Ордер на арешт Путіна, переговори про вступ до ЄС, новий календар — топ перемог року від урядовців та лідерів думок

Працівник апарату поправляє український прапор перед прибуттям президента України Володимира Зеленського до Європейського парламенту в Брюсселі, Бельгія, 9 лютого 2023 року. Фото: AP Photo/Olivier Matthys

2023 рік Україна розпочала під ракетними обстрілами та в очікуванні великого контрнаступу. У травні Росія захопила Бахмут, а нині безперервно атакує інше важливе місто на сході — Авдіївку. Українська контрнаступальна кампанія, що стартувала влітку, не принесла швидких результатів. До багатьох прийшло усвідомлення, що війна — надовго. І що 2023-й вже не стане "роком перемоги" — тієї, що всі очікували.

Водночас у вкрай складних умовах Україна не просто протрималась, їй вдалось досягти успіхів у внутрішній політиці, на міжнародній арені та навіть в тилу ворога. Ми, на Суспільному, вважаємо, що попри закономірну втому важливо віддати належне цим подекуди неочевидним, але історичним перемогам.

Разом з урядовцями, лідерами думок та експертами пропонуємо топ перемог України у 2023 році, які визначатимуть наше майбутнє.

Ордер на арешт Володимира Путіна

Міжнародний кримінальний суд оголосив ордер на арешт президента Володимира Путіна. Його звинуватили у незаконній депортації українських дітей на територію Росії. Принаймні до завершення війни малоймовірно, що Путіна заарештують і тим паче судитимуть. Але рішення МКС не є символічним і, безумовно, визначатиме світову історію — аргументує голова Центру громадянських свобод, лауреатка Нобелівської премії миру Олександра Матвійчук.

Фото: John Thys/AFP/Getty Images
Голова Центру громадянських свобод, Нобелівська лауреатка миру Олександра Матвійчук

17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд оголосив ордер на арешт президента Володимира Путіна та російської уповноваженої з прав дітей Марії Львової-Бєлової. Їх звинуватили у вчиненні воєнного злочину — незаконної депортації та примусового переміщення українських дітей на територію РФ. Це тільки перший крок, і ніхто не береться прогнозувати, коли почнуться судові засідання за участі звинувачених. Але це рішення, без перебільшення, визначатиме світову історію.

За кілька тижнів до цього Генеральна Асамблея ООН проголосувала за резолюцію щодо України, присвячену другій річниці повномасштабної агресії. Ухвалений 141 державою документ, попри чітку вимогу до Росії вивести війська з території України, містить доволі розмите формулювання про притягнення до відповідальності за факт вторгнення і взагалі не згадує про спецтрибунал щодо злочину агресії.

Це досить просто пояснити. Лідери багатьох країн досі живуть у парадигмі Нюрнберзького трибуналу — до речі, єдиного в історії людства прецеденту покарання за розв'язання агресивної війни. Але Нюрнберзький трибунал був судом переможців, і на ньому судили очільників режиму, який впав. "Рубати кінці" з російським режимом, який ще далеко не програв, мало хто готовий. Тому доводиться витрачати багато зусиль, щоб переконати міжнародну спільноту, що справедливість не має залежати від того, як та коли закінчиться ця війна. Правосуддя не має чекати, а правові процедури мають бути запущені тут і зараз.

У цьому контексті рішення Міжнародного кримінального суду формує чіткий меседж. Байдуже, що звинувачений обіймає посаду президента країни — чинного члена Ради безпеки ООН з правом вето, яка має потужний військовий потенціал, донедавна була 11-ю економікою світу та до всього володіє другим за величиною ядерним потенціалом. Нічого з перерахованого не буде індульгенцією. У прокурора МКС є вагомі докази, що Володимир Путін вчинив воєнний злочин, і ми зробимо все від нас залежне, щоб він постав перед міжнародним судом.

Це рішення матиме практичні наслідки у короткостроковій та довгостроковій перспективах. Міжнародні злочини не мають терміну давності. А історія людства свідчить, що авторитарні режими падають і їхні лідери постають перед судом. Можна навести приклад Сербії, яка була змушена передати колишнього президента Югославії Слободана Мілошевича Гаазькому міжнародному трибуналу.

