16 лютого 2026 року помер український психіатр, дисидент та учасник правозахисного руху Семен Глузман, який боровся проти каральної психіатрії.
Суспільне Культура підібрало 10 цитат Семена Глузмана, які відображають його глибокі роздуми про життя, свободу, відповідальність та чітку життєву позицію.
У 1971 році він провів незалежну заочну експертизу та довів, що генерал Петро Григоренко, якому радянська влада приписувала психічний розлад, здоровий. Через це Семен Глузман близько 10 років провів у радянських таборах і на засланні, а після звільнення продовжив розвивати українську психіатрію та відстоювати права пацієнтів.
З 1989 року він був членом експертних груп при Верховній Раді СРСР та Асоціації психіатрів України, а у 1993 році став виконавчим директором Українсько-американського бюро захисту прав людини.
За своє життя Семен Глузман зробив величезний внесок у розвиток української психіатрії та правозахисної діяльності. У 1998 році він був одним з авторів Закону України "Про психіатричну допомогу", а у 2008 році отримав Женевську премію з прав людини в галузі психіатрії за мужність і відданість гуманізму.
Про демократію
"Демократія — це гострий ніж, яким ще треба вміти користуватися".
Про небезпеку невігластва
"Знання минулого необхідне. Детальне, забарвлене живими емоціями знання — найкраще щеплення від виникнення нових Гітлерів і Сталінів. У моїй країні занадто багато політики. І дуже мало ґрунтовного, неміфологізованого знання. У цьому серйозна небезпека: неосвіченість і диктатура — спільники".
Про особисту відповідальність
"Обовʼязок конкретної людини чи конкретної спільноти неможливо делегувати навіть у найнадійніші руки. Наш, української спільноти обов'язок — це обов'язок перед самими собою!"
Про владу і природу людей
"Насправді світ заповнений добрими людьми. Обставини часто змушують їх робити негідні вчинки. А послідовних мерзотників і негідників серед нас порівняно небагато. Але чомусь саме вони прилипають до влади".
Про щастя та шлях до справжньої демократії
"Без болю немає відчуття повноцінного щастя. Я думаю, що ми маємо нормальну європейську країну, в якої є всі можливості демократії, але ми ще не вміємо цим користуватися".
Про силу духу та громадянську відповідальність у часи тоталітаризму
"Громадянська мужність виростає з вільної відповідальності вільного громадянина. Колись, живучи в реаліях тоталітарного режиму, людина була змушена бути слабкою, слухняною. Так жили мільйони".
Про заслання
"Зона зробила мене вільним. Українці були найбільшою етнічною і виразною групою в брежнєвському ГУЛАГу. Я не бачив жодного білоруса, узбека, киргиза, а КГБ був і в Білорусі, в Узбекистані, в Киргизстані. Це для мене дуже важливо — фермент спротиву. Там я став українцем і пізнавав історію рідної країни. Правдиву історію спротиву злу. Ми жили спротивом злу та неправді як могли і вміли. Двічі голодував по чотири місяці. Голодував, бо дуже хотів жити й не знав іншого способу зберегти людську гідність. Велика, сліпа, жорстока система виявилася безсилою. Ми перемогли. Ми залишилися людьми. Залишилося головне — любов. До мертвих і живих друзів, з якими ділив свободу і страждання, хліб і гнилу рибу. І до того самого місця, де тебе мучили сім довгих років брехнею та ненавистю, і де ти, незважаючи ні на що, залишив частину своєї душі. Кращу її частину".
Про правду минулого і фанатизм
"Ми маємо памʼятати: зуб може розболітися за будь-якого режиму влади, і треба вміти його лікувати. Історичні міфи небезпечні своїми деструктивними наслідками.
Істинне знання минулого закликає до почуття толерантності, а фальшива філософія історії породжує фанатизм".
Про свободу
"Свобода — це не привілей, а стан душі. Навіть коли ти за ґратами, можна залишатися вільним".
Про пам’ять і українське майбутнє
"Минуле не повинно залишатися безіменним. Пам’ятаю багато — отже, зобов’язаний багато зафіксувати. Інакше минуле, як дикий бур’ян, проросте в майбутнє. У наше, українське майбутнє".
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
