Україна не створила блискавичного контрнаступу через брак зброї — глава МЗС Латвії

. Прем'єр-міністр Латвії Кріш'яніс Каріньш. Фото: пресслужба Кабміну Латвії

Міністр закордонних справ Латвії Кріш'яніс Каріньш 28 листопада назвав три речі, на яких, на його думку, має зосередитися найближча діяльність НАТО. Щодо війни в Україні — вважає, що Росія є загрозою всій Європі, а Україні в контрнаступі забракло зброї й техніки.

Про це голова Каріньш сказав у коментарі журналістам перед зустріччю з міністрами закордонних справ НАТО.

Основне, на чому зараз варто зосередитися Альянсу, на думку міністра, — це інвестиції у власну безпеку, підтримка України та стримування Росії "на 360 градусів".

Голова латвійського МЗС вважає, що Україна не змогла створити блискавичного контрнаступу через брак техніки і зброї, яка "не обов'язково дуже швидко надходила". Це дозволило армії РФ окопатися і поліпшити свої оборонні позиції. Тож тепер перед ЗСУ постало можливе, але набагато складніше завдання.

"Цілком очевидно, що їм (українцям) потрібні ракети великої дальності, щоб вони могли серйозно перешкоджати логістичним можливостям Росії. Тому що в такій війні, як ця, перешкоджання логістичним можливостям, поповнення запасів є ключовим фактором успіху", — наголосив урядовець.

Він додав, що Росія є загрозою для безпеки всієї Європи. Латвія зокрема інвестує у свою оборону. У 2022 році країна вклала в оборонну галузь 2,4% ВВП, а до 2027 року збільшить цю частку до 3%.

"Ми купуємо власні засоби протиповітряної оборони, берегової оборони, системи HIMARS. (...) Що нам потрібно в Європі, так це мир. Але з Росією єдиний спосіб забезпечити цей мир — бути сильними, щоб унеможливити напад або рух у бік будь-якої країни НАТО", — підсумував Кріш'яніс Каріньш.

Також він розповів, як країни-партнери надають допомогу енергетичній інфраструктурі України: "Нещодавно у нас була зустріч, не в рамках НАТО, а в контексті G7, і країна за країною, включно з моєю рідною Латвією, беруть дуже конкретні зобов'язання і фактично надають високовольтне обладнання, дизель-генератори тощо, щоб допомогти Україні пережити зиму".

Яка ситуація з постачанням Україні боєприпасів

15 лютого уряд США уклав оборонний контракт на суму понад 500 млн доларів на виробництво артилерійських боєприпасів для української армії.

Крім цього, держконцерн "Укроборонпром" презентував перший продукт спільного виробництва з однією з країн НАТО — 120-мм мінометні міни. Вони вже поступили на фронт для потреб Збройних сил України.

1 березня канцлер ФРН Олаф Шольц повідомив, що Німеччина збільшить виробництво боєприпасів для підтримки України.

8 березня міністр оборони України Олексій Резніков на зустрічі своїх колег з ЄС у Стокгольмі заявив, що Україні потрібні системи ППО, мільйон боєприпасів, а також бронетехніка і танки.

20 березня міністри оборони та закордонних справ Євросоюзу погодили план закупівлі боєприпасів, що передбачає постачання Україні мільйона снарядів.

Через три дні лідери ЄС схвалили спільну закупівлю боєприпасів для України, а також домовилися про постачання ракет, якщо буде потрібно.