За даними Пенсійного фонду понад півтора мільйона людей в Україні отримують пенсії через інвалідність. Станом на 2024 рік інвалідність мають 7% українців. Довідку про неї надає медикосоціальна експертна комісія (МСЕК).
Цей орган існує з 1992 року, коли замінив радянські лікарсько-трудові експертні комісії. МСЕК визначає групу інвалідності, її причину, відсоток непрацездатності. Проходження комісії займає іноді до трьох місяців, але це не єдине нарікання на її роботу. Черги, переоформлення різноманітних форм і довідок, зневажливе ставлення — те, з чим часом стикаються люди, під час проходження комісії.
Після початку повномасштабного вторгнення, коли людей, що потребують довідки про інвалідність побільшало через поранення — як військових, так і цивільних — активізувалася дискусія щодо реформи МСЕК. Але врешті зміни почалися лише на тлі корупційних скандалів за участі працівників комісії та прокурорів декількох областей, які ймовірно оформлювали фіктивні інвалідності.
Президент Володимир Зеленський видав указ про ліквідацію МСЕК до кінця 2024-го. Їх замінять новою "цифровою, прозорою, європейською моделлю". Що це означатиме на практиці й чи допоможуть ці зміни “полікувати” систему встановлення інвалідності — розповідає Суспільне.
***
— У кабінеті мені кажуть: "У тебе ж кістки цілі, ти ж зайшов". Це було позорисько. Дали лінійку стиснути. Я просто взяв її в руку, а вони: "Ти ж кулаки стискаєш". Які кулаки?
Це частина інтервʼю ветерана Фелікса Раська для проєкту Суспільного "Країна ветеранів та ветеранок". Фелікс отримав опіки рук під час бойових дій, відтоді вони в нього не функціонують. ВЛК визнала його непридатним до служби. Щоб встановити інвалідність і отримати виплати через поранення, Расько мав пройти МСЕК.
— МСЕК визначили 27% втрати працездатності й не дали ніякої групи інвалідності, хоча сімейна лікарка сказала, що як мінімум другу групу мали дати, — розповідав тоді Фелікс.
Його історія не поодинока. У 2023 році правозахисний центр "Принцип" провів два дослідження про взаємодію ветеранів та ветеранок з різними комісіями та установами. Майже половина респондентів оцінила роботу МСЕК незадовільно. Наприклад, 74% вказували, що мали дозбирати й переробляти документи на проходження комісії.
"У свідоцтві про хворобу (яке визнається МСЕК) є висновки всіх лікарів. Ще є результати інструментальних та лабораторних досліджень. Але [...] висновки цих фахівців не беруться до уваги, і майбутніх інвалідів женуть знову до профільних лікарів", — вказував один з респондентів.
Частина респондентів розповідала, що сам огляд іноді тривав не більше ніж пʼять хвилин. Також йшлося про зневажливе ставлення лікарів до військових — наприклад, ті ставили питання, які не стосувалися інвалідності: "ким працює дружина?" чи "скільки кімнат є у квартирі?".
МСЕК визначає і терміни інвалідності, отже декому доводиться чи не щороку підтверджувати право на пільги та соцвиплати, попри те що деякі хвороби й стани — пожиттєві.
"Я взяла розширену форму по всіх лікарях, заключення, зробили на ВЛК компʼютерну томографію (де зазначили відсоток ураження мозку, ранковий канал, розміри осколку і титанової пластини). (Сину) хотіли дати (інвалідність — ред) на рік. Кажу: "А за рік кудись дінеться титанова пластина на пів лиця?" "Ну ладно, на два роки", — розповідала мати іншого пораненого військовослужбовця.
***
Реформу МСЕК Міністерство охорони здоровʼя анонсувало ще в лютому 2023-го. Наприкінці серпня 2024-го частина громадських організацій, які захищають права військових, закликали підтримати законопроєкт, що мав удосконалити роботу комісії. Йшлося про цифровізацію МСЕК, уникнення повторних обстежень тощо.
