"Свобода — це антирабство" — організаторка інформаційної кампанії з протидії торгівлі людьми

"Торгівля людьми — загальнолюдська проблема, і нікому не можна втрачати пильність у незнайомій місцевості — за кордоном, у іншій області. Зловмисники є усюди.". Фото: Danielle Kiemel/Getty Images

30 липня відзначається Всесвітній день протидії торгівлі людьми. У 2013 році його започаткувала Генеральна Асамблея ОНН, щоб привернути увагу до глобальної проблеми торгівлі людьми.

Відповідно до даних Міжнародної організації міграції, з 1991 по 2021 рік від випадків торгівлі людьми постраждали понад 300 тисяч громадян України. Повномасштабне вторгнення змусило мільйони покинути домівки та переїхати в інші регіони України або за кордон, що підвищило ризики стати жертвами цього злочину.

Про актуальність проблеми для українців, мільйони з яких були вимушені евакуюватися з країни через війну, та про інформаційну кампанію з протидії торгівлі людьми "Наука убезпечити себе" Суспільному розповіла операційна директорка освітнього проєкту "STEM is FEM" Дар’я Бичкова.

Як багато українок після повномасштабного вторгнення потрапило у дотичні до торгівлі людьми історії?

Глибокими і давніми експертами зі статистики та пов’язаних із торгівлею людьми історій є Міністерство соціальної політики України та громадська організація "Ла Страда-Україна". Їхні спеціалісти нас попередили, що достовірних статистичних даних станом на зараз неможливо зібрати, адже зазвичай усе стає більш-менш зрозуміло лише через декілька років після подій. Утім, із того, що наразі вдалося отримати із результатів дзвінків на гарячі лінії "Ла Страда-Україна", витікає: із понад 17 тисяч звернень близько 3% були пов’язані із ситуаціями, дотичними до торгівлі людьми.

"Жінки витратили купу грошей із останніх заощаджень, аби туди дістатися, а по приїзді чоловік сказав, що дівчата мають відпрацьовувати на господарстві".

Зазвичай люди дзвонять на гарячу лінію для того, щоб отримати пораду, як діяти у якійсь специфічній ситуації. Подібні історії анонімні, а втім, я можу навести кілька прикладів.

"Існує міф, що молоді дівчата є найменш захищеною групою, але у рабство також потрапляє багато чоловіків".

Історія 1. Дружина військовослужбовця, який зараз у лавах ЗСУ захищає Україну, вирішила працевлаштуватися, тому прийняла пропозицію роботи на сільськогосподарських угіддях у Франції. Спочатку все було гаразд, близько двох тижнів вона виходила на зв’язок, а потім раптово зникла. На момент звернення її чоловіка на гарячу лінію "Ла-Стради" вона протягом двох тижнів не зв’язувалася з рідними та друзями.

Історія 2. На початку повномасштабного вторгнення жінки масово поїхали до Європи із очікуванням, що там апріорі безпечно, тому багато хто трішки втратив пильність. Наприклад, двоє дівчат поїхали до Німеччини і за програмою безкоштовного проживання у іноземців знайшли чоловіка, який запропонував їм пожити у своєму домі. Вони витратили купу грошей із останніх заощаджень, аби туди дістатися, а по приїзді чоловік сказав, що дівчата мають відпрацьовувати на господарстві, готуючи і прибираючи. Тобто він узяв їх хатніми робітницями на неоплачувану роботу, що підпадає під поняття трудового рабства. Дівчата не мали більше грошей, тому тимчасово погодилися на його умови, поки їм не вдасться знайти підробіток та інше житло.

Читайте також: Вразливі. Як живуть ті, хто не може втекти від війни

Як виникла ідея запуску кампанії з протидії торгівлі людьми "Наука убезпечити себе"?

Кілька років тому ІТ-підприємець Сергій Токарєв ініціював проєкт "STEM is FEM", який направлений на популяризацію наукового мислення серед дівчат і руйнування гендерних стереотипів, мовляв, дівчатам не місце в науці та технічних професіях. Майже три роки за допомогою різноманітних освітніх модулів та кампанії "Наука — це вона" ми займалися популяризацією науки серед великої кількості дівчат. Коли почалося повномасштабне вторгнення, у дівчат не зникло бажання вчитися, тому ми продовжували діяльність. Разом з тим зрозуміли, що не можемо гарантувати їхню безпеку, тому почали думати, як і чим їм можна допомогти.

Ми зв’язалися з нашою спільнотою для того, щоб дізнатися, яка у них ситуація і чи все гаразд. Виявилося, що багато наших учасниць вимушено переїхали у інші регіони України або за кордон. Декого в 16-17 років батьки змушені були відправити самих за кордон. Розумні, класні дівчата, але у стані стресу всі ризикують потрапити у неприємності від неуважності та бажання знайти житло і роботу.

Тому ми вирішили створити кампанію для інформування вимушено переміщених українок про ризики потрапити у ситуації торгівлі людьми. Після того, як Український жіночий фонд підтримав ідею, почали збір інформації, і назва "Наука убезпечити себе" з’явилася сама собою. Це ніби дійсно наука, адже перегукується із нашим "STEM is FEM" і різними науковими підходами, а з іншого боку — це багато правил поведінки та контактів організацій, куди можна звертатися і отримати пораду перед прийняттям сумнівної пропозиції. Ми сподіваємося, що наша кампанія допоможе українкам не потрапити у історії торгівлі людьми, а також закликаємо людей, крім звичайного поширення інформації, яку ми підготували, розказати, чому для них важлива їхня свобода. Адже у нашому уявленні свобода — це антирабство. Зараз ми боремося за свободу нашої країни, але маємо розуміти, що є ризики, в яких наша особиста свобода знову може бути обмежена. Наша організація також закликає людей розказувати власні історії або життєві ситуації, коли їхню свободу обмежували.

