"Тут немає азербайджанської землі". Чому вірмени протестують через кордон з Азербайджаном і чи загрожує це новою війною

Протестувальники біля вірменського селища Кіранц, частина якого має перейти Азербайджану. Фото: David Ghahramanyan

У вересні 2023 року, після одноденної військової операції, Азербайджан змусив капітулювати невизнану Нагірнокарабаську республіку. Тоді близько 120 тисяч карабаських вірмен покинули регіон. Відтоді Азербайджан та Вірменія мали підписати мирний договір та визнати спільний кордон. Але через вимогу Азербайджану передати чотири зруйновані прикордонні села, у Вірменії понад тиждень тривають протести. Чому вірмени проти й чи загрожує через це країнам нова війна — Розповідає Суспільне.

Причина протестів

Понад тиждень у різних регіонах Вірменії сотні людей блокують дороги, зокрема, й важливу магістраль, що сполучає країну з Грузією. Акції почалися 19-го квітня через рішення вірменської влади, в рамках делімітації державного кордону, передати Азербайджану чотири зруйновані прикордонні села Тавушської області (Азербайджанського Казахського району — ред.) та прилеглі до них території.

Села, що розташовані на північному сході Вірменії, серед гірської місцевості, зруйновані та покинуті з часів Першої війни за Карабах у 1990-х. Азербайджан тоді звинуватив вірменські сили у геноциді та катуваннях цивільних в одному з цих сіл — Баганіс Айрим. Локальні бої за цю територію тривали й пізніше, проте з 1990-х її контролювала Вірменія. Нині, про колишнє життя тут нагадують залишки приватних будинків порослі травою та знищена військова техніка.

Протестувальники підмітають дорогу на місці протесту поблизу селища Кіранц. Фото: David Ghahramanyan

Вірменські жителі сусідніх з цими чотирма сіл вимагають припинити розмежування, зокрема, через можливу близькість азербайджанських військових постів до своїх домівок.

"Тут немає азербайджанської землі, це наша батьківщина. Якщо будемо мовчати, станеться так само як з Арцахом (вірменська назва Карабаху — ред.). Азербайджанці стирають сліди вірменства та християнства в окупованому Арцаху. Так і тут зроблять, якщо заберуть ці землі", — говорить протестувальник Павло Авагян. Торік у вересні чоловік покинув свій дім у Карабаху.

Що каже Азербайджан

Вимогу передати чотири прикордонні села, влада Азербайджану офіційно заявила ще у березні.

"Що стосується чотирьох азербайджанських сіл (Баганіс Айрим (вірм. Баганіс Айрум), Ашаги Аскіпара (вірм. Неркин Воскепар), Хейрімли (вірм. Хермлю) і Гизил Гаджили), окупованих Вірменією, приналежність їх до Азербайджану беззаперечна, і вони підлягають негайному звільненню", — наводить слова заступника прем'єр-міністра Азербайджану та співголови Комісії з демаркації азербайджано-вірменського кордону Шахіна Мустафаєва видання АЗЕРТАДЖ.

У тій же заяві Мустафаєв згадав, що питання ще чотирьох селищ (Юхари Аскіпара, Софулу, Бархударли та Кяркі), які згідно з радянськими картами розташовані вглибині території Вірменії, також буде "вирішено в процесі делімітації кордону".

Позиція вірменської влади

"На території Вірменії ніколи не було сіл з такими назвами", — відреагував на вимогу Азербайджану вірменський прем'єр-міністр Нікола Пашинян, пояснивши, що юридично чотири села ніколи не належали Вірменії. Пізніше, під час зустрічі з жителями тавушських сіл, Пашинян підтвердив, що Вірменія передасть ці прикордонні села аби уникнути нової війни:

"Наше завдання — мати кордон, який стане з міжнародної точки зору і де-юре перепоною, стріляти на цьому кордоні буде не прийнято. Ми побудуємо дороги, забезпечимо (жителів вірменських прикордонних сіл — ред.) усім необхідним. Там, де буде потрібно, виплатимо додаткові компенсації. Але я хочу описати інший сценарій. Ми можемо звідси вийти, піти й сказати (Азербайджану – ред): немає цього. Це означає, що до кінця тижня почнеться війна".

