В Україні досі немає єдиного закону про музику, але про потребу в ньому у спільноті говорили не раз. На цьогорічний День української музики, 19 вересня, відбулося публічне обговорення проєкту закону України «Про видовищну діяльність», який називають «драфтом драфту».
У дискусії взяли участь як представники влади, так і підприємці та працівники креативних індустрій. Журналіст Суспільне Культура Вінстон Вон теж долучився до обговорення законопроєкту онлайн. Детальніше про основні тези з документа та обговорення — у тексті.
Обговорення 19 вересня було присвячене музичній та концертній індустрії, однак чернетка законопроєкту «Про видовищну діяльність» охоплює ширший спектр заходів — театральні вистави, презентації книжок, перформанси тощо.
На нинішньому етапі документ дає визначення «видовищної діяльності» як «господарської діяльності з підготовки та проведення видовищних заходів». Тобто регулює саме організаційну та матеріальну складову видовищних заходів. Через це вже під час обговорення законопроєкт і критикували за те, що він нібито «звужує статус організатора до субʼєкта господарювання».
Що пропонують у законопроєкті
До, власне, видовищних заходів належать «публічні заходи мистецького, розважального або пізнавального характеру, що проводиться з метою задоволення культурних, дозвіллєвих або пізнавальних потреб суспільства».
Дія закону не поширюватиметься на «реалізацію права на свободу мирних зібрань; здійснення богослужінь, релігійних обрядів та церемоній; проведення публічних заходів у рамках виборчого процесу та референдумів; проведення культурно-мистецьких заходів закладами освіти в межах освітнього процесу; організацію та проведення офіційних заходів органів державної влади та органів місцевого самоврядування».
У чернетці законопроєкту прописані обовʼязки, які мають організатори видовищного заходу. Також прописані права та обовʼязки глядачів та учасників (артистів, спікерів), але в значно меншому обсягу, ніж обовʼязки організаторів.
Цілий розділ присвячений порядку продажу квитків і поверненню коштів у разі скасування або істотної зміни умов видовищного заходу. Він викликав одне з найбільш жвавих обговорень — про що буде далі.
Ще один розділ присвячений забезпеченню роботи комунальних і державних видовищних майданчиків та їхній співпраці з приватними організаторами видовищ. Інші розділи окреслюють обмеження видовищної діяльності (зокрема, забороняють пропаганду політики держави-агресора і використання комуністичної та нацистської символіки) і відповідальність за їхнє порушення, а також положення державної політики щодо видовищної діяльності.
Претензії та зауваження
Обговорення законопроєкту почалося з того, що народний депутат Олександр Санченко та президент Всеукраїнської асоціації музичних подій UAME наголосив на тому, що ця зустріч у «Культмотиві» є лише з першою з багатьох зустрічей, які проведуть для того, аби почути представників культурних індустрій та внести потрібні зміни до законопроєкту. Він назвав чорновий варіант законопроєкту, який отримали усі учасники обговорення, «драфтом драфту», до якого ще внесуть багато змін.
Санченко додав, що цей закон буде не єдиним, а лише першим із багатьох тих, які регулюватимуть роботу музичної індустрії в Україні. Після короткого вступу почалося саме обговорення.
Основна претензія, яку озвучило декілька спікерів, була в тому, що в законопроєкті прописано замало ланок, залучених в організації видовищного заходу. Представниця компанії Zinteco, яка постачає обладнання для концертів та інших заходів, наголосила на тому, що в законопроєкті майже нічого немає про тих, хто займається технічним забезпеченням заходів. Заслужена артистка України Оксана Стебельська своєю чергою сказала, що артистам у цьому проєкті закону також приділили замало уваги. На початку законопроєкту є визначення творчого колективу, учасника видовищного заходу, а також присвячена одна стаття правам та обов'язкам учасників.
Засновник фестивалю «Брудний пес» Гарік Пледов зауважив про потребу гнучкого підходу: адже застосовувати однакові правила щодо заходу на 100 людей та заходу на 1000 людей не є коректним.
Голова Origin Stage та Origin Team Олександр Кондратенко також вважає термін «організатор» занадто широким і пропонує додати до нього термін «співорганізатор», аби точніше розподіляти відповідальність між людьми, залученими до заходу. Як приклад співорганізаторів Кондратенко наводить підрядників (наприклад, інженерів і стейдж-дизайнерів) та власників укриття. Діяльність цих співорганізаторів не перебуває під повним контролем основних організаторів, а отже, організатор і не має повністю відповідати за їхні дії.
Але найдовшим було обговорення порядку продажу квитків, зокрема відшкодування вартості квитка у випадку, якщо концерт переносять або скасовують. Найактивнішим спікером в цій секції був Дмитро Феліксов, засновник Concert.ua та Origin Stage. Серед його основних тез — квитковий оператор не має повертати суму сервісного збору разом із вартістю квитка, а театри мають право самі обирати, з яким квитковим оператором їм співпрацювати, і навіть можуть обрати собі декілька сервісів, через які продаватимуть свої квитки. Обговорення усіх нюансів продажу та відшкодування квитків зайняло понад півтори години. Під кінець зустрічі почали обговорювати тему безпеки та страхування, але учасникам забракло часу, аби приділити їй достатньо уваги.
Обговорення вказало на слабкі місця законопроєкту, але навіть після 4 годин зустрічі залишилися нюанси, які треба обговорити детальніше і внести відповідні зміни у проєкт закону. Тому слова Олександра Санченка про те, що той документ, який ми маємо наразі, — це фт драфту», відповідають дійсності. Втім, тішить те, що спільноту долучають до роботи над законопроєктом на таких ранніх етапах.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