Читайте також: Виплати переселенцям: які організації надають допомогу й як отримати гроші
Співорганізаторка освітнього проєкту STEM is FEM Дар'я Бичкова

Хто більше схильний потрапляти в ситуації торгівлі людьми?

Насправді немає більших чи менших груп ризику. Існує міф, що молоді дівчата є найменш захищеною групою, але у рабство також потрапляє багато чоловіків. Дівчата дійсно частіше потерпають від сексуального або трудового рабства на господарстві, а втім, будь-хто може стати жертвою торгівлі людьми. Щорічно викрадають більше мільйона дітей, які переважно стають донорами органів без можливості дати на це якусь згоду, або вони залучаються до жебрацтва.

Важливо наголошувати, що торгівля людьми — загальнолюдська проблема, і нікому не можна втрачати пильність у незнайомій місцевості — за кордоном, у іншій області. Зловмисники є усюди і вони найчастіше шукають найбільш розгублених людей, які потрапили у скруту.

Немає універсального правила, мовляв, торговцями людьми можуть бути тільки чоловіки, а жінкам можна довіряти. Навпаки, у таких випадках жінки часто стають посередниками і на загальному образі якоїсь довіри до жінок маніпулятивно заманюють людей у рабство. Тому у наших правилах ми наголошуємо: якщо до вас підходить жінка із дивною пропозицією — не значить, що це краще, ніж якщо б до вас підійшов чоловік і зробив таку ж пропозицію. Треба завжди бути обачними.

Як можна убезпечити себе від торгівлі людьми?

Перший абсолютно поганий дзвіночок — якщо у вас просить документи хтось не з органів Державної прикордонної служби або поліції. Нікому не можна віддавати у руки паспорт, максимум — просто показати, не випускаючи з рук.

Друге випадково сформоване правило: коли вам здається, що щось не так, — так, щось не так. Тут важливо ніколи не боятися переступити секундну зону комфорту, адже нам всім кажуть, що треба бути хорошими і добрими з незнайомими людьми та чемно поводитися, а втім, якщо вам здалося, що на вас подивилися якось не так і вам стресово — не йдіть із цією людиною. Тут ліпше зайвий раз убезпечити себе.

Читайте також: "Я прощався зі своєю пекарнею багато разів". Як переживають війну малі бізнеси в Україні

По-третє, бажано не сідати у невідомі машини. Купувати авто ліпше через офіційні сервіси або через знайомих людей. В ідеалі, якщо ви погоджуєтеся на пропозицію підвезти десь на прикордонних територіях або із волонтерського центру, зв’яжіться з волонтерами. Попередьте їх, що вас забирають, а також повідомте номер машини, за можливості сфотографуйте паспорт водія. Якщо водій адекватний, він зрозуміє, що ви намагаєтеся убезпечитися, і надасть базову інформацію про себе.

Те саме стосується роботи: якщо вам говорять, що ви маєте піти працювати, а потім відшкодувати якусь суму працедавцю із зарплати, — ні. Якщо вам говорять, що це робота тільки для молодих дівчат у пізній час, — ні. На сайті Міністерства економіки зібраний реєстр, де можна перевірити, які з філій українських організацій за кордоном офіційно зареєстровані. Якщо ви знайшли компанію в базі — сміливо подавайтеся на роботу чи приймайте їхню пропозицію. Більше інформації зібрано у нас на сайті.

Що робити і куди звертатися, якщо людина або рідні чи друзі потрапили у подібну ситуацію?

Усі українські організації, що займаються цією темою, мають гарячі лінії. У "Ла-Страда" вони цілодобові. Також є урядова гаряча лінія, гаряча лінія Міжнародної агенції міграції. Ба більше, для тих, хто не може подзвонити, є їхні телеграм-боти. Туди можна написати.

Складніше тим, у кого відібрали телефон і кудись везуть. Тоді слід звертатися до поліції. Вони скерують, як діяти далі, адже у подібних ситуаціях уже більше йдеться про самозахист.

Читайте також: "Ми можемо втратити 5 млн людей" — демографиня Елла Лібанова

По всьому світу також є українські посольства і консульства. Ви завжди можете туди прийти або зателефонувати на гарячу лінію і попросити про допомогу. Можна також звернутися до філій міжнародних організацій через сторінки у соцмережах, їхні сайти чи прийти самостійно. Вони або допоможуть одразу, або проконсультують, куди далі звертатися.

Це все зібрано на нашому сайті, як у розділі "За кордоном", так і щодо українських організацій. Також є сайт Міжнародної організації міграції. Там є багато контактів світових організацій, які можуть допомогти. Також є сайт міжнародних партнерів "Ла-Страда", які теж допомагають у подібних випадках.

Читайте також

Знедолені чи колаборанти. Як українські підприємці виживають в окупації та чи багато з них йде на співпрацю з РФ

Про рідну Херсонщину, російських друзів і кумів, дерусифікацію: велике інтерв'ю з Ігорем Кондратюком

Перемишль — Київ: як українці повертаються з-за кордону в Україну

"Коли ми переможемо, я приготую страву "русня під ізюмом" — інтерв’ю з Клопотенком

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!