Україна може запросити міжнародне розслідування авіакатастрофи Іл-76. Але Росія має право вето в Радбезі ООН, тож якщо РФ відмовиться співпрацювати, буде набагато складніше з’ясувати правдиві обставини катастрофи.
Про це в коментарі Суспільному сказав Марк Елліс, експерт з міжнародного кримінального права, виконавчий директор Міжнародної асоціації адвокатів.
Складніше почати розслідування тому, що подія сталася на території Росії. Експерт говорить: потрібно, щоб Росія прийняла та дотримувалася угоди, згідно з якою слідчій групі чи органу було б дозволено проводити розслідування на її території.
"Рада Безпеки ООН ухвалює, наприклад, самостійно вирішити, що вона хоче створити слідчу групу. Вона, звичайно, могла б це зробити, але це станеться лише в тому випадку, якщо Росія на це погодиться, тому що Росія має право вето в Раді Безпеки", — говорить Марк Елліс.
Юрист додав, що можна подати в Радбез ООН про відкриття міжнародного розслідування. Але в теперішній ситуації не можна односторонньо відкрити провадження.
Генасамблея ООН може дати рекомендацію, ухвалити резолюцію про створення міжнародної слідчої групи. Також група держав можуть заявити, що хотіли б створити та підтримати міжнародну групу експертів, щоб провести розслідування.
"Критичним моментом тут є те, чи підтримають обидві сторони такий запит, щоб провести розслідування, яке було б найбільш надійним і призвело б до більш точного висновку про те, що сталося. Обидві сторони були б залучені. Але часто в таких типах конфліктів так не стається. У вас є одна сторона, яка може попросити міжнародну допомогу у створенні процесу розслідування, а інша сторона відмовляється співпрацювати".
Елліс пояснює: якщо Росія відмовиться співпрацювати, то буде набагато складніше з’ясувати правдивість та об’єктивну інформацію. Можна буде використовувати дані з супутників та з перехоплень спецслужб.
Експерт додав, що якщо міжнародна спільнота зацікавлена, щоби прийняти запит на міжнародне розслідування, то цей запит просуватиметься.
"Але якщо серед цих гравців не буде інтересу, тоді він, на жаль, буде покинутий. Але я думаю, наразі є сенс продовжувати говорити про це і робити пропозиції про необхідність з’ясувати факти — це важливо".
Раніше Суспільне записувало інтерв'ю з Марком Еллісом про те, яким буде процес притягнення до відповідальності для тих, хто скоїв в Україні воєнні злочини, чи побачимо ми Путіна на лаві підсудних, і чого можемо навчитися з попередніх післявоєнних трибуналів.
Що відомо про авіакатастрофу Іл-76 у Росії
24 січня у Корочанському районі Бєлгородської області Росії впав військово-транспортний літак Іл-76. У Міноборони РФ заявили, що на борту перебували 65 українських військовополонених, яких везли на обмін. У Міноборони України Суспільному не підтвердили, що літак уразили українські Сили оборони, оскільки "ще з’ясовують інформацію".
У Головному управлінні розвідки Міноборони України підтвердили, що на 24 січня готувався обмін полоненими між Росією та Україною.
Військовий експерт, екскерівник представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні, старший науковий співробітник Мюнхенської конференції з безпеки Ніко Ланге припускає, що російський військово-транспортний літак Іл-76 могла збити російська система ППО.
Уповноважений Верховної ради Дмитро Лубінець заявив, що звернеться до ООН та Міжнародного комітету Червоного хреста стосовно падіння військового літака Іл-76 у Росії та заяв російської сторони, що у літаку були українські військовополонені.
Представник ГУР Андрій Юсов заявив, що в ГУР не виключають: Росія могла використовувати українських полонених як живий щит для транспортування зброї у районі Бєлгорода. Він додав, що, за інформацією ГУР, на борту мали бути російські VIP-персони, ФСБ зупинило їх перед польотом. Але достеменно не відомо, хто саме перебував на борту.
Росія заявила, що обидві "чорні скриньки" літака придатні для шифрування та доставлені в лабораторію. США збирають інформацію про реальні причини падіння літака Іл-76, але поки що офіційно не коментують.
