У Черкасах попрощатися із загиблим військовим Дмитром Матвієнком прийшли рідні, друзі, військові та небайдужі люди. Військовий віддав життя за Україну 15 січня на Донеччині.
Дмитро Матвієнко служив на посаді стрільця механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Військовий загинув 15 січня внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині, — розповіла у коментарі Суспільному речниця територіального центру комплектування Аліна Кривошея.
Завідувач кафедри приладобудування, мехатроніки та комп'ютеризованих технологій ЧДТУ Максим Бондаренко розповів про загиблого Дмитра:
"Він у ЧДТУ вчився і працював. У нас на кафедрі працював як сумісник 2022 та 2023 навчальний рік, тобто один навчальний рік. Як людина він був дуже професійний. В нас були великі плани, спільні праці не завершені. Він навіть, коли у відпустку приїздив, то приходив в університет провести лекцію студентам".
За словами пана Максима, рішення Дмитра доєднатись до лав ЗСУ було неочікуване:
"Далеко не кожен здатний на таке. Він був схильний активність проявляти на передових позиціях. У нього був бойовий запал і бойовий дух. І його там дуже поважали. Він постійно переймався волонтерськими справами. Ми йому постійно допомагали, на дрони збирали. На турнікети зібрали, і волонтери хотіли везти, і ось така звістка прийшла...".
У Дмитра залишилась донька, яка навчається на кафедрі, де працював її батько, на першому курсі.
Максим Бондаренко розповів, що вона сама прийняла рішення, що хоче поступити на таку спеціальність.
"Ми будемо її тепер підтримувати, як можемо", — додав Максим.
Дмитра чоловік пам'ятає, як життєрадісну людину:
"Скільки ми спілкувались, він завжди був життєрадісною людиною, оптимістично налаштований. Ми з ним дружили, він був дорогий друг мені. Кажуть, що війна забирає найкращих. Коли ця звістка мене застала, то я відчув спустошення".
Організаторка поховань Світлана розповіла, що Дмитро мав багато друзів та по життю йшов сміливо:
"Дмитро Матвієнко будував великі плани на майбутнє. Мав мету — навчатись. Захисник все життя навчався, а з 2019 року вже почав навчати сам.
Коли розпочалось повномасштабне вторгнення, то військовий мав квоту, тому що він викладач. Він мав багато причин для того, щоб не йти, але він не ховався ні за чиї спини. Він пішов захищати рідну землю в лютому 2023 року. На похованні присутня донька Дмитра. Вона світла та розумна дівчинка. Вона — продовження свого батька".
Надсилайте новини про події з життя на Черкащині
