Перейти до основного змісту

"Хочу стерти з тіла сліди війни". Через 4 місяці після поранення волонтерка наважилася на операцію по видаленню шрамів

Катерина Кучинська потрапила під обстріл під час окупації Київщини. На тілі дівчини лишились рубці від отриманих поранень. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Позбутися рубців, отриманих під час війни, відтепер можна безкоштовно. Благодійний проєкт NoScar об’єднав 40 українських пластичних хірургів. Заявки на реконструкцію подали два десятки постраждалих. Суспільне стало свідком такої операції. Під час неї киянці не лише усунули сліди від поранення, але й видалили уламок, розташований у кількох сантиметрах від серця. Його випадково виявили за кілька хвилин до хірургічного втручання.

З Катериною Кучинською ми зустрічаємося за декілька годин до операції. "Дуже хочу вдягнути купальник і без сорому засмагати. У мене дискомфорт викликають ці шрами. Я не можу вдягти ні шорти, ні блузку відкриту. Скрізь рубці", — каже дівчина під час прогулянки біля озера.

Катерина Кучинська на прогулянці біля озера у Києві. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Через наступ росіян на Київщину Катерина із чоловіком виїхали із столиці на Житомирщину, до рідного Коростеня. Готувала обіди військовослужбовцям. 2 березня вона разом із іншими волонтерами поїхала на блокпост годувати захисників. У цей час з безпілотника росіяни скинули вибуховий пристрій. Катерина пригадує подробиці: "Вибух, буквально хвилина — і я лежу на землі. Не зрозуміло, що сталося. Військові нас забрали за цегляну стіну. І чекали, що якось нас вивезуть. Бо наша машина була пошкоджена вщент. Приїхала швидка, забрала найбільш тяжко поранених військових. Потім під’їхав пікап і вже ми сіли в машину і виїхали до лікарні".

Тоді п’ятеро людей загинули. Ще дев’ятеро — отримали поранення. "Хлопчик загинув, мене на рік менший. Він був із тероборони. Загинув уже в лікарні", — розповідає Катерина.

Катерина готувала обіди військовослужбовцям і з волонтерами довозила їх на блокпости. Фото у її телефоні з кінця лютого. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Сама дівчина отримала множинне осколкове поранення. Тепер попри літню спеку дівчина завжди ховає ноги. Не хоче, щоби хтось бачив шрами на її тілі. "Я на початку навіть не звернула увагу, що сталося. Просто опинилася на землі. Був писк у вухах. Стан шоку. Посікло мене. Один із уламків пройшов наскрізь через бік, ще один поцілив у груди. На ногах і руках залишилися сліди від опіків", — Катерина показує шрами.

Читайте також: "Ми зіткнулися з проблемою, що людей можуть вбивати біля центрів крові" — засновниця Донор.UA

Дівчина намагається посміхатися, але зізнається, що нервує. Дорогою до клініки дзвонить чоловікові. Він нині служить на заході Україні. Заспокоює дружину: "Усе буде добре!"

***

У клініці Катерина пів години заповнює анкету. Після — здає аналіз на ковід. Далі — хірургічний кабінет. Перед втручанням лікар робить на її тілі розмітку. Каже: "Сліди на тілі нагадують пацієнтам про жахи війни. Тому ми можемо їх прибрати і наслідки зробити більш естетичними".

Пластичного хірурга звати Денис Юрченко, він — один із сорока лікарів, що приєдналися до благодійного проєкту NoScar ("Ні шрамам"). Його створили медична інформаційна система Helsi та один з дистриб'юторів медичних імплантів. "Ні шрамам" стосується зовнішності людей, які отримали травми і шрами під час бойових дій. Заявку можна залишити на сайті NoScar. І потім безкоштовно отримати медичну допомогу. Проєкт тільки почався, а ми вже маємо більше двадцяти заявок", — пояснює директор медичної інформаційної системи Helsi, Євген Донець.

Пластичний хірург Денис Юрченко – один із сорока лікарів, які приєдналися до благодійного проєкту NoScar. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Лікар робить на тілі Каті розмітку перед початком операції. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Катерина стала однією з перших пацієнток проєкту. Перед операцією дівчині зробили мамографію. Виявилося: в кількох сантиметрах від серця в неї уламок. "Зараз красу наведемо", — заспокоює Денис Юрченко. Уламок розміром із насіння соняшника він дістає за лічені хвилини: "Така маленька штучка може вбити".

Далі хірург зрізає старі рубці і робить маленький косметичний шов. Обіцяє, що на місці фіолетового великого шраму невдовзі можна буде помітити лише подряпину. За пару годин лікарі відпускають Катерину додому. Нову зустріч призначають за десять днів, щоби зняти шви.

Підготовка пацієнтки до операції. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Під час операції лікарі не лише усунули сліди від поранення, але й видалили уламок, розташований у кількох сантиметрах від серця Катерини. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

На місці старих рубців тепер маленький косметичний шов. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Дві години під операційною провела мати Каті. Пригадує, як їй у ніч перед пораненням дочки наснилося жахіття. "З кров’ю. І я попросила Катю, щоб вона нікуди не їхала. Вона сказала, що послухається. Але все одно на блокпост поїхала", — каже жінка.

Читайте також: "До війни у нас було близько 10 пологів за добу, тепер — максимум три" — історії лікарів Запорізького пологового

Мама Катерини весь час провела біля операційної палати. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

***

Організатори ініціативи очікували ажіотажу. Побоювалися, що на всіх охочих не вистачить фахівців. Утім, поки що пацієнти не виявляють активності. Тож ініціатори і самі шукають українців, які отримали поранення під час війни. Адже розуміють, що насправді така допомога потрібна тисячам.

В ефірі Суспільного вони побачили дівчину, яка постраждала під час ракетного удару по торговельному центру в Кременчуці. 19-річній Олені Безус на обличчі зашили дві рани. Куратори проєкту вже зв’язалися з нею і у вересні запросили на консультацію до столиці.

Катерина після операції. Лікар обіцяв їй, що на місці фіолетового великого шраму невдовзі можна буде помітити лише подряпину. Фото: Єлизавета Серватинська/Суспільне

Читайте також

"Затемнення, все чорне, я повзу". Фоторепортаж з Кременчука, де росіяни обстріляли ТРЦ

"Неоціненний життєвий досвід, який нікому не варто пережити" — історія лікаря з Маріуполя

"Евакуація гвинтокрилами – це було божевілля". Як витягали поранених з "Азовсталі"

"Коли чули обстріли, знали: скоро привезуть поранених" — історії лікарів Чернігова

Топ дня
Вибір редакції