У Польщі у неділю, 18 травня, розпочались президентські вибори. За посаду глави держави змагаються 13 кандидатів.
Про це повідомляє польське інформагентство Polska Agencja Prasowa (PAP), а також кореспондентка Суспільного з Варшави.
Зазначається, що 32 тисячі виборчих дільниць по всій країні відкрились о 7:00 ранку за місцевим часом, а саме голосування триватиме до 21:00 вечора.
Загалом у Польщі право голосу мають близько 29 мільйонів громадян.
Якщо жоден з 13 кандидатів не набере понад 50% голосів, другий тур виборів відбудеться 1 червня.
6 травня міністр цифрових технологій Польщі Кшиштоф Гавковський заявив, що Польща зіткнулася з безпрецедентною спробою Росії втрутитися у президентські вибори на завершальній стадії перед першим туром голосування 18 травня.
Головні кандидати
Наразі основна боротьба точиться між Рафалом Тшасковським — представником провладної "Громадянської платформи", яка у 2023-му перемогла на парламентських виборах, та Каролем Навроцьким — його підтримує партія "Право та справедливість".
Чинний глава держави Анджей Дуда відбув на посаді два терміни поспіль, тож більше балотуватися більше не може.
Головні теми виборів
За словами експертів, найбільше уваги кандидати у президенти приділяють питанню безпеки. Як зазначає український дипломат, експосол України в Польщі (2014-2020) Андрій Дещиця, йдеться про широке розуміння цього терміну.
"Передусім це про захист від можливого нападу Росії, зокрема з боку Білорусі або Калінінграду, чи захоплення Росією країн Балтії. Багато поляків з обох сторін політичної сцени вважають, що найкращою безпекою для Польщі є незалежна Україна", — каже Дещиця.
За словами дипломата, суттєвих розбіжностей у цьому питанні в основних кандидатів немає: і Тшасковський, і Навроцький підтримують ідею, що Польща має нарощувати озброєння та рівень боєготовності армії.
Водночас Тшасковський все ж є більше прихильником того, щоб національну безпеку поєднувати з інтересами ЄС та НАТО. Натомість Навроцький радше схильний сподіватися "на себе і Сполучені Штати", додає Дещиця.
Крім того, частиною національної безпеки Польщі є продовження боротьби з нелегальною міграцією — зокрема через білорусько-польський кордон: криза, яка спалахнула у 2021 році й досі продовжується. Обидва головні кандидати обіцяють жорстку міграційну політику та захист кордонів.
"На другому місці для поляків, звісно, економіка, вартість життя. На третьому — система охорони здоров'я. У нас неймовірно довгі черги до спеціалістів, наприклад, до кардіологів", — пояснює заступник головного редактора Gazeta Wyborcza Роман Імєльський.
Політоглядач Dziennik Gazeta Prawna Міхал Потоцький додає, що як частину цієї проблеми часом згадують і українців: "Оскільки Польща відкрила державні послуги також і для українських біженців, зʼявляється думка: "забрати б в українців таке право". На цій темі, на жаль, спекулюють практично всі кандидати".
Андрій Дещиця зауважує: загалом теми, повʼязані з Україною, зменшили вагу на порядку денному цих виборів. Хоча раніше вони зʼявлялися регулярно, і результати соцопитувань виявляли тривожну тенденцію.
Як ідеться у січневому опитуванні IBRiS, майже 90% поляків виступають за позбавлення українців соцдопомоги на дітей, якщо вони не платять податки в Польщі. Понад 85% поляків не хочуть відправки польських військ до України. А понад половина була проти бачити Україну в НАТО і ЄС без розвʼязання проблеми з ексгумаціями жертв Волинської трагедії. Хоча ця теза з початком ексгумацій на території села Пужники на Тернопільщині, дещо втратила актуальність.
"Українська тема трохи спала з порядку денного. Гадаю, обидва основні кандидати вирішили не маніпулювати на ній, не знаючи, як це може відбитися на їхній підтримці. Натомість що може вплинути на риторику, це якби зараз ці ексгумаційні роботи в Україні призупинилися. Очевидно, це б зміцнило представників правих політичних сил", — зазначає Дещиця.
Він підсумовує: Україні варто бути готовою співпрацювати з будь-яким обраним польським президентом і розраховувати на Польщу як на сусіда і партнера.
"Сподіваюся, також і як на лобіста в євроатлантичних інтересах. Звісно, що з президентом з проєвропейською позицією співпрацювати буде легше. Але не варто очікувати, що все буде райдужно, бо все ж таки Польща має свої національні інтереси", — каже дипломат.