Але й до моменту, коли це станеться, Путін відчуватиме наслідки. І мова не тільки про те, що він був змушений відмовитися від участі в саміті БРІКС, бо не мав твердого переконання, як під час поїздки до Китаю, що ПАР не виконає зобов'язання його арештувати. Мова про те, що навіть у країнах ЄС окремі політики не проти повернутися до "business as usual"Звичного ведення справ з РФ. Але тепер вони постали перед фактом, що мусять потискати руку найбільшому у світі викрадачу дітей. І це не політична оцінка, а офіційне звинувачення міжнародного суду. Мало хто, як Віктор Орбан, може собі це дозволити.

Також почав зароджуватися острах, що, може, те, що сходило Росії з рук у Чечні, Грузії, Сирії, Малі, Лівії та інших країнах, їй не подарують в Україні. Недарма Маргарита Сімоньян (головна редакторка російського каналу RT — ред.) критикувала російських військових, які почали остерігатися міжнародного правосуддя, переконуючи, що вони мають боятися тільки одного — поразки Росії. Якщо бодай у якихось російських військовокомандувачів зародиться сумнів, що на цей раз їм не сховатися за "абстрактним Путіним", це може мати охолоджувальний ефект на брутальність порушень. А в умовах повномасштабної війни це значить збереження тисяч життів.

Правосуддя — це не тільки про покарання за попередні злочини і не тільки про запобігання майбутнім. Воно має силу впливати на стратегічну зміну поточної ситуації.

Символічний перформанс — суд на військовими злочинцями біля посольства Росії в День Соборності України у Варшаві, Польща, 22 січня 2023 року. Демонстранти вимагають створення Міжнародного трибуналу з військових злочинців для притягнення до суду російських військових злочинців. На учасниках акції маски Володимира Путіна та Сергія Лаврова. Фото: Attila Husejnow/SOPA Images/LightRocket/Getty Images

Відкриття переговорів про вступ України до ЄС

Наприкінці року лідери країн ЄС ухвалили рішення почати процес перемовин про вступ України до Євросоюзу. Перед цим Єврокомісія оцінила виконання Україною реформ на 90 %. За рішення проголосували на тлі заяв угорського прем'єра Віктора Орбана, що виступав проти. Про що свідчить історичне рішення ЄС та які воно матиме наслідки — пояснює віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.

Фото: John Thys/AFP/Getty Images
Віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина

Ми не мали сумнівів, що наша позиція тверда, впевнена, оскільки виконали всю необхідну частину завдань. Ми розуміли, що негативне рішення про відкриття переговорів для України також зачіпає і Молдову, ставить під загрозу статус у кандидати для Грузії й може звести нанівець намагання західнобалканських країнНа членство в ЄС, зокрема, очікують Україна, Молдова та декілька балканських країн — Північна Македонія, Чорногорія, Албанія, Сербія, Боснія та Герцеговина. У 2023-му статус кандидата на членство в Євросоюз отримала також і Грузія..

Тому переживали, що лідери, борючись за певну єдність, будуть знижувати ставки й намагатися знаходити напіврішення. Відтак закулісна робота полягала в тому, щоб обговорювати наслідки неухвалення цього рішення — і для ЄС, і для України. Другий момент був у тому, щоб моделювати сценарії, як здобути консенсус про відкриття перемовин. Те, що на столі у лідерів було багато опцій, дало можливість декому попити кави в потрібний час (йдеться про Орбана, якого канцлер Німеччини Шольц попросив вийти "попити каву" під час ухвалення рішення щодо початку процесу перемовин про вступ України в ЄС — ред.), і при цьому підтримати рішення 26 голосами. Ключовим елементом стала саме наполегливість України й чітка артикуляція позиції, що жодних напіврішень ми не сприймаємо.

Це безумовно історичне рішення підкреслює декілька речей. По-перше, що Україна вистояла протягом року, а ставлення лідерів ЄС щодо її підтримки не змінилося. Це матиме вплив і на подальші рішення про фінансову й військову допомогу, санкційну політику. Також це важливий сигнал перед майбутнім голосуванням із фінансової допомоги для України в Конгресі США.

Наступний рік ми сконцентруємося довкола європейського порядку денного реформ — це чіткий алгоритм і план роботи уряду та парламенту. До того ж це рішення допоможе у війні з Росією, оскільки серед країн ЄС є найбільші постачальники зброї в Україну. На зустрічі лідерів обговорювали питання гарантій безпеки з боку ЄС. Остаточне рішення ще попереду, але якраз стабільна фінансова підтримка та військова допомога і є одними з ключових гарантій безпеки.

