"Рішення зазвичай половинчасті". Що вирішив Міжнародний суд ООН у справі про геноцид за позовом України проти РФ

Посол з особливих доручень МЗС Антон Кориневич виступає з заявою у Міжнародному суді ООН, 2 лютого 2024. AP Photo/Peter Dejong

2 лютого 2024-го Міжнародний суд ООН в Гаазі вирішив, що може розслідувати, чи справді Росія спотворила поняття геноциду, але не буде встановлювати, чи чинила РФ геноцид проти України. Це справа, яку Україна порушила проти Росії через кілька днів після початку повномасштабного вторгнення. Суспільне пояснює, як тлумачити висновок Гааги й що він означає для України.

Що це взагалі за справа

За два дні після початку повномасштабного вторгнення Росії, Україна подала позов до суду ООН, поскаржившись, що РФ зловжила Міжнародною конвенцією про запобігання геноциду, коли розвʼязала велику війну з Україною — президент РФ пояснював її початок тим, що прагне захистити мешканців Донбасу від начебто геноциду України.

"Міжнародна спільнота ухвалила Конвенцію про геноцид з метою захисту. Росія посилається на конвенцію про геноцид з метою знищення", — наголошував посол з особливих доручень МЗС та агент України в Міжнародному суді ООН Антон Кориневич.

В позові йшлося не лише про те, що Росія неправдиво звинувачує Україну у "актах геноциду", а і й що дії РФ підпадають під тлумачення геноциду проти українського народу. Восени 2023-го до слухань у цій справі долучилося 32 країни у форматі інтервенцій — це коли країни не стають сторонами спору, але прагнуть правомірного тлумачення та застосування конвенції. Вперше в історії таку велику кількість інтервенцій заслухали у судовій залі в Гаазі.

Врешті, 2 лютого Міжнародний суд ООН погодився, що буде розбиратися з цією справою.

Чи Україна перемогла

Як підсумувала президентка Міжнародного суду ООН Джоан Донохью, позов України проти Росії у цій справі переходить на стадію розгляду по суті. Однак, не всі вимоги України суд задовольнив: на розгляд переходить, власне, тільки твердження, що РФ безпідставно звинуватила Україну у "геноциді російськомовного населення Донбасу" і використала це як привід для вторгнення.

"Це варто визнати позитивним, оскільки п'ятнадцятьма голосами проти одного суд визнав юрисдикцію у справі, що стосується того, чи визнає він порушення Росією конвенції. Питання про те, чи вчиняє РФ геноцид на території України не буде порушуватися у справі. Однак у самому процесі винесення рішення прозвучало багато цікавих деталей про те, що саме РФ зловживає правом", — пояснює Суспільному Катерина Рашевська, юристка Регіонального центру прав людини.

Крім того, за спостереженнями Рашевської, важливо й те, що суддя зауважила: агресія РФ є протиправною відповідно до міжнародного права. Хоча Міжнародний суд ООН у цій справі не має повноважень судити такі порушення.

Метью Джиллет, експерт з міжнародного права, який має досвід роботи в МКС та трибуналі щодо колишньої Югославії, у розмові з Суспільним, оцінює рішення суду як "неоднозначне", але водночас, каже, суд дав зрозуміти, що "геноциду, вчиненого Україною, на Донбасі не було, а це — основна частина наративу, який Росія використовує як виправдання для так званої військової спецоперації".

Що буде зі справою про далі

Рішення, яке Україна почула 2 лютого, загалом викликають, як висловився Метью Джиллет, "неоднозначне враження". Та, як каже Катерина Рашевська, це — специфіка суду і її треба враховувати. "Рішення Міжнародного суду ООН зазвичай "половинчасті", тобто "і вашим, і нашим". Так, бачимо, за цим другим аспектом (визнання дій РФ геноцидом — ред), суд дав зрозуміти, що це — явно не те, що потрібно тлумачити за конвенцією про геноцид".

На думку Рашевської, рішення по суті у цій справі може створити додатковий правовий контекст і для інших судових процесів, де Україна намагається притягнути Росію до відповідальності: "Жоден міжнародний суд, хоча він ніколи цього напряму не говорить, не існує в правовому вакуумі. Так, наприклад, Міжнародний Суд ООН не зобов'язаний керуватися рішеннями Європейського Суду з прав людини чи Міжнародного кримінального суду, але так чи інакше у своїй практиці ми бачимо такі крос-посилання на рішення одне одного", — каже юристка. Так, на рішення Міжнародного Суду ООН, говорить юристка, в майбутньому може спиратися трибунал щодо злочину агресії РФ.

***

Також, 31 січня Міжнародний суд ООН оголосив рішення в іншій справі за позовом України — про фінансування Росією тероризму та про порушення росіянами Міжнародної конвенції про ліквідацію расової дискримінації.

Щодо першої конвенції — суд визнав Росією винною лишень за одним з низки пунктів, які представила українська сторона. Постановив, що РФ не виконала зобов’язань із розслідування випадків фінансування тероризму, про які їй могло бути відомо.

Щодо другого пункту — про ліквідацію расової дискримінації — суд лише погодився, що Росія не змогла захистити права етнічних українців в Криму. Там різко впала кількість учнів, які навчаються українською.

В Українському МЗС, втім, вказали й на перемогу для України від такого підсумку. "Рішення Міжнародного суду ООН не залишає сумнівів у тому, що РФ зневажає міжнародне право", — йдеться у заяві відомства.

Катерина Рашевська вважає це рішення суду швидше "поразкою, а не перемогою": воно дає важливу юридичну оцінку діям Росії, але — "для історії". "А якщо ми говоримо про конкретних людей, які постраждали від вбивств, катувань, від того, що знищується культурна спадщина, що забороняються культурні зібрання, що порушуються інші права, передбачені в конвенції про ліквідацію расової дискримінації, це не працює", — каже Рашевська.