Перейти до основного змісту

Власна справа та реабілітація. Як на Дніпропетровщині відновлюються учасники бойових дій

. Суспільне Дніпро

6 грудня в Україні відзначають День української армії. За даними департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської облдержадміністрації, в області близько 29 тисяч учасників бойових дій. Для них передбачене санітарно-курортне лікування та психологічна реабілітація за рахунок держави. Чи є ефективним таке відновлення та як склалося життя тих, хто повернувся з війни – у матеріалі Суспільного.

“Робиш свою справу, і мозок до купи збираєш”

Сергій Пирогов у березні 2014 року підписав контракт з 25 окремою повітрянодесантною бригадою, був на посаді старшини. Коли його підрозділ поїхав у зону бойових дій, Сергій мусив залишатися у частині. Він прагнув захищати країну на фронті, тому у серпні 2014-го перевівся у 20 окремий мотопіхотний батальйон, у складі якого воював до березня 2017 року. Тривалий час, розповідає, намагався знайти собі місце у цивільному житті: спочатку працював економістом, у 2018-му вирішив зайнятися виготовленням човнів. Саме власна справа, каже Сергій, допомогла йому адаптуватися.

“Перший час намагався взагалі відгородитися від людей, тобто я намагався не з’являтися зайвий раз там, де багато людей, не хотілося нікого не бачити, ні чути. А тут якось сам у своєму світі: заховався від усіх, робиш свою справу, і мозок до купи збираєш. Робота творча, щоразу щось новеньке бачиш, щось нове пробуєш”, - каже чоловік.

Сергій Щетина потрапив на фронт у квітні 2014 року. Був командиром танку у 93 окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Служив рік, коли повернувся з війни - довго шукав роботу. Працював у нічні зміни вантажником та охоронцем. Повернутися до того, чим займався до служби – до масажу, Сергію вдалося за рік. Тоді зрозумів: його вміння можуть знадобитись під час реабілітації учасників бойових дій. Тож чоловік відкрив власний масажний кабінет, відвідувати який почали багато людей, які повернулися з фронту.

Після повернення з війни Сергій Щетина довго шукав роботу, а потім відкрив масажний кабінет. Суспільне Дніпро

“Дуже часто від бронежилету болить спина, болить шия. Ситуацій та випадків дуже багато. Знову ж таки: поранення, контузії – у кожного своє. Масаж дуже допомагає в тому плані, що він розслаблює, покращує кровообіг, психологічний стан. Потрібна дуже велика увага учасникам АТО в плані реабілітації. Хотілося б більше центрів, більше якихось організацій, щоб займалися психологічним станом учасників АТО”, - говорить Сергій Щетина.

Які реабілітаційні послуги надаються учасникам бойових дій

За словами представниці департаменту соцзахисту населення Дніпропетровської ОДА Людмили Бондаренко, у рамках державних програм для людей, які брали участь у бойових діях, передбачено санаторно-курортне лікування, скористатися яким вони мають право раз на рік. Цьогоріч його пройшли 779 людей, на що з держбюджету витратили 13 мільйонів гривень.

“За кожним профілем є базові послуги, які надаються. Більш загально це у нас є фізіопроцедури, дієт-стіл, аромотерапія, є світлотерапія. Якщо учасник АТО хоче щось більше, що не входить у базові послуги, він може доплатити і отримати ці послуги”, - каже головна спеціалістка департаменту соцзахисту населення облдержадміністрації Людмила Бондаренко.

Також передбачена і психологічна реабілітація, її можуть пройти як демобілізовані бійці, так і чинні військовослужбовці. Цьогоріч цією можливістю скористалися 379 людей, на що з державного бюджету витратили 6 мільйонів гривень.

За словами Людмили Бондаренко, 80% такої реабілітації – це робота з психологом, решта - масажі, аромотерапія. Усього курс роботи з психологом триває 18 днів. Після цього лікар надає висновок. Якщо у ньому зазначена необхідність продовження реабілітації, людину можуть ще раз направити на додатковий курс. Якщо ж після двох курсів вирішити проблему не вдалося, то надалі учасник бойових дій самостійно шукає собі психолога та сплачує його послуги.

Психологиня Тетяна Єрмолаєва працює з учасниками бойових дій у рамках всеукраїнського волонтерського проєкту. Каже, для повноцінної психологічної реабілітації після війни, того часу, що передбачений державною програмою, не достатньо.

“Коли держава каже про 18 днів психологічної реабілітації, яка повинна надаватися в рамках санаторно-курортного лікування, це або не розуміння того, що таке психологічна реабілітація або соціально-психологічна адаптація, або, ну вибачте, це брехня. Тому що сама психологічна реабілітація спрямована на відновлення психічних функцій людини, яка травмована війною”, - зазначає психологиня.

Аби скористатися санаторно-курортним лікуванням та психологічною реабілітацією, необхідно звернутися до управління соцзахисту із заявою, медичною довідкою, довідкою про участь у бойових діях на Донбасі, копією посвідчення та військового квитка.

Читайте також

- Які проблеми мають ветерани, що повертаються до мирного життя. Пояснюють експертки

Читайте нас у Telegram: Суспільне Дніпро

Топ дня
Вибір редакції