Ми живемо в епоху, коли на допомогу батькам створено безліч інструментів: від майже миттєвої доставки підгузників, ергономічних переносок та онлайн-консультацій педіатрів до плейлистів із білим шумом на Spotify, розвиваючих додатків на планшеті і, звісно ж, цілого океану розважального контенту для дітей, який можна знайти цілком безкоштовно онлайн.
Та з цим різноманіттям виникає безліч проблем: інноваційні товари для дітей регулярно відкликають з ринку, знайшовши в них потенційні небезпеки, а той самий океан розважального контенту, до якого діти мають більше доступу, ніж коли-небудь до цього, сповнений підводного каміння — від російської пропаганди до дорослого контенту, що маскується під дитячі розваги.
І більшість дорослих користувачів не здогадується про це: у соцмережах можна побачити безліч дописів українських батьків, які на заміну нещодавній «Маші та Ведмедю» радять своїм друзям вмикати дітям, наприклад, «Вантажівку Льову» чи «Совеня Хоп-Хоп» — російські анімаційні відео, які непогано маскуються під щось абстрактно-європейське, або ж навіть «Смішариків» чи «Фіксиків», які майже не приховують своє російське коріння. Як ці відео взагалі потрапляють у поле зору українських батьків? Усе дуже просто: їх радить сам алгоритм.
Журналістка Суспільне Культура Олександра Поворозник спробувала налаштувати новий акаунт в YouTube Kids і тепер розповідає, з якими труднощами зіштовхується. Я ким чином працюють алгоритми, що працюють з дитячим відеоконтентом, і як батькам максимально убезпечити дітей від низькоякісних (і часто — створених у Москві) дитячих відео на YouTube.
Початок експерименту: що дітям показує YouTube Kids
Поки законодавці намагаються заборонити користування соцмережами для дітей молодше 12 років (а в деяких країнах — навіть 16), YouTube обіцяє батькам «безпечну» альтернативу — спеціалізовану платформу YouTube Kids, на якій діти не зіткнуться ні з трейлерами горорів, ні з відвертими кліпами поп-зірок, ні з новинними сюжетами про насильство чи торгівлю наркотиками. Здавалося б, чудове рішення — батьки отримують можливість саморуч не перевіряти кожне відео, перш ніж показувати його дітям, а бабуся з дідусем можуть спокійно дозволити онукам трохи екранного часу. Та чи справді YouTube Kids достатньо ретельно модерує контент, аби йому можна було довірити інформаційну гігієну дітей?
Аби перевірити це, я створила нову сторінку на платформі та вказала, що мені потрібен контент для наймолодших дітей — віком до 4 років. З хорошого — платформа сама запропонувала мені вимкнути дітям можливість самостійно щось шукати онлайн, тож можна спати спокійно: якщо маленьким користувачам захочеться цілеспрямовано знайти відеоінструкцію до створення вибухівки чи трейлер нового «Екзорциста», додаток їм цього не дозволить.
Та поганого було набагато більше — відразу після реєстрації головна сторінка додатку запропонувала мені декілька відео про Совеня Хоп-Хоп, створене московською аніматоркою Марією Піддубною. Відео цього каналу перекладені декількома мовами (включно з українською) і приносять студії мільйони переглядів, що, звісно ж, конвертуються у сплачені в Росії податки. Далі — російськомовні відео студії ЛаЛаЛуна, декілька українськомовних епізодів «Смішариків», вочевидь згенерована штучним інтелектом анімаційна історія за мотивами «Пана Коцького» і всі серії радянського мультфільму «Простоквашино» (російською, на офіційному каналі студії «Союзмультфільм»).
Поки я гортала стрічку, блокуючи канали з Совеням Хоп-Хоп та іншою продукцією російських мультиплікаторів, алгоритм мені періодично пропонував навчальні відео української педагогині пані Калини та контент Бробакс, але російськомовний контент стабільно залишався присутнім.