На цьому етапі ми виконали всі вимоги Єврокомісії. У нас є наступні очікувані кроки, зокрема ухвалення закону про лобізм. Далі готуємося до відкриття перемовин і маємо працювати над тим, щоб закони й рішення, які ухвалили в межах семи рекомендацій Єврокомісії, виконували. Насамперед це стосується судової гілки влади, а також антикорупційної вертикалі. Скільки будуть іти перемовини про вступ до ЄС — подивимось, за нами затримки не буде.

Зліва направо: президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, президент України Володимир Зеленський і президент Європейської Ради Шарль Мішель на прес-конференції після зустрічі за круглим столом у межах саміту ЄС у Брюсселі, 9 лютого 2023 року. Фото: Kenzo Tribouillard/AFP/Getty Images

Кроки з очищення судової системи

Україна перезапустила органи очищення судової системи — Вищу раду правосуддя та Вищу кваліфікаційну комісію суддів. Чому це не пересічне рішення, а безпрецедентне — пояснює юристка, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан.

Фото: сторінка Центру протидії корупції у facebook
Юристка, заступниця виконавчого директора Центру протидії корупції Олена Щербан

Вища рада правосуддя (ВРП) з осені розглядає дисциплінарні справи щодо суддів, адже до цього, понад два роки, їх не могли притягувати до дисциплінарної відповідальності: байдуже, навіть якщо суддя — колаборант чи порушник. Вища кваліфікаційна комісія суддів (ВККС) перезапустилася в середині 2023-го. Вона відповідальна за два процеси: кваліфікаційне оцінювання суддів, через яке суди можна очищувати від недоброчесних суддів, а також добір нових кадрів, оскільки зараз є тисячі незаповнених вакансій.

Тепер ми можемо звернутися з дисциплінарною скаргою до судді, коли бачимо, що порушено закон, звернутися в орган, відповідальний за розгляд цих скарг, — і є гарантія, що скаргу розглянуть найближчим часом. Якщо немає органу дисциплінарної відповідальності або ж суддя може з кимось домовитися там, то він буде нехтувати вашими правами та своїми обов’язками. Тому запуск органів судової системи — великий фактор для дисциплінування суддів.

Ми вже спостерігаємо перші рішення ВККС щодо, наприклад, суддів Майдану, які незаконно притягнули активістів до відповідальності, чи тих, які не можуть пояснити походження статків.

Питання судової системи було у двох пунктах вимог ЄС для початку переговорів про вступ. Перший стосувався Конституційного суду, другий — саме ВРП та ВККС. Без забезпечення верховенства права ми не можемо гарантувати справедливості бізнесу та інвесторам. Друга причина: ЄС побачив, як одним лише рішенням Конституційний суд може, наприклад, знести електронне декларування та відповідальність за незаконне збагачення. Це призвело до того, що з нас почали вимагати нарешті впроваджувати процедури незалежного конкурсного відбору навіть у Конституційний суд, щоб врешті-решт ми змогли забезпечити незалежну роботу судів.

Ми встигли очистити лише вищі органи, які повинні надалі будувати судову систему, оскільки загалом вона ще далека від європейських стандартів. Повністю відчути наслідки очищення системи на рівні, умовно, районних суддів, з якими люди стикаються щодня, можна буде за два-три роки.

Вищий антикорупційний суд України 18 травня обрав запобіжний захід ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву, якого підозрюють в отриманні хабаря на 2,7 мільйона доларів. Вища рада правосуддя дозволила тримати під вартою суддю Князєва. Фото: Владислав Мусієнко/Суспільне

Спецоперації СБУ та ГУР

Висадка українських спецпризначенців у тимчасово окупованому Криму, звільнення від російських окупантів "вишок Бойка" у Чорному морі, ліквідація зрадника Іллі Киви в Підмосков'ї Головне управління розвідки та Служба безпеки України цьогоріч провели низку безпрецедентних операцій. У ГУР, не називаючи точної кількості, зазначають: йдеться про десятки операцій. Який вони мають вплив на полі бою коментує старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков.

Фото: Олександр Брамський/Суспільне
Старший аналітик фонду "Повернись живим" Микола Бєлєсков

Загалом доволі вдала операція була у травні, коли зробили засідку за допомогою ЗРК Patriot над Брянською областюТоді, за даними ГУР, захисники за п’ять хвилин збили п’ять російських бортів — ворог втратив літаки Су-34 і Су-35, два вертольоти РЕБ Мі-8МТПР-1 і один Мі-8. Речник повітряних сил Юрій Ігнат, жартуючи, назвав цю подію "Брянською різнею".. А одні з найблискучіших спецоперацій ГУР — це рейд на "вишки Бойка" і удари по інфраструктурі в Криму.

