Три роки тому, 6 січня 2019, Україна отримала томосТомос — указ синоду і/або глави помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою або віровчення; останнім часом найчастіше стосується рішення церкви-матері про надання автокефалії новій помісній церкві. про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ) в Стамбулі. Історичний документ передали митрополиту Київському і всієї України Епіфанію з підписом Вселенського патріарха Варфоломія. Томос підтверджує право певної православної церкви мати повну автокефалію (самоуправління — ред.). На неї не можуть впливати інші церкви, за винятком "права апеляції" (Константинополь може розглядати апеляційні скарги священників — ред.). До 2018 року Православна церква в Україні не мала канонічного статусу автокефалії, відтак надання томосу можна порівняти з ухваленням Акта про Незалежність.
Визнання єдиної помісної автокефальної Православної церкви України викликало неабиякий гнів у предстоятелів Московського патріархату, який вилився у численні заяви про "помсту" з боку Константинополя і звинувачення у розколі церкви. Попри критику Москви, Вселенський патріарх Варфоломій продовжує очолювати Константинопольську православну церкву, яка у грецькій літературі часто йменується Великою церквою Христовою та є одним із п'яти стародавніх патріархатів Великої Церкви.
У день Святого Миколая за Новоюліанським календарем після богослужіння патріарх Варфоломій зустрівся з українськими журналістами, серед яких було і Суспільне, для розмови. Він пояснив, чому після надання томосу Україні відносини з російською православною церквою погіршилися, які виклики стоять перед церквою на сьогодні та чому Києву таки була надана автокефалія. Суспільне публікує без змін пряму мову Вселенського патріарха (виділена курсивом).
Про томос для України
Питання про автокефалію України виникло не два і не три роки тому – протягом минулих століть українці докладали величезних зусиль, щоб набути власної Церкви, набути самовизначення.
Рішення бути частиною Вселенського патріархату було задеклароване ще 1710 року – у "Конституції Пилипа Орлика".
У першій статті "Конституції Пилипа Орлика" зазначається, що після всієї тієї боротьби, що була докладена за український народ, вони бажають бути в єдності зі Вселенським Константинопольським престолом. І протягом всіх цих століть українці не переставали просити своєї церковної незалежності. І всі ці дії, які хтось вважав розколом, спробою відділитися, були продиктовані бажанням не знаходитися під впливом Москви.
“Гетьман після звільнення Вітчизни від іга московського має здобути у столиці Апостольській Константинопольській священноначальницьку первісну владу, щоб через неї відновились реляції та послух синівський до згадуваного Апостольського Константинопольського трону, від якого проповіддю євангельської віри вселенської святої та влада удостоїлася зміцнення”, — йдеться у "Конституції Пилипа Орлика".
І ось настав історичний момент, Мати – Церква Константинополя втілила у життя цю вашу давню мрію. У нас немає проблем із росіянами. Вони – діти Константинополя. Як і ви (українці — ред.), всі церкви на Балканах отримали християнське світло з Константинополя та всі отримали автокефалію з Константинополя. Чому б і Україні не отримати автокефалію у Константинополі? У чому різниця?
Про розкол серед православних церков
У рішенні Синоду від 2018 року було також звернення до всіх залучених сторін із закликом утримуватися від захоплення церков, монастирів та іншого майна, а також від будь-яких інших насильницьких дій та помсти, щоб перемагали мир і любов Христа.
Наші російські брати кажуть, що стався розкол. Немає розколу. Якщо він і є, то це вони (росіяни – ред.) зробили його, розірвавши спілкування з чотирма Церквами. Ніхто інший не розривав спілкування і не створював розколу в лоні Православ'я.
Цей розкол був започаткований Росією в 2016 році, коли Московська церква і під її впливом три інші Церкви не прибули на Святий і Великий Собор на КритіВеликий Собор на Криті – перший за більш як 1200 років Всеправославний собор. Представники православних церков зустрілися вперше з часів розколу.. Ми всі разом готували цей Собор. До січня 2016 року в Женеві, коли ми мали останні збори православних предстоятелів, всі Церкви – і Росія – готували цей Собор. І в останній момент не приїхали росіяни та ще три Церкви.
Напевно, тому, що вони не дуже хотіли, щоб відбувся такий великий Собор під головуванням Вселенського Патріарха.
Мрія наших братів росіян – бути володарями православ‘я.
Цього ніколи не станеться, тому що Канони Православної Церкви та дії Церкви протягом століть віддали першість Константинополю. Константинополь завжди буде першою Церквою у системі Православних церков, а сестринська російська Церква буде п'ятою.
Про анафему Митрополиту Макарію і Філарету
В Україні стався розкол через те, що Москва заборонила та піддала анафемі Філарета і Макарія, звідти все й почалося. Коли Україна зажадала автокефалію після здобуття Незалежності як держава, Москва не тільки не дала – вона й не мала права давати її, українці мали для цього їхати до Константинополя, – вони звернулися до Москви і їм не надали автокефалію на початку 90-х років.
І Філарета та його соратників покарали (Москва — ред.), і звідси почалася велика рана на тілі українського православ'я. Покарані Москвою українці звернулися до Вселенського Патріархату, який з часів Четвертого Вселенського Собору, тобто з п'ятого століття, має право приймати апеляції. Патріархат скористався цим правом, вивчив проблему наших українських братів, пробачив їхНа Священному Синоді прийняли та розглянули прохання про апеляцію від Філарета Денисенка, Макарія Малетича та їхніх послідовників, які опинилися у схизмі. І були канонічно поновлені у своєму єпископському або священицькому сані, також було відновлено сопричастя їхніх вірних з Церквою., а потім дав те, про що просили українці, а саме автокефалію.
