"Кожна людина може наполягати на своїх правах під час війни" — суддя ЄСПЛ від України

Ексклюзивно
Суддя Європейського суду з прав людини від України, юрист-міжнародник Микола Гнатовський. Фото: Микола Гнатовський / Facebook

Парламентська асамблея Ради Європи обрала юриста-міжнародника Миколу Гнатовського суддею Європейського суду з прав людини від України. Рішення підтримали 190 делегатів. Про роботу ЄСПЛ і те, чи може він розглядати справи про воєнні злочини та злочини проти людяності, розповів сам Микола Гнатовський в ефірі Українського радіо.

Про права людини під час війни

Права людини і Європейська конвенція з прав людини продовжують діяти під час війни, тому права людини зберігають своє значення. Держави зобов'язані не порушувати права людини під час війни і збройного конфлікту. Кожна людина має можливість наполягати на тому, щоб її права дотримувалися і має можливість звертатися до Європейського суду з прав людини із заявою про можливе порушення державою її зобов'язань у контексті війни.

На практиці в умовах війни і масового насильства рівень порушень прав людини є вкрай високим. Це мусимо визнавати і розуміти. Дуже багато людей втрачають життя, здоров'я, майно, зазнають жахливого поводження із собою, і вони потребують дуже серйозного захисту і механізмів, які б реагували на ці порушення.

У таких умовах ефективні юридичні механізми захисту прав людини абсолютно необхідні. Насамперед ці механізми повинна забезпечити держава відповідно до своїх зобов'язань за Європейською Конвенцією з прав людини.

Роль Європейського суду з прав людини в цьому теж безумовно є, тому що він відкритий для заяв від людей, які постраждали під час збройного конфлікту і права яких неможливо відновити чи їм здається, що вони не можуть їх відновити за допомогою національних засобів правового захисту.

Однак зрозуміло, що суд, який розглядає за своєю природою індивідуальні випадки та індивідуальні справи, має певні обмеження — йдеться про спроможність розглянути дуже велику кількість справ.

Правильним підходом буде створення механізмів правового захисту на рівні держави. Але там, де держава не може впоратися чи порушує свої зобов'язання за Європейською Конвенцією з прав людини, вже є роль ЄСПЛ допомогти у цьому.

ЄСПЛ в останні десятиліття розглядає дуже велику кількість заяв, пов'язаних зі збройними конфліктами. Звісно, лише маленька частинка цих заяв буде відповідати критеріям прийнятності, але все одно ЄСПЛ працює в цьому напрямку і роботи в нього, на жаль, буде дуже багато.

Читайте також: Росію виключили з Ради Європи

Про ЄСПЛ і воєнні злочини

Там, де йдеться про воєнні злочини, є роль і Європейського суду з прав людини, бо є право на життя, що є одним із основоположних прав, які гарантовані в демократичному суспільстві. Так само як і заборона катувань та інших видів неналежного поводження із особою передбачають не лише так звані негативні зобов'язання з боку держави не вдаватися до подібної поведінки, а і позитивні зобов'язання.

Ці позитивні зобов'язання передбачають на нормативному рівні відповідальність за злочини, пов'язані із порушенням цих основоположних прав та інших основоположних прав, які передбачені Конвенцією.

На процедурному чи процесуальності рівні позитивні зобов'язання передбачають проводити ефективні розслідування всіх випадків, коли людина втрачає життя чи коли людину катують чи в інших спосіб порушують основоположні заборони, які містяться в Європейській Конвенції з прав людини.

У цьому сенсі розслідування воєнних злочинів і притягнення винних до відповідальності є не лише зобов'язанням держави за міжнародним гуманітарним правом, тобто за правом, яке регулює збройний конфлікт, але є і зобов'язанням також і за Європейською Конвенцією з прав людини.

Як зміниться робота ЄСПЛ в контексті війни в Україні

Європейський суд з прав людини дуже серйозно змінюється після вторгнення Росії в Україну, як і власне змінюється і Рада Європи та інші міжнародні організації та загалом вся Європа.

Європейський суд з прав людини перебуває зараз у процесі втрати держави щодо якої надходить найбільша кількість заяв про порушення нею європейської конвенції з прав людини — Російську Федерацію.

Читайте також: РФ перестає бути стороною Європейської конвенції з прав людини з 16 вересня 2022 року — ЄСПЛ

Суду доведеться все одно вирішити, як саме діяти стосовно тих приблизно 18 тисяч заяв, які наразі є нерозглянутими проти Російської Федерації. Відповідна стратегія судом буде обрана і вона вже є.

Суд робить все, щоб знищити відставання в часі, коли люди змушені чекати на його вердикт упродовж багатьох років. Це об'єктивно було пов'язане з тим, що кількість скарг величезна і впоратися з ними, уважно розглянути кожну з них суд попри всі свої зусилля тривалий час не міг. Зараз він скорочує цей розрив.

Запроваджено кілька достатньо ефективних стратегій. Зокрема щодо того, як діяти із повторюваними справами, справами, які стосуються вже добре усталеного так званого прецедентного права. Рішення тепер пишуться значно коротші з цього приводу і ухвалюються набагато швидше. Суд також обирає справи, які мають найбільший вплив на ситуацію з правами людини в Європі загалом або в конкретній державі щодо якої надійшла заява.

Тобто є всі підстави сподіватися, що Суд буде скорочувати відставання і швидше ухвалювати ключові рішення.

Читайте також

Вторгнення Росії в Україну, день 65. Текстовий онлайн

"Спочатку РФ планувала окупацію всієї України. Зараз — 5-6 областей" — Чмут і Жданов про війну, зброю та Придністров'я

"Ізраїль готовий зробити все, аби наблизити мир в Україні" — посол Бродський

"Якщо ми не позбавимося русифікації, то за 10-30 років матимемо таку ж війну" — інтерв'ю з Даніловим

Підписуйтесь на розсилку Суспільного — головні новини та тексти тижня в одному листі.

Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

Головні історії тижня в одному листі

Підписатися на розсилку Суспільного
Read more!