Однак зміни почалися, коли на роботу комісії звернули увагу антикорупційні органи. Йшлося про фальсифікації та підробні медичні документи, які знайшли, зокрема, у керівників Хмельницької, Миколаївської та Рівненської МСЕК. Їх підозрюють у корупційних схемах, що дозволяли військовозобовʼязаним уникати служби, або незаконно звільнятися з неї.
Від початку 2024 року за матеріалами СБУ 64 посадовці МСЕК отримали підозру. Міністерство охорони здоровʼя перевірило понад 90 висновків комісії, з них 19 тисяч — в межах кримінальних впроваджень. 4106 висновків про інвалідність скасували.
Правоохоронці виявили, що частину фіктивних інвалідностей оформлювали працівники прокуратури — загалом по країні таких майже 6%, йдеться в попередніх даних Офісу генпрокурора. За областями перегин у Черкаській та Хмельницькій областях — майже третина прокурорів. Володимир Зеленський заявив, що політичну відповідальність за все це має нести генпрокурор Андрій Костін. Той подав у відставку. Верховна Рада її погодила.
На тлі цих справ президент видав указ про ліквідацію МСЕК до 2024 року, а міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко оголосив, що розформують Центральну МСЕК.
***
Чому прокурори взагалі оформлювали довідки про інвалідність? Причиною могло б бути ухилення від мобілізації — людей з будь-якою групою інвалідності не беруть на службу. Проте частина з них зробила це ще до початку повномасштабного вторгнення. Що ще дає довідка про інвалідність? Людей з нею важче звільнити, вони мають право на довшу відпустку, додаткові пільги при вступі до університету. Проте передусім йдеться про виплати та трудові пільги, які держава починає нараховувати після оформлення довідки й не завжди перевіряє, чи дійсно людина їх потребує (22 жовтня РНБО ухвалило перевірку правомірності нарахування пенсій з інвалідності посадовцям).
Довідка про інвалідність від МСЕК — "ключ до отримання пільг", говорить стратегічна лідерка напряму Реабілітація травм війни ГО "Пацієнти України" Анастасія Бойчук: "Вона забороняє звільняти людину з роботи, якщо це не її власне бажання. Відповідно це дає можливість для одіозних чиновників, прокурорів, суддів та інших поновитися через суд у випадку звільнення. Людям цікаво мати довідку про групу інвалідності, щоб отримати всі ці пільги. Але це не є нормальним".
Бойчук пояснює, що наразі багато послуг від держави, на які можуть розраховувати люди з інвалідністю, не привʼязані саме до довідки про неї. Медична допомога надається за скерування сімейного лікаря чи через швидку, послуги з реабілітації та допоміжні засоби для неї, наприклад, протези, можуть надаватися за висновком реабілітаційної команди тощо.
Деякі соціальні послуги дійсно досі можна отримати за наявності довідки з інвалідності, але і в цьому випадку вона — лише один з факторів, а головним є складні життєві обставини (СЖО — спектр обставин, у які потрапляє людина і на основі яких можна отримати певну допомогу), наприклад, бідність, втрата годувальника, неможливість знайти роботу тощо.
Група інвалідності також не потрібна, аби здобувати інклюзивну освіту. Довідку можуть врахувати, але вона не є головною, оскільки освітні потреби дитини оцінюють у школах і садочках.
— Тобто те, де в нас і надалі "зашита" довідка з інвалідності — це виплати, — каже Анастасія Бойчук. — Але чому ми обовʼязково мусимо привʼязувати їх до групи з інвалідності? У нас майже третина прокурорів Черкаської області використовують довідку з інвалідності як підставу отримувати пільги на роботі. Отже, треба отримати інший ключ до виплат.
***
Наразі МОЗ передало функції МСЕК до Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності. Там же можна буде оскаржити висновки комісії. Але загалом МСЕК має замінити "цифрова, прозора, європейська модель", заявив премʼєр-міністр Денис Шмигаль. Конкретніше пояснив міністр охорони здоровʼя Віктор Ляшко — повноваження МСЕК перейдуть до лікарень: "Ми відразу розв'язуємо питання кадрів і цифровізації, тому що всі кластерні й не кластерні лікарні підключені до електронної системи охорони здоров'я".