Та ще більше було одноманітно яскравих згенерованих штучним інтелектом відео на будь-яку тему: від пригод принцес до казок про тварин чи багатогодинних відео з сотнями однакових машинок, які рухаються у гіпнотичній процесії крізь конвеєр з фарбою. Попри страшилки, які часто публікують у мережі (пам'ятаєте історії про Синього Кита чи додаток «Момо», який буцімто закликав дітей скоїти самогубства), більшість цього контенту не створювалася з відверто лихим умислом, і за ним не стоїть таємна змова аніматорів-дітоненависників. Усе простіше — популярний дитячий контент приносить творцям прибуток, а зробити сотню згенерованих штучним інтелектом роликів з одноманітним сюжетом та яскравими кольорами, що надовго привертають увагу дітей, простіше, аніж вигадати та створити один віральний ролик.
Тож у результаті ми отримуємо набагато більше низькоякісного дитячого контенту, ніж алгоритми платформи встигають фільтрувати, а враховуючи, що генеративний ШІ «вчиться» на усьому доступному відеоконтенті від порнографії до абсурдних роликів, які сам і створює, результати виходять відверто поганими.
Трохи цифр
Цифри вражають. За дослідженням компанії Kapwing (кінець 2025 року), понад 20 % відео, які алгоритми YouTube показують новим користувачам у стрічці Shorts, — це так званий AI slop (низькоякісний контент, згенерований штучним інтелектом спеціально для набору переглядів). Ще близько 33 % рекомендацій потрапляють під категорію brainrot (буквально: гниття мозку) — беззмістовного, повторюваного контенту, створеного виключно для утримання уваги.
Загалом 278 каналів зі 15 тисяч найпопулярніших у світі публікують виключно контент, згенерований штучним інтелектом. Вони вже набрали понад 63 мільярди переглядів і 221 мільйон підписників, а їхній сукупний річний дохід оцінюють приблизно у 117 мільйонів доларів. Окремі канали, орієнтовані на дітей, заробляють по 3–4 мільйони доларів на рік.
Ще тривожніші дані стосуються саме дитячої аудиторії. Розслідування The New York Times показало: після перегляду популярних дошкільних шоу на кшталт Cocomelon понад 40 % рекомендованих Shorts містили генеровані штучним інтелектом візуали. На TikTok у категорії дитячого контенту частка slop сягає 57 %, а в деяких тегах (#cartoonkids) — майже 97 %. YouTube Kids не є винятком: туди теж проникають ці ролики, бо платформа не вимагає обов'язкового маркування анімаційного контенту, згенерованого ШІ, для дітей. І з кожним днем цього контенту лише більшає, а система дедалі гірше справляється з його фільтрацією.
Але є і проблеми, які складніше проаналізувати з точки зору голих цифр. Наприклад, YouTube Kids не відображає низку популярних українських каналів, орієнтованих саме на дітей: ні багатомільйонні канали з локалізацією епізодів «Свинки Пеппи» (якщо вмикнути пошук і спробувати її знайти, додаток покаже декілька десятків серій мультфільму російською), ні офіційний канал «Пса Патрона», ні навіть ті самі старі класичні мультфільми українською, які постійно з'являються на сторінці рекомендацій у російськомовному дубляжі.
Власники каналів з дитячим контентом не можуть напряму звернутися до платформи, аби їх відео відображалося у дитячій версії YouTube. Платформа самостійно вирішує, який контент є «достатньо дитячим», і робить це за допомогою внутрішнього алгоритму, який, схоже, оцінює не лише формальну відповідність контенту віковим стандартам, але й те, чи його виклав офіційний правовласник. І ось довести, хто саме є правовласником на певного персонажа чи франшизу — складна задача, сповнена бюрократії. Тож часто алгоритм просто блокує, наприклад, українськомовні версії радянських мультфільмів, вважаючи єдиним справжнім правовласником російські студії, і замість контенту з впізнаваними персонажами просуває одноманітні згенеровані ШІ відео, які існують у сірій зоні з точки зору авторського права.
Як працюють алгоритми і чому вони «люблять» контент, згенерований ШІ
Варто розуміти, що алгоритм YouTube та YouTube Kids оптимізований не на якість чи освітню або художню цінність, а на максимізацію часу перегляду та кількості кліків. Він аналізує історію переглядів, пошукові запити, тривалість перегляду кожного ролика, підписки та навіть поведінку «схожих» користувачів. Яскраві кольори, швидка зміна кадрів, повторювані рухи, гіперстимулюючі звуки — усе це тримає увагу маленької дитини довше. Відео від ШІ ідеально підходять під ці параметри: вони можуть штампувати тисячі майже однакових роликів за тиждень з мінімальними витратами.
