Проросійські більше не перші. Як Латвія обрала новий парламент і чого від нього чекати

. Мешканка Риги голосує на виборчій дільниці під час парламентських виборів, 1 жовтня 2022, (AP Photo/Roman Koksarov)

1 жовтня в Латвії відбулися парламентські вибори. На момент виходу цього матеріалу там підраховані майже всі голоси. Як війна Росії проти України та пандемія коронавірусу вплинули на розклад політичних сил в країні, які партії перемагають, та чи буде нова парламентська коаліція підтримувати Україну — розповідає Суспільне.

Як влаштоване голосування в Латвії

Спершу — трохи про особливості виборчої системи Латвії. Країна поділена на п’ять виборчих округів. У кожному з них партії виставляють окремі виборчі списки. Вони відкриті — тобто виборець віддає голос не лише за партію, а й за її конкретних кандидатів (приблизно так, як було в Україні на місцевих виборах у жовтні 2020-го).

На дільницях латвійцям видавали 19 списків — за кількістю партій, які брали участь у виборах. Виборець обирає тільки один список (тієї партії, яку підтримує) і ставить "плюсики" навпроти прізвищ бажаних кандидатів чи викреслює неулюблених — або взагалі не робить позначок, якщо преференцій щодо кандидатів немає. Обраний список кладеться в запечатаний конверт і кидається в урну.

Латвійський парламент (Сейм) — однопалатний, потрапляють до нього партії, що здобули мінімум 5% голосів.

До слова, голосувати латвієць може на будь-якій дільниці — достатньо лише показати паспорт або електронну ідентифікаційну карту (eID-карту).

Інша особливість парламентських виборів у Латвії — дострокове голосування. Виборець може віддати голос не в день виборів, а в кілька визначених днів до (але не на всіх дільницях, та й відкриті вони лише в певні години). Формально ця процедура називається переданням голосу "на зберігання", оскільки конверт із бюлетенем залишається запечатаним до початку підрахунку результатів.

Ще варто згадати, що за місяць до дня голосування в Латвії забороняють політичну рекламу на телебаченні, а за день, як і в Україні, вводиться "день тиші".

Читайте також: Третя прем’єрка у історії Сполученого Королівства. Що відомо про Ліз Трасс

Диспозиція

Політичний ландшафт Латвії можна поділити на чотири умовні частини. Першу становлять консервативні партії, які стоять з різною мірою радикалізму на націоналістичних ідеях. Це, приміром, "Національне об’єднання" і "Консерватори", які входять до нинішнього уряду. Далі йдуть помірковані ліберали, що більше орієнтуються на права людини та проєвропейський курс у цілому. Це, наприклад, партія нинішнього латвійського прем’єра Кріш’яніса Каріньша "Нова Єдність" і блок "Розвиток/За!".

Латвійський експрем’єр та голова партії “Нова Єдність” Кріш’яніс Каріньш, 1 жовтня 2022, Фото: AP/Roman Koksarov

Є також умовний "олігархічний" блок, найбільш помітним представником якого є Союз "зелених" та селян. Її лідер Айвар Лембергс у 1990-ті й 2000-ні зажив слави "транзитного короля" — він був президентом Латвийской ассоциации транзитного бизнеса. З перших своїх виборів у 2002-му Союз був присутній в коаліції, аж поки за результатами виборів 2018-го не опинився в опозиції.

І, зрештою, блок проросійських партій, де найпомітнішими є поміркована "Злагода", що виникла у 2000-ні, й більш радикальний "Російський союз Латвії", який до 2014 року був відомий під більш кумедною назвою "ЗаПЧЕЛ" — "За права человека в единой Латвии".

"Злагода" в останні роки перемагала на виборах, адже в Латвії найбільша російська меншина серед балтійських країн — понад чверть із 1,9-мільйонного населення. До того ж після 2014 року партія здійснила ребрендинг і намагалася залучати голоси латвійців.

На останніх виборах до латвійського Сейму, що відбулися 2018 року, "Злагода" була першою й отримала майже п’яту частину голосів. Але консерватори, ліберали й популісти об’єдналися і після понад трьох місяців сформували уряд без проросійської партії й без олігархічного Союзу "зелених" і селян. Причому доручили його сформувати партії з найменшим числом мандатів у Сеймі — "Новій Єдності" — просто тому, що решта не змогла узгодити кандидатуру прем’єр-міністра.

