Понад 15 млн українців потребуватимуть психологічної підтримки — глава МОЗ про наслідки війни, окупацію та COVID-19

. Міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко під час презентації проєкту національного реабілітаційного центру "Незламні" на Форумі донорів, у Львові, 10 червня 2022 р. Фото Віктор Ковальчук / УНІАН

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко розповів Суспільному про виплати медикам на окупованих територіях, про міжнародну допомогу, про здоров’я українців через декілька років, що з Covid-19 в Україні зараз, чи потрібно вакцинуватися, а також як війна Росії проти України змінює систему медицини в країні та світі.

Що можна сказати про найвіддаленіші наслідки війни? Що станеться зі здоров’ям українців через декілька років?

Війна має як і прямі втрати, так і опосередкований вплив, який буде супроводжувати українців тривалий час. До прямих втрат ми відносимо те, що відбувається на полі бою, при обстрілах цивільних будинків. Вогнепальні поранення, осколкові ураження, велика кількість політравм, коли людина потрапляє під завали. Переломи, забої внутрішніх органів — це все призводить до великої кількості хірургічних втручань, в тому числі травматологічних. Велика кількість опіків, пересадка шкіри. Велика кількість ампутацій, подальше протезування та довічний супровід і обслуговування протезів, відповідна реабілітація.

"Велика кількість людей бачить жахливі наслідки, поранених, вбитих, Бучу, Ірпінь і таке інше. Це все буде мати вплив на психічний стан".

Однак, є втрати, які не є віддаленими наслідками, але де ми не можемо надати медичну допомогу через те, що йде війна, руйнується інфраструктура. Через те, що швидка не може доїхати на виклик, і люди, часом з інфарктами та інсультами не можуть потрапити до лікарні в терапевтичне вікно і їм не може бути вчасно надана медична допомога.

"Україну залишило 0,5% медичних працівників, які були зареєстровані в програмі медичних гарантій".

Далі ми говоримо про віддалені наслідки. Вони будуть першочергово через вплив на психічний стан. Сьогодні ми бачимо найбільш інформатизовану війну, яку знало людство. Тобто майже все відбувається в прямому ефірі. Велика кількість людей бачить руйнування наживо, бачить жахливі наслідки, поранених, вбитих, Бучу, Ірпінь і таке інше. Це все буде мати вплив на психічний стан. Навіть якщо комусь здається, що ми переносимо все стійко, то це міфічне уявлення.

"Робота в лікарні, де Росія намагається встановити окупаційний режим не є співпрацею з агресором. Вона не буде розцінюватися як злочин".

Скільки українців за декілька років будуть потребувати психологічної підтримки через війну?

Ми прогнозуємо що це буде понад 15 мільйонів людей.

Декілька місяців тому в Україні анонсували Національну програму психічного здоров’я за підтримки першої леді Олени Зеленської. На якому вона зараз етапі?

Я вдячний першій леді за ініціативу. Вона консолідувала біля себе всіх, хто опікується психологічною підтримкою. Це — державний сектор. Потім, окремо, неурядовий сектор. Велика кількість донорських проєктів, громадських організацій, благодійних фондів роблять психологічну підтримку ще з 2014 року. В них також є досвід працювати саме з проблемами, які виникають від жахів війни. Але є проблематика по стандартизації. Міністерство охорони здоров’я в рамках цієї програми ставить пріоритет номер один — забезпечити стандартизацію, щоб всі психологи працювали в одному руслі. Друге — це зробити таку мережу, щоб людина знала куди звернутися за підтримкою, а потім, в разі якщо психолог не справляється на місці — зрозуміти куди направити людину, щоб та якомога швидше отримала адекватну, ефективну пораду терапевта, аби надалі отримати необхідне медикаментозне лікування.

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко в університетській клініці у Любліні. Фото: Facebook Віктора Ляшка

Чи вистачає зараз лікарів?

Сьогодні у нас дефіциту або катастрофи з медичними кадрами немає. Медики, як і більшість свідомих громадян, які перебували на посадах або професіях, що необхідні для надання відсічі Російській Федерації, вийшли 24 лютого на робочі місця. Незалежно від того чи був ти на чергуванні, чи не був.

Коли ми говоримо в цілому, то Україну залишило 0,5% медичних працівників, які були зареєстровані в програмі медичних гарантій. Якщо і є статистична похибка — бо ми розуміємо, що були перші дні коли не все обліковувалося, розраховуємо, що це не більше 1-2%. Це те, що говорить офіційна статистика і те, що ми бачимо по факту.

Читайте також: Не лише за електронним рецептом. Як з 1 серпня купити антибіотики і де рецепт не потрібен

Що відбувається в медичних закладах на окупованих територіях? Ми чуємо про ризики сплеску інфекційних захворювань. Говорять про холеру. Чи це дійсно так?

