо "Access Hollywood" у 2016 році (Washington Post опублікувала матеріал про те, як у вересні 2005 року Трамп вихвалявся, що хапав жінок за інтимні місця і йому це завжди сходило з рук — ред.). Знаєте, критики казали: "Боже мій, у нас ще ніколи не було кандидата, який би відкрито вихвалявся сексуальними домаганнями до жінок, то ж ти маєш змінити свій прогноз". Я цього не зробив, і Трамп зрештою переміг.
Зараз я залишаюся при своєму прогнозі щодо перемоги Гарріс. І за цим стоїть 160 років американської політичної історії. Чи можу я помилятися? Звичайно. Я ж людина.
Будь-яка людина може помилятися.