А проте, уряд на чолі з лідером "Нової Єдності" Кріш’янісом Каріньшем виявився найстабільнішим в сучасній історії Латвії — протримався понад три з половиною роки. А сама партія наростила рейтинг і до виборів була фаворитом соцопитувань.

Читайте також: Чому Туреччина прагне бути посередником у перемовинах між Росією й Україною

Російський фактор

Годі й казати, що Рига активно підтримує Україну з початку повномасштабного вторгнення Росії. У самій же Латвії посилилися антиросійські настрої: почався демонтаж радянських пам’ятників (тут, до слова, уряд однозначної позиції спочатку не мав), остаточно схвалили перехід на латиську мову в освіті, обговорюється перейменування російських і радянських топонімів.

Що на цьому тлі відбувається з проросійськими латвійськими партіями? Позиції "Злагоди" похитнулися ще раніше. Партія понад десятиліття контролювала муніципальну владу Риги, аж поки у 2019-2020 роках внаслідок корупційних скандалів не програла перевибори консерваторам і лібералам. Тодішній лідер "Злагоди" Ніл Ушаков, який був мером латвійської столиці, якраз обрався до Європарламенту й пізніше склав повноваження глави політсили.

Мешканки Риги голосують на виборчій дільниці під час парламентських виборів, 1 жовтня 2022, (AP Photo/Roman Koksarov)

А коли "Злагода" засудила повномасштабне вторгнення Росії в Україну, відвернула значну частину своїх — проросійських — виборців.

Водночас на цьому полі з’явилися нові гравці. Від "Злагоди" відкололися менші проєкти — "За стабільність!" і "Суверенна влада", які апелюють саме до російської меншини. Крім того, за російськомовний електорат боролись й інші партії — Союз "зелених" і селян, популістські "Латвія на першому місці" й "Кожному та кожній", ліберальні "Розвиток/За!" та "Прогресивні".

Не варто забувати й про уже згаданий "Російський союз Латвії". Хоча із середини 2000-х в системній політиці його замінила "Злагода", її падіння дало партії новий шанс. А все через її радикальну проросійськість і любов з боку росЗМІ — що стало предметом уваги латвійських спецслужб.

Читайте також: "Паспорт і акцент — єдине, що пов’язує мене з РФ". Історії росіян, які не можуть легалізуватися в Україні

Хто пройшов і чого чекати

Як соцопитування, так і екзитполи могли не дати точної оцінки результатів парламентських виборів у Латвії. По-перше, близько третини виборців відмовлялися говорити про партійні вподобання — соціологи припускали, що це може бути пов’язано з небажанням розкривати підтримку проросійських сил. По-друге, десь стільки ж латвійців сумнівалися, чи йти на вибори взагалі.

Був ще третій фактор — "ковід-дисидентський". На останній Сейм припала пандемія COVID-19, і багато опозиційних партій обрало стратегію критики дій уряду, передусім у контексті запровадження ковідних обмежень. Деякі з них посіли "антиваксівські" позиції — уже згадані "За стабільність!", "Суверенна влада", "Латвія на першому місці" й "Кожному та кожній".

Станом на ранок неділі підраховано понад 90% голосів, й можна сказати: екзитполи майже точно виявили переможців, але дещо схибили в результатах.

Президент Латвії Егілс Левітс голосує на виборчій дільниці під час парламентських виборів, 1 жовтня 2022, (AP Photo/Roman Koksarov)

Так, партія чинного латвійського прем’єра "Нова Єдність" справді вирвалася на перше місце, та її перемога не така переконлива, як малював екзитпол — понад 18%, а не майже 23%.

Союз "зелених" і селян лише трохи покращив результат (з 10% до 13,2%), але піднявся з п’ятого місця на друге. Далі розташувався блок трьох регіональних партій "Об’єднаний список", який ще кілька місяців тому входив до Союзу — він здобув 11,3%.

Консервативне "Національне об’єднання", яке входило до останньої коаліції, отримує 9,3%. Це — гірший результат, ніж на минулих виборах (понад 11%), але краще за результати екзитполу (8,4%).