Чи є спілкування з медичними працівниками на окупованих територіях? Так, є. Те що ми бачимо, терористи через медиків, через доступ до медичної допомоги, до лікарських засобів намагаються схилити до співпраці українців. Ми вже декілька разів робили заяви, що робота в лікарні, де Росія намагається встановити окупаційний режим не є співпрацею з агресором. Вона не буде розцінюватися як злочин при подальшому працевлаштуванні. Уряд України продовжує нараховувати й виплачувати заробітну плату медикам які працюють на цих територіях. Досить приємно, навіть до сліз, отримувати повідомлення від працівників, коли їм приходить зарплата на карту. Вони показують це як промінчик світла — ви нас пам’ятаєте, ви про нас не забули. Ми їм говоримо, що ми не те що їх не забули, а ми найближчим часом звільнимо їх, деокупуємо і все буде так, як було до 24 лютого.

Чи є інші випадки? Так. На жаль, серед медичних працівників трапляються випадки державної зради, але тут вже працює СБУ.

Чи існує ризик інфекційних захворювань? Він завжди існує. Там, де йде війна, завжди за прямими втратами йдуть інфекційні хвороби. Це пов’язано з рядом факторів: обмежений доступ до медичної допомоги, до імунопрофілактики, до умов санітарії. Це призводить до того, що можуть виникати інфекційні хвороби.

Федеральний міністр охорони здоров"я Німеччини Карл Лаутербах, міністр охорони здоров'я України Віктор Ляшко під час презентації проєкту національного реабілітаційного центру "Незламні", 10 червня 2022 р. Фото Віктор Ковальчук / УНІАН

Щодо холери. Вона не зафіксована, хоча ми посилили моніторинг і велику кількість так званих діарейних захворювань перевіряємо на носійство холерного вібріона. Поки що в Україні серед зафіксованих діарейних захворювань, холери не зареєстровано. Те що ми знаємо з півдня, з Маріуполя, то також підтверджених випадків холери немає. Проте в нас південь України ендемічний, там може виникнути такий випадок, оскільки там холерний вібріон циркулює в водах. Тому при можливості потрібно дотримуватися гігієни, не вживати невідомих продуктів, пити кип’ячену воду. Але ж ми розуміємо, що якщо її немає, ти вип’єш і не оброблену воду. Треба ризики розуміти. Але для людини пріоритет буде зберегти життя, а хворобу ми вилікуємо.

Що зараз з Covid-19 в Україні? Що з сертифікатами, чи маємо ми їх знову оновлювати, чи вся ця система реєстрації за допомогою додатку "Дія" вже уходить в минуле?

З початку війни ми змінили умови карантину на території України. Зараз це все рекомендовано, а не обов’язково. Ніхто контролювати не буде, але вакцинуватися треба і дотримуватися протиепідемічних умов і правил також потрібно. Чому? Бо ми бачимо, що пішла нова хвиля зростання кількості випадків і в Європі й в Азії — це не дуже приємний сигнал.

Впродовж останнього місяця ми бачимо зростання кількості випадків коронавірусної хвороби. Останні два тижні десь на сорок відсотків відбувається зростання. Поки що цифри не загрозливі, не несуть навантаження на систему охорони здоров’я. Тому ми слідкуємо, готуємося з медиками до потенційного зростання кількості випадків. Але одразу розуміємо, що сьогодні пріоритет — це перемога. В пріоритеті наші бійці, які отримують поранення і моє завдання, щоб вони мали доступ до хірургічної й травматологічної допомоги, щоб їх швидко ставили на ноги. Тих, хто потребує довготривалого відновлення, стараємося відправляти за кордон.

Читайте також: Виплати для ВПО, пенсії та субсидії на окупованих територіях — інтерв’ю з міністеркою соцполітики Жолнович

Треба робити бустерну дозу чи ні?

Звичайно. Зараз, враховуючи європейські рекомендації, Національна технічна група експертів з імунопрофілактики в Україні рекомендувала міністерству запровадити другу бустерну дозу для осіб похилого віку і людей з хронічними хворобами. Тому якщо у вас вже було два бустерних щеплення, можете зробити й четверту дозу, або другу бустерну. Тому при ліпшій нагоді зробіть, бо це підтвердження того, що хвороба буде протікати легше навіть якщо ви захворієте. Цьому є приклад європейських країн, де був високий рівень вакцинації. Сьогодні кількість випадків зросла, але системи охорони здоров’я не так перенавантажені та це призводить до того, що не вживаються такі обмежувальні заходи, які були, наприклад, у 2020-2021 роках, коли все закривалося. Тепер більш плавніше все проходить.