Фактично комісії, які будуть з нового року видавати довідки про інвалідність залишаться, тільки тепер функціонуватимуть в лікарнях. Одна з переваг такого рішення — пройти лікарський огляд і отримати висновок можна буде в одному закладі, а не як раніше у різних лікарнях, часом з повторними обстеженнями.
— Раніше це все займало понад два місяці, — говорить аналітик правозахисного центру "Принцип" Євген Лисенко. — Спершу — лікарська комісія, далі — очікування висновку МСЕК. Зі змінами це все пришвидшить перегляд документів.
Також у МОЗ запевняють, що вдасться зменшити корупційні ризики, оскільки через електронну систему охорони здоровʼя можна простежити, який лікар додав який діагноз в історію хвороби пацієнта, які дослідження проводились і коли. Історії хвороби кодуватимуть за Міжнародним класифікатором хвороб, а не за класифікатором інвалідності, яким користуються МСЕК. У майбутньому це дозволить перевести функції МСЕК в онлайн-формат.
— Має покращитися визначення втрати працездатності, оскільки новий законопроєкт передбачає прозоріші умови визначення функціонального обмеження, — говорить Лисенко. — У класифікаторі інвалідності є тільки умовно сто хвороб, а у Міжнародному класифікаторі, яким користуються в лікарнях — понад 10 тисяч. Виходило так, що лікарі в лікарнях і на МСЕК, здавалося, спілкувалися різними мовами.
29 жовтня Верховна Рада проголосувала за законопроєкт про вдосконалення МСЕК. Раніше голова Комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький пояснював, що прийняти та підписати у президента документ мають до нового року, щоб "в січні 2025-го вже все запрацювало по нових умовах".
***
Водночас Євген Лисенко припускає, зміни все ж мають ризики. По-перше, поки що не зрозуміло, якими конкретно будуть запобіжники для того, аби недоброчесні лікарі, які брали участь у МСЕК не перейшли в нові комісії у лікарнях. У МОЗ пояснили Суспільному, що очільники МСЕК не будуть допускатися до роботи в новій системі. Інші лікарі, які працюють зараз у комісії, зможуть перейти на роботу в лікарні з 1 січня, але лише за умови, що вони продовжують вести лікарську практику.
По-друге, переведення комісій до лікарень — це додаткове навантаження на систему охорони здоровʼя. Персонал лікарень муситиме формувати нові комісії, виписувати довідки та займатися додатковим документообігом.
По-третє, навіть установа з цифровізованим документообігом без змін у розумінні, що саме дає довідка про інвалідність, може перетворитися на чергову бюрократичну комісію. Адже нова концепція не передбачає ані визначення потреб, які має людина, ані їх вирішення. Лише видачу довідки.
— Я не сприймаю історію про звільнити всіх і пересадити людей в лікарні, як реформу МСЕК, — каже заступник міністра охорони здоровʼя у 2016-2019 роках та керівник Українського центру охорони здоровʼя Павло Ковтонюк. — А справжня реформа потрібна терміново. Вона буде, напевно, складнішою, ніж медична, бо це дуже чутлива історія. Вона стосується економічних інтересів і соціального статусу мільйонів людей.
І Анастасія Бойчук, і Павло Ковтонюк кажуть, що система видачі довідок, на основі яких люди автоматично отримують певні пільги від держави, не враховує реальних потреб людей з інвалідністю. У європейських країнах немає подібних на МСЕК комісій. Пільги чи виплати люди отримують за потребами.
— З МСЕК завжди будуть проблеми, якщо ми не змінимо ставлення до інвалідності, — говорить Бойчук. — Ми стараємося доносити, що деякі сфери вже почали розвивати послуги й допомагають вийти зі складних життєвих обставин. Зрозуміло, ветеранам треба окрема допомога, це не скасовує виплати. Але хай вони будуть на основі СЖО.
— Що я бачу реформою? Треба розмежувати обмеження фізичних функцій і поняття соціальної допомоги, не ставити між ними знак дорівнює. З фронту буде повертатися багато людей з обмеженими функціями. В когось серйозні травми, в когось поранення, в когось загострення хронічних хвороб. Наша система їм скаже: у тебе друга група, у тебе перша група, на тебе 10 пільг і пенсію якусь. А їм треба робота, треба повернення до життя.