Протестувальники біля селища Кіранц. Фото: David Ghahramanyan

Вірмени також мали територіальні претензії до Азербайджану. У листопаді 2023 року голова Національних зборів Вірменії Ален Симонян заявляв, що азербайджанці "повністю або частково окупували 31 вірменське село". Азербайджан це спростовував.

"Тобі можуть безкінечно виставляти ультиматум, і ти будеш змушений нескінченно на них погоджуватися. Суверенітет і незалежність — це боротьба. Ми вважаємо безперспективною політику, так би мовити, умиротворення. Неможливо розв'язати це питання виходячи тільки з вірмено-азербайджанського контексту. Треба зрозуміти, що азербайджанська армія — це інструмент Росії проти Вірменії, за допомогою якого вона намагається встановити свій контроль у регіоні", — каже Суспільному учасник протестів, історик Грант Тер-Абрамян.

"Вони (вірмени — ред.) знають, якби не вийшли б, зайшов би наш спецназ і залізним кулаком привів би їх до тями. Якщо не повернути (села — ред.), точно буде військова азербайджанська операція. Здається у вірмен починає з'являтися це розуміння", — сказав Суспільному депутат азербайджанського парламенту Расим Мусабеков.

Делімітація кордону

19-го квітня Азербайджан та Вірменія узгодили початок делімітації кордону згідно з положеннями Алма-Атинської декларації 1991 року. Таке рішення привітали ряд країн, зокрема США, ЄС та Україна. Згідно з ним під контроль Баку переходять не тільки чотири села, а й частина вірменського поселення — Кіранц. Біля нього вірмени кілька днів блокували роботи саперів, втім 2 травня поліція перестала пускати до села протестувальників.

"З азербайджанцями не можна мати стосунків, вони наші вороги, вбивали наших онуків, дітей. Тепер в селі будують нову школу, бо територія старої відійде Азербайджану. Жоден вірменин, що поважає себе, не буде жити з ними. В результаті село обезлюдніє", — каже 75-річний Альберт Симонян. Чоловік все життя прожив у нині прикордонному селі Кіранц. Згідно з розмежуванням його будинок разом із частиною села має перейти до Азербайджану.

За словами Пашиняна, в районі села є 11 точок делімітації. "Найближчими днями ми приступимо до делімітації частини, яка не заперечується жителями Кіранца, і потім шукатимемо рішення щодо інших 3-4 пунктів (делімітації — ред.)", — сказав Пашинян в інтерв'ю телеканалу ОТА. Він додав, що після делімітації кордону Вірменія прибере військові пости, оскільки службу нестимуть прикордонники.

Дорога до вірменського села Кіранц, яка має перейти під контроль Азербайджану. Фото: David Ghahramanyan

Кіранц для Азербайджану має стратегічне значення. По території села проходить дорога до Грузії. Після делімітації її частина опиниться на азербайджанській стороні.

Також азербайджанські позиції впритул підходять до іншого вірменського села — Воскепар. Біля нього вірменські сапери почали розміновувати територію в десятках кілометрів від будинків вірмен. Місцеві жителі намагалися завадити цьому.

29 квітня у пресслужбі вірменського уряду повідомили, що на підставі геодезичних вимірювань між Азербайджаном та Вірменією встановлено 35 прикордонних стовпів. Робота з делімітації та демаркації кордону триває. Найближчим часом Азербайджан та Вірменія також можуть підписати й мирний договір. 30-го травня, на запрошення президента Казахстану Касима-Жомарта Токаєва, сторони підтвердили участь у зустрічі в Алма-Аті, де голови МЗС проведуть переговори для підготовки мирного договору.