Суд ООН продовжить розгляд справи України проти Росії щодо геноциду

. Міжнародний суд ООН. Фото: AP/Peter Dejong

Міжнародний суд ООН в Гаазі визнав свою юрисдикцію у справі України проти Росії щодо геноциду. Судді постановили, що справа, яку Україна порушила через кілька днів після повномасштабного вторгнення РФ, може розглядатися далі.

Про це оголосила президентка Міжнародного суду ООН Джоан Доног’ю, повідомляє кореспондентка Суспільного.

"П'ятнадцятьма голосами проти одного, суд визнає, що він має юрисдикцію на підставі статті IX Конвенції про запобігання та покарання злочину геноциду, щоб розглянути подання України", — йдеться у рішенні.

Суд також постановив, що цю справу "можна розглядати далі"

"Суд зазначає, що спір, поданий Україною, має два аспекти, суттєві характеристики яких відрізняються, і тому суд вважає за необхідне розглянути їх окремо і по черзі", — йдеться у документі.

Судді нагадали, що російська влада звинувачувала Україну у "геноциді російськомовного населення Донбасу", коли пояснювала необхідність вторгнення. Зазначається, що у позові Київ просить, щоб суд визнав, що, всупереч твердженням РФ, Україна не вчинила геноциду.

"Цим клопотанням Україна не намагається притягнути РФ до міжнародної відповідальності за міжнародно-протиправне діяння, яке інкримінується цій державі. Вона прагне судового висновку про те, що вона сама не вчиняла протиправних діянь, які РФ помилково, на думку України, інкримінує їй у публічних заявах", — йдеться у рішенні.

При цьому Суд ООН відкинув твердження України, що несправедливі звинувачення в геноциді самі по собі можуть бути порушенням міжнародної конвенції про запобігання геноциду. Судді зазначили, що це не підпадає під юрисдикцію суду.

У вересні 2023 року поновлювалися слухання в цій справі. У жовтні 2022 року Росія висунула попередні заперечення щодо юрисдикції Суду та прийнятності українського позову.

Більше про позов України в Міжнародний суд ООН

26 лютого 2022 року Україна подала до Міжнародного суду ООН заяву про порушення справи проти Російської Федерації щодо запобігання злочину геноциду та покарання за нього. Пізніше позивачами стали ще 33 країни, але суд не визнав декларацію про інтервенцію від США, бо вони мали застереження до однієї зі статей конвенції. Це безпрецедентна кількість держав: 34 країни, тобто 20% членів ООН, залучені в процесі.

Україна у своєму позові зазначає:

  • РФ неправдиво стверджувала, що в Луганській та Донецькій областях України були "акти геноциду", на цій підставі визнала самопроголошені "Л/ДНР", а потім оголосила про повномасштабне вторгнення (так звану СВО).
  • Україна рішуче заперечує, що такий геноцид мав місце, а Росія не має законних підстав для дій в Україні та проти неї "з метою запобігання та покарання за будь-який передбачуваний геноцид".
  • Україна звинувачує Росію у плануванні актів геноциду в Україні та стверджує, що РФ умисно вбиває та завдає тяжких тілесних ушкоджень представникам української національності, тобто вчиняє геноцид проти українського народу.

4 вересня голова незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні Ерік Мьосе заявив, комісія не дійшла висновку, що в Україні відбувається геноцид.