Перейти до основного змісту

У Парижі розслідують замах на вбивство жандармів, у яких кинули коктейль Молотова під час протестів

Французький жандарм, одяг якого частково охоплений полум’ям, біжить вулицею, наближаючись до протестувальників наприкінці маршу проти зростання вартості життя та нерівності, організованих рухом «жовтих жилетів», профспілками, а також учнями старших класів і студентами університетів, Париж, Франція, 31 жовтня 2026. Getty Images/Sameer AL-DOUMY / AFP

Прокуратура Парижа відкрила розслідування щодо «замаху на вбивство представників влади» після того, як під час протестів 31 жовтня в жандармів кинули коктейль Молотова. За даними прокуратури, вибуховими предметами цілили в півтора десятка жандармів і в поліцейських. Поки нікого не затримали, але слідчі вже виокремили трьох можливих виконавців, одягнених у чорне.

Про це 1 листопада повідомив французький суспільний мовник franceinfo.

Напад на жандармів, у яких 31 жовтня під час демонстрацій у Парижі кинули коктейль Молотова, прокуратура розслідує як замах на вбивство. Справу доручили слідчому підрозділу поліції Парижа.

«Вибуховими предметами цілили в півтора десятка жандармів, а також у поліцейських», — повідомили в прокуратурі.

Там пояснили, що постраждалих ще підраховують.

«Травми — імовірно, опіки другого ступеня та шум у вухах, але ці дані ще потрібно уточнити», — додали у відомстві.

За даними прокуратури, на момент заяви скарг ще не надходило: перші мали подати 1 листопада. Нікого поки не затримали, слідчі аналізують фото й відео, які поширюються в соцмережах.

«На цьому етапі як можливих виконавців виокремили трьох фігурантів, одягнених у чорне в стилі Black Bloc», — зазначили в прокуратурі.

31 жовтня міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс назвав подію «замахом на вбивство».

На фото й відео, зокрема агенції AFP, видно, як під час сутичок наприкінці демонстрації біля ніг жандарма поблизу Порт-де-Шарантон вибухає саморобна бомба. Вибух легко поранив його. 1 листопада жандарм на умовах анонімності розповів franceinfo, що почувається «досить добре».

«У мене опіки ноги, яка повністю загорілася, і травма задньої частини гомілки», — сказав він.

Він зауважив, що це ризик, невід'ємний від служби кожного жандарма, який щодня працює заради людей. За його словами, жандарми підтримують громадський порядок, щоб люди могли висловлюватися й висувати вимоги.

«Ми зіткнулися з дуже ворожими супротивниками, які хотіли справити враження й налякати, а також поранити, і навіть тяжко поранити», — додав жандарм.

За словами співрозмовника franceinfo, загалом у його роті, яку розгорнули біля Порт-де-Шарантон наприкінці маршруту демонстрації, близько десятка поранених.

«Здебільшого це легкі травми, в інших — серйозніші. Зокрема, одному жандармові довелося зашивати рану на надбрівній дузі», — розповів він.

Увечері 31 жовтня префектура поліції Парижа повідомляла про п'ятьох поранених силовиків, з них трьох — коктейлями Молотова. Станом на 1 листопада оновлених даних влада не надавала, пише franceinfo.

Антиурядові протести у Франції

З кінця вересня у Франції тривають протести старшокласників. Рух виник у регіоні Іль-де-Франс через проблеми з фінансуванням, заміщенням учителів, розкладом занять і антисанітарією в деяких школах. Мітинги супроводжуються масовими заворушеннями та сутичками з правоохоронцями, які застосовують проти демонстрантів спецзасоби.

3 жовтня протести охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні, а поліція затримала понад 5 тисяч людей.

6 жовтня протестувальники знову вийшли на акції по всій країні, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав це «наймасштабнішими та найжорстокішими студентськими демонстраціями за останні десятиліття». За даними МВС, у маршах взяли участь понад 250 тисяч людей. Організатори заявляли про 450 тисяч учасників.

8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищити зарплати й поліпшити умови праці. Через демонстрації повністю призупинили навчання в 224 школах, ще 151 заклад працював частково.

17 жовтня Францією прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти й пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. У кількох містах демонстрації супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, учасники заворушень увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.

19 жовтня Лекорню оголосив, що звернувся до керівників регіонів із проханням запровадити «низку комендантських годин» після насильства на тлі демонстрацій на вихідних 17–18 жовтня.

24 жовтня, за даними МВС, під час протестів затримали майже тисячу людей.

31 жовтня Францію охопила третя хвиля протестів проти зростання вартості життя. За даними поліції, на акції вийшли понад 300 тисяч людей, за даними організаторів — 500 тисяч. Більшість акцій минула мирно, однак у кількох містах, зокрема в Парижі та Ліоні, сталися сутички з поліцією.

Топ дня
Вибір редакції