Саме тому російські мультики чи беззмістовні згенеровані ШІ ролики з'являються в рекомендаціях навіть після блокування окремих каналів. Алгоритм бачить, що дитина (або батьки, які створювали профіль) дивилася щось яскраве й анімаційне — і пропонує «ще більше того самого». На YouTube Kids рекомендації формуються з усього доступного пулу контенту (за винятком заблокованих батьками каналів), і ручної перевірки кожної пропозиції немає.
Застороги психологів і педіатрів
Експерти з дитячого розвитку дедалі голосніше попереджають про потенційну шкоду такого контенту. Професорка психології та нейронауки Кеті Гірш-Пасек (Temple University) називає ситуацію «початком монструозної проблеми». Лікарка Дана Саскінд (University of Chicago) говорить про «дитячу дезінформацію за допомогою ШІ в промислових масштабах» і ризик «затримки розвитку мозку» (brain stunt), а не просто «гниючого мозку» (brainrot). У дітей молодшого віку мозок активно формує нейронні зв'язки, і хаотичний, безсюжетний, перевантажений сенсорикою контент може:
- перевантажувати когнітивні процеси й спотворювати відчуття реальності;
- знижувати здатність до тривалої уваги та самоконтролю;
- витісняти живе спілкування, гру та сон — критично важливі для розвитку;
- формувати звикання до миттєвих дофамінових нагород без змісту.
Понад 200 організацій і експертів (серед них Джонатан Гайдт, автор «Тривожного покоління», Американська федерація вчителів та дитячі психіатри) у відкритому листі до керівництва YouTube і Google закликали заборонити контент, згенерований ШІ на YouTube Kids, зобов'язати маркувати всі згенеровані відео та прибрати їх з рекомендацій для користувачів до 18 років. Вони підкреслюють: яскраві, гіпнотичні ролики «крадуть» увагу саме у тих дітей, які лише вчаться її контролювати.
Та ці експерти, на відміну від українських батьків, не стикалися з проблемою російського контенту онлайн, яка додає ще один рівень складності. Навіть якщо дитячий контент від російських каналів не містить безпосередньої пропаганди, його творці платять податки в Москві, а натомість наші діти отримують перше знайомство з культурним простором Росії, а російська мова серед них нормалізується та стає частиною звичного побуту.
Як батькам зробити YouTube Kids безпечнішим
Як ми бачимо, довіряти алгоритму не варто. На щастя, певні інструменти контролю є — і ними варто користуватися максимально жорстко.
- Увімкніть режим «Лише схвалений контент» (Approved Content Only). Це найефективніше налаштування. Після його активації зникає пошук, а дитина бачить тільки ті канали й відео, які ви особисто додали. Рекомендаційний алгоритм фактично вимикається.
- Вимкніть пошук (якщо не обрали повний контроль). Для дітей до 4–5 років це обов'язково. Діти такого віку навряд самостійно шукатимуть щось усвідомлено, а ось випадково можуть натрапити на щось, що ви не хотіли би їм показувати.
- Вимкніть автопрогравання (Autoplay). Дитина змушена буде зробити паузу між роликами — у вас з'явиться шанс втрутитися та вчасно звернути увагу на те, що саме їй пропонує далі подивитися алгоритм.
- Встановіть таймер екранного часу прямо в додатку. Це дисциплінує і батьків, і дітей.
- Регулярно блокуйте канали й очищайте історію переглядів. Якщо дитина випадково «зачепилася» за ШІ-сміття або російський контент, історія «навчає» алгоритм давати більше того самого. Очищення скидає ці сигнали.
- Створюйте окремі профілі з різними віковими налаштуваннями (дошкільний, молодший, старший) і перевіряйте, що саме пропонує стрічка після кількох днів використання.
- Додавайте перевірені українські та якісні міжнародні канали (Бробакс, пані Калина, PBS Kids) і стежте, щоб вони були в пріоритеті.
YouTube Kids залишається кращим варіантом, ніж відкритий YouTube, але «безпечний» він стає лише тоді, коли батьки активно керують налаштуваннями, а не покладаються на автоматичну модерацію. Алгоритм завжди обиратиме те, що довше тримає погляд на екрані. Наше завдання — зробити так, щоб цей погляд падав на контент, який справді розвиває, а не просто гіпнотизує.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
