Попри зростання оборонних витрат у країнах Євросоюзу, громадська підтримка цієї політики суттєво різниться між державами ЄС.
Війна в Україні, зростання гібридних загроз з боку Росії та невизначеність щодо подальших зобов’язань США у НАТО спонукали політичне керівництво Європи до збільшення військових витрат, посилення оборонної співпраці та перегляду безпекових стратегій.
Утім, соціологічні дослідження свідчать про складнішу картину громадських настроїв та пріоритетів. Детальніше про стан оборони Європи — у матеріалі "Європейської перспективи".
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі в серпні 2024 року заявила, що європейським лідерам слід було "уважніше дослухатися до країн Центральної та Східної Європи". Її слова стали визнанням стратегічної недооцінки загроз, пов’язаних зі зростаючою агресією Росії — як військовою, так і дезінформаційних кампаній, кіберзагроз та економічного тиску. Нині європейські політики працюють над усуненням цих прогалин і зміцненням континентальної оборони.
Згідно з останнім звітом Стокгольмського міжнародного інституту досліджень миру (SIPRI), Європа (включно з Росією) стала регіоном із найвищими темпами зростання військових витрат у 2024 році — на 17%, що перевищило рівень витрат на момент закінчення Холодної війни. У межах Євросоюзу обсяг оборонного фінансування сягнув приблизно 326 мільярдів євро — це близько 1,9% ВВП ЄС. Він росте вже десятий рік поспіль, а порівняно з 2021 роком показник зріс більш ніж на 30%. 23 із 32 країн-членів НАТО у 2024-му досягли або перевищили цільовий орієнтир Альянсу — 2% ВВП на оборону. На тлі зростання загроз на східному фланзі НАТО, США вкотре закликали союзників збільшити видатки до 5% ВВП — імовірно, ця вимога стане однією з ключових тем саміту НАТО в Гаазі в червні 2025 року.
Читати ще
Заступник Генерального секретаря НАТО: Росію можна перемогти
lrt.lt
Цю вимогу взялись виконувати країни Балтії — уряди Естонії, Латвії та Литви зобов’язалися досягти рівня 5% ВВП на оборону в найближчі роки, повідомляє LSM.
Польща вже виділила понад 4% ВВП на оборонний сектор. Франція, яка наразі витрачає 2,1% ВВП на оборону, планує щорічне зростання бюджету на понад 3 мільярди євро в рамках плану на 2024-2030 роки. У Німеччині витрати на оборону зросли на 28% — і канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв зробити Бундесвер найсильнішою армією в Європі.
Фінляндія збудувала металевий бар’єр вздовж 1340-кілометрового кордону з Росією, а Іспанія планує інвестувати 14 мільярдів євро в покращення оснащення та умов служби своїх військовослужбовців.
Як реагує суспільство? Дані осіннього Євробарометра-2024 показують, що 33% громадян ЄС вважають безпеку та оборону пріоритетом ЄС на наступні п’ять років. Для порівняння, міграцію відзначили 29% респондентів, а економічні питання — 28%. Проте ці показники значно відрізняються в країнах Європейського Союзу.
Різне сприйняття громадськості
У країнах, які наближені до кордону з Росією — Литві (49%), Фінляндії (48%) та Польщі (46%) — оборона є головним пріоритетом. Водночас в Іспанії лише 12% громадян, а в Греції — 19%, вважають оборону пріоритетною. Люди в цих країнах більше занепокоєні питаннями працевлаштування, міграції та кліматичних змін.
Аналітик Королівського інституту "Елькано" Фелікс Артеага зазначає, що історична нейтральність Іспанії та її ізоляція в роки Холодної війни сформували стійке упередження до військових витрат. Попри зростання довіри до збройних сил після падіння режиму Франко, питання оборони досі залишається другорядним для значної частини іспанського суспільства. На початку 2025 року прем’єр Педро Санчес пообіцяв досягти цілі НАТО до 2029 року, але додав: "Не коштом соціальної політики. Ми не вступатимемо в перегони озброєнь".
Читати ще
Збільшення військових витрат — складне питання для Іспанії
afp.com
У Франції також наростає занепокоєння. "Ми не повинні жертвувати нашою соціальною моделлю в ім’я безпеки", — заявив прем’єр Франсуа Байру під час обговорень пенсійної реформи. Анонс президента Макрона про збільшення оборонного бюджету викликав спротив опозиції.
Водночас у традиційно нейтральній Швейцарії майже половина населення хотіла б, щоб на військові потреби виділялося більше коштів, ніж зараз передбачає парламент, повідомляє SRF. У Чехії на телеканалі ČT наголошують, що понад третина респондентів вважає 2% ВВП на рік оптимальним рівнем витрат на оборону, ще третина опитуваних готова інвестувати більше. Проте ідею виділення 5% ВВП на оборону підтримує лише один з двадцяти чехів.
