Перейти до основного змісту

Нова хвиля протестів у Франції: поліція затримала понад 500 людей

Учасники загальнонаціональних демонстрацій, організованих рухом «жовтих жилетів», профспілками, а також учнями й студентами, вийшли на марш, протестуючи проти зростання вартості життя та нерівності, Париж, Франція, 31 жовтня 2026 року. Getty Images/JULIEN DE ROSA / AFP

У суботу, 31 жовтня, Францію охопила третя хвиля протестів проти зростання вартості життя та погіршення якості державних послуг. Десятки тисяч людей вийшли на вулиці Парижа, Марселя та інших міст. Більшість акцій минула мирно, однак у деяких регіонах сталися сутички з поліцією.

Про це пише The Guardian та Associated Press.

Зазначається, що в протестах по всій країні взяли участь близько 320 тисяч людей (минулими вихідними їх було близько 410 тисяч). Очільник МВС Лоран Нуньєс повідомив, що майже 150 акцій минули мирно, але під час їх завершення правоохоронці зіткнулися з «надзвичайним рівнем насильства з боку окремих учасників заворушень».

«З настанням вечора, коли переважно мирні демонстрації добігали кінця, поліція в кількох містах застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати, щоб розігнати натовп, до якого — як і минулої суботи — приєдналися групи учасників заворушень у масках», — йдеться у повідомленні.

За даними МВС, напередодні увечері правоохоронці затримали 565 людей по всій Франції. Зокрема, у Парижі постраждали п'ятеро силовиків: четверо поліцейських та один жандарм.

Раніше цього тижня Нуньєс заявляв, що для «припинення насильства, яке супроводжує протести» мобілізують 70 тисяч поліцейських і жандармів, серед яких будуть і бійці елітних підрозділів.

Французький жандарм, одяг якого частково охоплений полум’ям, біжить вулицею, наближаючись до протестувальників наприкінці маршу проти зростання вартості життя та нерівності, організованих рухом «жовтих жилетів», профспілками, а також учнями старших класів і студентами університетів, Париж, Франція, 31 жовтня 2026. Getty Images/Sameer AL-DOUMY / AFP

У Парижі колона протестувальників мирно рушила від Порт-де-БаньолеПорт-де-Баньоле (фр. Porte de Bagnolet) — це східна частина (станція та колишні ворота) Парижа, що розташована у 20-му окрузі та біля кільцевої дороги (Периферік).. Учасники акції несли плакати з написами «Не треба сльозогінного газу, щоб наше майбутнє виглядало похмурим» і «Замаскований під розгніваного громадянина на Геловін», тим часом над ними патрулював гелікоптер.

На кінцевій точці маршруту — біля Порт-де-ШарантонПорт-де-Шарантон (фр. Porte de Charenton) — це станція лінії 8 Парижського метрополитена та однойменний район на південно-восточній околиці Парижа (12-й округ). — група людей у чорному одязі та масках почала молотками виламувати бруківку й кидати каміння в поліцейських. Крім того, у бік правоохоронців запустили щонайменше один запалювальний пристрій.

У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і кийки. У префектурі поліції Парижа заявили, що «радикальне ядро з кількох сотень провокаторів» атакувало правоохоронців, закидаючи їх різними предметами. У відомстві додали, що силовики провели «маневри для відновлення громадського порядку».

Учасник протесту тримає плакат із написом французькою мовою «Геть капіталізм!» під час демонстрації, що є частиною загальнонаціонального дня протесту проти зростання вартості життя та нерівності, організованого рухом «жовтих жилетів», профспілками, а також організаціями старшокласників і студентів, Тулуза, Франція, 31 жовтня 2026 року. Getty Images/Matthieu RONDEL / AFP

У Ліоні протестувальники закидали поліцію різними предметами, у відповідь на що правоохоронці застосували сльозогінний газ. Тим часом у Тулузі проти несанкціонованої акції за участі кількох тисяч людей — переважно молоді — силовики задіяли водомети.

До протестів долучилися школярі, які вже місяць вимагають кращих умов, профспілкові активісти та представники руху «жовтих жилетів». Учасників об'єднало невдоволення високою вартістю життя, поглибленням нерівності та курсом уряду президента Емманюеля Макрона.

Французькі поліцейські спецпідрозділи опиняються в епіцентрі феєрверків під час загальнонаціональних демонстрацій проти зростання вартості життя та нерівності, організованих рухом «жовтих жилетів», профспілками, а також учнями й студентами, у Парижі 31 жовтня 2026 року. Getty Images/Ed JONES / AFP

Паризька поліція заборонила доступ до площ Республіки та Ле-Аль — популярних серед молоді локацій — з 23:00 до 06:00 у неділю. Водночас неповнолітнім без супроводу дорослих обмежили перебування на Єлисейських Полях після 21:00. Втім, у середу паризький суд призупинив дію цієї комендантської години, визнавши її незаконним порушенням свободи пересування.

Студенти-протестувальники пообіцяли у 3 та 5 листопада знову заблокувати роботу шкіл та університетів.

«А потім ми приєднаємося до демонстрації 5 листопада, організованої працівниками та профспілками», — повідомила Сабрін Харбах зі студентської організації Union Étudiante.

Антиурядові протести у Франції

У Франції з кінця вересня 2026 року тривають протести старшокласників проти низки проблем у французьких школах. Рух виник у французькому регіоні Іль-де-Франс навколо питань фінансування, заміщення вчителів, розкладу занять та антисанітарних умов у деяких освітніх закладах. Мітинги супроводжуються масовими заворушеннями та сутичками із правоохоронцями, які застосовують спецзасоби проти демонстрантів

3 жовтня протести охопили понад 1200 ліцеїв по всій країні, а поліція затримала понад 5 тисяч людей.

6 жовтня люди вкотре вийшли на акції протесту по всій країні, а прем'єр-міністр Себастьян Лекорню назвав це «наймасштабнішими та найжорстокішими студентськими демонстраціями за останні десятиліття». За даними МВС країни, тоді у маршах взяли участь понад 250 тисяч людей, тоді як організатори заявляли про 450 тисяч учасників.

8 жовтня до протестів долучилися працівники дитячих садків, які вимагали підвищення зарплат і поліпшення умов праці. Через демонстрації у Франції повністю призупинили навчання у 224 школах, ще 151 заклад працював частково.

17 жовтня країною прокотилася нова хвиля антиурядових протестів. Учасники виступили проти високих цін на продукти, пальне, низьких соціальних виплат і проблем у системі освіти. Демонстрації в низці міст супроводжувалися сутичками з поліцією та пошкодженням будівель. Зокрема, учасники заворушень увірвалися до мерій Марселя та Лілля, а в Парижі намагалися пройти до Єлисейського палацу.

19 жовтня прем'єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню оголосив, що звернувся до керівників регіонів із проханням ввести «низку комендантських годин» після актів насильства, що сталися цими вихідними на тлі демонстрацій.

Міністерство внутрішніх справ Франції повідомило про майже тисячу затриманих людей під час протестів у Франції 24 жовтня.

Топ дня
Вибір редакції