У Вільнюсі завершився 12 міжнародий ярмарок сучасного мистецтва ArtVilnius'21. Це - одна з найбільших подій образотворчого мистецтва Східної Європи, яка щорічно збирає понад 20 тисяч відвідувачів та митців Європи. У ній беруть участь галереї та художники Литви, України, Німеччини, Білорусі, Нідерландів, Росії, Італії, Франції, Естонії тощо.
Як пройшов ArtVilnius'21 – розповідає арткритик та куратор сучасного мистецтва Костянтин Дорошенко.
Відповідно стилістиці Балтії, арт-ярмарок у Вільнюсі не демонструє марнославства та марнотратства, виступаючи місцем, де тисячі людей з Центральної та Східної Європи купують мистецтво для власних помешкань. Присутність в інтер'єрах живого мистецтва, не копій чи репродукцій світової слави майстрів, але такого, що просто тішить хазяїв, - з європейських практик повсякдення.
Така традиція існувала і в Україні, ще за часів СРСР в кожному великому місті були художні салони, де громадяни купували картини та декоративно-ужиткові витвори. Сьогодні, після десятиріч державної зневаги до мистецтва та споживацьких змагань у придбанні дорогих меблів і модної побутової техніки, ця традиція повертається і в Україну.
Ідея про те, що мистецтво неодмінно дороге, а сучасне - ще й незрозуміле, розвіюється практиками нового покоління художників, дилерів та клієнтів. А на ArtVilnius вже не вперше працює “Стенд молодого колекціонера” з роботами не дорожчими 500 євро.
Не менш важливою складовою, ніж збалансованість ціни та якості творів, в репутації ArtVilnius є дух солідарності, притаманний його команді. Солідарності як внутрішньоцехової, мистецької, так і до країн-учасниць форуму.
Цього року безкоштовну площадку у самому серці події, поряд із місцем проведення прес-конференцій та мистецьких зустрічей, організатори надали "Амбасаді культури", новоствореній білоруськими гелеристками у вигнанні, Валентиною Кисельовою та Анною Чистосердовою, інституції.
Їхня галерея "Ў", яка була осередком актуальної культури у Мінську, закрилася в жовтні 2020 року в розпал громадянського протистояння в країні. У Вільнюсі "Амбасада культури" представила графіку білоруських художників та суспільних діячів, створену ними під час ув’язнення за участь у протестному русі.
Художні практики ставали якорем людяності для заарештованих в умовах невідомості та знущань, точкою опори, способом зберегти здоровий глузд. Невеликі роботи, намальовані Михайлом Мішуком кульковою ручкою на сторінках блокноту, зображують загратований світ ізолятора Окрестіна та в'язниці у Жодіно, де художник перебував.

Малюнки шокуюче перегукуються з творами Сергія Кірющенка, що стояв у витоків явища сучасного білоруського мистецтва - решітка вже більше 20-ти років слугує основою образотворчості його абстрактного живопису.
Солідарність притаманна і відвідувачам ArtVilnius. Щороку нагороду "Вибір глядачів" присуджують одній з галерей-учасниць. Цього разу свої голоси публіка віддала латвійській галереї PILOT, що представила експозицію, обігруючу кліше БДСМ. "Ця нагорода дуже багато значить для нас, особливо в цей час, коли один із учасників нашої виставки Крістіанс Бректе зазнає переслідувань і нападів у Латвії", – сказала галеристка Сабіне Вернере.

2012 року Бректе отримав приз професійного журі, як найкращий молодий художник ArtVilnius, нині він викладає в Латвійської Академії мистецтв. Загальнонаціональний скандал розгорівся навколо муралі Крістіанса "Присвята Джеммі Скулме".
Спадкова художниця, голова Спілки художників Латвійської РСР, лауреатка Державної премії СРСР, 1988 року вона стала однією з лідерів Народного фронту, політичного руху, що виступив за вихід Латвії з СРСР. "Ми всі дощові черв’яки, які мають вирощувати ґрунт", - закликала вона співгромадян до відродження незалежної батьківщини.

Цю фразу неоновим написом Бректе розмістив на фресці, яку створив на брандмауері школи в центрі Риги на замовлення фонду "Мистецтво потребує простору". Навколо він зобразив графічні фігури, що перегукуються з циклом малюнків Скулме, в яких вона наслідувала наївну дитячу манеру.
Відсутність музею сучасного мистецтва - питання, гостре для Латвії так само, як і для України.
Метою фрески було привернути увагу до необхідності гідної репрезентації латвійської візуальної спадщини. Але деякі батькі учнів школи побачили в муралі загрозу. Твір було пошкоджено, організація та художник отримували погрози і скарги через те, що фреска нібито має еротичний та сатанинський вміст.

Дискусія захопила національні масмедії, одна адвокатка навіть висунула звинувачення проти художника за його загальну мистецьку практику, вгледівши в ній дитячу порнографію. Оцінку ситуації дала особисто міністр внутрішніх справ Латвії Марія Голубєва:
На її думку, правоохоронні структури не мають вирішувати, який витвір мистецтва відповідає або ні чийсь уяві про порнографію, цензура ж у Латвії заборонена. Культурні організації оголосили про громадську підтримку Крістіанса Бректе, користувачі Facebook на знак солідарності з ним та ідеєю свободи мистецтва почали застосувати рамку "I Am An Earthworm" – "Я - дощовий черв’як".
На ArtVilnius’21 відбулася перша у Литві виставка NFT або криптоарту "Як скоро завтра" з трьох приватних колекцій. Серед репрезентованих були, наприклад, зображення з серії CryptoPunk, створеної 2017 року дизайнерами ігрової студії Lavra Labs Меттом Холлом і Джоном Воткінсоном. Ціна на деякі з цих картинок досягає мільйонів доларів.

В багатьох роботах на ArtVilnius оприявнювалось оновлене відчуття цінності спілкування та близькості, що загострилося досвідом пандемії і вимушеної самоізоляції. Литовська мисткиня Крістіна Норвілайте зробила інсталяцію, символізуючу родинний святковий стіл. Замість приборів та наїдків - вазочки із засохлими квітами, колись подарованими мамою і бабусею, локон доньки, що навчається за кордоном.
"Коли не можеш побачити рідних, бо ви роз’єднаних карантином, дрібниці, пов’язані з ними, набувають особливого значення", - говорить Норвілайте. Є серед її іронічних мініатюрних об’єктів і соціальні послання співгромадянам. Наприклад, "Під час карантину святої води немає".

Читайте більше
Як і де українські художники створюють виставки. Короткий огляд альтернативних мистецьких просторів
Куди зникла любов? Три артбуки про сучасні романтичні стосунки, Tinder та щирість
Чому “куратор” одна з ключових фігур у мистецтві, та які кола треба подолати, щоб відкрити виставку
Мистецтво, створене для Інтернету та з Інтернету: що ми знаємо про нет-арт