Щотижня проєкт "Artилерія" збирає добірку з найцікавіших релізів, які вийшли в Україні. Минулого тижня ми не випускали добірку через велику кількість матеріалів, присвячених Дню Незалежності, тому сьогодні публікуємо усе, що вийшло за останні два тижні. А саме — нові етноелектронні альбоми від "Смику", "ЩукиРиби" та Buhnt, аж два кіносаундтреки від Леї та Сема Слейтера, лінивий альбом Pilikayu та містичний сингл Кургана.
ЩукаРиба, Buhnt — Розкіш-воля (LP)
Саундпродюсер Buhnt доволі органічно вписується в усі фолькпроєкти, до яких доєднується. Тому навряд можна назвати неочікуваною його нову співпрацю з ансамблем "ЩукаРиба".
Електронна складова тут настільки ненав'язлива, що здається, ніби народні пісні споконвіку виконувалися саме так, а в кожній українській хаті завжди поряд із веретеном стояв ще й синтезатор або семплер.
Pilikayu — Будь ласка, не змушуйте мене займатись продажем своєї музики (LP)
На те, аби просувати останній зі своїх архівних альбомів, у Павла Олефіренка не лишилось сил. Власне, нестачу сил можна назвати головною темою цього альбому. Корпоративна культура, високі очікування від суспільства та незмога втілити власні амбіції висмоктують усі сили. І ця лінивість проявляє себе не тільки у текстах, а й у мінімалістичному підході до музики — у простих мелодіях на синтезаторах, які звучать ніби іграшкові, повторюваних басових лініях та місцями у шумних гітарах.
МУР — Ребелія [1991] (LP)
До Дня Незалежності "МУР" підготував нову виставу і музичний альбом, присвячені, власне, відновленню Незалежності. І це знову виглядає ніби спроба зібрати супергеройську команду для амбітного блокбастера — як у виборі запрошених виконавців (Кажанна, Klavdia Petrivna, Brykulets, Nazva), так і у виборі героїв вистави (Василь Стус, В'ячеслав Чорновіл, Алла Горська, Джордж Буш старший). Втім, незважаючи на назву, усі ці гучні імена так і не змогли прозвучати по-бунтарськи, а ще більше стали схожими на мармурові пам'ятники.
Лея — Мавчин Великдень (Original Soundtrack) (LP)
Нещодавно в інтерв'ю для "Artилерії" Лея зізналася, що не тільки створила головну пісню для саундтреку незалежного фільму "Мавчин Великдень", а і повноцінно стала композиторкою картини. І тепер саундтрек можна почути на усіх стримінгових платформах.
Sam Slater — 2000 Meters to Andriivka (Original Motion Picture Soundtrack) (LP)
Мабуть, вже всі встигли побачити, що Український оскарівський комітет подав від України фільм Мстислава Чернова "2000 метрів до Андріївки". А композитор Сем Слейтер (відомий за роботою над саундтреками "Чорнобиля" та "Джокера"), можливо, принесе фільмові ще одну номінацію.
На її основі — Кемп 2.0 (Збірка)
Музична платформа "На її основі" випускає компіляцію з треків, які запрошені артисти разом із зірковими менторами створювали впродовж п'яти днів на резиденції у Черкаській області. Детальніше про кемп та роботу над альбомом читайте в нашій новині.
Смик. Весна (Збірка)
Музичний проєкт, який характеризує свої заходи як "струнно-смичкові рейви", запускає власний лейбл.
І першим релізом на новоствореному лейблі стала компіляція з пісень, виконаних наживо на заході "Смик. Весна". На альбомі представлені треки Володаря, "Гнізда Вивільги" та Parking Spot, а також гурту "Шум'я" разом із Terrikon.
Si Process — For Me (EP)
Музикант та саундпродюсер Станіслав Іващенко, якого називають "людиною-драммашиною", випустив новий мініальбом.
For Me місцями заходить на територію ностальгії та нагадує рекламні джингли з нульових, заплутуючи слухачів у власній пам'яті.
"Це звукові супроводи моїх станів. Звуки людини в сучасному світі, яка балансує між його буремністю та власними рефлексіями. Під час створення я дозволив собі відволіктись від стилістичних кордонів і просто фіксував свої почуття" — коментує Іващенко.
Popil — Рік не спалося (EP)
Мініальбом, зібраний з синглів, які виходили впродовж останніх місяців, доповнила собою нова спільна пісня з Василем Ріхтером. Ніжні акустичні мелодії там підживляються грувом в дусі 70-х. Чудовий реліз для того, аби сумувати та чекати на зустріч.
Курган — Киїк-Коба
У новому треку, названому на честь найдавнішого неандертальського поселення на території сучасної України, Євгеній Володченко продовжує досліджувати ідентичність та людську природу. З кожним новим синглом звук нового Кургана стає все агресивнішим, а тексти — абстрактнішими, що не може не інтригувати.
