Пашинян на зустрічі в Гранаді підтримав визнання території Азербайджану включно з Нагірним Карабахом

. Канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Європейської Ради Шарль Мішель і президент Франції Еммануель Макрон проводять зустріч в Гранаді, Іспанія, 5 жовтня 2023 року. Фото: LUDOVIC MARIN/ AFP через Getty Images.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян на полях саміту Європейського політичного партнерства в Іспанії ухвалив на зустрічі з представниками Європейського Союзу, главами Німеччини і Франції спільну заяву, в якій визнається площа Азербайджану в 86,6 тисяч кв. км, що включає Нагірний Карабах.

Про це повідомляється на сайті Європейської Ради.

Зазначається, що президент Європейської Ради Шарль Мішель, президент Франції Еммануель Макрон та канцлер Німеччини Олаф Шольц зустрілися в Гранаді з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном.

"Вони залишаються відданими всім зусиллям, спрямованим на нормалізацію відносин між Вірменією та Азербайджаном на основі взаємного визнання суверенітету, непорушності кордонів і територіальної цілісності Вірменії (29 800 км2) та Азербайджану (86 600 км2), як зазначено в заявах президента Мішеля від 14 травня та 15 липня 2023 року", — йдеться у повідомленні.

У заяві також визнали, нещодавні події масовим переміщенням карабахських вірмен. Європейські лідери закликали дві країни звільнити всіх затриманих, сприяти роботі з розмінування та співпрацювати задля пошуку зниклих безвісти.

Напередодні стало відомо, що президент Азербайджану Ільхам Алієв відмовився взяти участь у зустрічі в Іспанії у Гранаді з прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном за участю президента Євроради Шарля Мішеля, канцлера Німеччини Олафа Шольца та президента Франції Еммануеля Макрона.

Що відомо про військову операцію Азербайджану в Карабасі

Азербайджан 19 вересня заявив про початок антитерористичних заходів локального характеру в Нагірному Карабаху. Для евакуації населення з небезпечної зони створили гуманітарні коридори та пункти приймання, заявили у міноборони країни.

При цьому МО Вірменії інформувало, що ситуація на кордонах відносно стабільна. Прем'єр-міністр Нікол Пашинян скликав засідання Радбезу у зв'язку із ситуацією у Нагірному Карабасі та говорив, що Азербайджан проводить етнічну чистку.

У МОЗ Нагірного Карабаху заявляли, що внаслідок операції Азербайджану 19 вересня загинули п'ятеро людей. Також 80 людей перебувають у медзакладі, серед них 15 — цивільні.

20 вересня у Нагірному Карабаху ухвалили рішення про припинення вогню з 13:00 за місцевим часом. Зазначалося, що питання з азербайджанською стороною про "реінтеграцію" та забезпечення прав і безпеки вірмен Нагірного Карабаху обговорюватимуть на зустрічі в місті Євлах 21 вересня.

Міноборони Азербайджану підтвердило домовленість про припинення вогню. У відомстві повідомили, що з території Карабаху мали вивести вірменських військових. Після цього прем’єр Вірменії Нікол Пашинян виступив із відеозверненням, у якому заявив, що у Нагірному Карабаху не було вірменських збройних сил.

Як заявили в Офісі омбудсмана Вірменії, внаслідок обстрілів у Нагірному Карабасі станом на 20 вересня було відомо про 32 загиблих, понад 200 поранених. Зокрема, йдеться про 7 загиблих цивільних, із них — 2 дитини, а також 35 поранених цивільних, із них — 13 дітей.

Ввечері 20 вересня президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Азербайджанвідновив свій суверенітет у результаті антитерористичних заходів у Нагірному Карабасі.

У місті Євлах в Азербайджані у четвер, 21 вересня, відбулась зустріч представників невизнаної республіки у Нагірному Карабасі з владою Азербайджану. Повідомляють, що "на переговорах обговорювали питання реінтеграції вірмен, які проживають у Карабасі".

Що відомо про конфлікт у Нагірному Карабасі

Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном через цей регіон розпочався у 1988 році. Тоді внаслідок цього, за різними даними, загинуло понад 30 000 осіб. Режим припинення вогню встановили лише у травні 1994 року.

Попри те, що перемир'я між сторонами було досягнуто, його періодично порушували. Конфлікт навколо Нагірного Карабаху вважається замороженим, утім перше велике порушення — так звана "чотириденна війна" — сталось у 2016 році. Повідомлення, поширені сторонами конфлікту з приводу зіткнень, були суперечливими. Перші бої тоді почалися в ніч на 2 квітня 2016 року. Протистояння тривало до 5 квітня 2016 року.

Друга ескалація конфлікту відбулася у вересні 2020. Тоді країни звинуватили одна одну в початку військових дій. Вже 10 листопада Азербайджан та Вірменія погодилися підписали мирну угоду. Договір підписали за посередництва Росії. На тлі цього в Єревані розпочалисяпротести. Люди вимагали, щоб Пашинян пішов у відставку.

У травні 2022 року у вірменському Єревані знову відбулися акції протесту на тлі квітневої заяви прем’єр-міністра Нікол Пашиняна про можливість підписання з Азербайджаном мирної угоди щодо статусу Нагірного Карабаху.

2 серпня 2022 року Азербайджан виступив з вимогою звільнити Лачинський коридор, що з'єднує Вірменію з невизнаною Нагірно-Карабаською Республікою. У Вірменії відповіли відмовою. На цьому тлі розпочалася ескалація конфлікту на лінії зіткнення. Міністерства оборони країн повідомили про втрати з обох сторін.

25 травня на розширеному засіданні Вищої євразійської економічної ради прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що Вірменія та Азербайджан домовилися про взаємне визнання територіальної цілісності. Своєю чергою президент Азербайджану Ільхам Алієв під час виступу заявив, що "в них немає територіальних претензій із Вірменією”, хоча обидва лідери й посперечались щодо ситуації в Лачинському коридорі, який, як сказав вірменський прем'єр, "захопили азербайджанські сили" і додав, що можливість виходу на мирну угоду є.