Історія знає багато прикладів, коли Константинополь користувався цим правом.
Про приїзд в Україну і реакцію Росії
Цьогоріч у серпні відбувся третій візит Патріарха Варфоломія в Україну. Уперше він відвідував Одесу ще у 1997 році. Тоді він зустрівся з патріархом Московським Алексієм та вирушив назад до Стамбула. Повернувся вдруге Варфоломій майже через 10 років, у 2008 році. Саме тоді Київ взяв курс на створення в Україні помісної церкви, незалежної від Московського патріархату. Цьогоріч приїзд відбувся на тлі розбіжностей вірян УПЦ МП та УПЦ КП, що тривають з 2018-го рокуУ 1686 році Константинопольський Вселенський патріарх Діонісій IV затвердив лист, який із міркувань "ікономії" (церковної доцільності) доручав патріархам Московським висвячувати в сан новообраних митрополитів Київських – при тому, що вони залишалися церковно підпорядкованими Константинополю і мусили поминати саме Вселенського патріарха, а не Московського, як свого першоієрарха. Москва ж не виконала цих умов і стала тлумачити рішення як нібито передачу Київської митрополії в підпорядкування Московському патріархатові. Восени 2018-го, на Священному Синоді було постановлено скасувати зобов'язання 1686 року, які надавали право Патріарху Московському висвячувати Київського митрополита..
Хтось питав, чому напади на мене збільшилися після того, як я приїхав в Україну та США. Я відповідаю. Тому що обидва ці візити були дуже успішними, вдалими та благословенними. Звичайно, наші брати росіяни не хотіли, щоб ці візити були настільки успішними та благословенними.
Питали про мої враження про поїздку в Україну. Мене дуже вразили віра українців та українська повага. Всюди, де я ходив, мені дякували за томос автокефалії. Особливо, коли була служба перед Софією Київською. Ще мені сподобалося, що я побачив бажання української держави співпрацювати з православною автокефальної церквою в Україні. Те, що я читаю, що багато громад переходить до автокефальної Православної церкви України, – це ще раз підтверджує, що українці хочуть мати свою православну церкву і це ще більше підкреслюється тією напругою, яку зараз маємо на політичному рівні між Україною та Росією, те, що українці хочуть мати власну церкву, яка була б незалежна.
Звичайно, це бачить Москва, її це ще більше злить. Як результат, на мене виливають ще більше бруду. Але це не страшно. Нехай таким чином вони заспокоюються.
На зустрічі Вселенського Патріарха Варфоломія з журналістами був присутнім архімандрит Григорій, генеральний секретар Святого і Священного Синоду. Він пояснив, чому такий довгий час Україна була під юрисдикцією Московського патріархату: "Ще був лист до Патріарха Діонісія IV, де було вказано, що Вселенський Патріарх може рукоположити київського митрополита. Була велика розмова, наскільки Київ відноситься до юрисдикції Москви чи ні. Ми знаємо, що цей лист був написаний під великим тиском на Патріарха Діонісія IVУ 1687 році Константинопольський Собор засудив патріарха Діонісія за передачу Київської митрополії Москві, оцінивши цей акт як симонію, тобто хабарництво, і позбавив Діонісія патріаршого престолу. Таким чином вчинок патріарха Діонісія Собор визнав незаконною дією".
Для своїх спадкоємців він залишив невеличку відмітку, щоб вони розуміли, що у цьому листі є проблема, пояснив Григорій.
"Це було зобов’язання згадування київського митрополита Вселенським. Тобто вiн хотiв сказати: "Я зробив все, що міг у тих умовах, які я мав, та не можу зараз надати Томос про автокефалію". Тобто іншими словами, патріарх не віддав Київ Москві, він просто передав можливість хіротонії митрополита київського".
"Якщо вселенський патріархат терпів стільки часу ті порушення, які були, це не означає, що Вселенський патріарх зобов’язаний продовжувати терпіти ці порушення, які були з боку Москви", — додав він.
Що відомо
- 6 січня 2019 року Україна отримала томос про автокефалію Православної церкви України (ПЦУ) в Стамбулі, який передали митрополиту Київському і всієї України Епіфанію з підписом Вселенського патріарха Варфоломія.
- 17 січня 2019 року Верховна Рада ухвалила законопроект №4128-Д, у якому йшлося, зокрема, про перехід церков Української православної церкви Московського патріархату до нової помісної церкви – об’єднаної Православної церкви України. Документ, зокрема, передбачає, що парафія може ухвалити рішення про перехід в іншу церкву не менш як двома третинами голосів на загальних зборів
- 10 січня 2020 року Почесний патріарх Філарет відкликав свій підпис під постановою помісного Собору Української православної церкви Київського патріархату, який ухвалив рішення щодо ліквідації УПЦ КП. У Православній церкві України вважають, що такою дією Філарет підтверджує добровільне та усвідомлене підписання постанови.
- Філарету було залишене пожиттєве право служити у Володимирському соборі та жити в патріаршій резиденцій по вул. Пушкінській у Києві. Філарет у відповідь на це подякував, що його "не викинули на вулицю".
Читайте нас у Telegram: головні новини України та світу
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: story@suspilne.media. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!