Наскільки зараз система охорони здоров’я залежить від міжнародної допомоги, в тому числі й кадрової?

Якщо в цілому, то залежить, оскільки велика кількість допомоги приходить з-за меж України. Це партнерська підтримка. Вона суттєво допомагає зменшувати витрати в нашій системі охорони здоров’я, дозволяє вчасно виплачувати зарплату і в тому розмірі, який задекларував президент України в указі, а потім реалізував уряд: 13500 грн для медсестри та 20000 для лікаря по всіх закладах охорони здоров’я. Це базовий рівень.

Водночас ми розуміємо, що змінилася структура витрат. Обладнання і медичні вироби використовуються в медичних закладах більше, ніж це було планово. Зокрема апарати зовнішньої фіксації — вони йдуть майже для кожного при переломах. Або апарати для вакуумної терапії, коли замість перев’язок наклеюється наклєєчка і вакуумом витягується рідина з рани. Це запобігає загоєнню рани й дозволяє не так часто проводити перев’язки під наркозом, як це було раніше.

Читайте також: Що відомо про "суперваріанти Омікрону", які швидко поширюються країнами світу

МОЗ рекомендувало в сучасних аптечках мати сучасні турнікети. Однак досі видають джгути вітчизняного виробництва. Це військова медицина, однак чи спілкувалися ви з Міністерством оборони та чи намагаєтеся якось на державному рівні розв'язати проблему нестачі турнікетів? Тому, що поки це питання закривають волонтери.

По-перше, я б хотів побачити факт, де військовим видають джгути. Ми з цим питанням розберемось, тому що сьогодні видають тільки НАТОвські аптечки, які укомплектовані турнікетами. Питання в тому, що було спочатку. Зросла потреба, ті хто на передовій отримували НАТОвські аптечки, але питання було масштабне, одразу всіх забезпечити не було можливості. Зараз ситуація інакша.

Якщо говорити про підтримку, ми все одно підтверджуємо на рівні міністерства більшість волонтерських запитів до урядів інших країн: чи є така необхідність, чи це дійсно для України приходить? Ми підтверджуємо. Далі везуть волонтерські організації. Ми тільки просимо повідомляти нас куди вони були доставлені, щоб був системний облік.

Тобто, ця проблема вже почала вирішуватися?

Звичайно, під час війни не все може бути ідеальним. Але якщо десь критична ситуація, немає турнікетів або немає аптечок НАТОвських, повідомляйте, будемо реагувати.

Як війна Росії проти України змінює систему медицини в нашій країні?

Коли ми на початку війни говорили про апарати для вакуумної терапії раненим, казали, нам десь 500 вистачить, бо немає кому на них працювати й лікарі давали сигнали: не більше п’яти, не більше десяти. Сьогодні уже всі, хто приймав поранених, розуміють як працювати з апаратами й кількість їх збільшується. Відновлюємо їх постачання, разів в 4 чи 5 перевищили ту цифру, на яку планували вийти на початок війни. Лікарі кажуть що так, ми розуміємо що це за технологія, як нею користуватися. Вона реально змінила підхід до лікування ран, хоча про неї було відомо і раніше, але вона не так сильно впроваджувалася.

Читайте також: МОЗ радить вакцинуватися проти дифтерії і правця. Що відомо про інфекції

Я думаю, що буде ще багато чого впроваджено. Зараз ми реагуємо і паралельно збираємо інформацію. Ті, хто до нас приїжджає — британці, американці, європейці, дивляться чим допомогти по тренінгах. Потім їдуть на передову та повертаються, тому що там немає чим допомагати. Ми направляємо молодих спеціалістів для того, щоб переймали досвід, оскільки велика кількість різного відбувається, якого не побачиш в інших країнах при інших травмах.

Ну і плюс, реабілітація. Ми розглядаємо реабілітацію не тільки тими методами, що існували до війни. Ми дивимося вперед. Вже маємо декілька меморандумів з українцями, які виїхали, наприклад, в США та відкрили там компанію по біологічних протезах, що передають нервові імпульси для руки. Плануємо зробити клініку, де будемо ставити протези, плюс локалізувати виробництво. Тобто буде рух вперед.

Читайте також

Вакцинація малюків проти коронавірусу — переваги та ризики

В Україні з серпня видаватимуть електронні рецепти на антибіотики. Чому важливо контролювати вживання цих ліків

Під час війни більшість людей переживають горе та втрати. Як із цим справляється наш мозок

"Хочу стерти з тіла сліди війни". Через 4 місяці після поранення волонтерка наважилася на операцію по видаленню шрамівПОЯСНЮЄМО