У Грузії спецпризначенці почали розганяти протестувальників, які виступають проти закону про "іноагентів"

ЗМІ
Акція протесту проти законопроєкту про "іноземних агентів" у Тбілісі, Грузія, 15 квітня 2024 року. REUTERS/Irakli Gedenidze

У столиці Грузії Тбілісі другий день поспіль триває акція протесту проти законопроєкту про "іноагентів". Сьогодні ввечері спецпризначенці намагались витіснити мітингувальників від входу до парламенту.

Про це повідомляє "Эхо Кавказа" (проєкт "Радіо Свобода").

Зазначається, що ймовірно, для розгону демонстрантів використовували сльозогінний газ. В результаті є постраждалі, серед них лідер партії "Гірчі — більше свободи" Зураб Джапаридзе.

"Поліція закликала громадян розійтися, інакше проти них буде вжито заходів, передбачених законом", — йдеться у повідомленні.

Як повідомляє "Радіо Свобода", обговорення так званого "закону про іноагентів" – законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу", розпочалося 15 квітня на засіданні юридичного комітету парламенту Грузії.

Положення законопроєкту "Про прозорість іноземного впливу"

Законопроєкт зобов'язує неурядові організації та ЗМІ, які отримують понад 20% фінансування з-за кордону, зареєструватися як "іноземний агент". Згідно із законопроєктом, кожен, хто вважається "організацією, що просуває іноземні інтереси", має бути зареєстрований у держреєстрі.

Згідно із законопроєктом, підставою для початку моніторингу стане рішення відповідної уповноваженої особи з Міністерства юстиції. Якщо в результаті моніторингу виявиться, що суб'єкт відповідає критеріям "організації-носія інтересів іноземної сили", але уникає реєстрації у відповідній базі, суб'єкта внесуть до неї на підставі звернення уповноваженої особи з Мін'юсту.

Ухилення від реєстрації або відмова від заповнення декларації спричинить штраф у розмірі 25 тисяч ларі (приблизно 370 тисяч гривень).

Якщо організація не усуне упущення у документах у зазначений термін їй буде виписано штраф у 10 тисяч ларі (146 тисяч гривень). Якщо порушення відбувається після закінчення одного місяця — 20 тисяч ларі (290 тисяч гривень).

Прем'єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що таке законодавство необхідне для забезпечення фінансової прозорості одержувачів грантів. Однак опозиційні партії та незалежні журналісти заявили, що законопроєкт є спробою придушити свободу слова в Грузії та зірвати шанси країни на вступ до ЄС. За їхніми словами, законопроєкт є копією російського закону про "іноагентів". Грузинський уряд відкидає будь-які порівняння із законодавством РФ.

Що відомо про минулі протести у Грузії через закон "про іноагентів"

7 березня 2023 року у Грузії розпочалися масові мирні протести через підтримку парламентом законопроєкту про "іноагентів", ініційованого грузинською партією "Сила народу".

У ніч проти 8 березня спецназ розігнав учасників акції протесту. Силовики повністю зайняли територію, прилеглу до парламенту, застосовуючи водомети та сльозогінний газ. Також відбулися затримання. За даними МВС, станом на ранок 8 березня затримали 66 людей.

До цього президентка Грузії Саломе Зурабішвілі записала відеозвернення у якому підтримала протестувальників проти законопроєкту щодо виявлення "іноземних агентів". Вона пообіцяла накласти вето на документ, ухвалений парламентом у першому читанні.

Протести у Тбілісі, проти ухваленого напередодні у першому читанні закону "про іноземних агентів" які розпочалися у 7 березня відновилися 8 березня.

8 березня масові протести продовжилися. 9 березня у Грузії, зокрема у столиці Тбілісі, Кутаїсі та Батумі, проходили вже мирні акції-мітинги.

Станом на вечір 9 березня 132 затриманих під час протестів у Грузії відпустили, одна людина залишалася під вартою за звинуваченням у нападі на поліцейського.

10 березня парламент Грузії відхилив у другому читанні "закон про іноагентів".

Що відомо про "закон про іноагентів"

Закон про "іноагентів" фактично є аналогом закону, ухваленого в Росії. Згідно з документом, ЗМІ та громадським організаціям, які отримують фінансування з-за кордону, надаватимуть статус "агентів іноземного впливу". Реєструвати іноагентів має прокуратура, а не служба держреєстру. Для фізичних осіб за порушення закону передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років, для юридичних — штраф.