Серед спецоперацій СБУ — це, звичайно, дії морських дронів типу Sea BabyУ липні 2023-го за допомогою морських дронів СБУ спільно з ВМС вдруге від початку повномасштабного вторгнення завдали удару по Кримському мосту. У серпні вдалося уразити російський великий десантний корабель "Оленегорский горняк" та танкер SIG.. Це дозволило нам витіснити російські бойові кораблі в східну частину Чорного моря. Також ми навіть намагалися атакувати Кримський міст.

Всі ці спецоперації створили умови для наших ударів по, наприклад, судноремонтному заводу в Севастополі, по системах С-400 в тимчасово окупованому Криму, по штабу Чорноморського флоту РФ. Це змусило росіян тікати із Севастополя великими надводними кораблями. Це — результат. Також це гарантує свободу судноплавства попри те, що Росія і далі не хоче повертатися до "зернової угоди".

Ще згадаю операції, які проводили на території РФ — удари по літаках Ту-22М3 у Сольці, та по Іл-76 у Пскові19 серпня військовий аеродром "Сольці", що в Новгородській області РФ, атакували безпілотниками. Тоді за даними української розвідки було знищено два літаки Ту-22М3, ще два — пошкоджені. 30 серпня щонайменше 10 безпілотників атакували військовий аеродром "Хрести" в російському Пскові. Знищені чотири військово-транспортні літаки ІЛ-76.. Це теж змушує росіян перегруповуватися, відводити свої сили на дальні аеродроми.

Це блискуча робота і важливі епізоди. Далеко не всі з них дають результат: добре, якщо кожний четвертий чи п'ятий, хоча ми про всі й не знаємо. Словом, це важливі речі, але їх одних не вистачає, щоб радикально переломити хід війни на користь України.

Українська армія завдала ракетного удару по Феодосії і знищила російський великий десантний корабель "Новочеркаськ". Супутниковий знімок від 26 грудня 2023 року. Фото: Satellite image Maxar Technologies

Україна витіснила Росію з Чорного моря

Україна витіснила російські кораблі з південно-західної частини Чорного моря та створила для торгових суден безпечний морський коридор до 200 миль від узбережжя. Президент Зеленський вважає це "серйозною" перемогою та одним із головних досягнень року, про що сказав під час візиту до США. Як Україні вдалося це зробити — розповідає капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко.

Фото: сторінка Андрія Риженко у facebook
Капітан 1-го рангу запасу ВМС України Андрій Риженко

Це вдалося передусім завдяки "комбінованій зброї" — дронів та крилатих ракет: знищення десантного корабля "Мінськ", виведення з ладу системи ППО на західному узбережжі Криму, удар по генштабу в Севастополі, удар по новітньому російському корвету "Аскольд". Врешті росіяни були вимушені перекидати кораблі такого класу до інших регіонів через Багаєвський канал, Новоросійськ.

Цьогоріч нам вдалося збільшити відстань, на яку ми можемо завдавати ударів, до 750 кілометрів. А починали ми війну з 25 кілометрів, коли пристосували армійську 152-міліметрову артилерію для стрільби по морських цілях.

Росіяни зрозуміли, що після закриття зернового коридору ми можемо використовувати альтернативний коридор. Відтак почали застосовувати "Шахеди" та крилаті ракети по нашій портовій інфраструктурі. Вони намагалися нас придушити, але не вийшло. На Дунаї у нас збільшилася перевалка вантажів — майже 30 млн тонн (за січень-листопад 2023-го. У 2022-му за аналогічний період йшлося про 14,5 млн тонн — ред). Партнери допомогли нам захистити ділянки нового зернового коридору системами ППО. Зараз мова вже йде і про катери для захисту, також вони навчають наших військовослужбовців. Це запасний шлях і він працює.

У північно-західній частині Чорного моря російських кораблів немає. Раніше вони підходили на видиму відстань до Одеси, мінімум тричі готувались висаджувати десант. Зараз якщо вони маневрують вздовж західного узбережжя Криму, лише під парасолькою ППО. Якщо раніше вони тримали у морі 10–12 кораблів, зараз — невелику кількість, переважно це Керченська протока та район Новоросійська. Під Севастополем кораблів не тримають, тому що це небезпечно: там наші "Магури" та "Малюки" пильнують із засідок й іноді роблять їм дірки в корпусах.