П’ятивідсотковий бар’єр також подолали два політичні новачки, про яких побіжно згадувалося раніше — “За стабільність!” (6,8%) та “Латвія на першому місці” (6,2%). Ще на межі прохідного бар’єра в 5% балансують ліберальні “Прогресивні” (6,2%) та “Розвиток/За!” (трохи більше як 5%).

І, схоже, майже немає шансів у “Злагоди” (4,8%), яка, нагадаємо, попередні вибори виграла з результатом у майже 20%. Її лідер Яніс Урбанович, власне, фактично визнав поразку, але запевнив, що політсила продовжить роботу.

Читайте також: Що сталося в Косово, як вдалося уникнути загострення і до чого тут Росія

***

Що означають результати виборів до латвійського Сейму?

По-перше, чинна коаліція — попри перемогу владної "Нової Єдності" — не зможе продовжувати роботу в нинішньому вигляді.

За бортом парламенту опинилися "Консерватори", які, до слова, у 2018 році отримали майже 14% голосів (не на користь пішло перебування при владі, де вони так і не втілили гучних обіцянок боротьби з корупцією).

Так само багато розгубили ліберали з "Розвиток/За!", що мали в Сеймі попереднього скликання понад 12% голосів, а нині балансують на межі прохідного бар’єра. Не змогло покращити свій результат і "Національне об’єднання", чия жорстка риторика щодо російської меншини в Латвії виявилася актуальною після 24 лютого.

Поки що Кріс’яніс Каріньш може розраховувати максимум на третину мандатів у Сеймі. І цього недостатньо для формування уряду. Щоправда, з великою ймовірністю до коаліції зможе приєднатися "Об’єднаний список", який, хоч і вийшов з "олігархічного" Союзу "зелених" і селян, не має чіткої ідеології та декларував бажання потрапити в уряд (при цьому можливість співпраці із Союзом Каріньш категорично відкидав).

По-друге, проросійські латвійські партії справді занепали, та повного їх витіснення із системної політики не сталося. Цю нішу тепер посяде "За стабільність!".

Латвійський політик Хосамс Абу Мері (2-й ліворуч) і прихильники партії “Нова Єдність” прем’єра Кріш’яніса Каріньша реагують на дані екзит-полів на парламентських виборах, 1 жовтня 2022, (Photo by GINTS IVUSKANS/AFP via Getty Images)

Були спроби об’єднати перед виборами "За стабільність!", "Латвію на першому місці" й популістську "Кожному та кожній" (яка в парламент не потрапляє) довкола "антиковідного" порядку денного, та не вийшло.

Що є однозначно оптимістичним сигналом і для латвійського суспільства, і для України — відхід від тенденції, коли більшість мандатів у Сеймі отримує одна проросійська партія. Та все ж там буде присутня "За стабільність!", яка виступає за зменшення залежності Латвії від ЄС аж до виходу з нього і надання права голосу на виборах негромадянам Латвії (читай людям із російськими паспортами).

За найбільш оптимістичних умов Каріньш усе ж зможе зберегти крісло глави уряду Латвії. Тоді, ймовірно, утвориться строката коаліція у складі "Нової Єдності", "Національного об’єднання", "Розвиток/За!", "Об’єднаного списку" та "Прогресивних" (останні до влади ще не приходили, та партія Каріньша мала досвід співпраці з ними в Ризькій думі) — а втім, Латвію останні майже чотири роки й так очолював уряд лібералів і консерваторів.

Така коаліція стала б чудовим знаком і для України, адже партії в ній висловлюють однозначну підтримку Києву в повномасштабній агресії Росії. Але і за такого сценарію на Латвію чекають тижні перемовин про формування нового уряду.

Читайте також

Прем'єр-міністр Маріо Драгі йде у відставку. Що це означатиме для Італії й України

Скандали, вечірки і симпатії до України. Чим запам’ятається прем’єр Джонсон і чому він врешті йде з посади

Навіщо Росії референдум у Південній Осетії і чи означає це, що Кремль відкриває "грузинський" фронт

Митний "безвіз" з ЄС: що зміниться і які переваги для бізнесу