Raja, Jamala — Zorya
Jamala продовжує свій шлях в електронній музиці на спільному з диджеєм Raja треку Zorya. Сам Raja називає стиль своєї роботи "мелодичним техно", в яке вплітаються фольклорні мотиви.
"Для мене символ зорі — це символ надії. Світло, яке розганяє темряву і тримає, коли сили на межі. Може бути так, що події нагнітають, тягнуть униз, і здається — порятунку немає. Але раптом — з’являється це світло, яке осяює шлях. Воно розвіює тіні, зігріває серце і рятує всіх, хто дивиться вгору", — каже Jamala про символізм пісні.
Kola — Запитай
Kola наголошує на важливості жити тут і зараз та звертає увагу на інклюзивності, залучивши до зйомок кліпу перекладачку жестової мови Яну Мазураш.
У самому музичному відео, щоправда, їхні образи дуже схожі на образи зі знаменитої фотосесії в ділових костюмах гурту Boygenius.
Село Близнюків, Плерома — Єдиний
Два гурти, об'єднані бас-гітаристом Олександром Гопанчуком, випустили спільний сингл. Втім, спільні риси тут не обмежуються лише самим басом, і дримпоп "Села Близнюків" дуже мирно уживається разом із гранжем "Плероми". Важче "плеромівське" звучання додало романтичним приспівам "Села" ще більшої глибини та масивності.
Provulok, Анастимоза — Boku no atama no naka de wa
Японська музика завжди надихала тисячі любителів лоуфаю по всьому світу. От і Provulok та Анастимоза не змогли лишитися осторонь і, надихнувшись гуртом My Dead Girlfriend, зробили жест поваги японській рок-музиці та записали спільну пісню японською.
Марина Круть, Phil It — Баштани
Для мільйонів українців літо неможливе без баштанів. Цей атрибут літньої спеки в спільній пісні Марини Круть та Phil It стає символом почуттів, які хочеться смакувати якнайдовше, але дуже легко впустити та розкришити. У відео до пісні виконавці наздоганяють одне одного на машинах та їдять кавуни просто за кермом.
O.Torvald – Антибіотики
Ця пісня встигла стати хітом ще до релізу — відразу після перших виконань наживо на фестивалях Atlas United та Faine Misto.
"Вона про залежність від почуттів, яка одночасно ранить і лікує: інколи хочеться її позбутися, а інколи — солодко дозволити собі пірнути у неї з головою", — каже про пісню фронтмен Женя Галич.
Molodi — Лавки пам'ятають
Прості дворові лавки стають свідками подій тисяч особистих життів. Трек, в якому домінують акустична гітара та чіпкий приспів, ніби натякає на те, аби його виконували кожного вечора на тих самих лавках.
Klavdia Petrivna — Журба
Klavdia Petrivna не покидає спроб існувати без загадкового образу анонімки. Втім, запам'ятати її новий трек і образ стає дедалі складніше. З хорошого — тут вже немає того самого нав'язливого радіоформатного баса, який був у переважній більшості її пісень. Сподіваємося, пошук образу та звучання не зупиниться і наступні пісні Клавдії Петрівни запам'ятаються нам своїми музичними рішеннями.
Grabar, Yuvi — Нерухомість / На подобу тобі
Grabar та Yuvi створили диптих із двох синглів про стіни між людьми та про те, що буває, коли ці стіни падають. Перша половина диптиха, "Нерухомість" — похмурий речитатив під ліричні тихі гітари та ненав'язливі брейки, схожі на падіння дощу. Натомість "На подобу тобі" — це вже жвавіший та пристрасніший трек, який тяжіє до трип-хопу. Кліп до цих двох пісень зняв режисер Ілля Дуцик-Капіт.
Худбудинок — Інтродакшн
Музикант і художник Тіма Швейкін згадує своє повернення до рідного Харкова, та проблеми, з якими стикався, коли в зовсім юному віці був вимушений ховатися за кордоном від війни. Наркотики, домашнє насильство, страх перед майбутнім — це все знаходить своє відображення у похмурому репі з контрастним бітом.
Sextur, Guber — Не хочу
Старий добрий поппанк зі старим добрим реп-куплетом. Хороша музика для того, аби бути хлопцем-підлітком.
"«Не хочу» – це музика для того, шоб кататись на скейтборді або уявляти, шо катаєтесь на скейтборді" — йдеться у пресрелізі.
Шугар — Ягода
Як ви вже могли зрозуміти з нашого матеріалу про Шугара, ми тепер за замовчуванням очікуємо від нього тонкої іронії над сталими гендерними ролями. Тут такого немає, зате є чіпкий приспів і мотив. Що теж, в принципі, має місце бути.
Читайте нас у Facebook, Instagram і Telegram, дивіться наш YouTube і TikTok
Поділіться своєю історією з Суспільне Культура. З нами можна зв'язатися у соціальних мережах та через пошту: [email protected]