Водночас РФ наростила засоби оборони, поставила навіть радіолокаційну станцію вздовж узбережжя. ППО для Криму вони тягнуть із далекого Сходу. Останню С-400 доставили з Калінінграда, тобто трішки послабився їхній вплив на північній ділянці флангу з НАТО.

Нам треба розвивати надводний флот. Позитивно, що створена військово-морська коаліція, але вона має працювати вже зараз. Якщо не вирішимо це, то у разі звільнення узбережжя Чорного й Азовського морів не зможемо контролювати цю морську ділянку.

Вантажне судно під прапором Панами прямує до порту Одеси, щоб завантажити українську сільськогосподарську продукцію для країн Азії та Африки, 17 жовтня 2023 року. Судноплавство "до" та "з" українських портів у Чорному морі за тимчасовим коридором продовжується, незважаючи на атаки російських військ на портову інфраструктуру на Одещині. Фото: Yulii Zozulia/Ukrinform/Future Publishing/Getty Images

"Армія дронів"

Цьогоріч виробництво дронів зросло у більш ніж сто разів у порівнянні з минулим роком. Загалом понад 200 українських компаній займаються БпЛА або сервісами й продуктами у цій сфері. Це відбувається на тлі того, що дрони стали чи не найважливішою зброєю на полі бою. Чому поява власного ринку БпЛА є настільки визначальною для України — аргументує віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.

Фото: Міністерство цифрової трансформації України
Віцепрем'єр-міністр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров

По-перше, БпЛА змінили підходи до розвідки. Дрони здатні 24/7 моніторити поле бою й проактивно реагувати — як в обороні, так і в наступі. По-друге, ударні БпЛА змінили й наступальну та оборонну доктрини ведення війни. Сьогодні FPV-дрони за відсутності достатньої кількості боєприпасів ефективно підміняють артилерію. Через них ворогу важко пересуватися на глибині 5–10 км. Ударні коптери вражають бронетехніку, гарматну зброю — росіяни відсунули її на відстань 15–20 км. Завдяки дронам вартість знищення танка чи САУ здешевшала, а сама техніка стала не такою ефективною.

Одна з переваг українського виробництва ударних дронів — можливість тестувати їх на полі бою. Військові можуть оперативно розв''язати проблеми безпосередньо з виробником. Крім цього, в ЗСУ сформували 43 ударні роти БпЛА, які працюють за новою доктриною використання безпілотників. Підрозділи довели ефективність. Маємо кейси, коли за ніч уразили 80 одиниць техніки. Загалом за останні шість місяців ударні роти БпЛА уразили понад 7,5 тисяч цілей.

За час повномасштабної війни в Україні майже з нуля розвинувся ринок БпЛА. Сьогодні це майже 60 зразків. Цьогоріч порівняно з минулим роком виробництво зросло більш ніж у 100 разів. Загалом понад 200 українських компаній займаються БпЛА або сервісами й продуктами у сфері дронів. Ми усунули майже всі блокери. Зокрема, ввели fast-track для БпЛА, прибрали зайві органи контролю та дозволи, збільшили маржинальність до 25 % — а це більше, ніж у країнах НАТО, спростили процедуру списання дронів, дали можливість виробникам долучатися до "Дія.City".

Для системної роботи зі сферою оборонних інновацій ми створили кластер Brave1. Він уже профінансував 137 розробок на 2,33 млн доларів. Це наземні роботи, безпілотники, системи зв'язку та захисту інформації.

Наступного року буде 1 млн дронів. Проте їх все одно недостатньо. Тому завдання — ще збільшити кількість БпЛА. Зокрема, FPV, які зможуть вночі уражати ворожу броньовану техніку, гармати. Також є завдання закрити фронт на глибині 20–60 км дронами, які захоплюють цілі автоматично. Це дасть змогу військовим працювати вдень на 30–40 км вглиб тилу ворога. Окрім цього потрібно збільшувати кількість човнів-камікадзе, які вже змінили хід подій у Чорному морі. Тож продовжимо трек "Армії дронів" — закуповувати БпЛА, стимулювати ринок. Паралельно у фокусі — розвиток ринку боєприпасів для дронів та засобів РЕБ.

Військова на навчаннях з керування FPV-дронами на Запоріжжі, 26 жовтня 2023 року. Фото: Elena Tita/Global Images Ukraine/Getty Images

Зростання ВВП на 5 %

Минулого року через повномасштабне вторгнення Росії українська економіка зазнала найбільшого падіння за останні 30 років. ВВП впав більш як на 29 %. Прогнози міжнародних експертів були невтішними й на 2023 рік. Та у підсумку ВВП України зріс на 5 %. Що допомогло економіці перейти до відновлювального зростання пояснює міністерка економіки України Юлія Свириденко.