Читати ще
Чи достатньо підвищення оборонних витрат до 5% ВВП для захисту Естонії?
news.err.ee
Читати ще
Португалія планує досягти мети в 2% ВВП на оборону
rtp.pt
/2016/10/18/phpBayYZd_1.jpg)
Читати ще
81% чехів захищатиме свою країну, якщо на неї нападуть — опитування
ct24.ceskatelevize.cz
За тисячу кілометрів ближче до російського кордону така ж ініціатива знаходить значно ширшу підтримку. Згідно з опитуванням, проведеним компанією Vilmorus на замовлення новинного агентства BNS, 44% респондентів у Литві схвалюють план інвестувати 5% ВВП у сферу оборони, повідомляє LRT.
В інтерв’ю RTBF для "Європейської Перспективи" єврокомісарка з питань управління кризовими ситуаціями та рівності Хаджа Лахбіб коментує ці регіональні відмінності: "Іспанський громадянин може турбуватися про спеку та пожежі; хтось у Фінляндії — про гібридні загрози та саботаж трубопроводів. Відчуття загроз відрізняються, але всі вони реальні". Вона підкреслює, що стійкість в межах ЄС — чи то протидія кібератакам, чи реагування на стихійні лиха — потребує координованих інвестицій. "Запобігання катастрофі вдесятеро дешевше, ніж реагування на неї", — каже Лахбіб.
Єдиний фронт
Створення спільної армії ЄС поки що залишається поза порядком денним. Однак у Білій книзі з європейської оборони — документі, що окреслює ключові напрямки та пріоритети безпекової політики ЄС — Єврокомісія заявила про намір забезпечити спільну оборону кордонів Євросоюзу із Росією та Білоруссю.
Генерал Роберт Бріґер, голова Військового комітету ЄС, наголошує на нагальній потребі зменшити залежність Європи від США у сфері безпеки: "У європейській обороні є прогалини, які потребують негайної уваги — це протиповітряна оборона, захист від дронів, стратегічне транспортування, високоточна зброя", — каже він в інтерв’ю ORF. "Європа зробила певний поступ, але все ще значною мірою покладається на підтримку США в кількох ключових сферах. Наша амбіція — бути повністю готовими до оборони до 2030 року".
Пацифістські голоси
Попри загальну тенденцію до посилення мілітаризації, пацифістські голоси на континенті звучать дедалі гучніше. Частина політичних діячів та активістів ЄС висловлюють занепокоєння, що нарощування озброєнь може посилити радикальні рухи та дестабілізувати Союз. "Заклик до закупівлі більшої кількості зброї лише зміцнить ультраправих, що може призвести до краху Євросоюзу або принаймні до руйнування його ідеї. У партії "Ліві" ми маємо чітку позицію щодо цього — ще більше зброї й накопичення військової техніки не призведуть до стабільності та миру у світі", — каже Матеє Т. Ватовец із партії "Ліві" в Словенії, зазначає RTVSLO. Цю думку поділяє й Вінсент фон Зібенталь, президент організації "Християнські ліві" у франкомовній Швейцарії. Він стверджує, що миру слід досягати через торгівлю та діалог, а не через перегони озброєнь, повідомляє SRF.
У Німеччині у квітні десятки тисяч людей взяли участь у традиційних Великодніх маршах миру. Але попри велику кількість демонстрантів, деякі спостерігачі вважають, що вплив цього руху знижується.
Читати ще
"Мир замість війни!": Великодній марш у Мюнхені
br.de
В інтерв’ю DW професор філософії Гумбольдтського університету в Берліні Олаф Мюллер припускає, що пацифістський рух у Німеччині перебуває на одному з найнижчих рівнів за десятиліття. "Він деморалізований, і одна з причин цього — якщо ви зараз виходите на вулиці проти мілітаризму, вас автоматично підозрюють у грі на користь Путіна".
Водночас у Нідерландах організація New Peace Movement повідомляє про різке зростання кількості членів. Група організовує контрсаміт, що збігатиметься за часом із самітом НАТО в Гаазі в червні, маючи на меті надати платформу для голосів, які критикують оборонний курс Європи.
*"Європейська перспектива" — це редакційна співпраця, що об'єднує європейські суспільні медіа. Дізнайтеся більше тут.
Матеріал підготували:
Катрін Тонеро та Ерік Жюзен (RTBF), Йоганнес Пертерер та Хендрік Верваеке (ORF), Сара Баділіні (EBU), Алексіан Леруж (EBU)
Додатковий контент надали: AFP (Франція), BR (Німеччина), ČT (Чехія), Franceinfo (Франція), ERR (Естонія), LSM (Латвія), LRT (Литва), RTBF (Бельгія), RTP (Португалія), RTVE (Іспанія), Суспільне (Україна)
Редакторська підготовка: Іоган Свіні (EBU)
Дослідження та координація: Яра Сізова (LSM), Сара Баділіні (EBU), Луїс Гарсія Фустер (EBU), Мартін Штерба (EBU)
Переклад і редагування для Суспільного: Микола Шилін, Аліна Твардовська
Керівництво проєктом: Алексіан Леруж (EBU)
Ілюстрації: Анн-Софі де Стер
Проєкт "Європейська перспектива" співфінансується Європейським Союзом у межах підготовчої дії "Європейські медіаплатформи".