У четвер, 5 листопада, сотні тисяч протестувальників вийдуть на вулиці французьких міст, а працівники державного сектору розпочнуть страйк.
Про це пише Reuters.
Ця мобілізація, оголошена профспілками, зокрема лівою конфедерацією CGTЗагальна конфедерація праці (фр. Confédération générale du travail, CGT) — це найстаріше та одне з найбільших профспілкових об'єднань Франції, яке традиційно займає ліві політичні позиції., та підтримана студентськими об'єднаннями, відбувається на тлі демонстрацій проти зростання вартості життя, сфери суспільних послуг та освіти, які вже призвели до наймасштабніших безладів у Франції за останні роки.
«Сьогодні ми повинні масово вийти на вулиці», — заявила в ефірі телеканалу LCI очільниця CGT Софі Біне.
Для забезпечення порядку по всій Франції влада планує залучити, орієнтовно, 70 тисяч поліцейських. За оцінками спецслужб, в акціях протесту за межами Парижа візьмуть участь від пів мільйона до 700 тисяч людей.
У Міністерстві освіти повідомили, що до страйку, ймовірно, долучаться 17,5% вчителів державних початкових шкіл, а профспілки вже попередили про можливі збої в руху залізниці та міського транспорту. Водночас через акції протесту вранці генерація електроенергії на атомних станціях Франції зменшилася на 2,4 ГВт.
Крім того, до сьогоднішніх маршів також планують долучитися студенти. За їхніми словами, найбільше їх непокоять умови навчання та дедалі більша невизначеність щодо майбутнього.
«Ми намагаємося мобілізувати якомога більше людей. Дехто не приєднується, бо боїться — багато хто побоюється поліцейського насильства», — розповіла 19-річна студентка з Парижа Ірма де Банвіль.
Напередодні президент Франції Емманюель Макрон зібрав екстрене засідання з питань оборони та безпеки. Це свідчить про те, що протестний рух, який починався як невдоволення студентів умовою навчання й відсутністю перспектив для молоді, переріс у серйозну загрозу для його уряду, зазначає Reuters.
«Мета на найближчі тижні — повернути річку, що вийшла з берегів, назад у її русло, а також розпочати президентські вибори в максимально спокійній обстановці», — зазначив посадовець із оточення Макрона.
Антиурядові протести у Франції
З кінця вересня у Франції тривають протести старшокласників. Рух виник у регіоні Іль-де-Франс через проблеми з фінансуванням, заміщенням учителів, розкладом занять і антисанітарією в деяких школах. Мітинги супроводжуються масовими заворушеннями та сутичками з правоохоронцями, які застосовують проти демонстрантів спецзасоби.
3 жовтня протести охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні, а поліція затримала понад 5 тисяч людей.
6 жовтня протестувальники знову вийшли на акції по всій країні, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав це «наймасштабнішими та найжорстокішими студентськими демонстраціями за останні десятиліття». За даними МВС, у маршах взяли участь понад 250 тисяч людей. Організатори заявляли про 450 тисяч учасників.
8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищити зарплати й поліпшити умови праці. Через демонстрації повністю призупинили навчання в 224 школах, ще 151 заклад працював частково.
17 жовтня Францією прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти й пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. У кількох містах демонстрації супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, учасники заворушень увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.
19 жовтня Лекорню оголосив, що звернувся до керівників регіонів із проханням запровадити «низку комендантських годин» після насильства на тлі демонстрацій на вихідних 17–18 жовтня.
24 жовтня, за даними МВС, під час протестів затримали майже тисячу людей.
31 жовтня Францію охопила третя хвиля протестів проти зростання вартості життя. За даними поліції, на акції вийшли понад 300 тисяч людей, за даними організаторів — 500 тисяч. Більшість акцій минула мирно, однак у кількох містах, зокрема в Парижі та Ліоні, сталися сутички з поліцією.