Фото: AP Photo/Kirsty Wigglesworth
Міністерка економіки України Юлія Свириденко

За 11 місяців цього року зростання ВВП перевищує 5 %. Очікуємо, що у наступному році позитивна динаміка продовжиться та прогнозуємо зростання ВВП на рівні 4,6 %. А у 2025 році — на 6,8 %, у 2026-му — на 6,6 %.

Найбільший позитивний внесок у ВВП зараз дає сфера послуг, зокрема в державному управлінні та обороні. На другому місці — виробнича галузь. З одного боку, це величезне досягнення бізнесу, який відновлював зруйноване, починав все з нуля у нових містах, знаходив ресурс розширюватися. З іншого — робота таких урядових програм, як "5-7-9" (державна програма для підтримки малого бізнесу — ред), грантів, стимулювання підприємств, що виробляють продукцію з доданою вартістю.

Зростанню економіки також сприяло покращення становища в енергетиці та фінансова допомога від західних держав. До позитивних факторів варто зарахувати високу врожайність і сприятливу погоду, яка забезпечила високі темпи збирання врожаю.

Втім, звісно, перед нами все ще стоятимуть значні виклики. Насамперед це блокування морських портів та російські атаки на транспортну логістику. За підсумками 11 місяців, обсяг експорту товарів був на 19,3 % меншим у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року. Щоб подолати цей виклик, ми запустили "тимчасовий зерновий коридор", напрацювали механізм страхування суден. Це дозволило збільшити у листопаді морські перевезення на 70 % у порівнянні з жовтнем. Якщо продовжимо зусилля, очікується, що експорт товарів та послуг загалом буде зростати: на 9 % — у 2024-му, на 19,4 % — у 2025-му та 20,6 % — у 2026 році.

Однією з найбільш пріоритетних політик у наступному році буде локалізація. Ми маємо навчитись витрачати державні кошти на товари внутрішнього виробництва.

Люди проходять увечері повз пусте табло з курсом обміну валют у Київ, 19 грудня 2023 року. Фото: Andrew Kravchenko/Bloomberg/Getty Images

Перехід на новоюліанський календар

1 вересня 2023-го Православна церква України та Українська греко-католицька церква перейшли на новий календар, зауваживши, що прийняття нового календарного стилю чи збереження старого залишається правом релігійних громад. На офіційному ж рівні дати православних свят змістилися на 13 днів раніше, відтак Україна синхронізувалась у святкуванні Великодня та Різдва із західними країнами. Чому це зробили саме в цьому році — пояснює предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній.

Фото: Олександр Магула/Суспільне
Предстоятель Православної церкви України митрополит Епіфаній

Ми ухвалили це рішення свідомо, зважено, соборно — через ухвали Синоду, Архієрейського собору і Помісного собору, зробивши ще один вагомий крок до духовної незалежності від Росії. Новоюліанським календарем користуються більшість православних церков світу, зокрема й ті, які підтримали нашу автокефалію.

Будь-який початок — це можливості, але й певна незвіданість, нові випробування, досвід, звершення, мрії та прагнення. Проте ми соборно перегорнули сторінку і зараз можемо констатувати, що перехід на новоюліанський календар є історичною подією, яка об'єднала суспільство і ствердила наш цивілізаційний вибір.

Ми разом протистоїмо ворогу, разом повинні та будемо долати виклики — як внутрішні, так і зовнішні. Бо церква є для українського народу тим, чим душа є для тіла — без духовної основи наша держава, як тіло без душі, не може повноцінно жити.

Тож бажаю нам мати справжню однодумність і згоду між собою. Тоді досягнемо також і нашої великої Перемоги. Адже кожен зі свідомих українців прагне її та наближає. Я вірю, що перемога відбудеться — і певною мірою несподівано, але невідворотно. Зрештою, як християни, ми повинні мати віру в диво, бо дива відбуваються.

Предстоятель ПЦУ митрополит Епіфаній очолив службу у Михайлівському соборі у Києві на Святвечір за новим календарем, 24 грудня 2023 року. Фото: Олександр Магула/Суспільне

Команда:

Журналістка — Дарʼя Кінша

Продюсерка — Наталія Шимків

Редактор — Влад Азаров

Фоторедакторка — Вікторія Курчинська

Авторка ідеї та редакторка проєкту — Христина Гаврилюк